Ухвала суду № 66372266, 28.04.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/292/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 4,44 Дунаєв С. О. Доповідач в апеляційній інстанції Карпенко О. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКарпенко О. В.суддівВасиленко Л. І., Нерушак Л. В. при секретаріВинник І. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року по справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_6, який також діє в інтересах ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство «Придніпровська СУБ», служба у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради про виселення,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу; представника служби у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради - Дахновську Т.В., яка залишила вирішення вказаного питання на розсуд суду; представника Черкаської міської ради - Житнікову Т.А., яка просила апеляційну скаргу відхилити, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 року Черкаська міська рада звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_6, який також діє в інтересах ОСОБА_7, треті особи: КП «Придніпровська СУБ», служба у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради про виселення.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 вересня 2014 року з квартири АДРЕСА_1 було виселено ОСОБА_10

Позивач вказує, що під час виселення ОСОБА_10 зі спірної квартири державним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_10 виселилася зі спірної квартири добровільно, натомість, ключі від квартири передала своєму чоловіку ОСОБА_6

Також було встановлено, що в спірній квартирі знаходиться особисте майно відповідача ОСОБА_6 та його дитини.

Черкаська міська рада зазначає, що квартира АДРЕСА_1 не приватизована і належить до комунальної власності міста. Крім того, в зазначеній квартирі не зареєстровано жодної особи.

У зв'язку з тим, що відповідач самоправно зайняв зазначене житлове приміщення, яке перебуває у комунальній власності та не погоджується на звільнення квартири добровільно, Черкаська міська рада звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із даним позовом та просила постановити судове рішення, яким виселити ОСОБА_6 та його неповнолітню доньку - ОСОБА_7, з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без надання вказаним особам іншого житлового приміщення.

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року позовні вимоги Черкаської міської ради - задоволено повністю.

Виселено ОСОБА_6 та його неповнолітню доньку ОСОБА_7 з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Черкаської міської ради судові витрати в сумі 1218, 00грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, постановленим при неповному з»ясуванні обставин, які, на думку апелянта, мають істотне значення для правильного вирішення даного спору по суті, просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, виходячи із наступного.

Згідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді даної справи суд правильно встановив факти, відповідні їм правовідносини, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ґрунтується на зібраних по справі доказах, оцінивши які в сукупності, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Черкаської міської ради.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, а саме - довідки департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради № 141 від 09.11.2015 року спірна квартира АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду та не приватизована (а.с. 11).

Відповідно до даних поквартирної картки у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований. (а.с. 7).

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.09.2014 року зі спірної квартири було виселено ОСОБА_10

Даним судовим рішенням також було встановлено, що ОСОБА_10, яка є матір»ю малолітньої ОСОБА_7, зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 з 03.07.2007 року і має право власності на цю квартиру (а.с.4).

Факт самоправного заселення та проживання відповідача і його доньки в квартирі за адресою АДРЕСА_1 підтверджується, зокрема, актом від 27.12.2013 року, складеним КП «Придніпровська СУБ» (а.с.38).

Крім того, під час виконання рішення суду від 23.09.2014 року про виселення ОСОБА_10 зі спірної квартири державним виконавцем було встановлено, що ОСОБА_10 виселилася зі спірної квартири добровільно, натомість, ключі від квартири передала своєму чоловіку ОСОБА_6, про що складено відповідний акт державного виконавця від 17.09.2015 року (а.с.12).

Відповідно до ст. 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 61 ЖК користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (якщо її немає - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Чинного ордеру, який би підтверджував правомірність вселення ОСОБА_6 у вище зазначену квартиру та законність його проживання в ній разом із дочкою станом на теперішній час, останнім на адресу суду не було надано, як не було і надано будь-яких об'єктивних доказів того, що Черкаська міська рада, яка є власником житлового фонду, надала відповідачу дозвіл на заселення та проживання в спірній квартирі за АДРЕСА_1, уклавши із ОСОБА_6 в передбаченому законом порядку договір найму жилого приміщення.

Згідно вимог статті 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Оскільки в ході розгляді даної справи суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку про відсутність будь-яких правових підстав для зайняття відповідачем та його донькою спірної квартири за АДРЕСА_1, колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність виселення ОСОБА_6 та його неповнолітньої доньки - ОСОБА_7 із спірної квартири без надання їм іншого жилого приміщення, як осіб, які його зайняли самоправно.

Також є безпідставними посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на необхідність скасування заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року і призначення справи до розгляду в загальному порядку, оскільки це суперечить вимогам закону щодо порядку перегляду заочного рішення, а подана ОСОБА_6 заява про перегляд заочного рішення вже була предметом вирішення суду першої інстанції і з цього питання судом винесено відповідну ухвалу від 29.11.2016 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_6 про скасування заочного рішення було відмовлено/а.с.113/.

Інші доводи, викладені ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, правильності висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.

Підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2016 року по справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_6, який також діє в інтересах ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство «Придніпровська СУБ», служба у справах дітей виконавчого комітету Черкаської міської ради про виселення - відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :