Постанова № 66599639, 16.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 року Справа № 904/12389/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.,

Секретар судового засідання Пінчук Є.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №52-16/09 від 11.01.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №2080 від 25.10.2016 р.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі № 904/12389/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у даній справі (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" 48 479,55грн. штрафу та 1 255,53грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, до апеляційної інстанції звернулось Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині зменшення розміру штрафу на 50%, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 85 276, 50 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на те, що господарським судом при вирішенні питання щодо зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, місцевим господарським судом не були враховані приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України щодо можливості (не обовязковості) такого зменшення у виняткових випадках. Оскільки зазначені випадки не є винятковими та не можуть бути підставами для зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (відповідач, залізниця) у липні 2016р. зі станцій: Авдіївка, Закупне, Котовськ, Горлівка, Тернопіль, Сартана до станції призначення Кривий Ріг Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажів за залізничними накладними №№49635733, 49655319, 34194209, 42191361, 49116338, 48928295, 49053747, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49147366, 49092315, 49092307, 49147341, 49163223, 49366727, 37616695, 49504228, 49504277, одержувачем яких було Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач, вантажоотримувач).

Під час здійснення вказаних перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на вищевказаних залізничних накладних, а саме: вантаж доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного пунктом 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу).

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, в якому посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, що передбачені п.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі п.116 Статуту залізниць України, просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 85 276,50грн.

Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як передбачено ч.2, ч.3 ст.908 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пунктом 1.1 Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138), а також п.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 22 Статуту закріплено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п.41 Статуту залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно п.1.2, п.1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. У разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

В той же час п.2.4 Правил встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

За вимогами Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п.8 Правил).

Відповідно до п.2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Пунктом 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Із матеріалів справи вбачається, що накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Звязку з тим, що спір у даній справі безпосередньо повязаний із питаннями стосовно обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів, місцевим господарським судом прийнято до уваги приписи Статуту залізниць України, Правилам обчислення термінів доставки вантажу, а також розяснення, надані судам в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 04.04.2012р. №01-06/420/2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів".

Відповідно до п.1 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем.

Пунктом 2 Правил видачі вантажів встановлено, що крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Перевіривши розрахунки позивача та контррозрахунок відповідача, місцевим судом за накладними №№49116338, 49053747, 37616695, 49635733, 49655319, 34194209, 42191361 стягнуто штраф у загальній сумі 19 261,40грн. Колегія суддів поділяє висновок місцевого суду щодо здійсненого перерахунку заявленої в цій частині суми позовних вимог, з врахуванням пільгової доби та вчасно доставлених вагонів за накладною №37616695.

Стосовно прострочення у доставці вантажу за накладними №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну доставку вантажу за вказаними накладними з урахуванням відсутності будь-яких відомостей у накладних щодо причин, які б давали залізниці право на збільшення терміну доставки.

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно зазначено господарським судом, відповідачем не надано до суду належних доказів, які б могли бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу за накладними №№49147341, 49147366, 48986624, 48986640, 48986939, 48986665, 49092315, 49092307, 49163223,49366727, 48928295, 49504228, 49504277.

Місцевим господарським судом обґрунтовано зменшено штрафні санкції, враховуючи приписи ст. 83 ГПК України, ст.3 ЦК України, а також те, що частина маршруту проходить на території, де триває антитерористична операція.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом правильно встановлено фактичні обставини справи на основі повного, всебічного і обєктивного дослідження поданих доказів, вірно застосовані норми права, а вищезазначені доводи скаржника не спростовують законності прийнятого по справі рішення.

Керуючись ст.ст., 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/12389/16 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 19.05.2017р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко