Постанова № 66425250, 26.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 р. Справа № 804/1160/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

судді - Царікової О.В.

судді - Єфанової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, відповідача 2 Міністерства юстиції України, відповідача 3 Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2017 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), відповідача 2 Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2), відповідача 3 Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва (далі - відповідач 3, ВДВС Солом'янського РУЮ міста Києва), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України (далі - третя особа), в якому просить визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, які виразились у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_1 відповідей на запити на інформацію відповідно від 16.12.2016 та від 08.12.2016.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що відповіді на її запити, з якими вона звернулась 16.12.2016 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві та 08.12.2016 до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» про надання вичерпної інформації щодо виконання Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №804/10264/15 та виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.016 у справі №804/9237/14, а також рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 №2а/0470/6315/11 відповідно, були надані позивачці з порушенням строку, а саме, відповідь датована відповідачем 1 була направлена лише 03.02.2017, тобто через 10 днів, а відповідь датована відповідачем 2 21.12.2016 направлена більш ніж через місяць. З огляду на викладене, позивачка вважає дії відповідачів, які виразились у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_1 відповідей на запити на інформацію від 16.12.2016 та від 08.12.2016 протиправними, а тому позовні вимоги, на думку ОСОБА_1, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 було задоволено заяву судді Чорної В.В. про самовідвід в адміністративній справі №804/1160/17.

У судове засідання 26.04.2017 ОСОБА_1 не з'явилась, надала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Від представника відповідачів 1, 3 до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідачі зазначили, що законодацем не встановлено способу відправки відповіді на запит, а лише встановлений строк в який така відповідь повинна бути надана. Крім того, жодним нормативно правовим актом не визначено якою кореспонденцією відправляються відповіді на запити в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації". Таким чином, на думку представника відповідачів 1, 3 у задоволенні позову необхідно відмовити.

Представники відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які містяться в матеріалах справи, заперечення проти позову не надходили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, 08.12.2016 ОСОБА_1 звернулась із запитом на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, у якому просила надати інформацію про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №804/9237/14, а також рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 року № 2а/0470/6315/11.

Відповідно до інформації підприємства «УКРПОШТА» запит отриманий відповідачем 2 14.12.2016.

07.02.2017 позивачем отримано лист відповідача 2 від 21.12.2016 № 75607, у якому ОСОБА_1 повідомили про те, що виконавчі листи на адресу відділу не надходили. Згідно з поштовим штемпелем вказаний лист відправлений 24.01.2017.

16.12.2016 позивач звернулась до Головного територіального управління юстиції у м. Києві із запитом на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просила надати вичерпну інформацію щодо виконання Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2015 у справі №804/10264/15.

25.01.2017 позивачем отримано лист Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 03.01.2017 № 218/218, який згідно з поштовим штемпелем відправлено 13.01.2017 та яким ОСОБА_1 повідомлено про направлення даного запиту для розгляду за належністю до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Вважаючи дії відповідачів, які виразились у несвоєчасному направлені на адресу позивача відповідей на запити на інформацію від 16.12.2016 та від 08.12.2016 ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частин 1 та 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

У відповідності до частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернулась із запитами про надання публічної інформації оформленому відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно з вимогами 2.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться Журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Проте, суд зазначає, що відповідь, датована відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 23.01.2017, направлена ОСОБА_1 03.02.2017, тобто лише через десять днів, а відповідь, датована відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва від 21.12.2016, направлена позивачці більше ніж через місяць, тобто з порушенням строків, визначених чинним законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У відповідності до вимог частини 1 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Згідно пункту 5 часини 2 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити несвоєчасне надання інформації.

Отже, на підставі зазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, тому є всі підстави для повного задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 та визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, які виразились у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_1 відповідей на запити на інформацію відповідно від 16.12.2016 та від 08.12.2016.

Керуючись ст. ст. 69-71, 86, 122,128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, відповідача 2 Міністерства юстиції України, відповідача 3 Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та бездіяльності - задовольнити.

Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва, які виразились у несвоєчасному направленні на адресу ОСОБА_1 відповідей на запити на інформацію відповідно від 16.12.2016 та від 08.12.2016.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Суддя Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко О.В. Царікова О.В. Єфанова