Ухвала суду № 66706437, 22.05.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/4642/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Хустського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 20.05.2016 у справі за позовом ОСОБА_2 до Хустського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Хустського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання його обчислити пенсію відповідно до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої оплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримали заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищує календарний місяць, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2005 р. №306.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 20.05.2016 адміністративний позов задоволено, так як суд погодився з доводами позивача.

Не погоджуючись з прийнятим рішення суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує аналогічними доводами, що і в запереченні на адміністративний позов, зазначаючи при цьому, що Хустським ОУПФУ проведено перевірку матеріалів пенсійної справи, якою встановлено, що при призначенні пенсії ОСОБА_2 надана довідка про заробітну плату №392 від 04.03.2014, видана архівним відділом Хустської РДА за період роботи в колгоспі ім. Леніна (к-п «Карпати») з 01.01.1987 по 31.12.1991 з розбивкою помісячними сумами. Спеціалістами управління здійснена перевірка достовірності даної довідки, де виявлено, що суми зазначені в архівній довідці відповідають первинним документам. Також встановлено, що в розрахункових листах (табульограмах) є графа «всього з початку року», де зазначено суми заробітної плати, нараховані з початку року з наростаючим підсумком. Проте суми вказані в цій графі за 1988-1991 роки не відповідають розрахункам за помісячними нарахуваннями. Також ним проведено перевірку протоколів засідання правління колгоспу «Карпати» про наявність рішень на матеріальне заохочення ОСОБА_2 з 1987 року по 1991 рік, який працював у колгоспі ім.Леніна. Перевірка здійснювалася в архівному відділі Хустської РДА, якою встановлено, що згідно книги протоколів засідань правління колгоспу «Карпати» за 1990 рік на сторінці 103 протокол засідання правління колгоспу «Карпати» с. Рокосово від 28.07.1990 є запис про преміювання ОСОБА_2 в розмірі 60 крб. Інших протоколів стосовно матеріального заохочення по ОСОБА_2 за період з 1987 по 1991 не знайдено.

Вважає, що оскільки позивачем не надано довідку, оформлену згідно з додатком до Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, а також беручи до уваги те, що первинними документами не підтверджено факт отримання позивачем заохочувальних матеріальних виплат, а відповідно немає підстав здійснювати перерахунок його пенсії згідно постанови КМУ № 306 від 20.04.2005. До того ж, позивач просить перерахувати йому пенсію по довідці, в якій зазначені річні суми заробітної плати, що не передбачено чинним законодавством.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.04.2014 призначено пенсію за віком.

Однак, з визначеним управлінням Пенсійного фонду розміром призначеної пенсії ОСОБА_2 не погодився та звертався до відповідача із заявою про перерахунок розміру його пенсії за віком із врахуванням «Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306. При тому усі необхідні матеріали для перерахування розміру пенсії наявні у його пенсійній справі, зокрема довідка про заробітну плату за період з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року, видані архівним відділом Хустської районної державної адміністрації, оскільки колгосп ім. Леніна (с. Рокосово Хустського району), який згодом реорганізовано в КАТО «Карпати», а потім у СТОВ «Карпати»), на час його виходу на пенсію були ліквідовані.

Листами пенсійного органу позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що оскільки відповідно до пункту 1 «Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306, ті, що працювали в сільському господарстві, для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, надають довідку підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлену згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати за результатами виконаної роботи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку позивачу пенсії є неправомірними, оскільки надані позивачем архівні довідки є підставою для спірного перерахунку пенсії, а тому відмова відповідача в проведенні такого перерахунку пенсії є безпідставною.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (в редакції чинній на час призначення пенсії) (далі - Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.41 Закону № 1058-IV для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 №306 затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (далі - Порядок №306), який поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 р. отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, зокрема, тих, що працювали в сільському господарстві.

Відповідно до п.2 Порядку №306 до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 3 вказаного Порядку для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (далі - робота), особа звертається із заявою до відповідного управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті: в якому зберігається пенсійна справа особи - у разі подання заяви особою, якій вже призначено пенсію

Згідно з п.4 Порядку №306 до заяви додаються документи, що підтверджують виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи. Документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи є: для інших осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, - довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Пунктом 5 Постанови №306 встановлено, що у разі коли у пенсійній справі особи зберігається довідка про заробітну плату (дохід) чи інші документи, що підтверджують факт отримання заробітної плати (доходу) за результатами роботи, така довідка чи документи можуть використовуватися для перерахунку пенсії за рішенням управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті.

Зважаючи на те, що колгосп ім. Леніна на час виходу на пенсію позивача було ліквідовано, Хустська РДА, як архівна установа, є уповноваженою особою на видачу позивачу довідок стосовно отриманої ним заробітної плати.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що при призначенні пенсії позивачем подано довідку №392 від 04.03.2014, видану архівним відділом Хустської РДА, яка містить дані про заробітну плату ОСОБА_2 за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 рік з розбивкою помісячними сумами, а в архівній довідці Хустської РДА № 1428 від 22.07.2017 про заробітну плату за період з 1987 року по 1991 рік з річними сумами.

Згідно з п.6 Порядку №306 підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.

Відповідно до положень п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014р. (справа №К/800/25041/13).

В Українській PCP Республіканською Радою колгоспів 6 жовтня 1970 р були схвалені Рекомендації з організації та оплати праці та внутрішньогосподарському розрахунку в колгоспах. Цими Рекомендаціями були передбачені тарифні ставки оплати праці колгоспників за виконану норму виробітку або семигодинний робочий день (зміну), порядок оплати праці за акордними розцінками за центнер (тонну) виробленої продукції або за 100 руб. вартості валової продукції, реалізованої продукції, умовного валового доходу. Положення про оплату праці затверджувалось в кожному окремому колгоспі на основі цих Рекомендацій 1970 р., які вдосконалювалися з урахуванням економічних можливостей господарства.

Положення розроблялось правлінням колгоспу, узгоджувалось з виконавчим комітетом районної Ради депутатів трудящих і затверджувалось загальними зборами колгоспників (зборами уповноважених в тих колгоспах, де вони діяли на правах загальних зборів). Кожне Положення як локальний правовий акт був правовою основою для вирішення трудових спорів з питань оплати праці, що виникали між правлінням і членом колгоспу.

Таким чином, архівна довідка з річними сумами доходу хоч і за формою не відповідає довідці, форма якої затверджена додатком до Порядку №306, проте містить інформацію про підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи на основі Угоди від 14.02.1998, схваленої на загальних зборах колгоспників колгоспу «Карпати» с.Рокосово, якою встановлено умови на оплату праці від валового доходу.

Враховуючи вказані законодавчі положення та обставини справи, колегія суддів приходить до переконання, що факт ліквідації колгоспу, на якому працював позивач, не може бути причиною обмеження його права на перерахунок пенсії, оскільки подані ОСОБА_2 довідки містять інформацію щодо суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та підтверджують підставу виплати особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності відмови відповідача врахувати зазначені документи при перерахунку пенсії позивача та його зобов'язання врахувати архівні довідки, які наявні в матеріалах пенсійної справи позивача, при перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням положень Порядку №306.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хустського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 20.05.2016 у справі № 309/89/16-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді І. М. Обрізко С. П. Нос

Повний текст виготовлено 23.05.2017р.