Ухвала суду № 6668890, 16.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року справа №А27/460-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.

при секретарі: Гулая О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008 року у справі №А27/460-07 (категорія статобліку – 2.11.3) за позовом: Приватного підприємства «Дока», м. Дніпропетровськ до: про: Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИЛА: 10.10.2007р. Приватне підприємство «Дока» (далі ПП «Дока») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №А27/460-07 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1, т. 1/. Позовна заява була мотивована тим, що відповідачем податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 21 075,00 грн., було прийнято за висновками акту перевірки від 02.04.2007р., які не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать діючому податковому законодавству та порушують права і охоронювані інтереси підприємства. Позивач просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0001152302/3 від 19.09.2007р. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008р. у справі №А27/460-07 позовні вимоги позивача задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська №0001152302/3 від 19.09.2007р. (суддя – В.О. Татарчук) /а.с. 17-18, т. 2/. Відповідач – ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу. Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 15.01.2008р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач – ПП «Дока» у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи і зроблено висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, ухвалено рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду від 15.01.2008р. – без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 15.01.2008р. у даній адміністративній справі скасувати та прийняти нову постанову у справі, якою в позові відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, постанову суду вважає законною та обґрунтованою, просив суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 15.01.2008р. у даній адміністративній справі – залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем – ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська – з 14.02.2007р. по 20.03.2007р. проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Дока» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №566/2302/20234326 від 02.04.2007р. /а.с. 8-36, т. 1/.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на суму 55 600,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001152302/3 від 19.09.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 21 075,00 грн., у тому числі основний платіж – 14 050,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 7 025,00 грн. /а.с. 7, т. 1/.

Як вбачається з матеріалів акту перевірки від 02.04.2007р. відповідачем висновок про завищення підприємством у IV кварталі 2005р. валових витрат на суму 55 600,00 грн. зроблено у зв’язку з тим, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 55 600,00 грн., оскільки вказані витрати не підтверджені первинними документами, а саме згідно декларації з податку на прибуток за 2005р. підприємство скоригувало (збільшило) валові витрати у IV кварталі 2005р. на суму витрат минулих періодів у розмірі 55 600,00 грн., які не були включені до складу валових витрат попередніх декларацій з податку на прибутку і у попередньому акті документальної перевірки заниження підприємством суми валових витрат за 9 місяців 2005р. виявлено не було.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що при поданні декларації з податку на прибуток за 2005р. позивачем у відповідності до вимог податкового законодавства було здійснено коригування витрат за ІІІ квартал 2005р. у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, про правомірність та обґрунтованість чого свідчать первинні документи, які були надані позивачем в підтвердження понесених витрат.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» надано визначення «господарської діяльності» - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону (п. 5.11 ст. 5 вказаного Закону).

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що правомірність формування позивачем валових витрат підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться у матеріалах даної справи та які мають всі необхідні передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізити для визнання їх належним чином оформленими первинними документами, зокрема позивачем були надані копії: договорів, страхових полісів, актів виконаних робіт, рахунків, платіжних доручень, підприємством обґрунтовано, з дотриманням приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включено суму витрат у розмірі 55 600,00 грн. до складу валових витрат, до того ж, відповідачем не було доведено неправомірність включення підприємством до складу валових витрат сум витрат на підставі вищезазначених первинних документів, а тому висновки відповідача у акті перевірки про завищення позивачем валових витрат у перевіряємому періоді у сумі 55 600,00 грн., в результаті чого позивачу донараховано податок на прибуток, суперечать фактичним обставинам справи, наявним доказам у справі та вимогам норм чинного законодавства, а тому колегія судді приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду даної справи норм матеріального та процесуального права не було встановлено, тому рішення суду першої інстанції від 15.01.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції у даній справі, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська – залишити без задоволення .

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2008р. у справі №А27/460-07 – залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 21.09.2009р.

Головуючий суддя А. О. Коршун

суддя Н. А. Бишевська

суддя І. Ю. Добродняк