Рішення № 66684783, 22.05.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2017 Справа № 904/5304/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі відокремленого підрозділу Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення 2 182,32 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 18-96 від 26.12.2016)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 2077 від 25.10.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі його відокремленого підрозділу - Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 2182,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору № 1-1-2016/3 від 05.10.2016, укладеного між позивачем та ТОВ "ДТЕК Трейдинг", 02.02.2017 на адресу позивача було направлено вагон з вантажем Вугілля кам'яне, ДГКОМ (13-100) за залізничною накладною №48203178, відповідно до якої вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Курахівська, однак, 05.02.2017 на станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №460005/217, яким засвідчена недостача маси вугілля 1900 кг у вагоні № 56962350, що надійшов зі станції Курахівка Донецької залізниці за залізничною накладною № 48203178.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.05.2017.

22.05.2017 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу. Письмовий відзив до суду не надав.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.05.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2017 по залізничній накладній №48203178 від 02.02.2017 (а.с.11) на адресу Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" зі станції відправлення Курахівка Донецької залізниці на станцію ОСОБА_3 Придніпровської залізниці прибув вагон №56962350 з вантажем Вугілля кам'яне, ДГКОМ (13-100).

Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика Курахівська.

05.02.2017 на станції призначення ОСОБА_3 Придніпровської залізниці, в звязку з виявленою недостачею у вагоні №56962350, був складений комерційний акт №460005/217 від 05.02.2017, в якому зазначено, що на підставі акту загальної форми № 32172 від 05.02.2017 на станції ОСОБА_3 була проведена комісійна видача вантажу одержувачу, який прибув відправкою вказаною на лицевій стороні цього акту, з переважуванням вагона на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №0120, повірка 05.12.2016. Згідно перевізного документа (залізничної накладної № 48203178) у вагоні №56962350 значиться тара 22200 кг, нетто 51700 кг. Фактично при зважуванні у вагоні виявилась вага брутто 72000 кг, тара у документі 22200 кг, нетто 49800 кг, що менше ваги, вказаної в перевізному документі на 1900 кг. В комерційному відношенні навантаження у вагоні вище рівня бортів 10 см, шапкою. Вантаж маркований вапняним розчином двома повздожніми борознами, що відповідає перевізному документу. Маркування порушене, виявлено виїмку над 1-2 люками розміром 300х280х40 см. В технічному відношенні вагон справний, бездверний. Люка закриті, течі вантажу немає (а.с. 12-13).

Зазначене в комерційному акті №460005/217 від 05.02.2017 також підтверджується актом № 17/17 приймання продукції по кількості від 05.02.2017 (а.с.14).

Сума збитків за недостачу вантажу у розмірі 2182,32 грн. не оплачена відповідачем, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажу залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обовязки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно з п. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Відповідно до п. 105 Статуту залізниць України, залізниці, вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність за перевезення.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (п. 110 Статуту залізниць України).

Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (п. 115 Статуту залізниць України).

Згідно з п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначених вагонів зауважень, щодо неповноти навантаження продукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею товару внаслідок чого наявна вина Відповідача.

Згідно з специфікацією від 15.11.2016, вартість 1 тони спірного вантажу складає 2100 грн. без ПДВ (а.с.20).

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 56962350, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом №460005/217 від 05.02.2017.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені в комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах в силу п. 110 Статуту залізниць України покладається на залізницю.

Як вбачається з комерційного акту, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 1900 кг.

Відповідно до розрахунку позивача вартість нестачі вантажу складає 2182,32 грн. (0,866 т. х 2100,00 грн. = 1818,60 грн. без ПДВ + 363,72 (ПДВ 20%) = 2182,32 грн.), де:

- нетто по накладній 51,700т;

- нетто по акту - 49,800 т;

- недостача вантажу по акту - 1,900 т;

- природна втрата ваги - 1,034т;

- недостача вантажу з урахуванням природної втрати 0,866 т.

- ціна за 1 т. - 2100,00 грн. без ПДВ.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що розраховані позивачем збитки за недостачу вантажу у розмірі 2182,32 грн. є обґрунтованими.

Суд не приймає усні заперечення відповідача, оскільки у комерційному акті №460005/217 від 05.02.2017 зазначено, що вантаж був марковано вапняним розчином.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код 00186542) збитки у розмірі 2182,32 грн. та суму судового збору у розмірі 1600,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2017

Суддя ОСОБА_4