Постанова № 66548892, 18.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4229/16 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІАГРІС" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просив:

- визнати рішення про призупинення Договору про визнання електронних документів №200820163 від 22.08.2016 та відмову Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року та реєстрації податкової накладної №1 складеної 10.11.2016 - незаконним;

- зобов'язати Білоцерківську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відповідно до Договору про визнання електронних документів №200820163 від 22.08.2016 забезпечити прийняття податкової звітності та реєстрацію податкових накладних, коригувань до податкових накладних в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року, днем фактичного отримання - 21.11.2016 та зареєструвати податкову накладну №1 від 10.11.2016 днем її фактичного відправлення - 18.11.2016.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач, подав апеляційну скаргу. В скарзі апелянт вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків фактичним обставинам справи та просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "БІАГРІС" та Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області укладено договір №200820163 від 22.08.2016 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (пункту 1 договору).

10.11.2016 позивачем складена в електронному вигляді податкова накладна №1, яка 18.11.2016 та надіслана до ДФС України для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, однак відповідно до квитанції № 1 вищезазначена податкова накладна не прийнята.

Підставами для не прийняття вказаного документу зазначено: документ не прийнято - ЄДРПОУ: 38614749. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

Також, 19.11.2016 позивачем було подано засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію та звітність по ЄСВ за жовтень 2016 року. Відповідно до квитанції № 1 вказана податкова звітність не прийнята. Підставами для не прийняття вказаного документу зазначено: документ не прийнято - ЄДРПОУ: 38614749. Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

У зв'язку з чим позивачем було подано податкову звітність за жовтень 2016 року на електронному носії особисто у відповідне "вікно" Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС і засобами поштового зв'язку.

Листом №12690/10/10-02-08-02 від 28.11.2016 відповідач повідомив товариство про відмову у прийнятті звітності відправленої засобами поштового зв'язку, причина: не підписані особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності до контролюючого органу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності рішення відповідача щодо призупинення Договору про визнання електронних документів №200820163 від 22.08.2016 та відмови у прийнятті податкової звітності за жовтень 2016 року та реєстрації податкової накладної №1 складеної 10.11.2016.

Надаючи правову оцінку встановленим в справі обставинам та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України (для податкових накладних, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, податковим законодавством визначено обов'язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та визначений вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 49.8. ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Відповідно до вимог пункту 49.15 ст. 49 ПК України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Згідно ж приписів п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

При цьому, згідно п.п. 48.5.1. п.48.5 ст.48 ПК України податкова декларація має бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Судом першої інстанції встановлено, що підставами для не прийняття податкових документів товариства в електронному вигляді є зупинення відповідачем дії Договору про визнання електронної звітності.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. № 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року № 320/15011 (далі по тексту - Інструкція № 233).

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції, закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Відповідно до п.6.4 умов договору № 200820163 від 22.08.2016 року, укладеному між позивачем та ДПІ про визнання електронних документів орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

Разом з тим, відповідачем прийнято рішення про призупинення дії договору про визнання електронних документів з підстав відсутності платника податків за адресою місцезнаходження.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.01.2017 року місцезнаходження юридичної особи ТОВ «БІАГРІС»: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок,66/13. Зазначені відомості про місцезнаходження позивача відповідають реквізитам товариства, які містяться в Договорі про визнання електронної звітності.

Відповідно до акту від 16.11.2016 № 755/10-02-12-01/38614749, складеного відповідачем, встановлено, що посадові особи або уповноважені представники платника податків за адресою: 09107, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок,66/13 відсутні.

Згідно пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою

Як вбачається з матеріалів справи, на час зупинення договору Єдиний державний реєстр не містив відомостей про зміну позивачем місцезнаходження або дані про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Відомості щодо зміни місцезнаходження або щодо відсутності за місцезнаходженням юридичної особи - позивача до Єдиного державного реєстру не вносилися

При цьому акт, на який посилається відповідач не є належним доказом, яким підтверджено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню.

А тому, посилання відповідача на факт не підтвердження місцезнаходження платника за юридичною адресою не може слугувати належним спростуванням достовірності відомостей про місцезнаходження платника за даними Єдиного державного реєстру.

Податковим органом не надано доказів отримання інформації про відсутність позивача за місцезнаходженням від державного реєстратора, а також належних доказів перевірки місцезнаходження позивача.

За таких підстав, твердження відповідача про фактичну відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, як на підставу зупинення договору про визнання електронних документів, є безпідставними.

Крім того, відповідно до положень Інструкції № 233 та умов Договору про визнання електронних документів № №200820163 від 22.08.2016, у податкового органу відсутні повноваження щодо зупинення дії договору.

Отже, відповідачем протиправно прийнято рішення про призупинення Договору про визнання електронних документів №200820163 від 22.08.2016.

Відтак, договір на час подання спірної податкової звітності не втратив своєї юридичної значимості для реалізації позивачем свого права на подання звітності в електронному вигляді, відповідно, у відповідача продовжували мати місце зобов'язання за цим договором, у тому числі з прийняття поданих позивачем засобами електронного зв'язку податкових документів.

Враховуючи викладене, відмова податкового органу у прийнятті податкової накладної та податкової звітності з підстав зупинення дії договору, також є протиправною.

Наразі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача забезпечити прийняття податкової звітності та реєстрацію податкових накладних, коригувань до податкових накладних в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року, днем фактичного отримання - 21.11.2016 та зареєструвати податкову накладну №1 від 10.11.2016 днем її фактичного відправлення - 18.11.2016, оскільки резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

В даному випадку, для захисту прав позивача, слід визнати подані Товариством з обмеженою відповідальністю "БІАГРІС" податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року та податкову накладну №1 від 10.11.2016 такими, що подані датою (операційним днем) та часом фактичного отримання податковим органом засобами електронного зв'язку .

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, змінити постанову суду. За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити частково.

Змінити абзац третій резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року, виклавши його в такій редакції :

Визнати подані Товариством з обмеженою відповідальністю "БІАГРІС" податкову декларацію з податку на додану вартість та звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року та податкову накладну №1 від 10.11.2016 такими, що подані датою (операційним днем) та часом фактичного отримання податковим органом засобами електронного зв'язку.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 18.05.17.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.