Вирок № 66470417, 15.05.2017, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.

Номер провадження 1/356/1/17

Справа № 1007/4141/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017 року колегія Березанського міського суду Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

суддів Лялика Р.М., Капшученко І.О.

за участю секретарів Харченко Ж.В., Волошин Є.В., Мамей Н.І.

прокурорів Шполянського Р.О. , Мосінзова С.М.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудніх ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7

потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

представника потерпілих ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, працюючого до взяття під варту покрівельником «Укрдахбуд» в м. Києві, не одруженого, в силу ст. 89 КК України, вважається таким, що не має судимості,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До суду надійшла кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_12 у вчинененні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Стороною обвинувачення, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13 обвинувачуються в тому, що літом 2008 року ОСОБА_3, перебуваючи у домоволодінні свого знайомого ОСОБА_12 по вулиці Пархоменка, 46 в смт. Велика Димерка Броварського району Київської області, дізнався, що в останнього зберігається пістолет системи „Наган, який у звязку із поломкою та зношенням частини механізмів не був придатний для застосування за призначенням і тому не мав властивостей вогнепальної зброї, а саме не міг використовуватися для здійснення пострілів і ураження живої цілі. Після цього, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_12 віддати йому вказаний пістолет. ОСОБА_12 не маючи потреби у подальшому зберігання несправного пістолету, віддав його ОСОБА_3, після чого останній сховав його у квартирі АДРЕСА_1. Далі ОСОБА_3, маючи намір незаконно володіти вогнепальною зброєю, у невстановленому місці відремонтував придбаний ним у ОСОБА_12 пістолет системи „Наган, шляхом заміни та реставрації зношених механізмів, налагодження нормального функціонування його частин, в результаті чого відновив втрачені властивості - ураження живої сили. Внаслідок цього, відремонтований ним пістолет системи «Наган» набув властивостей вогнепальної зброї калібру 9 мм. В подальшому ОСОБА_3 незаконно носив при собі відремонтовану вогнепальну зброю пістолет системи «Наган», калібру 9 мм, берігаючи при собі та за місцем проживання без відповідного дозволу.

Продовжуючи свої дії, спрямовані на володіння вогнепальною зброєю та її використання за призначенням, ОСОБА_3Г, у невстановленої особи незаконно придбав бойові припаси до пістолету системи «Наган», якими спорядив вказану брою, а також вісім патронів, виготовлених саморобним способом калібру 9 мм.

Придбані боєприпаси та вогнепальну зброю ОСОБА_3 зберігав за місцем проживання.

Далі, ОСОБА_3, приблизно в серпні 2008 року, знаходячись в гостях у його товариша ОСОБА_14, в квартирі АДРЕСА_2, без передбаченого законом дозволу, передав для зберігання і тим самим збув ОСОБА_14 боєприпаси, вісім патронів калібру 9 мм, які останній залишив у вказаній квартирі. 09 квітня 2009 року зазначені боєприпаси вилучені працівниками міліції за місцем проживання ОСОБА_14

Відповідно до висновку експерта № 324 ВКД від 19 травня 2009 року надані на дослідження вісім предметів, схожі на патрони, які були виявлені та вилучені 09 квітня 2009 року під час обшуку квартири, яка розташована по вул. Грушевського, 17, в м. Бровари Київської області, де проживає ОСОБА_14, є боєприпасами, переробленими саморобним способом (споряджені) з шумових патронів калібру 9 мм. Надані на дослідження вісім патронів калібру 9 мм придатні для стрільби з гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї калібру 9 мм.

ОСОБА_12 того, в кінці серпня 2008 року, ОСОБА_4, ОСОБА_12, та ОСОБА_13, знаходячись в домогосподарстві ОСОБА_12, що розташоване в смт. В. Димерка по вул. Пархоменка, 46, вступили між собою у злочинний зговір з метою таємного викрадення чужого майна шляхом проникнення у приміщення жилого будинку по вул. Гоголівській, 15 в смт. Велика Димерка Броварського району Київської області, достовірно знаючи, що у приміщенні будинку проживає літня жінка - ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 почали спостерігати за її помешканням.

Пересвідчившись, що ОСОБА_15 живе одна, вранці йде на роботу і в будинку до пізнього вечора нікого не залишається, розпочали втілення злочинного задуму в дію. При цьому, ОСОБА_12, за згодою ОСОБА_4 та ОСОБА_16, запропонував ОСОБА_3 прийняти участь у крадіжці чужого майна. Бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_3 погодився прийняти участь у вчиненні злочину і вступив з ОСОБА_4, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у зговір, направлений на викрадення майна з будинку по вул. Гоголівській, 15 в смт. Велика Димерка Броварського району.

04 вересня 2008 року, біля 19:30 ОСОБА_4П,, ОСОБА_12, ОСОБА_13 О В. та ОСОБА_3, використовуючи автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_13, приїхали в смт. В.Димерка Броварського району Київської області і зупинились неподалік Великодимерської Православної церкви. Після цього, ОСОБА_13 та ОСОБА_3 залишилися у автомобілі спостерігати за обстановкою, щоб у разі виникнення небезпеки завчасно попередити про неї і забезпечити можливість ОСОБА_4 та ОСОБА_12 швидко залишити місце скоєння злочину, ОСОБА_12 та ОСОБА_4 пішли до жилого будинку ОСОБА_15

Підійшовши до приміщення жилого будинку по вул. Гоголівській, 15, ОСОБА_4 та ОСОБА_12, діючи з відома та згоди ОСОБА_13 та ОСОБА_3, оглянули територію навколо будинку та переконалися, що власниця відсутня, і поблизу нема нікого, хто може завадити скоїти крадіжку. Після цього ОСОБА_4 підійшов до хвіртки, а ОСОБА_12 пройшов у двір до будинку і за допомогою металевої монтировки, яку приніс із собою для полегшення скоєння злочину, зламав замок вхідних дверей. Усунувши перешкоди, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 проникли до приміщення жилого будинку. Обшукавши приміщення будинку вони знайшли гроші з сумі 37000 гривень, 3880 доларів США, які відповідно до курсу НБУ станом на 04 вересня 2008 року становили 18818 гривень, та господарську сумку, яка не представляла для потерпілої матеріальної цінності. Після чого забравши з собою гроші та сумку вийшли з будинку та підійшли до автомобіля, у якому їх чекали ОСОБА_3 та ОСОБА_13

В результаті ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_3 та ОСОБА_12, за попереднім зговором між собою, спланованими та узгодженими діями, таємно, з проникненням у житло, викрали майно ОСОБА_15 на загальну суму 55818 гривень, чим спричинили ОСОБА_15 значної матеріальної шкоди, після чого з місця скоєння злочину зникли на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_13, розпорядившись викраденим за власним розсудом, а саме роподіливши викрадене майно між собою.

ОСОБА_12 того, приблизно на початку листопада 2009 року, ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_3, знаходячись в домогосподарстві ОСОБА_12, що розташоване в смт. В. Димерка по вул. Пархоменка, 46, вступили між собою у злочинний зговір, направлений на таємне викрадення чужого майна з будинку подружжя ОСОБА_10 в смт. Велика Димерка Броварського району Київської області по провулку Леніна, 7. Визначивши обєкт посягання, ОСОБА_12, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, декілька раз спостерігали за будинком, зясувавши при цьому, що господарі вранці йдуть на роботу, а повертаються пізно ввечері. Також, ними було встановлено, що за час відсутності ОСОБА_10, інших мешканців у будинку нема.

07 листопада 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_3, узгодили між собою план злочину, який полягав в тому, що вони їдуть до будинку ОСОБА_10, біля якого ОСОБА_12 їх залишає, їде від будинку і чекає дзвінка, щоб забрати з викраденим майном. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оглядають місцевість та двір, і коли зовні нічого не буде свідчити, що у приміщенні будинку хтось є, проникають до будинку, потім викрадають з нього гроші та цінності, телефонують ОСОБА_12 і той швидко приїздить та забирає їх від місця скоєння злочину.

07 листопада 2008 року біля 18.00 ОСОБА_12, використовуючи службовий автомобіль НОМЕР_2, на якому працював в ДП «Куміп» м. Києва, привіз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вул. Леніна, та, залишивши їх неподалік зупинки громадського транспорту «Лікарня», відїхав.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, прийшовши до буд. 7 по провул. Леніна в смт. В.Димерка, діючи за раніше розробленим планом, оглянули прилеглу до жилого будинку територію. Світла в жилому будинку не було, в звязку з чим вони вирішили, що мешканці відсутні. Після цього, ОСОБА_4, перелізши через паркан, підійшов до одного з вікон будинку, а ОСОБА_3 підійшов до вхідних дверей.

ОСОБА_4 за допомогою металевої фомки, яку приніс із собою для полегшення скоєння злочину, розбив віконне скло, після чого, діючи з відома та згоди ОСОБА_12, ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, проник у приміщення будинку. Однак, слідуючи до вхідних дверей будинку, щоб відчинити їх та надати можливість ОСОБА_3 проникнути в будинок, раптово побачив у прихожій ОСОБА_17, яка відразу почала кричати та кликати на допомогу. Зрозумівши, що їх спільні з ОСОБА_3 злочинні дії помічені, однак бажаючи довести злочин до кінця та заволодіти майном, ОСОБА_4, діючи за межами спільного зговору з ОСОБА_12 на таємне викрадення майна, не кинувся тікати, а, навпаки, маючи намір на застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, вчинив напад на ОСОБА_17, в ході якого на ґрунті спонукань до наживи, з наміром приховати вчинення злочину та полегшити його вчинення, з метою умисного вбивства завдав приблизно 9 ударів металевою фомкою в життєво важливий орган, в область голови ОСОБА_17 Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_17 втратила свідомість та впала на підлогу. Тим часом ОСОБА_4 відчинив вхідні двері та впустив до будинку ОСОБА_3, повідомивши йому, що у будинку є власниця, але вона не зможе завадити вчинити злочин, оскільки він її вбив. ОСОБА_3 схвалив дії ОСОБА_4 і тим самим вступив з ним у злочинний зговір, що виходив за межі зговору з ОСОБА_12, яким охоплювалося скоєння крадіжки, без застосування насильства. Тим самим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали діяти на власний розсуд, бажаючи заволодіти майном у відкритий спосіб, шляхом скоєння вбивства і саме так усунути перешкоди для доступу до майна, а також запобігти можливості повідомити про їх дії у майбутньому до правоохоронних органів.

Приблизно через декілька хвилин, ОСОБА_3, шукаючи у приміщенні гроші та цінності, помітив, що ОСОБА_17 прийшла до свідомості та почала кричати і кликати на допомогу. Продовжуючи втілення в дію спільного з ОСОБА_4 задуму, спрямованого на заволодіння чужим майном та усунення перешкод для цього, діючи узгоджено з ОСОБА_4, виходячи за межі спільного з ОСОБА_12 зговору на таємне викрадення майна, бажаючи заволодіти майном, незважаючи ні на які перешкоди та маючи намір на застосування насильства небезпечного для життя та здоровя особи, діючи на ґрунті спонукань до наживи, з наміром приховати скоєний злочин та полегшити його вчинення, дістав вогнепальну зброю невстановленого зразка, споряджену бойовими набоями калібру 9 мм, яку носив при собі, не повідомляючи про це ні ОСОБА_12, ні ОСОБА_4, і з метою умисного, протиправного заподіяння смерті, діючи з відома та згоди ОСОБА_4, здійснив постріл в область голови ОСОБА_17

Внаслідок спільних та узгоджених дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які виходили межі зговору з ОСОБА_12 на таємне викрадення майна, ОСОБА_17, з корисливих мотивів, з наміром приховати вчинений злочин та полегшити його вчинення, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: дев'яти забійних ран на волосяній частині голови та в області лівої вушної раковини, багатооскольчатого перелому потиличної кістки зліва з пошкодженням пірамідки лівої скроневої кістки, дифузних субарахноїдальних крововиливів в області лівої потиличної долі, які відповідно до висновку експерта № 65/604-08 від 26 січня 2009 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, рваних ран 2 та 3 пальців лівої кисті, які відповідно до висновку експерта № 65/604-08 від 26 січня 2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, та ділянки саден в лівій щоковій та навколовушних областях, в проекції грудини, 2 крововиливів в області правого надпліччя, які відповідно до висновку експерта № 65/604-08 від 26 січня 2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Рани з ознаками вхідного вогнепального отвору на межі тімяної та потиличної областей, дирчастого перелому лівої тімяної кістки, дирчастого ушкодження твердої мозкової оболонки, ушкодження рідини головного мозку у вигляді каналу, зєднуючого вхідний та вихідний вогнепальні отвори, з розтрощенням мозкової речовини, рідка кров в шлуночках мозку, дирчастого перелому в області середньої черепної ямки та правої скулової кістки, рани з ознаками вихідного вогнепального отвору в правій щічній області. Відповідно до-висновку експерта № 65/604-08 від 26 січня 2009 року смерть потерпілої ОСОБА_17 наступила від наскрізного кульового вогнепального поранення голови з пошкодженням кісток черепа та головного мозку. Наскрізне кульове вогнепальне поранення голови з ушкодженням кісток черепа і головного мозку відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя і перебуває в прямому причинному звязку з настанням смерті.

Усунувши перешкоди для вчинення злочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжили обшукувати будинок, однак знайти гроші та цінні речі не змогли, тому ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_12, який, відповідно до домовленості, прибув до будинку на автомобілі НОМЕР_3 та відвіз їх від місця вчинення злочину, при цьому не знав та, по обставинам справи, не міг знати про вчинення ними вбивства ОСОБА_17

У судовому засіданні прокурор повністю підтримав предявлене підсуднім обвинувачення, посилаючись на докази, здобуті в ході судового розгляду та зазначив, що під час розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_17 та її вбивства дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були обєднані єдиним умислом, останні з корисливих мотивів, з метою одержати для себе матеріальні блага, попередньо домовившись між собою, з метою приховати злочин та полегшити його вчинення діяли узгоджено, були озброєні металевою монтировкою та пістолетом, і завдали потерпілій ударів зазначеним знаряддям та пострілу по життєво-важливому органу голові. При цьому кожен з них виконав ті дії, які вважав за необхідне виконати для реалізації цього умислу й досягнення заздалегідь визначеної мети із заволодіння майном потерпілої та її вбивства. Тому просив визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, призначивши їм покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Цивільний позов, заявлений потерпілими задовольнити, судові витрати покласти на підсудніх.

Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримав свій цивільний позов та суду показав, що він повертаючись з базару, який знаходився в м. Києві близько 19 години, підїхав до свого будинку по провул. Леніна, 7 у смт. В. Димерка і посигналив, щоб дружина, ОСОБА_17, відкрила ворота. Однак ворота йому ніхто не відкрив. Вийшовши з машини і зайшовши у двір, ОСОБА_10 побачив, що двері до будинку були відчинені. Зрозумівши, що щось трапилось, він зайшов до будинку, в якому побачив, що на підлозі поряд з диваном лежала його дружина ОСОБА_17, біля голови якої було дуже багато крові, а в кімнатах будинку безлад. Він побіг до сусідів для виклику медичної допомоги та міліції. По приїзді швидкої була констатована смерть ОСОБА_17 В подальших судових засіданнях потерпілий ОСОБА_10 участі не брав у звязку зі станом здоровя, а 23 жовтня 2016 року помер.

Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала свій цивільний позов та суду показала, що 07 листопада 2008 року близько 19 години їй зателефонував батько ОСОБА_10 та повідомив про смерть матері ОСОБА_17 Приїхавши до будинку батьків у смт. В. Димерка вона побачила працівників міліції. Через певний час, коли їм дозволили заходити до будинку вона побачила там безлад, а прибираючи у кімнатах виявила, що всі речі та гроші батьків були на місці. З будинку зникли її дві сережки, золота каблучка, розірваний золотий ланцюжок та 120 гривень з серванту. Звертаючи увагу на те, що протягом всього часу розгляду справи ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 у скоєному не розкаялись, а навпаки вели себе зухвало, то просила призначити підсуднім найсуворіше покарання.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показала, що 07 листопада 2008 року вона працювала в Москві та приїжджала до дому незадовго до вбивства матері, робила ремонт, тому поскладала старі речі в пакети і сумки. На наступний день після вбивства ОСОБА_17, вона приїхала до батьківського будинку, в якому побачила, що всі пакети та сумки з речами були розірвані та розкидані.

Представник потерпілих ОСОБА_11 цивільні позови своїх довірителів підтримав, просив їх задовольнити. Також зазначив, що після смерті ОСОБА_10 його дочки ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_18 прийняли спадщину, тому слід залучити ОСОБА_18 у якості потерпілої, та задовольняючи цивільний позов вважати ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_18 правонаступниками ОСОБА_10 Окрім цього зазначив, що необхідно змінити кваліфікацію дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виключивши п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, так як на його думку, між підсудніми не було домовленості про вбивство ОСОБА_17 та вказував на наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування.

Захисник ОСОБА_5 зазначив, що вина його підзахисного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України в ході судового розгляду справи доведена не була. Будь-яких обєктивних доказів того, що ОСОБА_4 завдавав ударів ОСОБА_17 немає. ОСОБА_3 дістав вогнепальну зброю невстановленого зразка і здійснив постріл. Однак, на думку захисника, немає доказів того, що ОСОБА_3 діяв зі згоди ОСОБА_4 Тому ОСОБА_5 вважає, що дії ОСОБА_4 неправильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. ОСОБА_12 того, захисник просив суд застосувати до ОСОБА_4 ч. 5 ст. 72 КК України.

Захисник ОСОБА_6 звернув увагу суду на те, що немає допустимих доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_17, адже не знайдено ні кулі, якою було вбито потерпілу, ні зброї, з якої було здійснено постріл. ОСОБА_12 того, захисник ОСОБА_6 просив застосувати відносно ОСОБА_3 ч. 5 ст. 72 КК України.

Підсудній ОСОБА_3 від дачі показань відмовився, скориставшись правом, наданим ст. 63 Конституції України. Вказував, що вбивства ОСОБА_17 він не скоював, вважає себе винним лише у тому, що не запобіг вказаній трагедії.

Підсудній ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, визнав частково, а саме зазначив, що він дійсно скоював крадіжку грошей разом із ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_19 із будинку ОСОБА_15 по вул. Гоголівській, 15 у смт. В. Димерка, при цьому наперед розподіливши ролі, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 під час скоєння крадіжки залишалися в машині ОСОБА_13, а ОСОБА_4 та ОСОБА_12 проникли до будинку шляхом злому замка на вхідних дверях та викрали з будинку грошові кошти в гривнях та доларах США, точної суми підсудній вказати не міг. Викравши кошти, повернувшись до машини, де їх чекали ОСОБА_3 та ОСОБА_13 співучасники поїхали до с. Калинівка, де й розпорядились викраденим на власний розсуд, а саме розподіливши вказані кошти порівну між собою.

Щодо епізоду по здійсненню злочину у будинку ОСОБА_17 ОСОБА_4 повідомив, що 07 листопада 2008 року проникав до будинку ОСОБА_17 у смт. В. Димерка з метою здійснення крадіжки за наступних обставин. До будинку ОСОБА_17 він проникнув через вікно, яке розбив кулаком в рукавичці. В цей час ОСОБА_12 чекав на них в машині, а ОСОБА_3Г знаходився біля будинку і чекав, щоб ОСОБА_4 відчинив йому двері зсередини. Проникнувши через розбите вікно до будинку, ОСОБА_4, рухаючись по будинку в бік вхідних дверей, помітив силует жінки, вона почала відступати назад і впала, жодних ударів він їй не наносив, однак злякавшись жінки, бризнув останній в обличчя з газового балончика, який приніс із собою. Після цього, ОСОБА_4 направився до вхідних дверей, які відчинив і впустив до будинку ОСОБА_3, якому повідомив, що в будинку знаходиться жінка. Тоді ОСОБА_4 пішов по будинку шукати гроші, а ОСОБА_3 залишився коло тієї жінки. Разом з ними також злочин вчинював ОСОБА_20, він також шукав гроші в будинку. Пробувши у будинку близько 10-15 хвилин та не знайшовши ніяких цінних речей, вони вийшли з будинку та подзвонили ОСОБА_12, який їх на легковій машині забрав з місця скоєння злочину. Жодних криків тієї жінки, чи звуків пострілу ОСОБА_4 не чув. Також вказував, що жодних тілесних ушкоджень він ОСОБА_17 не наносив і не бачив, щоб хтось це робив. ОСОБА_4 звертав увагу, що викривальні свідчення проти себе та ОСОБА_3 він давав через те, що його ввели в оману колишній захисник ОСОБА_21 та слідчий Гончаренко В.В., які обіцяли йому, що кваліфікація його дій буде здійснена за ч. 3 ст. 187 КК України, за що передбачене незначне покарання. Тому просив визнати його винним у вчиненні крадіжок з будинків ОСОБА_19 та ОСОБА_17, за що він щиро кається, та за це призначити покарання.

Незважаючи на відмову ОСОБА_3 давати показання по даній кримінальній справі, його захисну позицію в дебатах, захисну позицію захисників ОСОБА_3 щодо незаконного носіння, зберігання, збуту вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб, поєднаної із проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому, вчинення за попередньою змовою між собою нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також в умисному вбивстві ОСОБА_17 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення, захисну позицію підсудного ОСОБА_4 та його захисника щодо непричетності підсудних до вчинення за попередньою змовою між собою нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також в умисному вбивстві ОСОБА_17 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення, їх вина підтверджується, крім, власне, показань ОСОБА_4, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усією сукупністю досліджених у судовому засіданні інших доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що він повертаючись з базару, який знаходився в м. Києві близько 19 години, підїхав до свого будинку по провул. Леніна, 7 у смт. В. Димерка і посигналив, щоб дружина, ОСОБА_17, відкрила ворота. Однак, ворота йому ніхто не відкрив. Вийшовши з машини і зайшовши у двір, ОСОБА_10 побачив, що двері до будинку були відчинені. Зрозумівши, що щось трапилось, він зайшов до будинку, в якому побачив, що на підлозі поряд з диваном лежала його дружина ОСОБА_17, біля голови якої було дуже багато крові, а в кімнатах будинку безлад. Він побіг до сусідів для виклику медичної допомоги та міліції. По приїзді швидкої була констатована смерть ОСОБА_17

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що 07 листопада 2008 року близько 19 години їй зателефонував батько ОСОБА_10 та повідомив про смерть матері ОСОБА_17 Приїхавши до будинку батьків у смт. В. Димерка вона побачила працівників міліції. Через певний час, коли їм дозволили заходити до будинку вона побачила там безлад, а прибираючи у кімнатах виявила, що всі речі та гроші батьків були на місці. З будинку зникли її дві сережки, золота каблучка, розірваний золотий ланцюжок та 120 гривень з серванту. Звертала увагу суду на те, що біля 18-19 години (час, коли було скоєно злочин відносно її матері) 07 листопада 2008 року на вулиці уже були сутінки, тому мама, чекаючи батька з роботи, не могла не включити світла в будинку, готуючи вечерю. Окрім цього, у них постійно був увімкнутий телевізор на кухні, тому це ставить під сумнів покази ОСОБА_4 щодо їх з ОСОБА_3Г впевненості про відсутність людей в будинку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що 07 листопада 2008 року вона працювала в Москві. Незадовго до трагедії вона приїжджала до дому та робила ремонт, тому поскладала старі речі в пакети і сумки. На наступний день після вбивства ОСОБА_17, вона приїхала до батьківського будинку, в якому побачила, що всі пакети та сумки з речами були розірвані та розкидані.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 показала суду, що 07 листопада 2008 року, приблизно о 19 год. їй зателефонувала сестра з ОСОБА_9 і повідомила, що батько знайшов вбиту маму. ОСОБА_18 з чоловіком зібралися і поїхали в смт. В. Димерка до батьків. Коли вони приїхали, біля будинку була вже міліція та їх не впускали всередину. Заглянувши до будинку, вона побачила що її мама ОСОБА_17 лежала в калюжі крові, кров також була на стінах і на дверях.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 по епізоду незаконного поводження зі зброєю та боєприпасами суду показав, що пістолет з барабаном належав йому, він його купив в 90-х роках в Дніпропетровській області. Це була вогнепальна зброя. ОСОБА_12 його віддав ОСОБА_3 за півроку до вбивства, останній пістолет відреставрував. Пістолет ОСОБА_3 ОСОБА_12 віддав безкоштовно, пізніше він дізнався, що з його пістолету було скоєно вбивство. З показань, даних свідком ОСОБА_12 на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні (Т. 4 а.с. 54-59) з метою усунення розбіжностей у показаннях вбачається, що під час допиту 16 липня 2009 року ОСОБА_12 показав, що зламаний револьвер він дав ОСОБА_3 приблизно у вересні 2006 року.

З показань, даних в судовому засіданні ОСОБА_12, який допитувався у якості свідка та з показань, оголошених в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 року), судом встановлено, що саме з його боку виходила ініціатива здійснити крадіжку з будинку ОСОБА_15, так як вона нещодавно продала земельну ділянку, тому в її будинку можуть бути гроші. На цю пропозицію погодилися ОСОБА_4 та ОСОБА_13 04 вересня 2009 року ОСОБА_13 близько 18 години приїхав до ОСОБА_12 додому, з ним вже були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Після цього вони поїхали до будинку ОСОБА_15 по вул. Гоголівській, 15 в смт. В. Димерка Броварського району. 04 вересня 2008 року він разом із ОСОБА_4, зайшовши до домоволодіння ОСОБА_15 за допомогою металевої монтировки, обшукали будинок, де ОСОБА_12 під ванною знайшов коробку з грошима. В якомусь місці ОСОБА_4 також знайшов у будинку певну суму грошей. Знайдені гроші вони склали в тряпчану сумку, яку знайшли в будинку, та через город повернулися до автомобіля. Кожному дісталося близько 800 доларів США та приблизно по 10 000 грн.

Щодо епізоду по злочину щодо ОСОБА_17 свідок ОСОБА_12 суду показав, що підсудніх на місце злочину привозив ОСОБА_20 ОСОБА_12 в цей час був у смт. В. Димерка, на заправці. Однак, потім ОСОБА_12 показав що на службовій машині «Камаз» в темну пору доби він підвозив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до зупинки «Лікарня» у смт. В. Димерка. Через годину йому зателефонував ОСОБА_3Г та попросив забрати на перехресті вул. Леніна та Щорса у смт. В. Димерка. Взяши вдома свій власний автомобіль «Опель-вектра» ОСОБА_12 поїхав на зустріч з ОСОБА_3Г та ОСОБА_4, які на той час уже чекали його на дорозі. Сівши у машину до ОСОБА_12, ОСОБА_3Г повідомив, що «вбив бабушку». ОСОБА_12 помітив кров на руках в ОСОБА_3 ОСОБА_4 сидів у машині позаду і нічого не говорив. ОСОБА_4 ОСОБА_12П довіз до с. Калинівка, а ОСОБА_3 до вул. Київської у м. Бровари.

З показань, даних свідком ОСОБА_12 на досудовому слідстві і оголошених в судовому засіданні (Т. 4 а.с. 54-59) з метою усунення розбіжностей в показаннях, вбачається, що під час допиту 16 липня 2009 року ОСОБА_12 показав, що на початку листопада 2008 року він разом зі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вирішили скоїти крадіжку з будинку ОСОБА_17. В день крадіжки ОСОБА_12 підвіз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на автомобілі НОМЕР_4 та висадив їх неподалік від Великодимерської лікарні. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли до будинку ОСОБА_17, а ОСОБА_12 на автомобілі поїхав до початку провулку Леніна, щоб проїхати перед будинком, коли ОСОБА_4 повинен був розбити віконне скло. ОСОБА_12 не памятає точної години, коли на його мобільний подзвонив ОСОБА_3, який сказав, щоб ОСОБА_12 терміново забирав їх, так як він «замочив бабулю». ОСОБА_12 відразу, вже на іншому автомобілі «Опель-Вектра», д.н.з. НОМЕР_5 поїхав по ОСОБА_3Г та ОСОБА_4, яких забрав на перехресті вулиць Леніна та Щорса, смт. Велика Димерка. Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сіли до машини, ОСОБА_12 побачив на руках ОСОБА_3 кров. ОСОБА_3 ще раз сказав, що він застерлив в будинку жінку, але при яких саме обставинах, ОСОБА_12 не знає.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду показав що ОСОБА_4 винаймав квартиру у його сестри. З ОСОБА_3 ОСОБА_13 мало спілкувався. Восени 2008 року він з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 їхали скоювати крадіжку у сімї ОСОБА_15. Свідок з ОСОБА_3 залишилися в машині, а ОСОБА_12 зі ОСОБА_4 пішли до ОСОБА_15, хвилин через 30-40 вони вийшли із спортивною сумкою. Після цього вони поїхали в с. Калинівка, де й поділили гроші. За вказане діяння ОСОБА_13В було притягнуто до кримінальної відповідальності.

З оголошених в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 року), показань свідка ОСОБА_22, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що він працює на посаді директора ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва». На даному ДП, на посаді водія з 2005 року працював ОСОБА_12 на автомобілі НОМЕР_6., який належить ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» (Т. 3, а.с. 248-249).

З оголошених в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 р.) показань свідка ОСОБА_14, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що приблизно в 2000 році, під час відбування покарання в Бучанській виправній колонії він познайомився з ОСОБА_12, з ОСОБА_3 він знайомий з 1990 року, останній проживає в одному будинку з ним. Свідкові відомо, що ОСОБА_3 знався на зброї і міг відремонтувати будь-який пістолет, останній також розповів йому, що переробляв патрони з резиновою кулею на бойові. Приблизно на початку січня 2009 року, ОСОБА_14 зайшов в гості до ОСОБА_3 ОСОБА_18 в квартирі ОСОБА_3 показав свідку ОСОБА_14 ржавий барабанний револьвер, який потім відразу заховав. Тоді ж в револьвері свідок бачив і патрони. Приблизно за рік до того, як у свідка в квартирі вилучили вісім патронів, ОСОБА_3 давав ОСОБА_14 декілька разів по два чи три патрони, які він залишав у себе вдома, а потім забув (Т. 3 а.с. 322-323).

Також з протоколу допиту свідка, оголошеного в порядку ст. 306 КПК України встановлено, що в листопаді 2008 року ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_3 Останній розповів, що разом зі своїм знайомим на імя ОСОБА_4 та ще одним чоловіком, скоїв крадіжку з будинку в смт. В. Димерка Броварського району. Під час скоєння крадіжки ОСОБА_3 застрелив якусь жінку похилого віку. Також, ОСОБА_3 розповів, що завжди працює «чисто», і що коли ОСОБА_3 з ОСОБА_4 проникли в будинок, то в будинку на той час знаходилась жінка, яка побачила обличчя ОСОБА_3, тому він, щоб не залишати свідків, застрелив жінку з револьвера. Згодом ОСОБА_3 розповів, що револьвер «скинув». (Т. 3 а.с. 322-323).

З оголошених в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 року) показань свідка ОСОБА_23, даних нею на досудовому слідстві, вбачається, що ОСОБА_23 показала, що вона проживає по сусідству із ОСОБА_8. 07 листопада 2008 року свідок разом із її матірю, повернувшись з м. Києва на автомобілі, близько 18 години 30 хвилин, звернули з вулиці Леніна на провулок Леніна, по дорозі в цей час їм назустріч, близько 30 метрів від їхнього будинку, йшло двоє осіб, яких вона не розгледіла, а в попутному напрямку йшло близько 5 осіб (Т. 2, а.с. 32-36);

З оголошених в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 року.) показань свідка ОСОБА_24, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що 07 листопада 2008 року він знаходився у складі СОГ Броварського РВ, з якою він виїхав на місце події після надходженя повідомлення про вбивство ОСОБА_17 в смт. В. Димерка. У нього в провадженні знаходилась кримінальна справа за фактом розбійного нападу та вбивства ОСОБА_17 В ході розслідування справи було встановлено, що до даного злочину, згідно оперативних даних причетні: ОСОБА_12, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Він допитав ОСОБА_12 Під час допиту ОСОБА_12 дав показання про те, що він спільно зі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спланували скоїти крадіжку з будинку подружжя ОСОБА_17. В будинок мали проникати ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а він після скоєння крадіжки мав забрати їх автомобілем. Коли йому зателефонував ОСОБА_3 з вимогою терміново забрати їх від будинку, він автомобілем приїхав в обумовлене місце. В автомобілі ОСОБА_3 повідомив, що убив ОСОБА_17 Також у Вінницькому СІЗО ОСОБА_24 проводив перший допит ОСОБА_4 Перед допитом ОСОБА_4 спілкувався зі своїм адвокатом. ОСОБА_4 дав показання про те, що він спільно з ОСОБА_12 скоїв крадіжку з будинку ОСОБА_15 При цьому вони до місця скоєння злочину приїхали автомобілем ОСОБА_13 В автомобілі залишились ОСОБА_13 та ОСОБА_3 ОСОБА_12 цього злочину, він спільно з ОСОБА_3 проникли в будинок родини ОСОБА_17, звідки вони планували скоїти крадіжку. До даного будинку їх привіз ОСОБА_12 та забирав автомобілем після скоєння злочину також ОСОБА_12 В будинку виявилась жінка, яку ОСОБА_4 з переляку почав бити монтировкою і при цьому ніякого умислу тоді в нього не було. Під час того як він шукав гроші в будинку, ОСОБА_3 застрелив жінку (Т. 5, а. с. 36-43).

З оголошених в порядку ст. 306 КПК України (в ред. 1960 року) показань свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26, даних ними на досудовму слідстві, вбачається, що вони були понятими під час проведення обшуку 09 квітня 2009 року в квартирі АДРЕСА_3 у ОСОБА_14 (Т. 3 а.с. 304-307).

Наведені показання потерпілих та свідків повністю узгоджуються між собою, мають послідовний та взаємодоповнюючий в деталях характер. Що ж стосується окремих неточностей з приводу тривалості часу перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у будинку ОСОБА_17, з приводу освітлення в тому ж будинку та роботи побутових приладів, то вони стосуються незначних деталей, а тому не впливають на оцінку показань вказаних осіб в цілому, оскільки логічно пояснюються давністю подій, більш того, свідчать про відсутність ймовірної змови вказаних осіб між собою.

Показання ОСОБА_4 щодо причетності до злочину в будинку ОСОБА_17 ОСОБА_20 не знайшли свого підтвердження під час перевірки на стадії досудового розслідування та судового розгляду. Як вбачається з постанови слідчого від 05 листопада 2009 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_20Г було відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Рішення набрало законної сили (Т. 5 а.с. 89-90).

ОСОБА_12 того, вина підсудніх у скоєнні інкримінованих злочинів підтверджується письмовими та речовими доказами, такими як:

- протоколом обшуку від 09 квітня 2009 року за місцем проживання ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_9, в ході якого було вилучено вісім патронів жовтого кольору з металевим маркуванням, які були запаковані у паперовий згорток (Т. 3 а.с. 288);

- висновком експерта № 324 ВКД від 19 травня 2009 року, з якого вбачається, що надані на дослідження предмети, схожі на патрони, які були виявлені та вилучені 09 квітня 2009 року під час обшуку квартири АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_14, є боєприпасами, переробленими саморобним способом (споряджені) з шумових патронів калібром 9 мм. Надані на дослідження вісім патронів калібру 9 мм для стрільби придатні з гладкоствольної короткоствольної вогнепальної зброї калібром 9 мм (Т. 3 а.с. 308 - 312);

- протоколом допиту ОСОБА_14 від 09 квітня 2009 року, оголошеного в порядку ст. 306 КПК України, з якого суд вбачає, що у ОСОБА_3 були вдома бойові припаси, які він збував ОСОБА_14 та барабанний револьвер (Т. 3 а.с. 322-323);

- протоколом огляду місця події від 05 вересня 2008 року, з план схемою та фототаблицею до нього, з яких вбачається, що оглянуто будинок по вул. Гоголівській, 15 в смт. В. Димерка Броварського району, під час огляду встановлено спосіб проникнення в будинок, який полягав у пошкодженні вхідних дверей в районі навісного замка, та зафіксовано сліди обшуку в жилому будинку, звідки вилучено знаряддя скоєння злочину - металеву монтировку чорного кольору та недопалок цигарки. (Т. 3 а.с. 40-51);

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 04 березня 2009 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_12 як особу на прізвисько «Черниш», з яким він познайомився в кафе «Скибин» на початку літа 2007 року (Т. 3 а.с. 169-170);

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 04 березня 2009 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_3 як особу на прізвисько «Динозавр» з яким його познайомив ОСОБА_12 на прізвисько «Черниш» (Т. 3 а.с. 171-172);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_4 (Т.4 а.с. 124-126), з якого вбачається, що ОСОБА_4 вказав, де саме ОСОБА_13 зупинив автомобіль, яким чином він та ОСОБА_12 йшли до будинку ОСОБА_15, та вказавши на будинок по вул. Гоголівській, 15 в смт. В. Димерка Броварського району, зазначив, що саме з даного будинку вони з ОСОБА_12 скоїли крадіжку грошей (Т. 4 а.с. 124-126);

- протоколом очної ставки від 09 квітня 2009 року, проведеної між ОСОБА_12 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_12 підтвердив свої показання повідомивши, що разом зі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_13 вони попередньо домовились про скоєння крадіжки з будинку ОСОБА_15 Вони приїхали до будинку ОСОБА_15 з метою скоєння крадіжки. ОСОБА_12 та ОСОБА_4 проникли до будинку, звідки викрали гроші. В той час ОСОБА_3 та ОСОБА_13 чекали на них в машині (Т.3 а.с. 150-154, 326-329);

- вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2012 року, відповідно до яких ОСОБА_12 та ОСОБА_13 визнані винними у вчиненні 04 вересня 2008 року крадіжки грошей з будинку ОСОБА_15 та засуджені за ч. 3 ст. 185 КК України. З вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_12 в суді показав, що 04 вересня 2008 року вони зустрілися всі разом з ОСОБА_13, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в смт. В. Димерка з метою вчинення крадіжки. Він та ОСОБА_4 проникли до будинку ОСОБА_15, звідки викрали гроші, а ОСОБА_13 та ОСОБА_3 залишились чекати їх в автомобілі (Т.9 а.с. 260-280, 381-388);

- протоколом огляду місця події від 07 листопада 2008 року, з фототаблицею та схемою до протоколу, з яких вбачається, що 07 листопада 2008 року під час огляду будинку № 7 по пров. Леніна в смт. В.Димерка Броварського району, в прихожій кімнаті виявлено труп ОСОБА_17, який лежить на підлозі ногами до дверей, на правому боці з чисельними ушкодженнями в області голови. Обстановка в будинку порушена, речі з шаф та тумбочок розкидані на підлозі. Встановлено спосіб проникнення в будинок - шляхом розбиття віконного скла, крім цього в ході даного огляду було виявлено та вилучено газовий балончик «Терен-4» (Т. 1 а.с. 46 52; 53-57);

- протоколом огляду речових доказів від 27 листопада 2008 року, відповідно до якого, було оглянуто металевий балончик сірого кольору з пластиковим ковпачком чорно-червоного кольору, з написом «діє миттєво Терен-4», який постановою від 27 листопада 2008 року визнанний речовим доказом і приєднаний до матеріалів кримінальної справи (Т. 1, а.с. 61-62);

- протоколом огляду місця події від 08 листопада 2008 року з фототаблицею, згідно якого вбачається, що оглянуто домоволодіння № 7 по пров. Леніна в смт. Велика Димерка Броварського району, в ході огляду на стіні будинку, під вікном з розбитим склом, виявлено сліди ковзання та два відбитки слідів взуття, схожих на підошву чоловічих туфель, гіпсові зліпки яких були вилучені з місця події (Т. 1 а.с. 64-67);

- протоколом очної ставки від 09 квітня 2009 року, проведеної між ОСОБА_12 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_12 підтвердив свої показання повідомивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запропонували йому скоїти крадіжку з будинку подружжя ОСОБА_17. Він на їх пропозицію погодився, однак попередив, що в будинок проникати не буде, а може лише їх привезти до даного будинку та після скоєння крадіжки забрати від будинку ОСОБА_17. У цей же день він відвіз ОСОБА_3та ОСОБА_4 до Великодимерської лікарні, і вони пішли до будинку ОСОБА_17. Він повернувся додому. Згодом зателефонував ОСОБА_3 і сказав, що їх необхідно терміново забрати. Коли він забрав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину, то побачив, що руки ОСОБА_3 були в крові. ОСОБА_3 сказав, що застрелив жінку похилого віку з револьвера, який перед цим відремонтував (Т. 3 а.с. 326-329);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02 червня 2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_12 на місці показав і розповів, де саме в смт. В. Димерка він висадив з автомобіля ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вказав на будинок № 7 по пров. Леніна в смт. В.Димерка Броварського раойну, пояснив, що саме з даного будинку він, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 планували скоїти крадіжку, після цього вказав на перехрестя вул. Щорса та пров. Леніна та пояснив, що саме на цьому перехресті до нього в автомобіль сіли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і що саме на цьому місці ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_12, що застрелив в будинку жінку(Т. 4 а. с. 41 42);

- вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21 березня 2012 року, відповідно до яких ОСОБА_12 визнаний винним у вчиненні 07 листопада 2008 року закінченого замаху на крадіжку з будинку № 7 по пров. Леніна в смт. Велика Димерка Броварського району та засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. З вироку вбачається, що ОСОБА_12 в суді показав, що на початку листопада 2008 року він розповів ОСОБА_4 про ОСОБА_17, у якого у будинку можуть зберігатися гроші, оскільки він продав земельний пай і купив новий автомобіль. З того часу вони почали спостерігати за будинком ОСОБА_17. 07 листопада 2008 року він побачив, що ОСОБА_10 поїхав з дому і вирішивши, що інші мешканці у будинку також відсутні, зателефонував ОСОБА_4, з яким вони поїхали до ОСОБА_3Г, а потім всі разом повернулися в смт. В. Димерка, де розподілили між собою ролі та біля 19.00 години на автомобілі «КАМАЗ» поїхали до будинку ОСОБА_10. Він висадив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неподалік від будинку, на зупинці громадського транспорту «Лікарня». Як і домовлялися, він на автомобілі «КАМАЗ» проїхав повз будинок ОСОБА_10 в той час, коли ОСОБА_4 розбивав вікно, щоб заглушити шум битого скла. Потім він від'їхав і став чекати від них дзвінка. Після 19 години, йому зателефонував ОСОБА_3 і попросив забрати їх з вул. Леніна. Він пересів на автомобіль «Опель-вектра» і поїхав за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та забрав їх з місця події (Т. 9 а.с. 260-280, 381-388);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 29 травня 2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 на місці показав і розповів, де саме ОСОБА_12 висадив його та ОСОБА_3 з автомобіля в районі Великодимерської лікарні на вул. Леніна, яким саме шляхом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 йшли до будинку подружжя ОСОБА_10, вказав на місце, де ОСОБА_12 забрав його та ОСОБА_3 на автомобілі (Т. 4 а. с. 124 126);

- висновком експерта № 65/604-08 від 26 січня 2009 року, відповідно до якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17Й виявлено: рану з ознаками вхідного вогнепального поранення на межі тімяної та потиличної ділянок, дірчастий перелом лівої тімяної кістки, дірчасте пошкодження твердої мозкової оболонки, пошкодження речовини головного мозку у вигляді каналу, зєднуючого вхідний і вихідний вогнепальні отвори, з розтрощенням мозкової речовини, рідкої крові в шлуночках мозку, дирчастого перелому в області середньої черепної ямки та правої скулової кістки, рани з ознаками вихідного вогнепального отвору в правій щічній області; дев'ять забійних ран на волосяній частині голови та в області лівої вушної раковини, багатооскольчатий перелом потиличної кістки зліва з пошкодженням пірамідки лівої скроневої кістки, дифузних субарахноїдальних крововиливів в області лівої потиличної долі, які відповідно відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, рваних ран 2 та 3 пальців лівої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, та ділянки саден в лівій щоковій та навколовушних областях, в проекції грудини, 2 крововиливів в області правого надпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Смерть потерпілої ОСОБА_17 наступила від наскрізного кульового вогнепального поранення голови з пошкодженням кісток черепа та головного мозку. Наскрізне кульове вогнепальне поранення голови з ушкодженням кісток черепа і головного мозку відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечності для життя і перебуває в прямому причинному звязку з настанням смерті. (Т. 1 а.с. 72-73).

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 604 від 26 січня 2009 року, відповідно до якого виявлені у потрепілої ОСОБА_17 тілесні ушкодження утворились: насрізне кульове вогнепальне поранення голови: від дії вогнепального снаряду, до складу якого входила мідь, при пострілі з вогнепальної зброї; ушиблені рани на голові і зона багатооскольчастого перелому від дії тупого предмета з дугоподібною гранню; рвані рани, садна і крововиливи тупих предметів (Т. 1 а.с. 74-78);

- актом судово-медичного дослідження № 319-мк від 10 грудня 2008 року, з якого вбачається, що на клапті шкіри від трупа ОСОБА_17 з «раною № 3», рана, яка є вхідною, вогнепальною і виникла від дії вогнепального снаряду, до складу якого входила мідь при пострілі з вогнепальної зброї. Постріл було здійснено з близької дистанції, про що свідчить наявність кіптяви пострілу навколо рани. Рана з правої щічної області за своїми морфологічними особливостями є вогнепальною вихідною. Дефект виявлений на лівій тімяній кістці склепіння черепа виник від дії вогнепального снаряду, кулі, при пострілі з вогнепальної зброї та є вихідним. Дефект, виявлений в ділянці передньої поверхні правої луски скроневої кістки за своїми морфологічними особливостями є вихідним вогнепальним. На клапті шкіри «з ранами № 6-11» виявлено сім ран, які за своїми морфологічними особливостями виникли від дії предмету (можливо тупого), який мав колюче-рублячі властивості з дугоподібною гранню (Т. 1 а.с. 80-84);

- висновком комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 467 від 06 травня 2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій, на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому стані. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. ОСОБА_3 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту не перебував (Т. 1 а.с. 256);

- висновком комплексної амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 530 від 27 травня 2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому стані. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту не перебував (Т. 1 а.с. 264);

- безпосередньо переглянутими судом відеозаписами проведення слідчих дій, а саме відтворення обстановки та обставин події від 02 червня 2009 року та 29 травня 2009 року (Т. 19);

Згідно з ст. 26 КК України, співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох субєктів злочину у вчиненні умисного злочину.

З аналізу норм чинного законодавства та судової практики, суд вбачає, що під незаконним носінням, зберіганням вогнепальної зброї, придбанні та збутом бойових припасів за ст. 263 КК України слід розуміти дії щодо її переміщення, транспортування особою безпосередньо при собі без передбаченого законом дозволу, а також умисні дії, які полягають у володінні без відповідного дозволу зазначених предметів, що знаходяться не при собі, а в обраному особою місці, а також дії, повязані з набуттям всупереч передбаченим законом порядку в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок та ін., а також в умисній передачі бойових припасів іншій особі поза встановленим законом порядком шляхом продажу, обміну, дарування та ін.

Під таємним викраденням чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому за ч. 3 ст. 185 КК України слід розуміти непомітне, за відсутності власника незаконне безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене спільно двома і більше особами, які заздалегідь до початку крадіжки домовились про спільне її вчинення з незаконним вторгненням до приміщення, призначеного для постійного або тимчасового проживання людей, яке завдало значної шкоди потерпілому.

Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного з застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Так, дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і незважаючи на це продовжені винною особою з метою заволодіння чужим майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства в залежності від його характеру - як грабіж чи розбій.

ОСОБА_12 того, з аналізу законодавчих норм та судової практики, вбачається, що у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 187 КК України.

Така ж позиція висловлена і в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 травня 2014 року по розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні зазначених злочинів, яка в силу ст. 399 КПК України (в ред. 1960 року) є обовязковою для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Суд вважає встановленим та доведним поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_12 у вересні 2006 року несправний пістолет з барабаном, який останній купив в 90-х роках в Дніпропетровській області. Це була вогнепальна зброя, яку ОСОБА_3Г відремонтував та зберігав вдома та носив при собі. Також ОСОБА_3 зберігав у себе та збував ОСОБА_14 бойові припаси (патрони калібру 9 мм), які він виготовляв шляхом переробки патронів з резиновою кулею на бойові.

Також, суд вважає встановленим та доведеним поза розумним сумнівом те, що 04 вересня 2008 року ОСОБА_3 у співучасті із ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 скоїли таємне викрадення майна ОСОБА_15 поєднане з проникненням у її житло, що завдало значної шкоди потерпілій. А саме, у вказаний день близько 18 години ОСОБА_13 приїхав до ОСОБА_12 додому, з ним вже були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Після цього вони поїхали до будинку ОСОБА_15 по вул. Гоголівській, 15 в смт. В. Димерка Броварського району. ОСОБА_12 разом із ОСОБА_4, зайшовши до домоволодіння ОСОБА_15 за допомогою металевої монтировки, обшукали будинок, де ОСОБА_12 під ванною знайшов коробку з грошима. В якомусь місці ОСОБА_4 також знайшов у будинку певну суму грошей. Знайдені гроші вони склали в тряпчану сумку, яку знайшли в будинку, та через город повернулися до автомобіля. Кожному дісталося близько 800 доларів США та приблизно по 10 000 грн.

ОСОБА_12 того, суд вважає встановленим та доведеним поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_3 07 листопада 2008 року у співучасті з ОСОБА_4 вчинив за попередньою змовою між собою напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також умисне вбивство ОСОБА_17 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення. А саме, у вказаний день ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 узгодили між собою план злочину, який полягав в тому, що вони їдуть до будинку ОСОБА_17, біля якого ОСОБА_12 їх залишає, їде від будинку і чекає дзвінка, щоб забрати з викраденим майном. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оглядають місцевість та двір, і коли зовні нічого не буде свідчити, що у приміщенні будинку хтось є, проникають до будинку, потім викрадають з нього гроші та цінності, телефонують ОСОБА_12 і той швидко приїздить та забирає їх від місця скоєння злочину.

07 листопада 2008 року біля 18:00 ОСОБА_12, використовуючи службовий автомобіль НОМЕР_2, на якому працював в ДП «Куміп» м. Києва, привіз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вул. Леніна, та, залишивши їх неподалік зупинки громадського транспорту «Лікарня», відїхав.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, прийшовши до буд. 7 по провул. Леніна в смт. В.Димерка, діючи за раніше розробленим планом, оглянули прилеглу до жилого будинку територію. Світла в жилому будинку не було, в звязку з чим вони вирішили, що мешканці відсутні. Після цього, ОСОБА_4, перелізши через паркан, підійшов до одного з вікон будинку, а ОСОБА_3 підійшов до вхідних дверей.

ОСОБА_4 за допомогою металевої фомки, яку приніс із собою для полегшення скоєння злочину, розбив віконне скло, після чого, діючи з відома та згоди ОСОБА_12, ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, проник у приміщення будинку. Однак, слідуючи до вхідних дверей будинку, щоб відчинити їх та надати можливість ОСОБА_3 проникнути в будинок, раптово побачив у прихожій ОСОБА_17, яка відразу почала кричати та кликати на допомогу. Зрозумівши, що їх спільні з ОСОБА_3 злочинні дії помічені, однак бажаючи довести злочин до кінця та заволодіти майном, ОСОБА_4, діючи за межами спільного зговору з ОСОБА_12 на таємне викрадення майна, не кинувся тікати, а, навпаки, маючи намір на застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, вчинив напад на ОСОБА_17, в ході якого на ґрунті спонукань до наживи, з наміром приховати вчинення злочину та полегшити його вчинення, з метою умисного вбивства завдав приблизно 9 ударів металевою фомкою в життєво важливий орган, в область голови ОСОБА_17 Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_17 втратила свідомість та впала на підлогу. Тим часом ОСОБА_4 відчинив вхідні двері та впустив до будинку ОСОБА_3, повідомивши йому, що у будинку є власниця, але вона не зможе завадити вчинити злочин, оскільки він її вбив. ОСОБА_3 схвалив дії ОСОБА_4 і тим самим вступив з ним у злочинний зговір, що виходив за межі зговору з ОСОБА_12, яким охоплювалося скоєння крадіжки, без застосування насильства. Тим самим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали діяти на власний розсуд, бажаючи заволодіти майном у відкритий спосіб, шляхом скоєння вбивства і саме так усунути перешкоди для доступу до майна, а також запобігти можливості повідомити про їх дії у майбутньому до правоохоронних органів.

Приблизно через декілька хвилин, ОСОБА_3, шукаючи у приміщенні гроші та цінності, помітив, що ОСОБА_17 прийшла до свідомості та почала кричати і кликати на допомогу. Продовжуючи втілення в дію спільного з ОСОБА_4 задуму, спрямованого на заволодіння чужим майном та усунення перешкод для цього, діючи узгоджено з ОСОБА_4, виходячи за межі спільного з ОСОБА_12 зговору на таємне викрадення майна, бажаючи заволодіти майном, незважаючи ні на які перешкоди та маючи намір на застосування насильства небезпечного для життя та здоровя особи, діючи на ґрунті спонукань до наживи, з наміром приховати скоєний злочин та полегшити його вчинення, дістав вогнепальну зброю невстановленого зразка, споряджену бойовими набоями калібру 9 мм, яку носив при собі, не повідомляючи про це ні ОСОБА_12, ні ОСОБА_4, і з метою умисного, протиправного заподіяння смерті, діючи з відома та згоди ОСОБА_4, здійснив постріл в область голови ОСОБА_17

Внаслідок спільних та узгоджених дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які виходили межі зговору з ОСОБА_12 на таємне викрадення майна, ОСОБА_17, з корисливих мотивів, з наміром приховати вчинений злочин та полегшити його вчинення, заподіяно тілесні ушкодження, які потягнули смерть потерпілої.

Усунувши перешкоди для вчинення злочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжили обшукувати будинок, однак знайти гроші та цінні речі не змогли, тому ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_12, який, відповідно до домовленості, прибув до будинку на автомобілі НОМЕР_3 та відвіз їх від місця вчинення злочину, при цьому не знав та, по обставинам справи, не міг знати про вчинення ними вбивства ОСОБА_17

Про намір на позбавлення життя ОСОБА_17 з боку ОСОБА_3 свідчить здійснення ним пострілу в область голови потерпілої зі зброї невстановленого зразка.

Суд вважає встановленим та доведним поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_4 04 вересня 2008 року у співучасті із ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 скоїли таємне викрадення майна ОСОБА_15 поєднане з проникненням у її житло, що завдало значної шкоди потерпілій. А саме, у вказаний день близько 18 години ОСОБА_13 приїхав до ОСОБА_12 додому, з ним вже були ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Після цього вони поїхали до будинку ОСОБА_15 по вул. Гоголівській, 15 в смт. В. Димерка Броварського району. ОСОБА_12 разом із ОСОБА_4, зайшовши до домоволодіння ОСОБА_15 за допомогою металевої монтировки, обшукали будинок, де ОСОБА_12 під ванною знайшов коробку з грошима. В якомусь місці ОСОБА_4 також знайшов у будинку певну суму грошей. Знайдені гроші вони склали в тряпчану сумку, яку знайшли в будинку, та через город повернулися до автомобіля. Кожному дісталося близько 800 доларів США та приблизно по 10 000 грн.

ОСОБА_12 того, суд вважає встановленим та доведеним поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_4 07 листопада 2008 року у співучасті з ОСОБА_3 вчинив за попередньою змовою між собою напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також умисне вбивство ОСОБА_17 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення. А саме, у вказаний день ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 узгодили між собою план злочину, який полягав в тому, що вони їдуть до будинку ОСОБА_17, біля якого ОСОБА_12 їх залишає, їде від будинку і чекає дзвінка, щоб забрати з викраденим майном. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 оглядають місцевість та двір, і коли зовні нічого не буде свідчити, що у приміщенні будинку хтось є, проникають до будинку, потім викрадають з нього гроші та цінності, телефонують ОСОБА_12 і той швидко приїздить та забирає їх від місця скоєння злочину.

07 листопада 2008 року біля 18:00 ОСОБА_12, використовуючи службовий автомобіль НОМЕР_2, на якому працював в ДП «Куміп» м. Києва, привіз ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вул. Леніна, та, залишивши їх неподалік зупинки громадського транспорту «Лікарня», відїхав.

Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, прийшовши до буд. 7 по провул. Леніна в смт. В.Димерка, діючи за раніше розробленим планом, оглянули прилеглу до жилого будинку територію. Світла в жилому будинку не було, в звязку з чим вони вирішили, що мешканці відсутні. Після цього, ОСОБА_4, перелізши через паркан, підійшов до одного з вікон будинку, а ОСОБА_3 підійшов до вхідних дверей.

ОСОБА_4 за допомогою металевої фомки, яку приніс із собою для полегшення скоєння злочину, розбив віконне скло, після чого, діючи з відома та згоди ОСОБА_12, ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, проник у приміщення будинку. Однак, слідуючи до вхідних дверей будинку, щоб відчинити їх та надати можливість ОСОБА_3 проникнути в будинок, раптово побачив у прихожій ОСОБА_17, яка відразу почала кричати та кликати на допомогу. Зрозумівши, що їх спільні з ОСОБА_3 злочинні дії помічені, однак бажаючи довести злочин до кінця та заволодіти майном, ОСОБА_4, діючи за межами спільного зговору з ОСОБА_12 на таємне викрадення майна, не кинувся тікати, а, навпаки, маючи намір на застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, вчинив напад на ОСОБА_17, в ході якого на ґрунті спонукань до наживи, з наміром приховати вчинення злочину та полегшити його вчинення, з метою умисного вбивства завдав приблизно 9 ударів металевою фомкою в життєво важливий орган, в область голови ОСОБА_17 Внаслідок отриманих ударів ОСОБА_17 втратила свідомість та впала на підлогу. Тим часом ОСОБА_4 відчинив вхідні двері та впустив до будинку ОСОБА_3, повідомивши йому, що у будинку є власниця, але вона не зможе завадити вчинити злочин, оскільки він її вбив. ОСОБА_3 схвалив дії ОСОБА_4 і тим самим вступив з ним у злочинний зговір, що виходив за межі зговору з ОСОБА_12, яким охоплювалося скоєння крадіжки, без застосування насильства. Тим самим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали діяти на власний розсуд, бажаючи заволодіти майном у відкритий спосіб, шляхом скоєння вбивства і саме так усунути перешкоди для доступу до майна, а також запобігти можливості повідомити про їх дії у майбутньому до правоохоронних органів.

Приблизно через декілька хвилин, ОСОБА_3, шукаючи у приміщенні гроші та цінності, помітив, що ОСОБА_17 прийшла до свідомості та почала кричати і кликати на допомогу. Продовжуючи втілення в дію спільного з ОСОБА_4 задуму, спрямованого на заволодіння чужим майном та усунення перешкод для цього, діючи узгоджено з ОСОБА_4, виходячи за межі спільного з ОСОБА_12 зговору на таємне викрадення майна, бажаючи заволодіти майном, незважаючи ні на які перешкоди та маючи намір на застосування насильства небезпечного для життя та здоровя особи, діючи на ґрунті спонукань до наживи, з наміром приховати скоєний злочин та полегшити його вчинення, дістав вогнепальну зброю невстановленого зразка, споряджену бойовими набоями калібру 9 мм, яку носив при собі, не повідомляючи про це ні ОСОБА_12, ні ОСОБА_4, і з метою умисного, протиправного заподіяння смерті, діючи з відома та згоди ОСОБА_4, здійснив постріл в область голови ОСОБА_17

Внаслідок спільних та узгоджених дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які виходили межі зговору з ОСОБА_12 на таємне викрадення майна, ОСОБА_17, з корисливих мотивів, з наміром приховати вчинений злочин та полегшити його вчинення, заподіяно тілесні ушкодження, які потягнули смерть потерпілої.

Усунувши перешкоди для вчинення злочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжили обшукувати будинок, однак знайти гроші та цінні речі не змогли, тому ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_12, який, відповідно до домовленості, прибув до будинку на автомобілі НОМЕР_3 та відвіз їх від місця вчинення злочину, при цьому не знав та, по обставинам справи, не міг знати про вчинення ними вбивства ОСОБА_17

Про спрямованість умислу ОСОБА_4 на позбавлення життя ОСОБА_17 свідчить сукупність обставин вчиненого діяння, а саме: знаряддя злочину, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень (ОСОБА_4 було нанесено 9 ударів по життєво важливому органу голові потерпілої ОСОБА_17 металевою монтировкою).

Вказані докази у своїй сукупності та взаємозв'язку безспірно вказують на те, що підсудні об'єднали свої окремі зусилля на досягнення загального результату злочину та мали намір вчинити один і той самий злочин, попередньо домовившись про його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у незаконному носінні та зберіганні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), придбанні та збуті бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, доведена, в його діях наявний склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_12 того, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у таємному викраденні за попередньою змовою групою осіб майна ОСОБА_15, поєднаного з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, доведена. В його діях наявний склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_12 того, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також в умисному вбивстві ОСОБА_17 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення, доведена. В його діях наявний склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України та п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

ОСОБА_12 того, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у таємному викраденні за попередньою змовою групою осіб майна ОСОБА_15, поєднаного з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, доведена. В його діях наявний склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_12 того, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні за попередньою змовою групою осіб нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також в умисному вбивстві ОСОБА_17 з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб з метою приховати інший злочин та полегшити його вчинення, доведена. В його діях наявний склад злочину, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України та п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими, конкретні обставини справи та особу винного, а саме, що ОСОБА_3 злочин вчинив вперше, що підтверджується вимогою по судимостях на ОСОБА_3 станом на квітень 2009 року (Т. 4 а.с. 166), по місцю проживання негативних характеристик немає, на обліку у лікаря психіатра-нарколога не перебуває (Т. 4 а.с 167), його ставлення до вчиненого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими, конкретні обставини справи та особу винного, а саме, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини (Т. 4, а.с. 173-174), однак в силу ст. 89 КК України вважається не судимим, за місцем проживання характеризується негативно (Т. 4 а.с 82), на обліку у лікаря психіатра-нарколога не перебуває. (Т. 4 а.с. 177; 178).

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 в розумінні статті 66 КК України, в ході судового розгляду не встановлено.

Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 в розумінні статті 66 КК України, в ході судового розгляду не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України суд визнає вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Враховуючи усі вищевикладені обставини суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_3 повинно бути призначене у межах санкцій ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства у кримінально-виконавчій установі закритого типу. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати цілям покарання.

Враховуючи усі вищевикладені обставини суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_4 повинно бути призначене у межах санкцій ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства у кримінально-виконавчій установі закритого типу. Таке покарання, за глибоким переконанням суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього увязнення включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження, а також перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього увязнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

11 квітня 2009 року ОСОБА_3 було затримано за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України в порядку ст. 115 КПК України (в ред. 1960 року) (Т. 4 а.с. 60-62). 14 квітня 2009 року ОСОБА_3 Броварським міськрайонним судом Київської області було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту (Т. 4 а.с. 78). Тобто, фактично з 11 квітня 2009 року ОСОБА_3 перебуває під вартою по вказаному кримінальному провадженню. Разом з тим, відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2013 року, який набрав законної сили 15 травня 2013 року, ОСОБА_3 відбував покарання у Полицькій виправній колонії до 20 травня 2014 року (Т. 11 а.с. 84-97, 269, 310, 311, Т. 12 а.с. 136-143).

Отже, строк відбування покарання ОСОБА_3 слід рахувати з 11 квітня 2009 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 11 квітня 2009 року по 14 травня 2013 року та з 20 травня 2014 року по 15 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та строк відбування покарання з 15 травня 2013 року по 19 травня 2014 року з розрахунку один день позбавлення волі за один день позбавлення волі.

06 січня 2009 року ОСОБА_4 було затримано за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2, 3 ст. 140, ч. 2 ст. 142 КК України (в ред. 1960 року) та ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 307 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (Т. 4 а.с. 109). По кримінальному провадженню, яке перебуває на розгляді у Березанському міському суді Київської області, за обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України) вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року ОСОБА_4 було змінено запобіжний захід на тримання під вартою по даному кримінальному провадженню та зазначено, що строк покарання слід рахувати йому з 29 листопада 2011 року (Т. 9 а.с. 260-280). ОСОБА_12 цього, відповідно до вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2013 року, який набрав законної сили 15 травня 2013 року, ОСОБА_4 відбував покарання у Вінницькій установі виконання покарань до 20 травня 2014 року (Т. 11 а.с. 84-97, 270, Т. 12 а.с. 136-143, 214-215).

Отже, строк відбування покарання ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню слід рахувати з 29 листопада 2011 року, зарахувавши у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 29 листопада 2011 року по 14 травня 2013 року та з 20 травня 2014 року по 15 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та строк відбування покарання з 15 травня 2013 року по 19 травня 2014 року з розрахунку один день позбавлення волі за один день позбавлення волі.

Вирішуючи питання цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, заявленого потерпілим ОСОБА_10, суд виходить із наступного. Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії І-ОК № 379963 ОСОБА_10 помер 23 жовтня 2016 року (Т. 16 а.с. 239). Ні ОСОБА_8, ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_18 не надано жодних доказів того, що вони стали правонаступниками померлого ОСОБА_10, єдиного факту родинних відносин на підтвердження права на отримання відшкодування завданої злочином шкоди недостатньо. Тому, враховуючи вищевикладене, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, відповідно до якої смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі є підставою для закриття провадження у справі, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження за цивільним позовом ОСОБА_10

Вимоги потерпілої ОСОБА_8 за цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, обґрунтовані. Стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди підлягає сума у розмірі 1726 гривень. З урахуванням моральних та фізичних страждань внаслідок загибелі рідної людини, керуючись принципом розумності та виваженості, суд вважає за необхідне позов у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 150 000 гривень.

Стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди підлягає сума у розмірі 1726 гривень. З урахуванням моральних та фізичних страждань внаслідок загибелі рідної людини, керуючись принципом розумності та виваженості, суд вважає за необхідне позов у частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 150 000 гривень.

Процесуальні витрати у вказаній кримінальній справі покласти на підсудних.

На підставі ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ст. 321-324 КПК України (в ред. 1960 року), колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 263 КК України 3 (три) роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України 15 (пятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_3 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді 15 (пятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 11 квітня 2009 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 11 квітня 2009 року по 14 травня 2013 року та з 20 травня 2014 року по 15 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та строк відбування покарання з 15 травня 2013 року по 19 травня 2014 року з розрахунку один день позбавлення волі за один день позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187, п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК України 15 (пятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши покарання у виді 15 (пятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 за вказаним кримінальним провадженням рахувати з 29 листопада 2011 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 29 листопада 2011 року по 14 травня 2013 року та з 20 травня 2014 року по 15 травня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та строк відбування покарання з 15 травня 2013 року по 19 травня 2014 року з розрахунку один день позбавлення волі за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередній тримання під вартою до вступу вироку у законну силу, утримуючи їх в Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Провадження за цивільним позовом ОСОБА_10 закрити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 по 1726 (одній тисячі сімсот двадцять шість) гривень з кожного, на відшкодування матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 по 150 000 (сто пятдесят тисяч) гривень з кожного, на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати по 2 984 (дві тисячі девятсот вісімдесят чотири) гривні 62 копійки з кожного на користь держави.

Речові докази: міні-касета з написом «Panasonic 60 SP mod 90 LP mini» з відміткою «Крук»; міні-касета з написом TDC DV digital master 60 mini-DVSPLP 60 90 ME DVM 60 з відміткою «Швець» зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суд Київської області через Березанський міський суд Київської області протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції учасниками процесу, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий суддя Т.В. Дудар

Суддя Р.М. Лялик

Суддя І.О. Капшученко