Постанова № 66479229, 11.05.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р. Справа № 922/1937/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивач - Найдьонова О.Г., Дубін О.М., Шаповалові Ю.Г.;

третя особа - Романенко Т.М.;

відповідач - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №933Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 27 лютого 2017 року по справі

за позовом Комунального підприємства "Центр поводження з тваринами", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостій них вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Чугуїв

про розірвання договору та стягнення 25411,28 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 лютого 2017 року по справі (суддя Чистякові І.О.) позов задоволено частково. Розірвано договір оренди майна №5723 від 11.03.2015 року. Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь КП "Центр поводження з тваринами" збитки в розмірі 24011,28 грн витрат на оплату послуг адвоката. В решті частини позову в сумі 1400 грн відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зазначило, що вважає рішення законним, обґрунтованим, прийнятим при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Будучи належним чином повідомленим про дату і місце судового розгляду, відповідач своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач і третя особа проти задоволення скарги заперечували, вважали рішення суду попередньої інстанції обґрунтованим, просили залишити його без змін.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши представників позивача та третьої особи, колегія суддів зазначає наступне.

Як правильно встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2015 року між Комунальним підприємством "Центр поводження з тваринами" (надалі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (надалі - Орендар) за погодженням з 3-ю особою було укладено договір оренди майна №5732 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно - автомобіль АС-G 2705-ВП 6 АПЖ (ГАЗ-2705-ВП, фургон малотонажний), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та знаходиться на балансі комунального підприємства "Центр поводження з тваринами".

Право на оренду цього майна отримано Орендарем на підставі наказу управління комунального майна та приватизації № 15 від 10.03.2015.

Згідно з п. 1.2. Договору Майно передається в оренду для організації роботи з перевезення тварин.

Відповідно до п. 2.1. Договору набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами: цього Договору та акту приймання-передачі Майна.

Згідно з п. 2.3. Договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на Орендодавця (п.2.4. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість Майна і складає 113600,00 грн. станом на 02.02.2015.

У розділі 4 Договору сторонами визначено обов'язки Орендаря.

Так, згідно п. 4.2. Договору Орендар зобов'язаний використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору Орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

У п. 4.6. Договору сторони також встановили, що Орендар зобов'язаний змінювати стан орендованого Майна виключно за письмовою згодою Орендодавця та Управління.

Згідно п. 4.7. Договору Орендар зобов'язаний за свій рахунок здійснювати поточний ремонт.

Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря (п. 4.8. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Орендар має право користуватися орендованим Майном відповідно до його призначення та умов цього Договору на території України та за її межами.

Згідно з п. 6.4. Договору Орендодавець зобов'язаний контролювати наявність, стан, напрямки та ефективність використання Майна, переданого в оренду за цим Договором.

Відповідно до п. 7.2. Орендодавець має право вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків, якщо:

1) Орендар користується Майном всупереч Договору або призначенню Майна;

2) Орендар без дозволу Орендодавця та Управління передав Майно або його частину у користування іншій особі;

3) Орендар своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження Майна;

4) Орендар не приступив до проведення капітального та інших видів ремонту Майна у встановлений відповідними дозволами термін;

5) У разі внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі;

6) Якщо Орендар не виконує п. п. 3.5., 3.6., 3.7., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.6, 4.7., 4.8., 4.9., 4.11, 4.12., 4.14., 4.17.

Цей Договір укладається діє з 11 березня 2015р. до 11 грудня 2017р. (п.10.1. Договору).

Зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.10.2. Договору).

Відповідно до п.10.6. Договору дія договору оренди припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- загибелі чи знищення об'єкта оренди;

- достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду);

- банкрутство Орендаря;

- ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем;

- скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності;

- інших причин, передбачених діючим законодавством.

Даний Договір узгоджено з Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради.

Відповідно до Акту прийому-передачі майна (підписаного сторонами 11 березня 2015 року), Комунальне підприємство "Центр поводження с тваринами" передало, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 прийняв в орендне користування рухоме майно - автомобіль АС-G 2705-ВП 6 АПЖ (ГАЗ-2705-ВП, фургон малотоннажний), реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012, вартістю 113600,00 грн.

Будь - яких зауважень від Орендаря щодо технічного стану автомобіля не надходило, доказів на підтвердження того, що об'єкт оренди було передано в незадовільному стані відповідачем не надано, від оплати за проведення судової експертизи з метою встановлення дійсного технічного стану автомобіля на момент його передачі в орендне користування відповідач відмовився.

За таких обставин, суд вважає, що технічний стан вказаного вище автомобіля на момент передачі в оренду був задовільний.

Як свідчать матеріали справи, 25.01.2016 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив, що для виконання його господарської діяльності в подальшому не планує використовувати об'єкт оренди та просив розірвати договір оренди майна №5732 від 11.03.2015.

Додатковою угодою №2 до договору оренди майна №5732 від 11.03.2015 сторони домовились розірвати даний договір з 28.01.2016, здійснивши належні розрахунки за Договором.

Проте, дана додаткова угода не була узгоджена з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 3.2. Порядку передачі в оренду майна, що є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням Харківської міської ради №492/11 від 16.11.2011 (надалі - Порядок), комунальні підприємства (крім КП "Жилкомсервіс"), установи та організації укладають договори оренди нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна з дозволу Управління за попереднім погодженням з органом управління.

Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради повідомило, що згоди на розірвання договору оренди майна №5732 від 11.03.2015 Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради не надавало, тобто на момент звернення з даним позовом до суду існує спір щодо розірвання спірного договору.

