Постанова № 66594901, 15.05.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року справа № 823/583/17

9 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гараня С.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тараненка М.О.,

представника позивача – не прибув,

відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Уманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області до публічного акціонерного товариства “Монастирищенський машинобудівний завод” про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Уманське об’єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ПАТ “Монастирищенський машинобудівний завод” заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по спискам №1 та №2 за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 на загальну суму 378 410,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач у добровільному порядку не погасив вищевказану заборгованість.

Представник позивача просив розгляд справи здійснювати без його участі. Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що публічне акціонерне товариство “Монастирищенський машинобудівний завод”, як суб’єкт господарювання – юридична особа, ідентифікаційний код 00255289, зареєстроване 26.09.1994.

Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (Закон № 1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, пунктами “а”, “б” зазначеної статті визначено, що до цих категорій належать: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є: суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” – “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно частини 1 статті 3, пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України; на обов’язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

З огляду на вищевказані норми Законів та Інструкції, суд дійшов висновку, що відповідач, як юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов’язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Пунктами 6.4., 6.5. вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Згідно наданих відповідачеві розрахунків, які направлені відповідачу, фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2017 по 31.03.2017 склали 378410 грн 03 коп., зокрема, за списком №1 – 32929 грн 82 коп та за списком №2 – 345 480 грн 21 коп.

При цьому відповідач не надав суду доказів відшкодування зазначених витрат.

Зважаючи, що відповідач належним чином не виконав свій обов’язок щодо відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій власним працівникам які вийшли на пільгову пенсію, не оскаржив відповідних розрахунків позивача, внаслідок чого має заборгованість з її відшкодування в розмірі 378410 грн 03 коп., яка підлягає до стягнення.

Керуючись ст. ст. 158 – 165, 254 – 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Уманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Монастирищенський машинобудівний завод” (ідентифікаційний код – 00255289) на користь Уманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області 378 410 (триста сімдесят вісім тисяч чотириста десять) грн 03 коп. боргу по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за січень – березень 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 19.05.2017 року