Ухвала суду № 66546961, 16.02.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про призначення судової експертизи

16 лютого 2017 р. Справа № 805/4964/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

представника позивача – не з’явився

представників відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Державної Азовської морської екологічної інспекції про визнання протиправним та скасування припису, -

встановив:

15 грудня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі – позивач або ПрАТ «ММК ім. Ілліча») до Державної Азовської морської екологічної інспекції (далі – відповідач або Інспекція), в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати припис до акту № 51 від 05.10-13.10.2016 року.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив наступне.

В період з 05 по 13 жовтня 2016 року Інспекцією проведена позапланова перевірка ПрАТ «ММК ім. Ілліча» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За наслідками перевірки складений акт № 51 від 05-13 жовтня 2016 року, в якому, за твердженням позивача, помилково відображена ситуація, яка склалася навколо роботи конвертору № 2 киснево-конверторного цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (ККЦ) в період кінець серпня – початок вересня 2016 року, а саме вказано, що у період з 27-28 по 30 серпня 2016 року на конверторі № 2 відбулася аварія.

Не погодившись з висновками позапланової перевірки, ПрАТ «ММК ім. Ілліча» підписало акт № 51 від 03-13 жовтня 2016 року із зауваженнями, що викладені у листі від 21 жовтня 2016 року № 39/594.

Однак, зауваження ПрАТ «ММК ім. Ілліча» не були прийняті до уваги і 21 жовтня 2016 року позивач отримав припис до акту № 51 від 05-13 жовтня 2016 року, яким ПрАТ «ММК ім. Ілліча» зобов’язано упродовж 10 днів після отримання акту:

- розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків. Копію наказу про його затвердження надати до Інспекції (ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»):

- у кожному випадку аварії на технологічному обладнанні, в результаті якої відбуваються аварійні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря або аварійної зупинки роботи ГОУ чи аспіраційної системи або її елементів, яка пов’язана з ГОУ при працюючому технологічному обладнанні, повідомляти про це Інспекцію (ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Правил ТЕУОГ);

- не допускати роботу технологічного обладнання підприємства без вловлення та очищення викидів у існуючих пилоочисних установках, де це передбачено наданим дозволом на викиди;

- не допускати тимчасове короткочасне відключення газоочисних та аспіраційних систем або окремих її частин для проведення ремонтів та чистки при працюючому технологічному обладнанні, при цьому повинно забезпечити використання у повному обсязі встановлених споруд, обладнання, устаткування для уловлення та очищення викидів забруднюючих речовин від джерел утворення забруднюючих речовин на підприємстві (ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

ПрАТ «ММК ім. Ілліча» вважало цей припис протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за № 18/16034 (далі – Порядок № 464), за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

Згідно з п. 4.14 Порядку № 464 не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.

Відповідно до п. 4.15 Порядку № 464 до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.

В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Позивач стверджував, що в акті № 51 від 05-13 жовтня 2016 року зазначено, що в ПрАТ «ММК ім. Ілліча» сталася аварія на ОКГ, що призвела до розгерметизації аспіраційної системи, а у наслідок тріщини по обмурівці лівого заднього екрану котла – утилізатора конвектора № 2, відбулись інтенсивні неорганізовані викиди забруднюючих речовин, таким чином з 27-28 серпня 2016 року по 30 серпня 2016 року відбулись аварійні викиди бурого диму, які мали інтенсивний характер.

Позивач стверджував, що в порушення вимог п. п. 4.14 – 4.15 Порядку № 464 відповідач не підтвердив зазначені факти жодним документом, а лише посилався на порушення вимог ст. ст. 10, 33 Закону України «Про атмосферне повітря», не конкретизуючи у чому саме полягало порушення природоохоронного законодавства, адже ст. ст. 10, 33 цього Закону є загальними і лише декларують обов’язки підприємств у сфері охорони атмосферного повітря і відповідальність за порушення діючого законодавства.

Посилаючись на висновок Верхового Суду України, викладений у постанові від 24 вересня 2013 року, позивач стверджував, що акт перевірки має бути обґрунтованим носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства. В іншому випадку, без проведення вимірювання вмісту забруднюючих речовин в джерелах викидів, без фіксації перевищення встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та інших доказів, можна зробити висновок про необґрунтованість вимог Інспекції.

Позивач наголошував на тому, що у своїх зауваженнях до акту № 51 від 05-13 жовтня 2016 року посилався на те, що:

- ситуація, яка склалася навколо конвертору № 2 ККЦ у період кінця серпня – початку вересня 2016 року описана не правильно, на цій ділянці аварії не було, що підтверджується наданими позивачем під час перевірки документами;

- за даними експертної оцінки неорганізованого викиду забруднюючих речовин, проведеної Приазовським державним технічним університетом від 15 вересня 2016 року № 70/45-125, об'єм пилу, який було викинуто в атмосферне повітря у спірний період, не перевищує встановлених нормативів;

- аспіраційна система у період з 22 по 30 серпня 2016 року працювала безперебійно, що підтверджено графіками і діаграмами, які відображають усі параметри роботи системи;

- вимірювання вмісту суспендованих речовин (пилу) від 26 та 29 серпня 2016 року, виконані лабораторією управління ОНС, спростовують твердження про перевищення встановленого нормативу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у спірний період.

Однак ці обставини залишилися поза увагою відповідача (том 1 а.с. 5-7).

26 січня 2017 року через канцелярію суду позивач надав клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи.

Необхідність проведення експертизи позивач обґрунтовував тим, що у справі мають бути встановлені обставини, які стосуються суто відповідної галузі спеціальних знань і нерозривно пов’язані з предметом спору.

Позивач стверджував, що без з’ясування спеціальних питань та встановлення обставин, неможливий подальший розгляд цієї справи, оскільки це унеможливить надання судом всебічної, повної і об’єктивної оцінки фактичних обставин справи.

З урахуванням наведеного та посилаючись на ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, позивач просив призначити по справі комплексну інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Для вирішення експерту поставити наступні запитання:

1. Чи підтверджуються параметри, зазначені у поданих графіках і діаграмах за період з 22 серпня 2016 року по 30 серпня 2016 року факт безперебійної роботи аспіраційної системи конвертера № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» відповідно до режимної карти?

2. Чи підтверджується факт ефективної роботи аспіраційної системи конвертера № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» результатами інструментально-лабораторних вимірювань вмісту твердих речовин (пилу) в газах, які були виконані 26 серпня 2016 року та 29 серпня 2016 року?

3. Чи можливо, враховуючи конструктивні особливості будівлі конвертерного цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча», визначити концентрацію забруднюючих речовин, що відходять від неорганізованого джерела викидів, шляхом інструментальних вимірювань?

4. Який розрахунковий обсяг викинутого в атмосферне повітря пилу мав місце в період часу з 27 по 30 серпня 2016 року по обмурівці лівого заднього екрану котла-утилізатора конвертора № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча»?

5. З урахуванням відповідні на запитання 4 зробити висновок про знаходження в межах нормативів / перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачених для відповідного джерела дозволом, що мали місце в період часу з 27 по 30 серпня 2016 року?

6. Чи можливо, ґрунтуючись на п. 1.10 ДСТУ 2156-93 «Безпека промислових підприємств. Терміни та визначення», кваліфікувати ситуацію, яка склалася на конвертері № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в період часу з 27 по 30 серпня 2016 року, як аварію? (том 3 а.с. 42-44).

Відповідач заперечував проти призначення судової експертизи з наступних підстав.

В період з 05 по 13 жовтня 2016 року Інспекцією проведена позапланова перевірка ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в частині додержання вимог природоохоронного законодавства у частині охорони атмосферного повітря.

Позапланова перевірка проводилась на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Томіліна О.М. від 16 вересня 2016 року з метою встановлення фактів порушення екологічних вимог, внаслідок забруднення атмосферного повітря в м. Маріуполі від діяльності ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в кінці серпня на початку вересня 2016 року.

Зазначена перевірка проводилась Інспекцією за фактами забруднення атмосферного повітря внаслідок аварійних викидів від конвертора № 2 та подіями, які мали місце у період, який передує строкам проведення перевірки.

В ході перевірки підприємством були надані інформаційні матеріали та копії документів, перелік яких наведений в акті перевірки, а саме: акт технічного огляду котла-утилізатора ОКГ-100-3р № 2 (рег № 79964) для проведення капітального ремонту в 2016 році від 22 серпня 2016 року; акт виконаних робіт в період зупинення конвертора № 2 на «гарячий ремонт» від 22 серпня 2016 року; акт від 22 серпня 2016 року на виконані роботи по ТО комплексу обладнання ОКГ-100-3р № 2 конвертерного обладнання ККЦ ММКІ; акт технічного огляду котла-утилізатора ОКГ-100-3р № 2 (рег № 79964) від 29 серпня 2016 року; акт розслідування причин виявлення бурого диму над конверторним цехом від 16 вересня 2016 року; копія дозволу на викиди та дозволені обсяги для джерела викидів № 157 – конвертор № 2 та джерела викидів № 150-153, 159, 160; режимна карта роботи газовідводячого тракту конвертора № 2; режимна карта котла ОКГ-100-3р № 2; графіки та діаграми з параметрами роботи аспіраційної системи конвертора № 2; суточна відомість котла утилізатора ОКГ-100-3р № 2 за 24 серпня 2016 року – 30 серпня 2016 року; паспорт установки очищення газу від конвертора № 2 Дж № 157; технологічна інструкція ТИ-227-СТ.КК-07-2013; паспорти плавок за 27-28 серпня 2016 року; паспорти плавок за 29-30 серпня 2016 року; посадові інструкції заступників начальника конверторного цеха.

Проаналізувавши надані матеріали та події, що відбувались, в акті № 51 Інспекція відобразила хронологію подій та встановлені факти порушень вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме:

«Внаслідок аварії на ОКГ та розгерметизації аспіраційної системи та внаслідок тріщин по обмурівці лівого заднього екрану котла – утилізатора конвертору № 2, відбувались інтенсивні неорганізовані викиди забруднюючих речовин у вигляді бурого диму. У зв’язку з розгерметизацією екранів охолоджувача конверторних газів ОКГ (котла-утилізатора) аспірацій на система конверторі № 2 фактично не виконувала своїх функцій по відведенню, вловлюванню та очищенню викидів в існуючій газоочистці.

Незважаючи на аварійний стан аспіраційної системи для вловлення та очищення викидів конвертору № 2, в самому конверторі до 30 серпня 2016 року продовжувались плавки.

Лише 30 серпня 2016 року конвертор № 2 був зупинений.

Внаслідок подальшої експлуатації аварійної аспіраційної системи велика частина викидів у вигляді бурого диму потрапляла до атмосферного повітря, минаючи газоочистку через корпус конверторного відхилення цеху.

Таким чином, з моменту виникнення аварії до 30 серпня 2016 року відбувались аварійні викиди бурого диму, які мали інтенсивний характер».

Також в акті № 51 є посилання на те, що на час проведення перевірки конвертор № 2 не працює, на конверторі проводяться роботи з демонтажу металоконструкцій котла-утилізатора, газоходів та газоочистки для проведення подальшої реконструкції із заміною газоочистки (труб Вентурі) та газоплотного котла-утилізатора.

На цих підставах відповідач стверджував, що на час проведення перевірки виявлені факти порушення вимог природоохоронного законодавства підприємством були усунені, обладнання конвертора № 2 та сам конвертор зупинено, аварійні викиди не здійснювалися.

Відповідач стверджував, що діючи у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» протягом п’яти робочих днів з дня завершення перевірки склав припис до акту № 51 від 05-13 жовтня 2016 року щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та надано суб’єкту господарювання.

Відповідач наголошував на тому, що надані підприємству приписи носили суто організаційний та запобіжний характер та були спрямовані на недопущення виникнення подібних аварійних ситуацій, а також фактів експлуатації технологічного металургійного обладнання без очищення викидів у існуючих пилогазоочисних установках підприємства.

Відповідач вказував на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецькій області в рамках кримінального провадження № 12016050000000774 від 03 вересня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, за фактом забруднення атмосферного повітря внаслідок промислової діяльності ПрАТ «ММК ім. Ілліча» призначені судові експертизи, у тому числі експертизу, до якої входить вирішення питань інженерно-технічного характеру.

Відповідач наголошував на тому, що предметом спору у справі є визнання протиправним та скасування припису, яким визначені заходи щодо дотримання ПрАТ «ММК ім. Ілліча» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря, які мають виключено запобіжний характер.

Відповідач відзначав, що позивач, порушуючи питання про призначення судової інженерно-технічної експертизи, не визначив її вид відповідно до п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.

За твердженням відповідача, запропоновані позивачем на вирішення експертизи питання мають загальний характер.

Крім того, відповідач висловлював сумніви щодо можливості об’єктивного дослідження порушених позивачем питань, оскільки після настання аварії на підприємстві демонтовані та утилізовані конструкції котлу, газоочистки та аспіраційної системи конвертора № 2.

З огляду на те, що підприємство використовує нове обладнання, всі поставлені питання носять суто теоретичний характер.

З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи (том 3 а.с. 74-77).

Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст. ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Сторони явку своїх представників до судового засідання не забезпечили.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що визначено ч. 4 ст. 11 КАС України.

Ч. ч. 1-2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Ч. 1 ст. 81 КАС України передбачено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Відповідно до ч. ч. 25 ст. 81 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.

Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.

Якщо проведення експертизи доручено експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби - замінити виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Суд відзначає, що предметом спору у справі є припис до акту № 51 від 05.10-13.10.2016 року, яким на ПрАТ «ММК ім. Ілліча» покладені обов’язки щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, які мають організаційний характер.

Разом з тим, припис виданий позивачу за наслідками здійснення відповідачем заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Аналіз положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зумовлює висновок, що орган державного нагляду (контролю) повноважний видати припис лише у разі виявлення порушень вимог законодавства з боку суб’єкта господарювання.

У разі відсутності порушень орган державного нагляду (контролю) не наділений повноваженнями надавати суб’єкту господарювання приписи з превентивною метою.

Оспорюваний припис до акту № 51 від 05.10-13.10.2016 року є рішенням суб’єкта владних повноважень, яке суд зобов’язаний перевірити на відповідність всім критеріям, наведеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, під час розгляду цієї справи суд має встановити, чи допускав позивач порушення вимог природоохоронного законодавства, які слугували підставою для видачі припису до акту № 51 від 05.10-13.10.2016 року.

Всебічне, повне та об’єктивне з’ясування цього питання потребує спеціальних знань, а тому суд відхиляє заперечення відповідача щодо призначення експертизи.

Відповідно до пп. 1.2.2 п. 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) (далі – Інструкція № 53/5) до основних видів експертиз належить інженерна технічна експертиза; її підвидом є інженерно-екологічна експертиза.

П. 11.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), визначено, що об’єктом інженерно-екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі речові докази, фрагменти місця події, устаткування, комунікації, засоби виробництва, що забезпечують екологічно безпечне функціонування підприємства, а також будь-які інші обставини події, зафіксовані (описані, відображені у схемах, фотографіях, планах тощо) в матеріалах справи.

Згідно з п. 11.2 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), до основних завдань інженерно-екологічної експертизи належать: визначення обставин, що пов’язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації; встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів; встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів; встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.

З урахуванням наведеного, з метою виконання завдань адміністративного судочинства, забезпечення всебічного, повного та об’єктивного з’ясування усіх обставин у справі, створення рівних умов для сторін у доведенні ними своїх доводів і заперечень, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити та призначити по справі інженерно-екологічну експертизу.

За висновком суду, саме цей підвид інженерно-технічної експертизи необхідний для вирішення поставлених перед експертом питань.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 3, 7, 10, 12-14 Закону України «Про судову експертизу», пп. 1.2.2 п. 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), пп. 11.1-11.2 п. 11 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), ст.ст. 2, 11, 49, 51, 69, 70, 71, 81, 133, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Клопотання позивача – приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про призначення судової експертизи – задовольнити.

2. Призначити проведення судової інженерно-екологічної експертизи по адміністративній справі № 805/4964/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Державної Азовської морської екологічної інспекції про визнання протиправним та скасування припису.

3. Проведення експертизи доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

4. Направити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84122, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Поштова, буд. 67) адміністративну справу № 805/4964/16-а згідно з описом.

5. Попередити судового експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку відповідно до ст. 385 Кримінального кодексу України.

6. Зобов'язати позивача та відповідача на вимогу експерта передати усі необхідні для проведення експертизи документи.

7. Позивачу на підставі рахунку Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз сплатити вартість експертизи протягом 10 (десяти) днів з дня отримання ним рахунку на сплату експертизи.

8. Поставити перед експертизою наступні питання:

8.1. Чи підтверджуються параметри, зазначені у поданих графіках і діаграмах за період з 22 серпня 2016 року по 30 серпня 2016 року факт безперебійної роботи аспіраційної системи конвертера № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» відповідно до режимної карти?

8.2. Чи підтверджується факт ефективної роботи аспіраційної системи конвертера № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» результатами інструментально-лабораторних вимірювань вмісту твердих речовин (пилу) в газах, які були виконані 26 серпня 2016 року та 29 серпня 2016 року?

8.3. Чи можливо, враховуючи конструктивні особливості будівлі конвертерного цеху ПрАТ «ММК ім. Ілліча», визначити концентрацію забруднюючих речовин, що відходять від неорганізованого джерела викидів, шляхом інструментальних вимірювань?

8.4. Який розрахунковий обсяг викинутого в атмосферне повітря пилу мав місце в період часу з 27 по 30 серпня 2016 року по обмурівці лівого заднього екрану котла-утилізатора конвертора № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча»?

8.5. З урахуванням відповідні на запитання 8.4 зробити висновок про знаходження в межах нормативів / перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, передбачених для відповідного джерела дозволом, що мали місце в період часу з 27 по 30 серпня 2016 року?

8.6. Чи можливо, ґрунтуючись на п. 1.10 ДСТУ 2156-93 «Безпека промислових підприємств. Терміни та визначення», кваліфікувати ситуацію, яка склалася на конвертері № 2 ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в період часу з 27 по 30 серпня 2016 року, як аварію?

9. Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз надати суду висновок експерта, справу № 805/4964/16-а та документи, що підтверджують витрати на проведення експертизи. У разі неможливості проведення експертизи у встановлений строк, надати суду письмове повідомлення.

10. Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

11. Повний текст ухвали виготовлений 21 лютого 2017 року.

12. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.