Ухвала суду № 66515836, 04.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-2941/10/1570

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.,

суддів Алєксєєва В.О. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Гупаловій Н.П.,

за участю: представника ДПІ у Київському районі м. Одеси ОСОБА_1 та представника ТОВ "ККЕН" ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ККЕН" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ККЕН" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень №0000742301/0 та №0000732301/0 від 09 березня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки ДПІ у Київському районі м. Одеси, на підставі яких було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають чинному законодавству.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено.

Судом скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №0000742301/0 та №0000732301/0 від 09 березня 2010 року.

Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ у Київському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Одеси не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання постанови слідчого CO ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, від 23 квітня 2009 року №11131/7/26-111 фахівцями Державної податкової адміністрації в Одеській області, проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "ККЕН" з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - ТОВ "Керван Д", за період з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2009 року.

Під час проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "ККЕН" (Замовник) уклав договори з ТОВ "Керван - Д" (Підрядник):

- № 03/01/08 від 03 січня 2008 року, де "Підрядчик" приймає і зобов'язується провести роботи щодо облаштування дерев'яних будиночків та дитячих ігрових майданчиків по об'єкту, розташованого по адресі: Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 23 згідно з затвердженими проектами, робочими схемами, накладними, заявками на надання послуг. Загальна вартість договору складає 108 307,20 грн. в т.ч. ПДВ 18 051,20 грн.;

- № 27/02/08 від 27 лютого 2008 року, де "Підрядчик" зобов'язується виконати роботи щодо обробки фасаду будуючогося житлового будинку по Французькому бульвару 9, в м. Одесі загальною площею приблизно 350,0 кв.м. згідно з затвердженими кошторисно-договірними цінами. Загальна вартість договору складає 54 256,80 грн. в т.ч. ПДВ 9 042,80 грн.;

- № 12/03/08 від 12 березня 2008 року, де "Підрядчик" зобов'язується виконати загальнобудівельні, електромонтажні, сантехнічні і оброблювальні роботи щодо будуючійся будови в м. Вінниця, вул. Максимовича, 4 згідно з затвердженими кошторисно-договірними цінами. Загальна вартість договору складає 800 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 133 333,33грн.;

- № 14/03/08 від 14 березня 2008 року, де "Виконавець" приймає і зобов'язується виконати по виконанню проектних робіт по будовам та спорудам, розтазташованим по адресі: Одеська область, Білгород - Дністровський район, м. Шабо, вул. Дзержинського, 10. Загальна вартість договору складає: 100 000,0 грн. в т.ч. ПДВ. Додаткова угода №1 від 14 березня 2008 року до договору підряду №14/03/08 від 14 березня 2008 року про те, що вартість проектних робіт по об'єкту "Дегустаційний зал Шабо" складає 16 239,60 грн. в т.ч. ПДВ 2 706,60 грн.;

- за № 17/03 від 17 березня 2008 року де "Підрядчик" зобов'язується виконати загальнобудівельні, електромонтажні, сантехнічні і оброблювальні роботи по будуючійся будові в м. Вінниця, вул. Максимовича, 4 згідно з затвердженими кошторисно-договірними цінами. Загальна вартість договору складає: 2 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 333 333,33 грн.;

- за № 07/05 від 07 травня 2008 року, де "Поставщик" зобов'язується на умовах, передбачених дійсним договором, поставити і передати в власність "Покупця" товари народного вжитку. Загальна вартість договору складає 229 959,19 грн. в т.ч. ПДВ 38 326,53 грн.

На виконання умов угод ТОВ "ККЕН" отримало послуги та товари, на що виписано відповідні акти виконаних робіт та податкові накладні.

В перевіреному періоді зазначені роботи були оплачені ТОВ "ККЕН" в повному обсязі.

За 2008 рік до складу валових витрат ТОВ "ККЕН" включило витрати по вищезгаданими взаємовідносинами із ТОВ "Керван-Д" на суму 1 332 352,20 грн., що підтверджено даними бухгалтерського обліку.

У січні 2009 року проти директора ТОВ "Керван-Д" було порушено кримінальну справу по факту умисного ухиляння від сплати податків.

Посилаючись на несплату ТОВ "Керван-Д" податків у встановленому законодавством України порядку, перевіряючи дійшли до висновку, що вищезазначені укладені угоди між ТОВ "ККЕН" та ТОВ "Керван-Д" були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а тому, є нікчемними.

У звязку з зазначеним перевіряючі дійшли до висновку про порушення ТОВ "ККЕН" п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами та доповненнями, в результаті підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 232 649,67 грн. та п.п.7.4.2. п.7.4.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами і доповненнями, в наслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 186 119,75 грн.

Зазначені факти були викладені у акті №1420/2301/32933866/28 від 01 березня 2010 року, що був складений за результатом перевірки.

Підставою для звернення позивача до суду стало, прийняті за висновками зазначеного акту перевірки податкові повідомлення - рішення №0000742301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання TOB "ККЕН" по податку на прибуток у розмірі 348 975 грн. (за основним платежем 232 650,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 116 325,00 грн.) та №0000732301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання TOB "ККЕН" по податку на додану вартість у розмірі 279 180 грн. (за основним платежем 186 120,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 93 060,00 грн.).

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем - субєктом владних повноважень правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень. Крім того, суд виходив, що невиконання своїх податкових зобовязань ТОВ "Керван-Д" не може свідчити про протиправність укладених між ТОВ "ККЕН" та ТОВ "Керван-Д" угод, і посилання відповідача на фіктивність підприємницької діяльності господарських операцій та направленості діяльності ТОВ "Керван-Д" на ухилення від сплати податків, а у звязку з цим і нікчемності угод укладених між ТОВ "ККЕН" та ТОВ "Керван-Д" не були підтверджені ні якими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положеннями п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Відповідачем не заперечується, що факт виконання договорів укладених між TOB "ККЕН" і ТОВ "Керван-Д" та підтверджуються відповідними податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними квитанціями, які оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Відповідачем не наведено жодних належних доводів та не подано доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням в апеляційній скарзі відповідача на те, що укладенні договори між товариствами є нікчемними з наступних підстав.

Відповідно статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Також, відповідно статті 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В судовому порядку угоди з визначених відповідачем підстав (вчинення їх всупереч інтересам держави та суспільства) недійсними не визнавалися. Факт укладення цих угод з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, моральним засадам суспільства, в установленому порядку, відповідачем не доведено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем витрат щодо оплати послуг та товарів за договорами, укладеними між ТОВ "ККЕН" та ТОВ "Керван-Д" до складу валових витрат, та недоведеністю контролюючим органом обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Тому, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів також не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: