Ухвала суду № 66549964, 15.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 травня 2017 року м. Київ К/800/9446/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 р.

у справі № 808/1091/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Надія» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 р. №0000862100, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 44 000,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з протиправності та безпідставності застосування відповідачем до товариства штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки, як свідчать наявні у матеріалах справи докази та встановлено судами, позивач не має жодного відношення до встановлених перевіркою порушень податкового законодавства, в силу того, що приміщення у якому знаходився об’єкт перевірки, згідно договору від 01.09.2015 р. передано позивачем у тимчасове безоплатне користування третій особі.

Запорізька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 та ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 28.03.2017 р.

В межах встановленого строку, 25.04.2017 р. податковим органом на усунення недоліків касаційної скарги надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору, а також належні докази поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання та додані докази дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2016 р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 р. у справі № 808/1091/16.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова