Ухвала суду № 66619237, 29.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2011 р.Справа № 2-а-7090/09/1570

Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Хлюстін Ю.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -ОСОБА_1 судді - ОСОБА_2 судді - ОСОБА_3

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Відрада на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Відрада до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми „Р від 20.02.2009 року № 0001662301/0, -

встановиЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Відрада, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми „Р від 20.02.2009 року № 0001662301/0.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року в задоволені позову товариству з обмеженою відповідальністю „Відрада відмовлено.

ТОВ „Відрада не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилаються на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, які мають значення для справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси був складений акт перевірки ТОВ «Відрада»від 11.02.2009 року №21/23-213/30334268 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 01.10.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 01.10.2008 року ( том 1 аркуші справи 92-128).

На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 20.02.2009 року було прийнято повідомлення-рішення форми «Р»№0001662301/0 про збільшення податкових зобов'язань ТОВ «Відрада» по податку на прибуток на суму 406631 грн. і застосування штрафних санкцій по даному податку у розмірі 223749 грн. (том 1 а.с. 9, 89,90). Даний акт був отриманий ТОВ «Відрада»18.03.2009 року.

В результаті проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Відрада»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 01.10.2008 року було встановлено, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Юрагроторг», ПП «Бласпродторг», ПП «Агро Мікс», ПП «Гросс Агро», ПП «Диметра ЛТД», ПП «Пальвітіс». До суду надані Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та картки платників ТОВ «Юрагроторг»(том 3 а.с. 1-12, 23), ПП «Пальвітіс»(том 3 а.с. 13-14,26), ПП «Диметра ЛТД»(том 3 а.с. 15-16, 24), ПП «Гросс Агро»(том 3 а.с. 17-18, 27), ПП «Бласпродторг»(том 3 а.с. 19-20, 25), ПП «Агро Мікс»(том 3 а.с. 21-22, 28).

Під час перевірки були надані позивачем та використані наступні первинні документи: - статут, внутрішні накази ТОВ «Відрада»; - декларації та рахунки з податку на прибуток за 4 квартал 2005 року - 1 півріччя 2008 року; - декларації та рахунки з ПДВ за 4 квартал 2005 року - 1 півріччя 2008 року; - касові документи з додатками, авансові звіти; - прибуткові накладні на придбання товарів (робіт, послуг), акти виконаних робіт; - договори, контракти, банківські документи з додатками, рахунки; -журнали-оренди по рахункам бухгалтерського обліку, акти виконаних робіт. В ході перевірки встановлено, що згідно бухгалтерського обліку підприємства була здійснена реалізація товару (продуктів харчування) наступним покупцям: - ТОВ «Юрагроторг»на загальну суму 1042468,69 грн. (з ПДВ); - ПП «Бласпродторг» на загальну суму 1154250,28 грн. (з ПДВ); - ПП «Агро Мікс»на загальну суму 431754,16 грн. (з ПДВ); - ПП «Гросс Агро»на загальну суму 363315,99 грн. (з ПДВ); - ПП «Диметра ЛТД» на загальну суму 1211979,27 грн. (з ПДВ); - ПП «Пальвітіс»на загальну суму 118117,81 грн. (з ПДВ) (2 та 4 квартал 2006 року). За період, що перевірявся, посадові особи позивача не надали первинні документи, які б підтверджували списання товару зі складу у зв'язку з реалізацією, що призвело до збільшення залишків товарно-матеріальних цінностей на складі та відповідно перерахунку приросту (убитку) балансової вартості залишків ТМЦ. Згідно бухгалтерського обліку позивача загальна сума реалізації вище вказаним покупцям становить 3601573,00 грн. (без ПДВ).

Судом першої інстанції встановлено, що в наданих до суду копій договорів поставки укладених між ТОВ «Відрада»та ПП «Пальвітіс»від 01.05.2006 року №52/1 (том 2 а.с. 15), між ТОВ «Відрада»та ПП «Диметра ЛТД»№258/1 від 01.07.2007 року (том 2 а.с. 39), між ТОВ «Відрада»та ТОВ «Юрагроторг»№393/1 від 01.12.2007 року (том 2 а.с. 135), між ТОВ «Відрада»та ПП «Бласпродторг»№11/1 від 15.01.2008 року (том 2 а.с. 220), між ТОВ «Відрада»та ПП «Гросс Агро»№184/1 від 01.05.2008 року (том 2 а.с. 293), між ТОВ «Відрада»та ПП «Агро Мікс»№б/н від 01.07.2008 року (том 2 а.с. 318) не містяться положення стосовно умов та порядку поставки товару, ціни товару та його специфікації. Так, згідно п.1.1. п.1 усіх вказаних договорів постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти покупцю по його вимогам, а покупець зобов'язується приймати та оплатити продовольчі товари. Проте в договорах не передбачено яким чином, яким видом транспорту постачальник поставляє покупцю зазначений товар, тобто не має жодних умов щодо перевезення товару, його завантаження та відвантаження.

Відповідно до ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 266 ГК України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків, прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Судом встановлено, що позивачем не надані сертифікати якості на якісні посвідчення на кожну партію товару, передбачені п.1.6 вказаних договорів.

Відповідно до ст. 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам, якщо сторони не визначають у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються у договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Судом встановлено, що у копіях довіреностей, виписаний керівниками ТОВ «Юрагроторг», ПП «Бласпродторг», ПП «Агро Мікс», ПП «Гросс Агро», ПП «Диметра ЛТД», ПП «Пальвітіс»відсутній асортимент товару, а тільки вказана ціна товару та те, що товаром є продукти харчування.

Також з матеріалів справи вбачається, що довіреності виписуватись по накладним, та довіреності виписувались раніше, ніж накладні, що суперечить чинного законодавству. Так довіреність ЯНШ №963074 від 01.08.2007 року видана ТОВ «Відрада»по накладним №1337 від 08.08.2007 року та №1354 від 09.08.2007 року (том 2 а.с. 44-47); довіреність ЯНШ №963081 від 11.08.2007 року видана ТОВ «Відрада»по накладним №1402 від 14.08.2007 року, №1433 від 15.08.2007 року; №1462/1 від 16.08.2007 року; №1469/1 від 18.08.2007 року (том 2 а.с. 48-53); довіреність ЯКЮ №465168 від 12.12.2007 року видана ТОВ «Відрада»по накладним №2457 від 17.12.2007 року, №2484 від 20.12.2007 року (том 2 а.с. 115-118); довіреність ЯЛЛ №994073 від 21.03.2008 року видана ТОВ «Відрада»по накладним №575 від 22.03.2008 року, №618 від 27.03.2008 року (том 2 а.с. 176-179); довіреність ЯЦК №957114 від 15.03.2008 року видана ТОВ «Відрада»по накладним №544/1 від 17.03.2008 року, №558 від 20.03.2008 року, №572/1 від 22.03.2008 року, №581/1 від 24.03.2008 року (том 2 а.с. 235-240) та інші довіреності та накладні.

Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на держання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р.№99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за №293/1318 передбачено наступне. Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріалі цінності, а також не матеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно за довіреністю одержувача.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній, наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються. Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані.

Судом встановлено, що на довіреності виписаної ПП «Пальвітіс»від 29.05.2006 року №220688 знаходиться печатка іншого підприємства ніж ПП «Пальвітіс»(том 2 а.с. 16).

Відповідно до п.3 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на держання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р.№99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за №293/1318 бланки довіреностей видаються після її реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства.

Отже, довіреність виписана ПП «Пальвітіс»від 29.05.2006 року №220688 оформлена неналежним чином.

ТОВ «Відрада»не були надані докази, що мала місце господарська діяльність з цими підприємствами, отже не були надані первинні документи, які б підтверджували фактичне відвантаження товару вказаним покупцям та списання товару зі складу у зв'язку з реалізацією, що призвело до збільшення залишків ТМЦ на складі та відповідно перерахунку приросту балансової вартості залишків ТМЦ за відповідні податкові періоди за результатами перевірки. Крім того, відсутні товарно-транспорті накладі для встановлення перевізника, виду транспорту, адреси завантаження та розвантаження, дати відправки товару, а також рахунки для встановлення найменування товарів, кількості ціни їх реалізації.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в країні, затвердженими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 визначаються права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту перевізників та вантажоодержувачів - замовників. Згідно п.11.1 Правил перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника, другий - передається водієм вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передаються Перевізнику.

ТОВ «Відрада»не оформлялась відповідна товарно-транспортна документація, що свідчить про відсутність факту постачання ТОВ «Відрада»певного товару покупцям. Крім того позивачем не надано заявок покупців на постачання ТОВ «Відрада» конкретного виду, кількості та якості товару. Надані позивачем довіреності на отримання посадовими особами покупців товарно-матеріальних цінностей не містять назви і кількості цінностей, які належить отримати.

Згідно п.2, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»від 16.07.99 року №996-ХІУ зі змінами та доповненнями: Бухгалтерський облік є обов'язковим видом, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1, ст.9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здіснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведенні облікові документи.

Отже, в порушення п.5.99 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року, який був чинний на момент виникнень спірних правовідносин, ТОВ «Відрада»занижено податок на прибуток на суму 406631,00 грн. та на підставі акту перевірки від 11.02.2009 року №21/23-213/30334268 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси правомірно було винесено податкове повідомлення - рішення від 20.02.2009 року №0001662301/0 про сплату податкових зобов'язань по податку у розмірі 406631,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 223749,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення форми „Р від 20.02.2009 року № 0001662301/0 року прийнято відповідачем без порушень діючого законодавства та скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Відрада на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року по справі № 2-а-7090/09/1570, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Відрада до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення форми „Р від 20.02.2009 року № 0001662301/0, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя ОСОБА_1 суддя ОСОБА_2 суддя ОСОБА_3