Постанова № 66368838, 04.05.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2282/17

Провадження № 2-а/750/499/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2017 року м.Чернігова

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Литвиненко І. В.

за участю секретаря Юрченко І. В.,

за участі позивача, представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Полтєва Є. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України та Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання пункту № 29 протоколу № 118 від 29 грудня 2016 року протиправним та скасування його та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

02.03.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України та Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання пункту № 29 протоколу № 118 від 29 грудня 2016 року протиправним та скасування його та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт № 29 протоколу № 118 від 29.12.2016 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань , пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині, що стосується ОСОБА_3;

- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у відповідності до ст.. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 48 місячного грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов'язати Міністерство оборони України подати у півторамісячний строк, після набрання законної сили рішення суду, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Посилається на те, що 12.07.2007 року отримав ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується витягом із акту огляду у МСЕК від 12.07.2007 року серії НОМЕР_1. Міністерство оборони України відмовило йому у призначенні одноразової грошової допомоги у відповідь на його звернення.

Позивач вважає такі дії та рішення протиправними та просить задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Чернігівського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився, по час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Заслухавши поясненя сторін, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив військову службу в Збройних Силах колишнього Радянського Союзу в період з 01.08.1978 по 30.11.2004, є інвалідом війни, ветераном військової служби (а.с. 26).

У 1995 році підполковник ОСОБА_3 отримав травму у вигляді переломо-вивиху с-5 хребта і здавлюванням спинного мозку при виконанні службових обов'язків, що підтверджується копією довідки військової частини 35791 (а.с. 21) та копією свідоцтва про хворобу № 134 від 26.02.2004 року (а.с. 22).

13.12.2006 року центральною військовою-лікарською комісією було прийнято протокол № 925, яким встановлено, що полковник запасу ОСОБА_3 отримав травми пов'язані із виконанням обов'язків військової служби (а.с. 28).

12.07.2007 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною із проходженням військової служби, що підтверджується копією витягу із акту огляду у МСЕК НОМЕР_1 від 12.07.2007 року (а.с. 29). ІІІ група інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною із проходженням військової служби була встановлена позивачу безтерміново починаючи з 11.10.2011 року, що підтверджується копією витягу із акту огляду у МСЕК МСЕ-ЧНВ № 040268 від 11.10.2011 року (а.с. 32).

Копією довідки Чернігівської обласної дирекції НАСК ОРАНТА підтверджується той факт, що ОСОБА_3 18.04.1996 року було нараховано та виплачено страхову суму 726,00 грн (72600000 українських карбованці) за встановлені 10.04.1996 р. 22% втрати професійної працездатності (а.с. 27).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року визнано неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без розгляду документів про призначення та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомогу у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 та додані документи щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення.

29.12.2016 року комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення, оформлене у вигляді протоколу, яким ОСОБА_3 було відмовлено у наданні одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 реалізував своє право шляхом отримання страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням (а.с. 15).

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Згідно з пп. 4 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до ч. 7 ст. 16-3 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Пунктом 2 постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам ІІІ групи виплачується у розмірі 27-місячного грошового забезпечення.

Тому право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Дана правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 року (справа № 21-446а14).

Крім того у пункті 2 Порядку також зазначено, що у разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Таким чином, законодавством визначені однакові умови для виплати військовослужбовцям як страхових сум, так і одноразової грошової допомоги.

Отже колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України було сформовано правовий висновок про те, що «обов'язкове особисте державне страхування» та «одноразова грошова допомога» є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Тому у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, Міністерство оборони України, як суб'єкт владних повноважень, не спростував доводи позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняття позивача на військову службу та звільнення з неї провадились керівником Міністерства оборони - Міністром оборони, а тому усі видатки з виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності має провадити саме Міністерство оборони України.

Враховуючи викладене вище, а також те, що фактично питання щодо призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення Міністерством Оборони України розглядалося та було прийнято відповідне рішення про відмову у призначення одноразової грошової допомоги позовні вимоги підлягають частковому задоволення в частині визнання протиправним та скасування пункту № 29 протоколу № 118 від 29.12.2016 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині, що стосується ОСОБА_3 та зобов'язання Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у відповідності до ст.. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 27 місячного грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням раніше виплаченої суми.

В частині вимоги позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення слід відмовити, оскільки у суду відсутні підстави вважати, що рішення суду виконане не буде.

Керуючись ст.ст.9, 11, 18, 19, 69-71, 86, 99, 158-163, , 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати пункт № 29 протоколу № 118 від 29.12.2016 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у відповідності до ст.. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 27-місячного грошового забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням раніше виплаченої суми.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: