Ухвала суду № 6668874, 31.08.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2009 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Баранник Н.П. (доповідач), суддів:

при секретарі: Юхименка О.В., Мірошниченка М.В., Фесовець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги 1.Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області 2. Фермерського господарства «Сузір’я Стрільця Агро» Кіровоградської області на постанову господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2008 року у справі №6/6 за позовом Фермерського господарства «Сузір’я Стрільця -Агро» Кіровоградської області до про Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області скасування податкового повідомлення – рішення ,- ВСТАНОВИЛА: Фермерське господарство «Сузір’я Стрільця - Агро» Кіровоградської області (далі по тексту позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про скасування податкового повідомлення – рішення №0000322310/2 від 10.09.2007р., прийнятого Бобринецькою міжрайонною державною податковою інспекцією (далі по тексту відповідач), яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1803,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7374,35 грн., а всього 9177,79 грн.. Постановою господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2008р. у справі №6/6 позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкове повідомлення – рішення Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції №0000322310/2 в частині визначення позивачу податкового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 431,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6688,55 грн.. В іншій частині позову відмовлено. Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову від 17.06.2008 року у даній справі скасувати в частині відмови у задоволенні позову, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що справу розглянуто судом однобічно та з порушенням норм матеріального права. Судом не прийнято до уваги, що господарство, придбавши у ПП АФ «Елена» кури і яйця не включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість від закупівлі цих товарів. Не враховано також, що реалізацію даного товару позивачем не здійснювалась, а товар використано у власних цілях, а витрати віднесено у бухгалтерському обліку на рахунок 91 «Виробничі витрати». Відповідач, в свою чергу, також подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову від 17.06.2008р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення по справі про відмову позивачу в позові. Апеляційна скарга відповідача обґрунтована невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та помилковим застосуванням норм матеріального права. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі в судовому засіданні не направили, про поважність причин їх неявки не повідомили, тому колегія суддів вважає можливим справу розглянути без участі представників сторін.

Перевіривши доводи апеляційних скарг, заперечення відповідача та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що уповноваженими фахівцями податкового органу здійснено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2007р..

За результатами проведеної перевірки складено акт № 9/2310/30799680 від 07.06.2006.р. (а.с. 10-25а т.1), в якому зафіксовані виявлені порушення позивачем п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1, п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - безпідставне заниження податкового зобов’язання в сумі 1803,44 грн. та п. 11.29 ст. 11 вказаного Закону, п. 1.5 ст. 5 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини щодо часткового використання коштів не за цільовим призначенням в сумі 6 872,61грн..

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172310/0 від 13.06.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1803,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 7774,35 грн..

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, оскаржив його у адміністративному порядку.

Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області за результатами розгляду скарги позивача, прийняла рішення про скасування податкового повідомлення-рішення №0000172310/0 від 13.06.2007р. в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 400,00грн., а в іншій частині залишила рішення без змін.

Відповідач податковим повідомленням-рішенням №0000322310/2 від 10.09.2007р. визначив позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1803,44грн., за санкціями - 7374,35 грн., всього на суму 9 177,79грн..

Скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0000322310/2 від 10.09.2007р. і стало предметом адміністративного позову.

Порядок та строки сплати податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При цьому, згідно п.11.29 ст.11 Закону України « Про податок на додану вартість», до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1, 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва,включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємством молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач отримав право на спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року з наступними змінами (далі - Порядок), сільськогосподарський товаровиробник зобов'язаний скласти декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подавати її до органів державної служби.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету.

Контроль за дотриманням цього Порядку покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції виконують функції по контролю за своєчасністю подання платниками податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 5 Порядку та п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення п. 11.29 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 1 ст. 5 Порядку, кошти із спец рахунку в сумі 6872,61 грн. використовувались не за цільовим призначенням.

21.04.2005 року перераховано із спецрахунку Вознесенській «Агропромтехніці» за ремонт двигуна СМД-60 згідно платіжного доручення № 117 на суму 1437,99 грн. 12.04.2005 року перераховано із спецрахунку ТОВ "Фірма «Агроресурси" за автопослуги згідно платіжного доручення № 100 на суму 577,62 грн.. 24.05.2005 року перераховано із спецрахунку ПП «Ремсервіс» за ремонт запасних частин згідно платіжного доручення № 148 на суму 432,00 грн.. 16.12.2005 року перераховано із спецрахунку ТОВ «Рост Агро» за кормові добавки згідно платіжного доручення № 404 на суму 4025,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 3,4 п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», кошти податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів власного виробництва залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Підстави та порядок стягнення штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, регулюється ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначена норма Закону не передбачає стягнення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 100 відсотків від несплаченої суми податку на додану вартість.

Відповідач, визначаючи спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 6472,61 грн. за порушення норм п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» за нецільове використання вийшов за межі своїх повноважень та порушив вимоги ч.2 ст. 19 Конституції України.

Як п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», так і Порядком передбачено право податкової інспекції лише на стягнення з платника визначеної ним самостійно суми податкового зобов'язання, щодо якої встановлено факт нецільового використання.

Перевіркою встановлено, що на порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1803,44 грн.. До податкових зобов'язань не включено суми податку на додану вартість від реалізації кінцевому споживачу яєць та курей, придбаних у ПП АФ «Елена», а отже не власного виробництва.

Податкова накладна № 4 від 04.04.2005 року на суму 569,59 грн., в тому числі податок на додану вартість 94,93 грн. Податкова накладна № 6 від 09.05.2005 року на суму 1173,13 грн. в тому числі податок на додану вартість 195,52 грн. Податкова накладна № 9 від 16.07.2005 року на суму 2279,38 грн. в тому числі податок на додану вартість 379,90 грн. Податкова накладна № 12 від 15.08.2005 року на суму 1183,20 грн. в тому числі податок на додану вартість 197,20 грн. Податкова накладна №17 від 20.09.2005 року на суму 651,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 108,50 грн. Податкова накладна № 19 від 30.11.2005 року на суму 1785,13 грн. в тому числі податок на додану вартість 297,52 грн. Податкова накладна № 1 від 17.01.2006 року на суму 74,70 грн. в тому числі податок на додану вартість 12,45 грн. Податкова накладна № 4 від 23.03.2006 року на суму 184,50 грн. в тому числі податок на додану вартість 30,75 грн. Податкова накладна № 14 від 27.10.2006 року на суму 329,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 54,83 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено факт порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо безпідставного заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1371,6 грн.. До податкових зобов'язань не включено суми податку на додану вартість від реалізації кінцевому споживачу яєць та курей, придбаних у ПП АФ «Елена», а отже не власного виробництва.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг) (п.4.1 ст4 Закону України «Про податок на додану вартість»). Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Позивач придбав у ПП АФ «Елена» яйця та кури, що підтверджується видатковими накладними (т.2 а.с.33-43), які були реалізовані кінцевому споживачу, що підтверджується податковими накладними (т. 1, а.с. 80 - 84). За висновком відповідача, позивачем до податкового зобов'язання не включено суми податку на додану вартість від компенсації вартості праці використаної в особистих цілях, та відшкодованих за рахунок заробітної плати в сумі 2591 грн., в тому числі податок на додану вартість 431,84 грн. (грудень 2005 року дизельне паливо на суму 821,00 грн., податок на додану вартість 136,84 грн.; липень 2006 року колесо до трактора на суму 1770 грн., податок на додану вартість 295,00 грн.). Відповідачем не надано доказів того, що позивач розрахувався з власними працівниками у рахунок оплати праці зазначеними товарно-матеріальними цінностями. Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно дослідив обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, і ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування відсутні. Доводи, викладені сторонами в апеляційних скаргах, не можуть бути підставами для скасування законної постанови суду. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги позивача та відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Кіровоградської області у даній справі залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Сузір’я Стрільця -Агро» Кіровоградської області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 17.06.2008 р. у справі № 6/6 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

У повному обсязі ухвалу складено 06.11.2009р.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Судді: О.В. Юхименко

М.В. Мірошниченко