Постанова № 66499075, 27.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"27" квітня 2017 р. № 820/1214/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

Суддів Зінченка А.В., Панова М.М.

за участю секретаря судового засідання Хмелівська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 245 від 20.02.2017р. в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» (код 01973452, м. Харків, Помірки) спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем було винесено наказ № 245 від 20.02.2017р. про застосування до позивача - Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК», спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

Позивач з зазначеним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 245 від 20.02.2017р. в частині застосування до позивача спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що наказ № 245 від 20.02.2017р. про застосування до позивача - Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК», спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представник третьої особи - Державна фіскальна служба України, в судове засідання з'явився, що задоволення позовних вимог заперечував.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем - Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, прийнято наказ № 245 від 20.02.2017р. "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України", яким, з урахуванням додатку до нього, відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення пов'язаних із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України - Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК".

Вказаний наказ в частині застосування спеціальної санкції до Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" прийнято на підставі подання Державної фіскальної служби України від 29.12.2016 року № 22723/5/99-99-14-06-16 "Про застосування спеціальних санкцій".

Відповідно до вказаного подання запропоновано застосувати спеціальні санкції у відповідності із статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до українських суб'єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі до Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" по операціям із акціонерним товариством "Інтерфарма-К" на підставі контракту купівлі - продажу № 6 від 05.10.2015 року.

З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає, що частина перша статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачає, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до частин другої та третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року N 52 (далі по тексту - Положення), спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Як визначає пункт 1.2 Положення, санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до пунктів 2.1 - 2.3 Положення індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

З метою контролю за зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Наведені норми законодавства вказують, що Мінекономрозвитку України має право застосовувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності у випадках у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити.

При цьому Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" надає право за органам доходів і зборів та іншим уповноваженим органам щодо внесення подання про застосування спеціальної санкції у разі виявлення порушень законодавства з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та не передбачає долучення до такого подання будь-яких підтверджуючих документів.

Таким чином, виявивши порушення вимог законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, органи доходів і зборів, мають право звертатись із поданням про застосування спеціальних санкцій; у свою чергу Мінекономрозвитку України, отримавши відповідне подання, яке відповідає вимогам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", не має підстав для не розгляду чи відхилення такого подання.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила, що подання Державної фіскальної служби України від 29.12.2015 року № 22723/5/99-99-14-06-16 "Про застосування спеціальних санкцій" відповідає вимогам частини третьої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та містить наступні дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Позивач наполягає на відсутності в своїй діяльності порушень законодавства, посилаючись на вжиття ним усіх можливих практичних заходів на усунення порушень вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а саме щодо стягнення з акціонерного товариства "Інтерфарма-К" боргу за невиконання умов контракту купівлі - продажу № 6 від 05.10.2015 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, враховуючи наявність належним чином оформленого подання Державної фіскальної служби України, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 245 від 20.02.2017 р., щодо застосування до Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятий на підставі та у межах повноважень, визначених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» про визнання протиправним та скасування наказу нормативно та документально не підтверджуються.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 квітня 2017 року

Головуючий суддя Спірідонов М.О.

Судді Зінченко А.В.

Панов М.М.