Постанова № 66624920, 18.05.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Справа № 910/14413/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Владимиренко С.В., Іванової Л.Б.,

за участю представників сторін: позивача - Паланченко О.О. дов. № 29 від 31 березня 2017 року, ТОВ "Даском" - ОСОБА_5 дор. № 027/17 від 6 лютого 2017 року, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - БондарО.Г. дов. № 074-127 від 20 січня 2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2017 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ТОВ "Даском" та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олена Василівна та ТОВ "Макромакс", про визнання права та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Даском" (далі - відповідач-1) та Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-2), третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бєлломі Олена Віталіївна, з позовом про визнання позивача іпотекодержателем з 31 січня 2007 року нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. за реєстровим номером 427, а саме, будівлі складу бланків та квитків (в літ. Б), загальною площею 2678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, будинок 2-А; скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача щодо будівлі складу бланків та квитків (в літ. Б), загальною площею 2678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, будинок 2-А:

- запис від 04.07.2014, 14:26:47 про припинення іпотеки номер 6223968 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14221352 від 04.07.2014, 14:27:31;

- запис від 04.07.2014, 14:11:07 про припинення обтяження номер 6223882 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14220454 від 04.07.2014, 14:12:02.

Позовні вимоги обгрунтовані скасуванням у судовому порядку протоколу прилюдних торгів з продажу переданого в іпотеку банку майна, у зв'язку з чим позивач вважає, що його права як іпотекодержателя цього майна мають бути відновлені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 4 жовтня 2016 року позов задоволено повністю.

ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" визнано іпотекодержателем з 31 січня 2007 року нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору, посвідченого 31 січня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. за реєстровим номером 427, а саме, будівлі складу бланків та квитків (в літ. Б) , загальною площею 2678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, будинок 2-А.

Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" щодо будівлі складу бланків та квитків (літ. Б), загальною площею 2678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, буд. 2-А:

- запис від 04.07.2014 14:26:47 про припинення іпотеки номер 6223968 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14221352 від 04.07.2014, 14:27:31;

- запис від 04.07.2014 про припинення обтяження номер 6223882 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14220454 від 04.07.2014, 14:12:02.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Даском" задоволено.

Рішення Господарського суду міста Києва від 4 жовтня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

У касаційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2017 року, рішення Господарського суду міста Києва від 4 жовтня 2016 року залишити в силі.

Зазначає, що апеляційним господарським судом не надано оцінки рішенню Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року у справі № 910/14578/14.

Вказує, що судом не перевірено та не надано оцінки тим обставинам, що записи про припинення іпотеки та обтяження були здійснені на підставі правочину, який був визнаний судом недійсним, а тому підлягають відновленню.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку", оскільки у зв'язку із скасуванням протоколу проведення прилюдних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна, реалізація предмета іпотеки не відбулася та банком не було набуто право власності на предмет іпотеки.

Також вважає, що у зв'язку з вчиненням недійсного правочину та визнання прилюдних торгів, результати яких оформлені протоколом № 14/144 від 11 березня 2014 року, такими, що проведені з порушенням вимог закону, позивач втратив право іпотекодержателя, яке підлягає відновленню на підставі п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про іпотеку".

Стверджує, що апеляційний господарський суд, у порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, не перевірив доводи щодо висновків судів, з якими не погодився Верховний суд України, про те, що об'єкт нерухомого майна не є предметом іпотеки за іпотечним договором, що це є інший об'єкт нерухомості адже за договором іпотеки передавалося в іпотеку нежитлове приміщення іншою площею, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що вимога позивача про визнання його іпотекодержателем за іпотечним договором з 31 січня 2007 року є необгрунтованою.

Крім того, зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що реєстрація іпотеки за номером запису 6223968 та обтяження за номером запису 6223882 здійснена 1 лютого 2007 року, в той час як єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно запроваджений з січня 2013 року, що свідчить про порушення абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Вказує, що позовна давність у спірних правовідносинах переривалась у зв'язку з частковою сплатою поручителем боргу за кредитним договором, а також пред'явленням банком позову про стягнення боргу у відповідності до ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, а тому на момент звернення з даним позовом строк позовної давності не закінчився.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги треті особи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19 січня 2007 року між ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" (банк), та ТОВ "Даском" (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 01/07 (далі - Договір кредитної лінії), за умовами п. п. 1.1 - 1.4 якого банк відкриває кредитну лінію і надає позичальнику кредити, загальний розмір яких (ліміт) не перевищує 3000000 доларів США 00 центів. Позичальник повертає банку кредити та сплачує проценти за користування кредитами на умовах цього договору. Термін закінчення дії кредитної лінії за цим договором - 16 січня 2009 року. Строки користування кредитами встановлюються угодами сторін до цього договору і не можуть перевищувати строку дії кредитної лінії. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитами у розмірі 15% річних. Строки користування кредитами, суми кредитів, їх цільове використання встановлюються угодами сторін цього договору.

16 січня 2009 року між ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" та ТОВ "Даском" укладено угоду до договору кредитної лінії, в якій вони дійшли згоди, зокрема, з наступних питань:

- строк дії договору кредиту з лімітом 4400000 доларів США 00 центів та кредитів, що надані позичальнику згідно умов договору кредиту в сумі 4400000 доларів США 00 центів продовжується до 13 лютого 2009 року;

- з 16 січня 2009 року процентна ставка за користування кредитами, що надані позичальнику згідно договору кредиту, встановлюється у розмірі 17,0% річних;

- позичальник до 13 лютого 2009 року включно зобов'язаний сплатити банку на рахунок № 6111701 наступні комісії: за кредитне обслуговування у розмірі 0,2% від фактичного ліміту кредитної лінії; за продовження строку дії договору кредиту у розмірі 0,2% від фактичної заборгованості за договором кредиту станом на 16 січня 2009 року. Комісії сплачуються в національній валюті України за офіційним курсом обміну валют, встановленим НБУ на день сплати;

- банк встановив позичальнику строк сплати процентів за користування кредитними коштами за листопад - грудень 2008 року до 30 січня 2009 року включно.

31 січня 2007 року між ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" (іпотекодержател) та ТОВ "Даском" (іпотекодавець) укладено іпотечний договір за умовами п. п. 1.1, 1.2 якого договором забезпечується виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту. За умовами договору кредиту іпотекодавець, зокрема, зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 3000000 доларів США до 16 січня 2009 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом у розмірі, що встановлений договором кредиту, неустойку у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. Строк повернення кредиту (кредитів), проценти та будь-які інші умови договорів кредиту можуть бути змінені угодами сторін договору кредиту без зміни цього договору та без повідомлення і згоди іпотекодавця. Для забезпечення своїх зобов'язань за договорами кредиту іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку будівлю складу бланків та квитків (в літері Б), загальною площею 2678,30 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А (предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівлі складу бланків та квитків, посвідченого 26 грудня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., реєстровий номер 7571, зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим номером 7897-П. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, у тому числі тими, що не можуть бути відокремлені від предмету іпотеки без його пошкодження або зниження його вартості (системи опалення, газо- та/або енергопостачання, водопроводу та каналізації, заповнення дверних та віконних пройм, тощо). Вартість предмета іпотеки за згодою сторін цього договору становить 18631260 гривень, що за офіційним курсом обміну валют, який встановлений НБУ на день укладення цього договору, складає 3689358 доларів США 42 центів.

31 січня 2007 року іпотечний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П., у зв'язку з чим в подальшому накладено заборону відчуження предмету іпотеки та зареєстровано в реєстрі заборон за № 428, а також 1 лютого 2007 року зареєстровано обтяження № 6223882 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У 2007-2008 роках укладені договори про зміну іпотечного договору, в яких ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" та ТОВ "Даском" дійшли згоди щодо коригування вартості предмету іпотеки. Так, відповідно до договору від 25 січня 2008 року про зміну іпотечного договору вартість предмету іпотеки становить 30567437 гривень 90 коп., що згідно з курсом обміну валют, встановленим НБУ, є еквівалентом 6052958 доларів США.

На підставі договору про зміну іпотечного договору 21 вересня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Плохутою Б.П. зареєстровано іпотеку № 6223968 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Оскільки ТОВ "Даском" не виконувало свої зобов'язання за договором кредитної лінії, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього суми боргу.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2012 року у справі № 1013/8999/2012 за позовом ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ОСОБА_5, ТОВ "Даском" про стягнення боргу за кредитним договором позовні вимоги задоволено. Присуджено до солідарного стягнення з ОСОБА_5 та ТОВ "Даском" на користь ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" 4471499,85 доларів США та 13865002 гривень 64 коп. боргу за договором кредитної лінії, а також 1809 гривень 50 коп. судових витрат.

Судами встановлено, що ТОВ "Даском" не виконано вказане судове рішення в добровільному порядку, у зв'язку з чим його було виконано в примусовому порядку, а саме: проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (будівлі складу бланків та квитків (в літері Б), загальною площею 2678,30 кв.м., розташованої у м. Київ по вул. Залізничне шосе, 2-А).

Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) № 14/1/44 переможцем прилюдних торгів визнано ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" і станом на 11 березня 2014 року ціна продажу об'єкта нерухомого майна становила 14054000 гривень.

На підставі протоколу проведення прилюдних торгів № 14/1/44 від 11 березня 2014 року та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 202/14 від 11 березня 2014 року позивач отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, серія А№292, видане 12 березня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., у зв'язку з чим 12 березня 2014 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна внесено відповідний запис про право власності № 492916.

У зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки для погашення боргу відповідача-1 за договором кредитної лінії, за заявою позивача (лист № 1102/2399 від 2 липня 2014 року), приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бєлломі О.В. внесено записи від 4 липня 2014 року 14:11:07 про припинення обтяження № 6223882 та від 4 липня 2014 року 14:26:47 про припинення іпотеки № 6223968.

22 січня 2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову № 41 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", якою вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банк.

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 15 від 26 січня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до Плану врегулювання з 26 січня 2015 року, а також призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку начальника відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощука Ігоря Григоровича строком на 1 рік з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 245 від 29 грудня 2015 року продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до 31 березня 2017 року включно.

Спірне нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за іпотечним договором, було включено до складу ліквідаційної маси ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" з метою його реалізації за найвищою вартістю у найкоротший строк для спрямування коштів на задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року у справі № 910/14578/14 позов задоволено повністю, визнано недійсним протокол від 11 березня 2014 року № 14/1/44 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки): будівлі складу бланків та квитків (літера Б), загальною площею 2678,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, і належить ТОВ "Даском" та скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, серія та номер 292, видане 12 березня 2014 року ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу на нерухоме майно, що складається з будівлі складу бланків та квитків загальною площею 2678,30 кв.м. (літера Б), яке знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А. Задовольняючи позов, місцевий господарський суд посилався на скасування заочного рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2012 року рішенням апеляційного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року у справі № 22ц-780/3974/14, яким в задоволенні позову ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ТОВ "Даском" про стягнення боргу за кредитним договором відмовлено.

Вказане судове рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 1 червня 2016 року.

Постановою Верховного Суду України від 2 березня 2016 року скасовано заочне рішення Ірпінського міського суду від 13 грудня 2012 року у справі № 1013/8999/2012, рішення апеляційного суду Київської області від 28 жовтня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 червня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ТОВ "Даском" про стягнення боргу за кредитним договором, а провадження у справі в цій частині закрито у зв'язку з віднесенням таких позовних вимог до юрисдикції господарських судів.

Крім того, встановлено, що з 1 квітня 2016 року ТОВ "Даском" перебуває в стані припинення за рішенням засновників, головою комісії з припинення (ліквідатором) призначено ОСОБА_5, строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлено до 12 червня 2016 року.

20 квітня 2016 року між ТОВ "Даском" (продавець) та ТОВ "Макромакс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі, за умовами п. п. 1, 4 якого продавець передає, а покупець приймає у власність будівлю (літ. Б), розташовану за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, буд. 2-А. Загальна площа будівлі - 4188,60 кв.м., розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 82:0876:006. Продаж будівлі вчиняється за ціною 4100000 гривень, які покупець передав на користь продавця до підписання цього договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 серпня 2016 року у справі № 910/12140/16 позов задоволено. Визнано грошові вимоги ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" до ТОВ "Даском" в розмірі 113878664гривні 14 коп. Зобов'язано ТОВ "Даском", в особі ліквідаційної комісії, включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Даском" грошові вимоги ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" в розмірі 113878664гривні 14 коп. Зобов'язано ТОВ "Даском", в особі ліквідаційної комісії, включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Даском" грошові вимоги ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" в розмірі 113878664 гривні 14коп., з яких 14054000 гривень 00 коп. - вимоги, що забезпечені заставою.

На час розгляду даної справи вказане рішення оскаржене в апеляційному порядку та не набрало законної сили.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ "Комерціний банк "Експобанк" зазначає, що як кредитор ТОВ "Даском" не отримав задоволення своїх вимог за договором кредитної лінії, а борг останнього перед позивачем за вказаним договором у розмірі 113878664 гривні 11 коп. залишився непогашеним.

Вказав також, що рішенням Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року у справі № 910/14578/14 порушено права банку як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, оскільки на момент винесення вказаного судового рішення з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна було виключено запис про іпотеку та знято заборону відчуження за результатами скасованих прилюдних торгів.

Враховуючи те, що записи про припинення іпотеки та обтяження здійснені на підставі правочину, який був визнаний недійсним, а також те, що звернення стягнення на предмет іпотеки фактично не відбулося, ПАТ "Комерціний банк "Експобанк" вважає, що записи про обтяження предмета іпотеки, здійснені на підставі іпотечного договору, підлягають відновленню, у зв'язку з чим просив визнати його з 31 січня 2007 року іпотекодержателем предмета іпотеки за іпотечним договором та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень за іпотечним договором.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення заявлених позовних вимог та відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, апеляційний господарський суд виходив з помилковості та необгрунтованості висновків суду першої інстанції про необхідність застосування реституції за недійсним правочином - протоколом проведення прилюдних торгів №14/1/44 від 11 березня 2014 року, оскільки реституція може бути застосована безпосередньо до сторін недійсного правочину, натомість ТОВ "Даском" не є стороною недійсного правочину, оскільки проведення прилюдних торгів і оформлення відповідного протоколу було здійснено без його участі.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд, прийнявши рішення щодо вимог про зобов'язання Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" як обтяжувача вийшов за межі заявлених позовних вимог за відсутності жодного клопотання з цього приводу в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. При цьому вказав, що прийняте у цій частині вимог рішення обмежує позивача в праві звернення до будь-якого суб'єкту державної реєстрації прав, а також не відповідає нормам п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а на час винесення рішення у даній справі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутнє спірне нерухоме майно (будівля складу бланків та квитків загальною площею 2678,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, будинок 2-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 311923380000).

Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовна давність не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки заявлені позивачем вимоги є необгрунтованими, а відтак, відсутнє порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача.

Втім суд касаційної інстанції з вказаними висновками апеляційного господарського суду погодитись не може та вважає обгрунтованим задоволення місцевим господарським судом позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням (зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою).

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

За ст. 4 Закону України "Про іпотеку" обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави припинення іпотеки. Так, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов юридично мотивованого висновку про те, що сам факт закінчення строку дії кредитного договору за наявності боргу боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.

Разом з тим, встановлено, що державна реєстрація припинення іпотеки та припинення обтяження за іпотечним договором, укладеним між сторонами, здійснена у зв'язку з тим, що предмет іпотеки реалізовано на прилюдних торгах, відповідно до Закону України "Про іпотеку" під час здійснення виконавчого провадження за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2012 року.

Однак, у подальшому результати прилюдних торгів, за якими ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" набуло право власності на предмет іпотеки, визнані в судовому порядку недійсними та скасовано їх результати.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 Цивільного кодексу України, згідно якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про те, що заявлені у даній справі позовні вимоги є, по суті, вимогами про застосування реституції за недійсним правочином - протоколом прилюдних торгів, оскільки предметом цього правочину є нерухоме майно, а тому застосування реституції у даному випадку не передбачає визнання іпотекодержателем такого майна.

Разом з цим, пунктом 4 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як відновлення становища, яке існувало до порушення. І саме на цю норму закону посилався позивач у своїй позовній заяві, заявляючи вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи наведене, вимоги ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" про визнання іпотекодержателем спірного майна та скасування державної реєстрації припинення обтяження є за своєю правовою природою вимогами про відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто, до вчинення протоколу проведення прилюдних торгів № 14/1/44 та акту № 202/14 від 11 березня 2014 року державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, скасованих у подальшому в судовому порядку.

Водночас, суд касаційної інстанції вважає обгрунтованими висновки місцевого господарського суду про те, що скасування протоколу проведення прилюдних торгів та акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки не створюють таких юридичних наслідків, як припинення іпотеки за іпотечним договором, а з огляду на визнання прилюдних торгів недійсними реалізація предмета іпотеки не відбулася, позивач не набув право власності на предмет іпотеки, і, відповідно, відсутні правові підстави для припинення іпотеки за Іпотечним договором.

Враховуючи наведене, а також те, що місцевий господарський суд повно встановив суттєві для справи обставини, суд касаційної інстанції вважає необхідним, в межах своїх повноважень, перекваліфікувати спірні правовідносини сторін з реституції на відновлення становища, яке існувало до порушення права, та погоджується з висновками суду першої інстанції, що закінчення строку дії кредитного договору за наявності боргу боржника за цим договором не є підставою для припинення спірного зобов'язання.

ТОВ "Даском" зверталось до суду з заявою про застосування строків позовної давності щодо кредиторських вимог позивача за договором кредитної лінії та вимог про визнання позивача іпотекодержателем з 31 січня 2007 року за іпотечним договором.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, згідно ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом першої інстанції повністю перевірено доводи сторін в цій частині та встановлено, що протокол № 14/1/44 від 11 березня 2014 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки): будівлі складу бланків та квитків (літера Б), загальною площею 2678,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-А, і належить ТОВ "Даском" визнаний недійсним рішенням Господарського суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року, яке набрало законної сили 10 лютого 2016 року. Крім того, строк позовної давності за кредитними зобов'язаннями переривався частковою сплатою боргу, а сам кредитний борг відповідача, забезпечений спірною іпотекою, підтверджений рішенням суду в іншій справі.

Таким чином, ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" довідалось про порушення його прав як іпотекодержателя в лютому 2016 року, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов юридично вірного висновку про те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав в межах строку позовної давності.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. 36 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно є підставою для державної реєстрації права власності та інших речових прав, а також обтяжень відповідно до ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав "у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав".

Таким чином, чинним законодавством визначено скасування рішення про державну реєстрацію прав у судовому порядку підставою скасування відповідного запису.

У відповідності до п. 4.1 Положення про Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 216 від 26 квітня 2016 року Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: права власності; речових прав, похідних від права власності; права власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборони відчуження та арешту нерухомого майна, податкової застави, предметом якої є нерухоме майно, та інших обтяжень.

За приписом статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" судове рішення про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи про витребування майна з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає такій реєстрації, за позивачем.

Враховуючи, що спосіб захисту, який застосовується, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу, чинне законодавство не передбачає автоматичне скасування реєстраційних записів без прийняття відповідного судового рішення, з огляду на похідний характер позовних вимог до відповідача-2, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача, заявлених до відповідача-2 про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень позивача та, відповідно, задоволення вказаних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції про вихід місцевого господарського суду за межі позовних вимог в цій частині Вищий господарський суд України вважає помилковими з наступних підстав.

Так, посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Відповідно до ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої особи.

Вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, не збільшуючи розмір заявлених позивачем вимог, не змінював предмету позову, не розглядав позовні вимоги, які не були заявлені позивачем.

Таким чином, приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції не виходив за межі позовних вимог.

За таких обставин постанову апеляційного господарського суду визнати законною та обгрунтованою не можна, а тому вона підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін в частині задоволення заявлених позовних вимог.

Разом з цим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" порядок реєстрації прав, обтяжень та їх скасування може здійснюватись державним реєстратором на підставі рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію, спір у частині вимог до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виник не у зв'язку з порушенням останнім вимог закону, відсутні підстави покладення на відповідача-2 обов'язку з відшкодування судового збору, а тому сплачена за розгляд позовної заяви сума судового збору підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача у повному обсязі.

Крім того, Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не був учасником правовідносин щодо реєстрації прав та їх обтяжень у спірних правовідносинах.

З огляду на наведене, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні, а в решті рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2017 року.

Рішення Господарського суду міста Києва від 4 жовтня 2016 року змінити в частині розподілу судових витрат, виключивши п. 5 з резолютивної частини рішення та виклавши п. 4 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 14; ідентифікаційний код 31281256) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ідентифікаційний код 09322299) в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134 гривні 00 коп."

У решті рішення Господарського суду міста Києва від 4 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даском" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 14; ідентифікаційний код 31281256) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24; ідентифікаційний код 09322299) 4960 гривень 80 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий Т. Козир

Судді С. Владимиренко

Л. Іванова