Ухвала суду № 66619325, 30.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2011 р.Справа № 2-а-2492/11/1470

Категорія:8.1.1Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого - судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос ЛТД»до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій щодо визначення в акті перевірки правочинів нікчемними,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011р. ТОВ «Геліос ЛТД»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання та визначення в акті перевірки №60/23-20868315 від 18.03.2011р. нікчемними правочинів, укладених позивачем із підприємствами-контрагентами. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби визнавати правочини нікчемними, зазначати про це в актах перевірки з метою подальшого використання їх як доказової бази при зверненні до суду з позовами про стягнення з підприємства сум, отриманих за такими правочинами.

ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області проти позову заперечила, зазначивши, що в ході проведення аналізу податкової звітності, реєстраційних та інших документів встановлено відсутність у позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької та іншої діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів. Зазначене свідчить про те, що операції на підприємстві здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Під час перевірки ТОВ «Геліос ЛТД»не надано документів щодо транспортування товарів, здійснених протягом грудня 2010 року. В задоволенні позову ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області просила відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2011р. позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області щодо визнання та визначення в акті перевірки №60/23-20868315 від 18.03.2011р. нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Геліос ЛТД»із підприємствами-контрагентами ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс», ТОВ «АКСА»та ТОВ «Буд-сервіс 2010».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Баштанському районі Миколаївської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ «Геліос ЛТД»залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є висновки акту перевірки №60/23-20868315 від 18.03.2011р. про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Геліос ЛТД»із підприємствами-контрагентами ТОВ «ОСОБА_2 Сервіс», ТОВ «АКСА»та ТОВ «Буд-сервіс 2010». Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов до висновку про його обґрунтованість, однак колегія суддів не погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України від 10.08.2005р. N327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Не можуть оспорюватися в суді акти ревізій, документи перевірок, дії службових осіб, вчинені в процесі чи за результатами перевірок, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру.

Оскільки наслідком розвязання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного субєктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеному за її результатами, та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання неправомірними дій відповідачів не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом предявлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими визначено суми податкових зобовязань.

Складений за результатами перевірки акт не має обовязкового характеру і не встановлює для ТОВ «Геліос ЛТД»обовязків, а тому він не є рішенням у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України і провадження за такою вимогою підлягає закриттю за п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.

Керуючись ст.ст.157 ч.1 п.1, 197, 203, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року скасувати.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос ЛТД» до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області про визнання протиправними дій щодо визначення в акті перевірки правочинів нікчемними закрити на підставі ст.157 ч.1 п.1 КАС України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

ОСОБА_1