Позивачем було проведено технічний огляд предмету оренди - автомобіля АС-G 2705-ВП 6 АПЖ (ГАЗ-2705-ВП, фургон малотоннажний) реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012, на спеціалізованому СТО "НИКа".

Під час огляду автомобіля було виявлено несправності (дефекти), що знижують ефективність його експлуатації за призначенням, та потребують ремонту або заміни.

Згідно рахунку - фактурі № Д/1- 000020 від 30 січня 2016 року, попередня вартість відновлювальних робіт складає 19532,76 грн.

Згідно листа СТО "НИКа" від 04 лютого 2016 року частина несправностей (дефектів), які було виявлено під час огляду автомобіля, а саме тріщини рами в місцях кріплення кронштейнів кабіни та амортизаторів, тріщини фланців поперечини рами, а також тріщини картера КПП, виявлені при дефектації об'єкта оренди, могли виникнути внаслідок встановлення причіпного пристрою (фаркопу), який не передбачений технічними характеристиками заводу виробника та перевезення вантажу, що значно перевищує максимальну вантажопідйомність автотранспортного засобу.

Позивачем на адресу відповідача, було направлено листа від 05 лютого 2016 року з проханням усунути погіршення предмету оренди, які виникли під час експлуатації, а саме частково сплатити ремонтні роботи, згідно рахунку - фактурі № Д/1 -000020 від 30 січня 2016 року.

04 лютого 2016 року, від відповідача на ім'я заступника директора Департаменту економіки та комунального майна, начальника управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, надійшло повідомлення щодо відсутності намірів щодо дострокового припинення дії Договору оренди.

Відповідач звернувся до позивача з листом №7 від 16.02.2017, в якому посилаючись на ч. 2 ст. 776 ЦК України просив здійснити капітальний ремонт автомобіля.

Згідно листа СТО "НИКа" від 16 лютого 2016 року (вих. 28/16), об'єкт оренди, не потребує капітального ремонту, оскільки відсутня необхідність в заміні базових агрегатів. Автотранспортний засіб капітального ремонту не потребує, а потребує тільки поточного ремонту, з заміною запасних частин, що вказані в рахунку - фактурі № Д/1-000020 від 30 січня 2016 року.

Крім того, позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргумент Експерт" було укладено договір на проведення незалежної оцінки №1236/02-16 від 12.02.2016.

Згідно висновку про величину матеріального збитку, завданого власнику фургона малолітражного - В - АС-G 2705-ВП 6 АПЖ (ГАЗ-2705-ВП, фургон малотоннажний) реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2012, вартість матеріального збитку становить 29030,80 грн.

Позивач звернувся до відповідача з пропозицією достроково припинити дію Договору шляхом укладення додаткової угоди до Договору оренди майна № 5732 від 11 березня 2013 року з метою приведення відносин між сторонами у відповідність до вимог чинного законодавства України, що підтверджується листом вих. № 176 від 26.02.2016.

Позивач за свій рахунок відремонтував автомобіль, сплативши за ремонт останнього 24011,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2382 від 14.03.2016 на суму 24011,28 грн. ( т.1 а.с.198).

Проте, відповідач на пропозицію достроково припинити дію Договору оренди майна № 5732 від 11 березня 2015 року не відреагував, витрати по сплаті ремонтних робіт вказаного автомобіля не відшкодував позивачу.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з наступного.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням передбачених цим Кодексом особливостей.

Згідно ч.1 ст. 801 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема відновлення орендованого майна та умови його повернення.

Згідно з ч.2 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Також, у ч.1 ст. 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ст. 803 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст. 779 Цивільного кодексу України наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому, розмір збитків має бути підтверджений документально.

Згідно з приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, втрачена вигода, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Обов'язок доведення складу цивільного правопорушення покладається на позивача.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, відповідач не спростував того факту, що погіршення орендованого майна сталося не з його вини, а також не довів належними та допустимими доказами те, що погіршення речі сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем в установленому порядку не спростовано обставини, на які посилається позивач стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди майна № 5732 від 11.03.2015, господарський суд дійшов обґрунтованого, на думку судової колегії, висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля АС-G 2705-ВП 6 АПЖ (ГАЗ-2705-ВП, фургон малотоннажний), реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску у розмірі 24011,28 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, враховуючи істотні порушення відповідачем умов договору оренди, зокрема п. 4.5., п. 4.6., п. 4.7. Договору, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині розірвання укладеного між сторонами договору оренди.

Щодо позовних вимог в частині стягнення грошових коштів в сумі 1400 грн. (витрати пов'язані зі сплатою вартості проведення розрахунку відновлювального ремонту вказаного автомобіля), слід зазначити наступне.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статей 623, 1166 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести вищезазначені умови в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, господарський суд зауважує, що витрати на оплату послуг, пов'язаних з отриманням висновку про розмір спричинених матеріальних збитків позивачу, внаслідок пошкодження об'єкту оренди не є збитками у розумінні статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором.

Тобто, отримання позивачем розрахунку вартості відновлювального ремонту автомобіля не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, вимога про стягнення збитків в сумі 1400 грн. не відповідає вимогам статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України, оскільки позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками, а тому є безпідставною, необґрунтованою, відтак не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що висновок місцевого господарського суду є обґрунтованим і підтвердженим матеріалами справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 лютого 2017 року по справі №922/1937/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.05.2017 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.