Рішення № 66372263, 03.05.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/410/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 53,54,55 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника виконавчого комітету Золотоніської міської ради ОСОБА_7 та директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу; ОСОБА_6, яка просила апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_6 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що наказом № 1-13 від 08 червня 2015 р. вона була звільнена з посади заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради з 8 червня 2015 р. згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку із скороченням штату працівників.

Підставою для звільнення з роботи у звязку із скороченням штатів працівників, зазначає ОСОБА_6, слугувало рішення Золотоніської міської ради від 25 березня 2015 року № 50-6/VI «Про внесення змін до структури та штатної чисельності міського центру соціальної допомоги», яким були внесені зміни до структури та штатної чисельності міського центру соціальної допомоги, а саме скорочено одну штатну посаду заступника директора Центру та одну штатну посаду водія автотранспортного засобу. Натомість було введено одну штатну посаду директора центру та одну штатну посаду юриста.

Позивачка вказує, що про ознайомлення з наказом № 2-12 від 27.03.2015 р. про зміни найменувань посад, істотних умов праці з 01 червня 2015 року та про наступне вивільнення працівників у звязку із скороченням штатів вона не підписувалась, оскільки на ньому були відсутні підписи директора центру соціальної допомоги та відповідне погодження голови профкому.

Більше того, вказує позивачка, їй взагалі не було запропоновано іншої роботи з урахуванням її кваліфікації та не було розглянуто питання щодо переважного права на залишення її на роботі. Також, на думку ОСОБА_6Г, при її звільненні роботодавцем не було враховано факт відсутності у неї дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни.

08 червня 2015 р. на засіданні профкому було розглянуто звернення директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги та надано згоду на звільнення позивачки із займаної посади заступника директора центру з 08 червня 2015 року.

Вважаючи, що її звільнення проведено з порушенням вимог чинного трудового законодавства та із порушенням безпосередньо її трудових прав, ОСОБА_6 звернулась до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області із відповідним позовом та уточнивши свої позовні вимоги, остаточно просила суд постановити судове рішення, яким визнати незаконними дії директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги ОСОБА_8 щодо звільнення позивачки з посади заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги відповідно до наказу № 1-13 від 08 червня 2015 р., поновити її на роботі на вказаній посаді, стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 року позов - задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_6 на підставі наказу №1-13 від 08 червня 2015 року з посади заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги Виконавчого комітету Золотоніської міської ради.

Поновлено ОСОБА_6 на посаді заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги Виконавчого комітету Золотоніської міської ради з 08 червня 2015 року.

Стягнуто з Золотоніського міського центру соціальної допомоги Виконавчого комітету Золотоніської міської ради на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стягнуто з Золотоніського міського центру соціальної допомоги Виконавчого комітету Золотоніської міської ради на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у сумі 4250,00 грн.

В апеляційній скарзі Золотоніський міський центр соціальної допомоги Виконавчого комітету Золотоніської міськради, вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, постановленим при неповному зясуванні обставин справи,при невідповідності висновків суду її фактичним обставинам, із порушенням вимог матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 року, ухваливши при цьому нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Золотоніського міського центру соціальної допомоги Виконавчого комітету Золотоніської міськради підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції до скасування із ухваленням нового рішення, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення є невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне зясування судом обставин справи, постановлення рішення із порушенням вимог матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при звільненні позивачки з посади заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги відповідачем не було дотримано усіх вимог, передбачених законом при звільненні працівника з підстав п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, у зв»язку із чим існують правові передумови для поновлення ОСОБА_6 на роботі.

Проте, із такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки такий висновок суду суперечить наявним по справі доказам.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, ОСОБА_6 була прийнята на роботу на посаду заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради з 10 січня 2012 р. на підставі наказу № 1-4 п. 2 , що підтверджується копією трудової книжки позивачки.

Відповідно до наказу № 1-13 від 08 червня 2015 р. позивачку ОСОБА_6 було звільнено із займаної посади заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги Виконавчого комітету Золотоніської міської ради з 08.06.2015 р. згідно п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у звязку із скороченням чисельності /штату/ працівників.

Передумовою для звільнення ОСОБА_6 із займаної посади заступника директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України стало рішення Золотоніської міської ради від 25 березня 2015 р. № 50-6/VI «Про внесення змін до структури та штатної чисельності міського центру соціальної допомоги», відповідно до якого, з метою усунення дублювання повноважень працівників центру, враховуючи значне збільшення кількості осіб із зниженою рухомою активністю, що потребують якісного надання соціальних послуг та з метою підвищення ефективності роботи центру, були внесені відповідні зміни до структури та штатної чисельності міського центру соціальної допомоги, зокрема скорочено одну штатну посаду заступника директора Центру та одну штатну посаду водія автотранспортного засобу та введено одну штатну посаду директора центру і одну штатну посаду юриста. Також даним рішенням було реорганізовано І відділення догляду вдома, шляхом скорочення двох штатних посад соціального робітника та введено дві штатні посади медичної сестри.

Дане рішення Золотоніської міської ради, в подальшому, не змінювалося та не скасовувалося, сама ОСОБА_6 із відповідним позовом про визнання даного рішення в цілому або в певній частині незаконним не зверталася.

З матеріалів справи вбачається, що 27 березня 2015 р. заступником начальника управління праці та соціального захисту населення, директором Центру соціальної допомоги ОСОБА_8 з урахуванням положень рішення Золотоніської міської ради від 25 березня 2015 р. № 50-6/VI «Про внесення змін до структури та штатної чисельності міського центру соціальної допомоги», було видано наказ № 2-12, яким було попереджено працівників про зміни найменувань посад, істотних умов праці з 01 червня 2015 р. та про вивільнення у звязку зі скороченням чисельності працівників з 29 травня 2015 р. наступних осіб: заступника директора ОСОБА_6, водія автотранспортних засобів ОСОБА_9, соціальних робітників ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Того ж дня, 27 березня 2015 року було проведено засідання профспілкових зборів працівників Золотоніського міського Центру соціальної допомоги, на якому присутні, в тому числі і позивачка ОСОБА_6, були повідомлені про наказ по Золотоніському міському Центру соціальної допомоги щодо реорганізації установи та скорочення деяких посад, що підтверджується копією протоколу № 3/1. При цьому, в даному протоколі зазначено, що ОСОБА_6 відмовилася ставити свій підпис у наказі про ознайомлення, про що був складений відповідний акт і дані обставини самою ОСОБА_6 не заперечуються.

Крім того, матеріали справи містять копію письмового персонального попередження ОСОБА_6 щодо скорочення займаної нею посади у відповідності до рішення Золотоніської міської ради від 25 березня 2015 р. № 50-6/VI «Про внесення змін до структури та штатної чисельності міського центру соціальної допомоги», яке позивачка отримала поштою, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення 3 квітня 2015 року ОСОБА_6 поштового відправлення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою і третьою статті 492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно з частиною першою статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 частини першої статті 40 і пунктами 2, 3 частини першої статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Ці вимоги закону роботодавцем при звільненні ОСОБА_6 із займаної посади були дотримані.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2015 р. директором Золотоніського міського Центру соціальної допомоги ОСОБА_8 було направлено подання до профспілкового комітету про надання згоди на звільнення осіб, зазначених в наказі № 2-12, а саме: заступника директора ОСОБА_6, водія автотранспортних засобів ОСОБА_9, соціальних робітників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за скороченням штатів з підстав, передбачених п.1 ст. 40 КЗпП України.

Як вбачається із даних протоколу № 4 засідання профспілкового комітету Золотоніського міського центру соціальної допомоги від 1 квітня 2015 року, на якому була присутня позивачка, профспілковим комітетом одноголосно було надано згоду на звільнення ОСОБА_6 із займаної посади у звязку із скороченням штатів за п.1 ст. 40 КЗпП України з наданням їй гарантій і пільг, передбачених діючим законодавством.

Згідно до розпорядження Золотоніського міського голови від 02.06.2015 р. № 138-к з 02.06.2015 р. ОСОБА_8, яка до цього обіймала посаду заступника начальника управління праці та соціального захисту населення, директора Центру соціальної допомоги, з 02.06.2015 р. було призначено на посаду директора Золотоніського міського Центру соціальної допомоги.

Відповідно до посадової інструкції директора Золотоніського міського Центру соціальної допомоги, директор призначається на посаду та звільняється з неї саме розпорядженням міського голови, в той час коли заступник директора призначається на посаду та звільняється з неї директором Центру соціальної допомоги, що прямо витікає із положень посадової інструкції заступника директора Золотоніського міського Центру соціальної допомоги.

Оскільки відповідного розпорядження міського голови в межах наданих йому законом повноважень відносно позивачки видано не було, твердження ОСОБА_6, що саме їй повинна була бути запропонована посада директора Золотоніського міського Центру соціальної допомоги, замість скороченої посади заступника директора центру, є неспроможними.

08 червня 2015 р. на засіданні профкому, на яке була запрошена ОСОБА_6, було розглянуто звернення директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги ОСОБА_8 та профкомом надано згоду на звільнення ОСОБА_6 із займаної посади з 08 червня 2015 р. за скороченням штату з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується даними протоколу № 6 засідання профспілкового комітету Золотоніського міського центру соціальної допомоги від 8.06.2015 року і 8.06.2015 року видано наказ за № 1-13 про звільнення ОСОБА_6 із займаної посади заступника директора центру за скороченням штату згідно п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Проте, враховуючи той факт, що на момент звільнення ОСОБА_6 із займаної посади в Золотоніському міському центрі соціальної допомоги не було вакантних посад, які вона могла б займати за своєю професією чи спеціальністю, не вирішувалося і питання щодо переважного права позивачки на залишення її на роботі при вивільненні працівників у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці, згідно положень статті 42 КЗпП України.

Сукупність зібраних по справі доказів об»єктивно свідчить про те, що станом на 02 квітня 2015 року в Золотоніському центрі соціальної допомоги існувала лише одна вакантна посада - 0,5 ставки взуттьовика ремонту взуття, що стверджується довідкою інспектора з кадрів, яка і була запропонована ОСОБА_6, але позивачка відмовилася від цієї посади, про що свідчить власноручно підписаний нею акт.

Як вбачається із матеріалів справи, в штатному розписі Золотоніського міського центру соціальної допомоги станом на 01 червня 2015 р. була наявна посада юриста, проте, дана посада не могла бути запропонована ОСОБА_6, враховуючи педагогічну освіту позивачки та відсутність в неї спеціальної юридичної освіти.

Порівняльний аналіз штатних розписів Золотоніського міського центру соціальної допомоги, затверджених станом на 01 січня 2015 р. та на 01 червня 2015 р. свідчить про те, що дійсно мало місце саме скорочення штатних посад працівників, а саме посади заступника директора Центру соціальної допомоги, оскільки, як вбачається із наданих письмових доказів, станом на 01 червня 2015 р. у штаті Золотоніського міського центру соціальної допомоги посада заступника директора Центру, відсутня.

У штатному розписі станом на 01 червня 2015 р. наявна посада директора Золотоніського міського центру соціальної допомоги, яка була відсутня в штатному розписі станом на 01 січня 2015 р., оскільки директор Центру соціальної допомоги одночасно був і заступником начальника управління праці та соціального захисту населення.

З метою усунення дублювання повноважень працівників центру та з метою підвищення ефективності роботи центру посада заступника директора Центру, яку обіймала ОСОБА_6, була скорочена, а в штатний розпис введено посаду директора Центру соціальної допомоги, яка до цього одночасно поєднувала в собі і посаду заступника начальника управління праці та соціального захисту населення.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, і на даний час посада заступника директора Центру, на яку просить поновити її ОСОБА_6, відповідно до штатного розпису Золотоніського міського центру соціальної допомоги, відсутня.

Виходячи із норм п.1 ч.1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства, зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Скорочення чисельності та скорочення штату - поняття не тотожні. Чисельність працівників - це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості.

Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Сукупність зібраних по справі доказів об»єктивно підтверджує той факт, що в Золотоніському міському центрі соціальної допомоги дійсно мало місце скорочення штату працівників, внаслідок чого було скорочено посаду заступника директора Центру, яку обіймала позивачка ОСОБА_6

Враховуючи, що звільнення ОСОБА_6 відбулося із дотриманням вимог чинного трудового законодавства, в Золотоніському міському центрі соціальної допомоги дійсно відбулося скорочення штату працівників, при звільненні позивачки було дотримано процедуру звільнення із своєчасним попередженням ОСОБА_6 про наступне звільнення із запропонуванням їй вакантних посад, які були в наявності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 року із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених ОСОБА_6 позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради задовольнити.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасувати.

Ухвалити по даній справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Золотоніського міського центру соціальної допомоги виконавчого комітету Золотоніської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :