Ухвала суду № 66515775, 06.10.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 р.

Справа № 2-а-14765/09/2170

Категорія:8,2,2

Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Скирда»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Скирда»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Скирда»(далі –ПП «Скирда», позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі –ДПІ у м. Херсоні, відповідач) та просило визнати, відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. (надалі Закон №168/97), нечинними податкові повідомлення-рішення:

- від 18.11.09р. № 0006501502/0 про відмову в наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 304 135 грн. за декларацією - вересень 2009 р.;

- від 20.10.09 р. № 0004812301/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 913 585 грн. за декларацією - серпень 2009 р.

В обґрунтування позивач зазначив, що податковою інспекцією невірно визначено суму оподатковуваних поставок за останні 12 календарних місяців, зокрема враховані тільки податкові зобов'язання, наведені у рядку 5.1. Декларацій з податку на додану вартість.

З посиланням на п. 1.4 статті 1 Закону №168/97 позивач вважає, що до оподатковуваних поставок відносяться не тільки поставка товарів, послуг, а й ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту, купівлі товарів, послуг.

До обсягів оподатковуваних операцій за останні дванадцять календарних місяців, відображених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, повинні включатися показники рядків Декларації з ПДВ - 1 (5.1.), 10.1, 12.1, що складає за останні дванадцять календарних місяців суму, що значно перевищує суму, заявлену до бюджетного відшкодування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року в задоволенні позовних вимог –відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням ПП «Скирда»подало апеляційну скаргу в якій, ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт просить ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

До суду апеляційної інстанції ПП «Скирда»надіслало заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв’язку з відрядженням представника.

Будь –яких документів, підтверджуючих наявність поважних причин неявки до суду представника, апелянт не надав.

Представник відповідача в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, сповіщався належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, надає право суду апеляційної інстанції розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що Херсонським окружним адміністративним судом дотримано вищезазначених вимог.

З’ясовуючи обставини справи суд першої інстанції встановив, що ДПІ у м. Херсоні

в період з 07.10.2009р. по 13.10.2009р. була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Скирда»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: серпень 2009 року,. яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ що декларувалось в період з травня 2008 року по липень 2009 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до абз. «а»п.п.7.7 ст.7 Закону №168/97, п.п. 5.12.1 Порядку №213 від 15.06.2005р. ПП «Скирда»не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

20.10.2009р. ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004812301/0 про відмову ПП «Скирда», у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1913585 грн. за декларацією серпня 2009 року.

18.11.2009р. ДПІ у м. Херсоні прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006501502/0 про відмову ПП «Скирда»у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1304135 грн. за вересень 2009 року. Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту № 3461/15-2/33726348 від 17.11.2009р.

Як зазначено в податкових повідомленнях-рішеннях № 0006501502/0, 0004812301/0 підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень 2009р. є приписи пп. 7.7.11. пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97, зокрема наявність за останні 12 календарних місяців обсягів оподатковуваних операцій в сумі меншій, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Суд першої інстанції відмовляючи позивачу в задоволенні позову обґрунтовано зазначив у своєму рішенні, що наявність у податковому періоді від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, ще не означає, що саме в цьому періоді виникає право на бюджетне відшкодування.

Сума від'ємного значення у такому періоді має включатись у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону№168/97 ), а за його відсутності –до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.1 Закону №168/97 ).

Якщо у наступному податковому періоді різниця між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту також буде від'ємною, то відповідно до абз. «а»пп. 7.7.2 Закону №168/97 бюджетному відшкодуванню підлягатиме та частина такого від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Коло платників податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, є обмеженим.

Так, відповідно до абз. 2 пп. «а»пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97 передбачено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Отже, для отримання права на бюджетне відшкодування заявлена до відшкодування сума має бути меншою або дорівнювати обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. Для визначення суми оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців відповідачем враховується тільки обсяги поставок товарів (послуг), тобто, суми, які зазначені у рядку 5.1 декларацій з податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону №168/97 під оподатковуваними операціями для цілей цього Закону маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Перелік оподатковуваних операцій визначений пунктом 3.1 статті 3 зазначеного Закону. До цього переліку, згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №168/97зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України №168/97 поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до наведеного, оподатковувана поставка є різновидом оподатковуваної операції. При цьому ознакою оподатковуваної операції, а отже, і оподатковуваної поставки, є виникнення в результаті її здійснення об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, з аналізу наведених законодавчих норм суд першої інстанції зробив правильний висновок, що під оподатковуваними поставками слід мати на увазі поставку товарів або поставку послуг, в результаті яких, у платника податку – постачальника - виникає об'єкт оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, нараховуються податкові зобов'язання з цього податку.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги здійснення позивачем операцій з придбання товарів чи послуг, а також операцій, що не є об'єктом оподаткування або звільнених від обкладання податком на додану вартість, обсяг імпортованих товарів від нерезидента, як підтвердження наявності у такого платника оподатковуваних поставок.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, та вважає їх такими, що не відповідають нормам законодавства, та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Скирда»- залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «Скирда»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення залишити - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її отримання сторонами.

Доповідач –суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова