Ухвала суду № 66696635, 17.05.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/534/17 Справа № 201/6277/17 Слідчий суддя - Ходаківський М.П. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Слоквенка Г.П.,

суддів Крот С.І., Кленцаря В.Б.,

за участю секретаря Старовойтова Є.В.,

прокурора Дичка С.М.,

захисника (в режимі

відеоконференції) ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2017 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який з 10.09.2012 року проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0224 у званні «сержант», одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2017 року було задоволено клопотання старшого слідчого військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4, погоджене з прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 26 червня 2017 року.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що прокурор довів обґрунтованість предявленої підозри, існування наступних ризиків, а саме переховування від органів досудового розслідування та (або) суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Вирішуючи питання про можливість застосування більш мякого запобіжного заходу суд врахував тяжкість вчиненого злочину, наявність обгрунтованої підозри, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, його вік, стан здоровя, міцність соціальних звязків, а також ризики, наведені стороною обвинувачення.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить запобіжний захід його підзахисному у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт. В обґрунтування вимог скарги вказує на те, що суд належним чином не врахував відсутність підстав та ризиків, передбачених КПК України, а ті, що зазначені в клопотанні, є безпідставними, а також те, що прокурором не доведено, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, доказів причетності ОСОБА_3 до скоєного немає, а суд першої інстанції формально віднісся до оцінки вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та прийшов до хибного висновку про наявність обгрунтованої підозри. Суд першої інстанції не врахував дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан ОСОБА_3, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, а також той факт, що останній брав участь у проведенні антитерористичної операції та має награди за це.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, захисника ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, які підтрималиапеляційну скаргу та просили її задовольнити,доводи прокурора, який вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін, а скаргу без задоволення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчого та обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про законність та обґрунтованість цього клопотання.

З таким висновком колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, оскільки він в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і вимогам кримінального процесуального закону.

Так, при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя зобовязаний перевірити відповідність цього клопотання вимогам ч.1 ст. 184 КПК України, яка передбачає, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обовязково містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Зазначені вимоги закону при прийнятті оскаржуваної ухвали дотримані в повному обсязі. Слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогамст.184 КПК України та дійшов висновку, що зазначені у клопотанні слідчого підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовані, вказано наявність доказів того, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, розглянув можливість застосування інших (альтеративних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про :

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш мяких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обовязково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть предявлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких обєктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, що застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жодний з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти відповідним ризикам.

Апеляційним переглядом встановлено, що 21 березня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017040010000077 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст.263 КК України.

26 квітня 2017 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

27 квітня 2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.263 КК України.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст.193,194 КПК України, вислухав учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, та надані матеріали кримінального провадження.

Як встановлено журналом судового засідання, судовий розгляд проведено в повному обсязі, з дотриманням прав підозрюваного, в тому числі і права на захист, а також по справі були досліджені всі необхідні дані та надані докази, по яким судом зроблений правовий висновок, на підставі якого було обгрунтовано прийнято ухвалу, у звязку з чим доводи апелянта про відсутність ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, колегія суддів вважає безпідставними.

Посилання ж сторони захисту на недоведеність провини підозрюваного у скоєнні вищезазначеного злочину, тобто неконкретність та безпідставність підозри, є також неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Доводи захисту про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки зазначені в апеляції підстави були враховані судом під час вирішення питання про обрання підозрюваному більш мякого запобіжного заходу, однак вони не вплинули на правильність висновків суду, тому що ризики, зазначені в ухвалі суду, є реальними, і запобігти їхньому уникненню, окрім як застосуванням найбільш суворого запобіжного заходу неможливо, а тому судом першої інстанції було обгрунтовано задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на викладені обставини, наявність обгрунтованих підстав вважати причетним ОСОБА_3 до скоєного, та обставин справи в своїй сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що у суду першої інстанції були всі підстави для прийняття оскаржуваної ухвали.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст.177,178 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, мотивованою і справедливою, та не підлягає скасуванню, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2017 року, якою до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

___ _____ ___

Г.П.ОСОБА_6 ОСОБА_7 Крот