Ухвала суду № 66510303, 16.05.2017, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1438/15-ц

Провадження № 8/515/913/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2017 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шевиріна А.О.,

за участю секретаря Чумаченко Д.М.,

представника заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 липня 2016 року за нововиявленими обставинами у справі

за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2017 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив переглянути рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 липня 2016 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства (далі ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, скасувати вказане рішення та прийняти нове по суті позовних вимог. В обґрунтування заяви зазначив, що виконання кредитних зобовязань ОСОБА_2 було забезпечено іпотекою квартири №298, що знаходиться за адресою: просп.Леніна, будівельний №2, м.Ізмаїл, Одеська область. Зазначив також, що лише 05.04.2017 року з витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно дізнався, що предмет іпотеки у січні 2012 року було відчужено та зареєстровано на нього право власності на інших осіб, відтак договір іпотеки втратив свою силу. Вказана обставина не досліджувалася судами першої та апеляційної інстанцій. Крім того, ОСОБА_2 послався на помилковість формул обчислення заборгованості відповідача перед банком, що також не було предметом розгляду суду. Представник відповідача також вказав, що при ухваленні спірного рішення не було враховано специфіку застосування строку позовної давності у справах, що виникають з кредитних правовідносин. Посилаючись на викладене, представник відповідача вважав, що є підстави для скасування рішення Татарбунарського районного суду Одеської області та ухвалення нового по суті вимог.

Представник позивача, належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився. Надіслав заяву, в якій просив провести судовий розгляд без участі представника банку.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 просив заяву задовольнити з підстав, викладених у ній. Пояснив, що ОСОБА_2 знав про існування боргу перед банком, мав намір з ним розрахуватися за рахунок іпотечного майна, однак лише 05 квітня 2017 року дізнався, що вказане майно невідомим чином всупереч договору вибуло з його власності. Пояснив також, що ОСОБА_2 раніше вказаної дати не скористався послугами публічного реєстру прав власності через свою правову необізнаність, повязану із специфікою роботи (рибальство). Неподання доказів, на які посилається в заяві, суду першої інстанції при розгляді справи у 2015-2016 роках пояснив хибністю правової позиції, запропонованої іншими юристами його клієнту.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні докази, суд вважає, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 липня 2016 року у справі №515/1438/15-ц, яке набрало законної сили 02.09.2016 року, позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2006/669/19-1 від 26.01.2006 року у загальному розмірі 38905,29 доларів США, що еквівалентно 877010,63грн., а також судові витрати у справі (а.с.а.с.141, 142).

В судовому засіданні також встановлено, що вказане рішення було оскаржене відповідачем до Апеляційного суду Одеської області (а.с.а.с.145-154).

З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 ухвалами суду апеляційної інстанції від 05.08.2016 року та від 02.09.2016 року було залишено без руху та повернуто заявнику у звязку з неусуненням недоліків апеляційної скарги (а.с.а.с.158, 159, 165, 166).

Вирішуючи питання про можливість перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, суд виходить з такого.

За змістом п.1 ч.2 ст.361 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України підставами для перегляду рішення у звязку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

З наведеного слідує, що цивільна справа може бути переглянута у звязку із нововиявленими обставинами за одночасної наявності двох умов по-перше, істотності обставини, на яку посилається заявник, для справи та, по-друге, необізнаності заявника та неможливості бути обізнаним про існування такої обставини.

З матеріалів справи слідує, що цивільна справа перебувала у провадженні Татарбунарського районного суду з моменту звернення ПАТ «Укрсоцбанк» з позовною заявою 05.08.2015 року до ухвалення остаточного рішення 11.07.2016 року. При розгляді справи представництво інтересів заявника ОСОБА_2 здійснювалося адвокатом ОСОБА_3 (а.с.а.с.109-111).

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачу та його представнику були відомі цивільно-процесуальні права та обовязки, зокрема, передбачені ст.ст.27, 31 ЦПК України, а також ті, що стосуються обовязку доведення обставин справи її сторонами. На вказані норми процесуального закону ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_3 посилалися у низці процесуальних заяв, клопотань та при поданні апеляційної скарги на спірне рішення суду (а.с.а.с.112, 114, 115, 127, 136, 138, 145-147).

Так, частиною 1 ст.27 ЦПК України визначені процесуальні права сторін у справі, до яких, зокрема, відноситься право подавати докази, заявляти клопотання, а також інші процесуальні права, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України на осіб, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень покладено обовязок подання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті. Обовязок сторін щодо подання своїх доказів до початку розгляду справи по суті встановлено також аналогічною нормою, що міститься у ст.131 ЦПК України.

За ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

З огляду на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження намагання отримання ОСОБА_2 чи його представником ОСОБА_3 з публічного реєстру прав власності відповідної інформації щодо обєкта іпотеки або звернення до суду з клопотанням про витребування доказів в порядку ст.137 ЦПК України у разі неможливості їх отримання під час первісного розгляду справи, суд вважає, що отриманий представником заявника доказ є новим, який міг бути отриманий відповідачем або його представником у разі належного здійснення своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків та повинен був бути поданим суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи у 2015-2016 роках.

Доводи представника заявника ОСОБА_1 щодо істотності інших обставин справи (помилковість розрахунку заборгованості, необхідність застосування позовної давності до окремих вимог, тощо) суд не бере до уваги, оскільки вони були відомі заявнику на момент розгляду справи, і оцінка відповідним доказам надавалася при ухваленні рішення судом першої інстанції. Суд вважає, що переоцінка вказаних доказів належить до компетенції суду апеляційної інстанції, і ОСОБА_2 мав можливість в достатньому обсязі скористатися своїм правом на апеляційне оскарження.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Татарбунарського районного суду, що оскаржувалося ОСОБА_4 в апеляційній інстанції та набрало законної сили більше 8 місяців тому, суд також враховує сталу практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) щодо необхідності дотримання принципу правової визначеності (справи «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України») та рекомендації ЄСПЛ не підривати цей принцип за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження. Відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (п.93 рішення у справі «Салов проти України», п.26 рішення у справі «Проценко проти України», п.45 рішення у справі «Кравченко проти Росії»). Відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи» (п.38 рішення у справі «Сутяжник проти Росії»).

Беручи до уваги те, що обставина, на яку посилається заявник могла бути йому відома на час розгляду справи у 2015-2016 роках, його інтереси були представлені професійним адвокатом, при цьому доказ, на який посилається представник ОСОБА_2 за своїм змістом є новим, а не нововиявленим, на думку суду, немає підстав для відступлення від принципу правової визначеності та для скасування рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 липня 2016 року.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.208-210, 361, 365 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 липня 2016 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Суддя: