Ухвала суду № 66464134, 12.05.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1480/16-к

Провадження № 1-кс/487/694/17

УХВАЛА

Іменем України

12.05.2017 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Біцюк А. В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2, розглянувши клопотання останнього про накладення арешту, -

встановив:

10.05.2017 року слідчий СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2, за погодженням із прокурор Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 15.03.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за №12016150030001272 ініціював перед слідчим суддею клопотання, в якому просив накласти арешт на автомобіль марки «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1, 2006 року, номер кузова НОМЕР_2 (далі - Автомобіль), який належить ОСОБА_4, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія СХО №417774 та визначити місцем зберігання Заводський відділ поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Біла, 44.

Клопотання мотивоване тим, що зазначений автомобіль є предметом кримінального правопорушення та має доказове значення по вказаному кримінальному провадженню.

В судовому засіданні слідчий Зафтонов О.О. підтримав клопотання у повному обсязі.

Заслухавши думку слідчого, вивчивши клопотання, матеріали, якими слідчий мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

Із вказаних матеріалів вбачається, що Заводським відділом поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про вчинення якого 15.03.2016 року внесено до ЄРДР за №12016150030001272із попередньою правовою кваліфікацією за статтею 358 ч. 4 КК України.

Досудове розслідування розпочато на підставі заяви ОСОБА_5, який просить вжити заходи до невстановленої особи, яка 05.02.2016 року надала до Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області підроблену довідку рахунок на автомобіль ОСОБА_6 д.н ВЕ4136ВЕ.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.02.2016 року на підставі заяви ОСОБА_7 за нею зареєстровано автомобіль марки «Опель Астра» д/н НОМЕР_3. До заяви додано довідку рахунок №ААЕ 374164 від 18.11.2016 року.

Попереднім власником вказаного автомобіля була ОСОБА_8 (мати ОСОБА_9 ОСОБА_7А.), яка померла 17.01.2016 року.

Також до заяви долучена пояснювальна записка ОСОБА_7, в якій вона стверджує, що пропустила встановлений 10-денний строк для перереєстрації у звязку із тим, що не було погашено кредитну заборгованість. На підтвердження вказаної обставини ОСОБА_7 долучила до заяви довідку АТ «Укрсиббанк» №59 від 05.02.2016 року із якої вбачається, що кредитні зобовязання її матері ОСОБА_8 виконані в повному обсязі, проте у довідці не зазначено дату остаточного розрахунку за кредитним договором.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 ще 04.11.2008 року повністю погасила свою кредитну заборгованість за кредитним договором №0011071433000, згідно з яким заставленим майном був вищевказаний автомобіль.

Таким чином ОСОБА_7 у своїй записці надала завідомо неправдиві відомості.

Також в ході розслідування кримінального провадження встановлено, що марки «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1, 2006 року, номер кузова НОМЕР_2, належить ОСОБА_4, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При обґрунтуванні необхідності накладення арешту на автомобіль, слідчий зазначив, що зазначений автомобіль є предметом кримінального правопорушення та має доказове значення по вказаному кримінальному провадженню, в клопотання слідчий просить накласти арешт на вказаний автомобіль.

Відповідно до ч. 4 ст. 358 КК України, яка передбачає відповідальність за використання завідомо підробленого документа, предметом вказаного злочину є завідомо підроблений документ.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування в кримінальному провадження триває більше року (з 15.03.2016 року), але протягом цього часу не встановлені будь-які дані, які свідчать про підроблення документу на підставі якого відчужено Автомобіль, а саме довідки-рахунку №ААЕ 374164 від 18.11.2016 року, а тому на даний час відсутні підстави вважати, що було вчинено злочин, відомості про який внесено до ЄРДР, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, обєктом якого є вказаний автомобіль.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України).

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Вищевказане свідчить про відсутність підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, а відповідно і підстав для задоволення клопотання слідчого.

Крім того, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва 10.08.2016 року вже застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на вказаний автомобіль, який до цього часу не скасований.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-173 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_2 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про вчинення якого 15.03.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за №12016150030001272 про арешт майна, а саме автомобіль марки «Opel Astra», державний номер НОМЕР_1, 2006 року, номер кузова НОМЕР_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області протягом пяти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

СЛІДЧИЙ СУДДЯА. В. БІЦЮК