Ухвала суду № 66697041, 24.05.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/196/17

Провадження № 22-ц/779/934/2017

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів: Беркій О.Ю., Томин О.О.

за участю секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» - Чирви Віталія Григоровича на ухвалу Верховинського районного суду від 10 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Верховинського районного суду від 10 квітня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення коштів.

В апеляційній скарзі на вказану ухвалу представник ТОВ «ЄВРОКАР УКРАЇНА» зазначає, що при відкритті провадження у справі місцевий суд порушив правила підсудності. Так, відповідачем у даному спорі є юридична особа ТОВ «ЄВРОКАР УКРАЇНА», місцезнаходженням якої є м. Київ, вул. Бориспільська,7 оф.169. А отже, згідно ч.2 ст.109 ЦПК України справа підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.

Крім того, на думку апелянта, судом помилково застосовано положення ч.5 ст.110 ЦПК України. Відповідно до норм Закону України «Про захист прав споживачів» звертатися до суду із позовами про захист прав споживачів мають право спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальні органи та органи місцевого самоврядування.

З наведених підстав апелянт просив ухвалу скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

В засідання апеляційного суду представник ТОВ «ЄВРОКАР УКРАЇНА» не з'явився будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає розглядові справи в його відсутності.

ОСОБА_2 доводів скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Вислухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява відповідає вимогам ст. ст. 119,120 ЦПК України, та що справа підсудна Верховинському районному суду.

Такий висновок місцевого суду ґрунтується на нормах чинного законодавства та узгоджується з матеріалами справи, а тому колегія суддів погоджується з ним виходячи з наступного.

За загальним правилом, згідно з ч.2 ст.109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, процесуальним законом передбачено альтернативний порядок визначення підсудності за вибором позивача, у визначених законодавцем випадках.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Як роз'яснено в пункті 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Верховинського районного суду з позовом до ТОВ «ЄВРОКАР УКРАЇНА» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів, посилаючись на порушення прав споживача при його укладенні.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15-16), що територіально відноситься до юрисдикції Верховинського районного суду.

Відтак, позивач використав своє процесуальне право вибору суду для пред'явлення позову, звернувшись до Верховинського районного суду за зареєстрованим місцем проживання.

Не заслуговують на увагу і інші доводи апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_2 відповідно до положень ч. 1 ст. 3 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З врахуванням вищенаведених обставин колегія суддів приходить до переконання, що ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для скасування ухвали не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОКАР УКРАЇНА» - Чирви Віталія Григоровича відхилити, а ухвалу Верховинського районного суду від 10 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.Ю. Беркій

О.О. Томин