Ухвала суду № 66647465, 15.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 р.Справа № 2-а-10779/10/1570

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

ОСОБА_1

при секретарі Гарник А.С.

з участю: представника відкритого акціонерного товариства "Металопром" ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року у справі за позовом у справі за позовом відкрите акціонерне товариство "Металопром" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання незаконними повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Металопром" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень: від 29 вересня 2010 року № 0002332301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 505 692 грн. та від 21 жовтня 2010 року №000233/2301/1, прийнятого за результатами розгляду скарги, та зобовязання надати Головному управлінню Державного казначейства (далі ГУДК) України в Одеській області висновок із зазначенням суми ПДВ у розмірі 505 692 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на розрахунковий рахунок позивача, вказуючи, що висновок акту перевірки та винесене податкове повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що ВАТ "Металопром" у повному обсязі було виконано вимоги п. п. 7.7.1-7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також, що ДПІ в Суворовському районі міста Одеси в акті перевірки не зазначено жодного факту порушення ВАТ "Металопром" податкового законодавства та, що у відповідача не було документально підтверджених та законних підстав для відмови у відшкодуванні ПДВ ВАТ "Металопром".

Відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи, що при проведенні аналізу заявлених ВАТ "Маталопром" до бюджетного відшкодування але не відшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний його постачальник ПАТ "ММК ім. Ілліча" відноситься до платників "великого ризику" та має взаємовідносини з субєктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, місцезнаходження яких не встановлено та по яким направлено запити на встановлення місцезнаходження цих підприємств, тому підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких ВАТ "Металопром" була сформована та заявлена сума бюджетного відшкодування ПДВ є неможливим.

Крім того, відповідач зазначив, що сума ПДВ має бути врахована у ціні товару всіма учасниками господарської операції, тобто, тільки при встановленні надмірної сплати податку, підприємство має право на відшкодування ПДВ, а ланцюг ВАТ "Металопром" - ПАТ "ММК ім. Ілліча" "ризикові" контрагенти із станами 3; 4; 23; 10 вчинили правочини, по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ, таким чином, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вважає, що податкові повідомлення-рішення №0002332301/0 від 29 вересня 2010 року, № 000233/2301/1 від 21 жовтня 2010 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року адміністративний позов задоволений частково.

Скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі міста Одеси № 0002332301/0 від 29 вересня 2010 року, № 000233/2301/1 від 21 жовтня 2010 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

19 липня 2010 року ВАТ "Металопром" надано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкову декларацію по ПДВ за червень 2010 року № НОМЕР_1 та розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 505 692 грн.

З 10 серпня 2010 року по 16 серпня 2010 року посадовими особами ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Металопром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року, яка виникла внаслідок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2010 року по 30 червня 2010 року.

19 серпня 2010 року ДПІ в Суворовському районі м. Одеси за результатами перевірки ВАТ "Металопром" складено Довідку від 19 серпня 2010 року № 4559/23-2/02138961, у висновку якої підтверджено відображене ВАТ "Металопром" у декларації за червень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 505 692 грн.

12 серпня 2010 року ДПІ у Суворовському районі міста Одеси було направлено запит № 22747/7/23-2013 до ДПІ в м. Маріуполі Донецької області про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків ВАТ "Металопром" відомостей стосовно відносин з контрагентом ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" ( далі - ПАТ "ММК ім. Ілліча") та дотримання податкового законодавства.

ДПІ в м. Маріуполі Донецької області було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "ММК ім. Ілліча" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ "Металопром" за період травень червень 2010 року, за результатами якої складено Довідку № 661/07/00191129 від 02 вересня 2010 року.

У висновку Довідки № 661/07/00191129 від 02 вересня 2010 року зазначено, що перевіркою ПАТ "ММК ім. Ілліча" не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими ДПІ у м. Маріуполі Донецької області від ВАТ "Металопром", який мав правові відносини з платником податків, та встановлено відображення ПАТ "ММК ім. Ілліча" в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ВАТ "Металопром", який мав правові відносини з платником податків.

На підставі завдання ДПА України від 13 серпня 2010 року № 16527/7/07-1217 та термінової телеграми ДПА в Одеській області щодо контролю за відшкодуванням ПДВ від 16 серпня 2010 року № 30181/7/07-0108 24 вересня 2010 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ "Металопром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, за червень 2010 року, за результатами якої складено акт № 5637/23/2/02138961 від 24 вересня 2010 року.

В акті перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз даних ДПА України, проведений аналіз підприємств, які мають залишки невідшкодованих сум ПДВ та яким притаманні наступні ознаки: ризиковий стан, недостатні трудові та/або виробничі ресурси, з заробітною платою нижчою за мінімальну та мають суттєві розбіжності згідно даних Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Відповідно переліченим ознакам сформований перелік підприємств групи 1, до якого включено підприємство ВАТ "Металопром" у частині низького податкового навантаження - 0,0 при середньогалузевому 1,54.

Також у акті зазначено, що при проведенні аналізу заявлених ВАТ "Металопром" до бюджетного відшкодування, але не відшкодованих сум ПДВ встановлено, що основний постачальник ВАТ "Металопром" ПАТ "ММК ім. Ілліча" (код 00191129) м. Маріуполь відноситься до платників "великого ризику", та має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, по яким порушено провадження у справі про банкрутство, місцезнаходження яких не встановлено, направлено запити на встановлення місця знаходження цих підприємств, тобто підприємства знаходяться у розшуку, відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлена ВАТ "Металопром" сума бюджетного відшкодування ПДВ - неможливо.

Ланцюг ВАТ "Металопром" і ПАТ "ММК ім. Ілліча" "ризикові" контрагенти із станами 3; 4; 23; 10 вчинили правочини, по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ, тому ВАТ "Металопром" не має права на отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок по декларації за червень 2010 року у сумі 505 692 грн.

У висновку акта № 5637/23/2/02138961 від 24 вересня 2010 року зазначено, що ВАТ "Металопром" порушено вимоги п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" у звязку з чим ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зменшено ВАТ "Металопром" суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з ПДВ у розмірі 505 692 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0002332301/0 від 29 вересня 2010 року.

За результатами розгляду первинних скарг, прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 000233/2301/1 від 21 жовтня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з ПДВ у розмірі 505 692 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача в акті перевірки на системний аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість", висновки щодо належності ПАТ "ММК ім. Ілліча" до платників "великого ризику", ланцюг ВАТ "Металопром" - ПАТ "ММК ім. Ілліча" - "ризикові" контрагенти, які вчинили правочини по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ є необґрунтованим, оскільки це протирічить вимогам п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10 серпня 2005 року, згідно якого не допускається відображення в акті перевірки субєктивних припущень, які не мають підтверджених доказів.

Крім того, жодною нормою Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом, а, тим більше, контрагентами свого основного постачальника, до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Також, вирішуючи справу, у частині позовних вимог щодо зобовязання відповідача надати висновок ГУДК України в Одеській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, суд першої інстанції відмовив у задоволенні, оскільки такій обовязок податкового органу прямо встановлений Законом України "Про податок на додану вартість".

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 1, 7 України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси вказується, що висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, виплаває з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону України "Про податок на додану вартість", зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено порядок обчислення та сплати ПДВ, у т.ч. і податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно ж з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судова колегія акцентує увагу на тому, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету іншими контрагентами платника податків.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України встановлюється, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Металопром" придбаває у ПАТ "ММК ім. Ілліча" продукцію, яка безпосередньо вироблена саме ПАТ "ММК ім. Ілліча", весь обсяг господарських операцій між позивачем та його безпосереднім контрагентом ПАТ "ММК ім. Ілліча" підтверджений відповідними документами (податковими та транспортними накладним, актами прийому-передачі робіт (надання послуг).

ПАТ "ММК ім. Ілліча" є виробником товарів, має виробничі засоби, фахівців згідно зі штатним розкладом, передбачені законодавством ліцензії, патенти, сертифікати, має виробничі запаси, необхідні для виготовлення продукції, є платником ПДВ та має право виписувати податкові накладні (жодного обґрунтованого доводу, який би спростував ці обставини апелянт не наводить).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування ПДВ фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку позивача.

Судова колегія не приймає довід апелянта про те, що безпосередній контрагент позивача відноситься до платників "великого ризику" та має взаємовідносини з субєктами господарювання по яким порушено провадження у справі про банкрутство та місцезнаходження яких не встановлено, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено дослідження "ланцюгів", "ризикових контрагентів", "станів", вчинення правочинів по яким можливо лише частково дослідити факт сплати ПДВ, посилання на телеграми та запити, як підставу для відмови від відшкодування ПДВ.

Крім того, судова колегія зазначає, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова сплати цих сум до бюджету іншими контрагентами платника податків.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені Законом умови отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, оскільки позивач виконав усі передбачені Законом умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру бюджетної заборгованості суд першої інстанції правомірно ухвалив рішення про скасування оскарженого рішення у частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення (постанови) в повному обсязі ( з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2011 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: