Ухвала суду № 66515862, 04.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-8041/10/1570

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Алєксєєва В.О. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Гупаловій Н.П.,

за участю: представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Недержавна служба охорони" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Недержавна служба охорони" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0006052310/0 від 28 липня 2010 року, за яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 792 483 грн. та № 0006062310/0 від 28 липня 2010 року, за яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 625 028 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки податкового органу про порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є хибними, оскільки витрати підприємства на оплату консультаційно-інформаційних та маркетингових послуг, послуг спецперевірки надійності обєктів, що охороняються та інших посередницьких послуг підтверджені первинними документами, та не були враховані при проведені перевірки податковим органом. Витрати на оплату послуг телекомунікаційного звязку також безпосередньо повязані з основною діяльністю підприємства, а тому правомірно включені до валових витрат ТОВ "Недержавна служба охорони".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено.

Судом визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0006052310/0 від 28 липня 2010 року та № 0006062310/0 від 28 липня 2010 року.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "Недержавна служба охорони" у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Приморському районі м. Одеси не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Недержавна служба охорони" зареєстровано, як юридичну особу виконавчим комітетом Одеської міської ради 06 серпня 2003 року. Одним із видів діяльності за КВЕД є проведення розслідування та забезпечення безпеки. У серпні 2005 року підприємство отримало ліцензію про надання послуг, пов'язаних с охороною.

Посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Недержавна служба охорони" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 21 грудня 2009 року, за результатами якої складений акт № 8107/23-1/22498974 від 14 липня 2010 року.

В ході перевірки встановлено, що позивачем у перевіреному періоді завищено валові витрати на 2113290 грн., а саме: валові витрати, повязані з придбанням консультаційно-інформаційних послуг, маркетингових послуг, послуг, повязаних зі спеціальними перевірками надійності охороняємих обєктів, інших посередницьких послуг та послуг телекомунікаційного звязку, не повязані з підготовкою, організацією, продажем послуг основної діяльності підприємства послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності, що на думку перевіряючих, є порушенням пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У звязку з чим, позивачем також порушені положення пп.7.4.4 п.7.4 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" у звязку із заниженням податку на додану вартість на загальну сумі 434 685 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006052310/0 від 28 липня 2010 року, яким позивачу за порушення пп.5.2.1 п.5.2, п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 792 483 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0006062310/0 від 28 липня 2010 року, яким за порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 625028 грн.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з необгрунтованності прийнятих до позивача податкових повідомлень-рішень, а також з того, що придбанні ТОВ "Недержавна служба охорони" послуги повязані з його господарською діяльністю і вартість таких послуг можуть бути віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту позивача відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає їх правильними виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не було виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту, ДПІ у Приморському районі м. Одеси не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що придбання позивачем консультаційно-інформаційних послуг, маркетингових послуг, послуг, повязаних зі спеціальними перевірками надійності охороняємих обєктів, інших посередницьких послуг, телекомунікаційних послуг, є складовою частиною основного виду діяльності товариства. Витрати, понесені позивачем на отримання інформаційно-консультаційних послуг, маркетингових та інших послуг повязані з його уставною діяльністю. Доказами наявності звязку між понесеними витратами на придбання інформаційно - консультаційних послуг та господарською діяльністю позивача є: договори, акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення та виписки по рахунку, що підтверджують оплату наданих послуг. Відсутність документів, підтверджуючих виконання зобовязань за договорами про надання послуг по забезпеченню виробничої діяльності спеціальної перевірки обєктів, що охороняються для проведення аналізу їхньої платоспроможності та надійності, підтверджено актами від 04 січня 2008 року, 14 січня 2009 року, 17 січня 2010 року про відбір документів, що підлягають знищенню, затвердженими директором ТОВ «Недержавна служба охорони», складено на підставі наказу керівника товариства № 19 від 28.12.2006 року "Про порядок зберігання, умови знищення фінансово-господарських документів, строк дії яких не встановлений законодавчими актами України", виданого з урахуванням вимог наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.2008 року.

Тому, враховуючи наведене колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: