Рішення № 66369621, 03.05.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 569/12613/13-ц Провадження № 22-ц/773/551/17 Головуючий у 1 інстанції: Бучко Т.М. Категорія: 24 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Осіпука В.В., Русинчука М.М.,

з участю:

секретаря Лимаря Р.С.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз» (далі ПАТ «Рівнегаз») звернулося до суду з даним позовом, у якому після уточнень позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за надані послуги з газопостачання у сумі 28772 грн. 47 коп. та судові витрати у справі.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2015 року в задоволенні позову ПАТ «Рівнегаз» відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, позивач ПАТ «Рівнегаз» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04 лютого 2016 року апеляційну скаргу було відхилено, а рішення Рівненського міського суду від 20 листопада 2015 року залишено без змін.

Однак ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року вказану ухвалу апеляційного суду скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, покликаючись, зокрема, на неврахування судом апеляційної інстанції п.29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» та правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 27 січня 2016 року у справі № 6-2864 цс15.

Відповідно до вимог ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Відмовляючи ПАТ «Рівнегаз» у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що є сумнів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача нарахованої суми збитків та заборгованості за надані послуги з газопостачання, оскільки позивачем не доведено вини споживача у пошкодженні пломби газового лічильника, та у звязку із тим, що суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування збитків, так як не має спеціальних знань у такій галузі.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року №1875 IV послуги з газопостачання віднесено до комунальних.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного 18 січня 2007 року договору про надання послуг із газопостачання ОСОБА_5 є споживачем послуг із газопостачання, які надаються ПАТ «Рівнегаз» до будинку № 18 по вул. Придорожній у м. Рівному.

При проведенні планової перевірки лічильника обліку спожитого газу у помешканні відповідача 04 жовтня 2012 року було встановлено непридатність приладу обліку газу до застосування внаслідок фальсифікації заводських пломб, а саме - порушення їх цілісності, та передано лічильник на експертизу.

В цей же день працівниками ПАТ «Рівнегаз» складено акти №568 та №568-Є про виявлені порушення у роботі лічильника газу та його демонтаж для проведення експертизи, які підписані відповідачем ОСОБА_5 (а.с.20 т.1).

Взаємовідносини між газопостачальними організаціями та громадянами споживачами газу регулювалися, зокрема, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року №2246 (які діяли на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до укладеного між сторонами договору та п.п.17,29 Правил споживач зобовязаний своєчасно не пізніше 10 числа наступного місяця вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Згідно із п.29 вказаних Правил споживач зобовязаний забезпечувати збереження і цілісність лічильників газу та пломб на них.

Відповідно до п. 25 Правил споживач зобовязаний невідкладно повідомити газопостачальне підприємство про порушення в роботі лічильника газу, несправність виявлення зовнішнього пошкодження лічильника газу або виникнення сумнівів щодо достовірності його показників.

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за пошкодження лічильника газу, пломб на ньому, порушення цілісності або пошкодження повірочного тавра, а також за дії, що призводять до заниження показань лічильника (п.23,34 Правил).

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року № 475 затверджено Порядок відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання (далі Порядок).

Пунктом 2.2. зазначеного Порядку передбачено, що у разі пошкодження лічильника газу, повірочного тавра, цілісності його пломб з вини споживача або дій споживача, що призвело до заниження показань лічильника, розрахунок збитків здійснюється за Нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 № 619 (далі Норми), з урахуванням кількості підключених газових приладів, пристроїв, розміру опалювальної площі, кількості осіб, яким надавались послуги з газопостачання, та кількості днів з часу останнього контрольного зняття представником газопостачального або газорозподільного підприємства показань лічильника газу до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців.

Відповідно до положень п.2.4 Порядку при порушеннях, що визначені в п.п. 2.1, 2.2 та 2.3 цього Порядку, нарахування за користування опалювальними газовими приладами в неопалювальний період здійснюється в обсязі 30% від норми, що діє в опалювальний період.

Факт пошкодження (втручання в роботу) лічильника газу, що призвело до заниження його показань, засвідчується актом експертизи лічильника газу, який складається за результатами проведення експертизи лічильника газу відповідно до Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, яке затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України № 619 від 27 грудня 2005 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 січня 2006 року за №53/11927 (далі Положення).

Цим Положенням передбачено, що його застосування є обов'язковим для газопостачальних організацій, газотранспортних організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які застосовують лічильники газу для обліку природного газу в побуті.

Відповідно до п.2 цього Положення споживач - це фізична особа, яка використовує природний газ у побуті відповідно до договору та застосовує лічильник газу для його обліку, а експертиза лічильника газу - комплекс дій, які проводяться з метою установлення придатності лічильника газу до застосування у разі сумніву в цьому споживача або постачальника газу.

Пунктом 16-1 Правил передбачено, що у разі, коли лічильник газу, що перебуває у власності споживача, визнано в установленому порядку непридатним до подальшої експлуатації та ремонту, розрахунки із споживачем здійснюються протягом двох місяців з дня письмового повідомлення газорозподільним підприємством споживачеві про визнання лічильника газу непридатним до експлуатації та ремонту відповідно до середньомісячного обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менш як шість місяців, а в подальшому відповідно до встановлених норм споживання та вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно із п.3.2.2 вказаного вище Положення у разі виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації ознак порушень, зазначених у підпункті 3.1.3 цього Положення (зокрема ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника), складається акт про виявлені порушення у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 1. Акт про виявлені порушення підписується представником газопостачальної (газотранспортної) організації та споживачем, що є підставою для проведення експертизи лічильника газу та відшкодування збитків.

Відповідно до п.3.3.1 Положення експертизу лічильника газу проводить комісія, яка призначається наказом по газопостачальній (газотранспортній) організації. До складу комісії повинні входити представник газопостачальної (газотранспортної) організації та територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері метрології.

Представники позивача як на підставу для нарахування збитків покликалися на акт № 6647е експертизи лічильника газу від 18 жовтня 2012 року та довідку про непридатність засобу вимірювальної техніки від 19 жовтня 2012 року (а.с.18,19 т.1).

В акті експертизи лічильника газу від 18 жовтня 2012 року зафіксовано, що виявлене порушення свідчить про несанкціоноване втручання в роботу лічильника з метою споживання газу без його обліку (а. с. 18 т.1).

Висновок щодо непридатності до застосування лічильника газу, знятого з будинку ОСОБА_5, через фальсифікацію заводських пломб викладено у довідці про непридатність засобу вимірювальної техніки державного підприємства «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації від 19 жовтня 2012 року на підставі результатів повірки (а. с. 19 т.1).

Як убачається із свідоцтва про проведення державної повірки лічильника газу типу «Самгаз», вказаний лічильник пройшов державну повірку в 2004 році та визнаний таким, що придатний до застосування, після чого був установлений в будинку відповідачки ОСОБА_5 по вул. Придорожній, 18 у м. Рівному.

Разом з тим, непридатність до застосування приладу обліку газу внаслідок фальсифікації заводських пломб встановлено на підставі висновку сервісного центру з обслуговування побутових лічильників газу ПАТ «Рівнегаз» від 18 жовтня 2012 року в присутності споживача, тому лічильник підлягав ремонту або заміні.

Згідно із результатами контролю та повірки, зазначених у паспорті на лічильник газу побутовий Самгаз G6 № 1951534, було здійснено такі роботи: лічильник демонтовано. Показник ЛМ 31356; проведена повірка лічильника (док. № 25746), яка розпочата 18.10.2012 року; лічильник перепломбовано пломбами з відбитком. Внаслідок цих робіт в паспорті вказано результат «придатний». Зазначено кінцеву дату заповнення 22.10.2012 року. (а. с. 33).

Лічильник після усунення виявлених пошкоджень пломби був виданий власнику за актом прийому-передачі виконаних робіт від 23 жовтня 2012 року № СЦ-9357.

Отже, колегія суддів вважає, що жодних суперечностей у вказаних документах щодо непридатності газового лічильника немає.

Крім того, ознаки втручання даного абонента в роботу приладу обліку газу ще й раніше було виявлено та відображено у відповідному акті про виявлені порушення від 16 вересня 2011 року, що підтверджено листом ПАТ «Рівнегаз» від 22 березня 2013 року (а. с. 46).

Враховуючи норми п. 29 Правил, законодавчо обовязок і відповідальність (незалежно від вини) забезпечувати збереження і цілісність лічильників газу та пломб на них покладено на споживача.

Роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 липня 2010 року № 812. Постановою визначено, що за умови, коли обсяг споживання природного газу не перевищує 2500 куб.м. на рік, ціна (грн./куб.м.) становить: за наявності газових лічильників 72,54 грн. за відсутності газових лічильників 79,80 грн.; за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 6000 куб.м. на рік: за наявності газових лічильників 109,80 грн., за відсутності газових лічильників -120,78 грн.; за умови, що обсяг споживання природного газу не перевищує 12000 куб.м. на рік: за наявності газових лічильників 224,82 грн., за відсутності газових лічильників -247,32 грн.; за умови, що обсяг споживання природного газу перевищує 12000 куб.м. на рік: за наявності газових лічильників 268,56 грн., за відсутності газових лічильників -295,41 грн.

Згідно із розрахунком нарахувань за газ О/Р 761135 за 20122013 роки (за період з 31.12.2011 року по 21.03.2013 року) та наданим суду апеляційної інстанції 26.04.2017 року детальному розрахунку з таблицями, розмір заборгованості ОСОБА_5 становить 28 772 грн. 47 коп., в тому числі 382,19 грн. заборгованості станом на 27 березня 2012 року, 633,99 грн. за період з 25 жовтня 2012 року по 21 березня 2013 року, а також сума нарахованих збитків 28240 грн. за останні шість місяців у звязку з допущеним порушенням цілісності пломб газового лічильника, з відрахуванням сплаченої суми в розмірі 471,50 грн. та переплати на початок періоду в сумі 12,22 грн. (а.с.58 т.1).

Розрахунок збитків позивачем проведено за 6 місяців до дня виявлення порушення за період з 04 квітня 2012 року до 03 жовтня 2012 року, відповідно до вимог п.2.2 Порядку відшкодування збитків, з урахуванням того, що останнє контрольне зняття показників лічильника представником ПАТ «Рівнегаз» проводилося 27.03.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з 04 по 25 жовтня 2012 року за час зняття лічильника і опломбування місць впуску газу до газових приладів у будинку відповідачки, плата за послуги з газопостачання не нараховувалась.

В розрахунку позивачем було враховано опалювальну площу 350 кв.м, наявну кількість зареєстрованих в будинку 4 осіб, та газові прилади на підставі даних інвентаризаційної картки , підписаної споживачем.

Крім того, в розрахунку плати взято до уваги норму опалювальної площі -94,5 кв.м та надлишок площі 255,5 кв.м і відповідно застосовано коефіцієнт 1,3 до тарифу щодо площі понад норми.

Судом також встановлено, що позивач вірно застосував у підрахунку збитків дні періоду опалювального сезону у 2012 року, що за розпорядженням міського голови м. Рівне від 13.04.2012 року № 371-р закінчився 25 квітня 2012 року та розпочався з 15 жовтня 2012 року згідно з розпорядженням від 12.10.2012р. № 1044-р. Відповідно позивачем застосовано нарахування сум збитків за дні неопалювального сезону з розрахунку 30% від норми, що діє в опалювальний період, як це передбачено п.2.4 Порядку відшкодування збитків.

За 2011 рік ОСОБА_5 використано 793 куб.м природного газу, що встановлено позивачем згідно з вимогами п.10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, виходячи з показників лічильника, зазначених у квитанції від 31.12.2010 року, та переданих 29.02.2012 року телефоном споживачем (31150 куб.м 30250 куб.м).

Відповідно до п.15 Правил справляння плати за нормами споживання у разі наявності лічильника газу не допускається, крім випадків пошкодження лічильника газу, повірочного тавра, цілісності його пломб, а також дій споживача, що призвели до заниження показань лічильника.

Згідно з п.32 Правил газопостачальне підприємство зобовязане провести за підсумками року станом на 1 січня перерахунок оплати споживачем вартості спожитого в попередньому році природного газу залежно від обсягу його використання в попередньому році за роздрібними цінами, що діяли в попередньому році.

Пунктом 3.6 Порядку відшкодування збитків встановлено, що обсяг газу, визначений при нарахуванні збитків, що припадає на період календарного року, у якому зафіксовано порушення, включається до річного обсягу використаного споживачем газу в цьому календарному році.

З розрахунку ПАТ «Рівнегаз» зазначено, що у 2012 році обсяг використаного газу становив 9688,7 куб.м, тому відповідно до п. 32 Порядку у 2013 році позивачем проведено перерахунок оплати вартості спожитого відповідачкою у попередньому році газу за цінами 2012 року (224, 82 коп. за 1 куб.м при наявності лічильника та 247,32 коп. при відсутності лічильника).

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки позивачем доведено факт несанкціонованого втручання в роботу лічильника з метою споживання газу без його обліку, а саме - фальсифікація заводських пломб газового лічильника в помешканні ОСОБА_5, та перевіривши правильність нарахування сум заборгованості, в тому числі і збитків за допущене порушення, не знаходить підстав для зміни її розміру, а тому позов підлягає до задоволення.

На зазначені обставини місцевий суд уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення слід скасувати та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

Доводи представника відповідача, викладені в письмових запереченнях та в його поясненнях у суді, не спростовують доказів, які надані позивачем до матеріалів даної справи, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Крім того, згідно ч. 1. ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з наявних в справі квитанцій, позивачем сплачено за подання позову та апеляційної скарги 626,47 грн. судового збору, які слід стягнути з відповідача (а.с.4,5 т.1, 167 т.2).

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 листопада 2015 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз» 28772 (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 47 копійок в рахунок погашення заборгованості за надані послуги з газопостачання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" понесені витрати за сплату судового збору в сумі 626 (шістсот двадцять шість) гривень 95 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді