Ухвала суду № 6630982, 11.06.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ11.06.2009 р. Справа №22а-17609/08

Головуючий в першій інстанції Арсірій Р.О.Справа в першій інстанції № 7/183Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бараненко І.В.

Данилової М.В.

при секретарі:Бондар С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2008 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІК» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДІК» звернулися в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05.04.2007 № 0000502380/0, від 08.05.2007 № 0000502380/1, від 25.07.2007 № 0000502380/2, від 03.10.2007 № 0000502380/3 щодо визначення суми податкового зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 33750,18 грн. (в т.ч. 22366,89 грн. -основного платежу і 11383,29 грн. - штрафних (фінансових) санкцій) за користування земельною ділянкою площею 0,11 га по вул. Межигірській, 56/63-А в м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2008 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ «ДІК» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2008 р. та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник відповідача подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2008 р. без змін.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено позапланову документальну перевірку з питань правильності обчислення, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету плати за землю та орендної плати за землю ТОВ “Дік” за період з 01.02.2004 року по 31.01.2007 року, за результатами якої складено акт від 15.03.2007 р. № 39-23/811-24589888 (далі акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «ДІК» ст. 2, 14 Закону України від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ “Про плату за землю”, а саме: неподання розрахунків земельного податку до ДПІ у Подільському районі м. Києва за 2005-2007 р.р. та несплата податку за період з 01.01.2005р. по 31.01.2007р. у розмірі 22366,89 грн. (в т.ч. по періодах: за 2005р. 8924,76 грн., 2006р. 12408,12 грн., січень 2007р. 1034,01 грн.).

На підставі акту перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.04.2007р. № 0000502380/0, яким позивачу нараховано податкові зобовязання з податку на землю у розмірі 33750,18 грн. (за основним платежем 22366,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11383,29 грн.).

Позивачем було оскаржено дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановленому Законом України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

За результатами розгляду скарг рішеннями ДПІ у Подільському районі м. Києва № 6634/10/25-007 від 03.05.2007р., ДПА у м. Києві № 5551/7/25-214 від 19.07.2007р., ДПА України № 19202/7/25-214 від 27.09.2007р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05.04.2007р. № 0000502380/0, а скарги ТОВ «ДІК» - без задоволення.

Податкове зобовязання нараховано позивачу за користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/63, загальна площа 0,1100 га. За користування цією ділянкою ТОВ «ДІК» не подавало податкові розрахунки земельного податку за податкові періоди 2005р., 2006р., 2007р. та не сплачувало земельний податок.

Листом Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 08.11.2006р. № 08 55/32089 було повідомлено Київдержземінспекцію про те, що ТОВ «ДІК» самовільно використовує частину земельної ділянки орієнтовною площею 0,1100 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/63-А.

Під час проведення Київдержземінспекцією повторної перевірки, директором ТОВ «ДІК» надано договір на право тимчасового короткострокового користування земельною площею 0,1100 га на період будівництва (для розміщення будівельного майданчика) по вул. Межигірській, 56/63 у Подільському районі м. Києва (строком на 1,5 року), який зареєстрований в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 07.09.1999р. № 85-5-00030. Строк дії вказаного договору закінчився 07.03.2001 року.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (Київдержземінспекція) проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства директором ТОВ «ДІК», за результатами якої складено акт від 29.12.2006р. № 1499143, проведеною перевіркою зафіксовано несвоєчасне звільнення тимчасово зайнятої земельної ділянки площею 0,1100 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/6 . В акті перевірки від 29.12.2006р. № 1499143 зазначено, що документи передбачені ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що посвідчують право власності та право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди відсутні.

На момент проведення перевірки Відповідачем встановлено, що ТОВ «ДІК» використовує земельну ділянку площею орієнтовно 0,66 га, частина якої площею 0,55 га (кадастровий номер 85:331:015) згідно рішення Київської міської ради від 29.10.1998 р. № 22/123 надана позивачу в тимчасове користування для будівництва та обслуговування ігрового комплексу розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/63, що підтверджується договором на право тимчасового короткострокового користування землею від 07.09.1999р., який зареєстровано у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 07.09.1999 р. за № 85-5-00031. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (Київдержземінспекція) проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства директором ТОВ «ДІК», за результатами якої складено акт від 13.12.2006р. № 1453/43, в якому також зафіксовано вищевикладене, зазначено, що позивачем земельна ділянка орієнтовною площею 0,5503 га за адресою вул. Межигірська, 53/63-А у Подільському районі м. Києва використовується для експлуатації та обслуговування ігрового комплексу. Межові ознаки у натурі (на місцевості) відсутні.

На земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/63-А загальною площею 0,11 га згідно з дорученням Київської міської ради від 16.06.2004р. № 19300 (255) ТОВ «ДІК» надано відповідний проект документів щодо її відведення для будівництва, обслуговування та експлуатації дитячого ігрового комплексу.

Земельна ділянка розташована за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/63 загальною площею 0,66 га також використовується ТОВ «ДІК», на якій знаходяться адміністративна будівля, тенісні корти та господарські обєкти.

Відповідно до акту Державної приймальної комісії від 23.11.2005р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта - Дитячого ігрового комплексу (тенісні корти) розташованого за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 56/63-А будівельно-монтажні роботи здійснено в терміни: початок робіт -березень 2000 року, закінчення робіт - листопад 2005 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що ТОВ «ДІК» не подавало податкові розрахунки земельного податку до податкового органу за період з 2005 по 2007 рр., не сплачувало земельний податок за земельну ділянку по вул. Межигірська, 56/63-А (площа 0,1100 га).

Згідно Рішення Київської міської ради від 27.04.2000 № 104/825 “Про затвердження грошової оцінки земель м. Києва” (зі змінами і доповненнями), встановлено економіко-планувальна зона території по даній земельній ділянці у Подільському районі м. Києва: зона № 1 - Поділ, базова вартість 1м2 - 892,83 грн.

Відповідно до додатку №3 до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів в редакції наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 15.04.1997 № 46/131/63/34 встановлено наступні коефіцієнти на функціональне використання землі: землі громадського призначення - 0,7 та період будівництва - 0,5. Згідно Рішення Київської міської ради від 12.02.2004 № 63/1273 “Про затвердження Схем впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві” узагальнюючий локальний коефіцієнт становить -1,28.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Позивачем не було оформлено договір користування землею, що не позбавляє його обовязку сплачувати земельний податок за земельну ділянку, яка перебуває у його користуванні.

Згідно зі ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 4 зазначеного Закону визначено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Відповідно до ст. 5 Закону обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Стаття 15 вказаного Закону передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Встановлений ч. 1 ст. 15 Закону України “Про плату за землю” обовязок сплати земельного податку з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою кореспондується з обовязком громадян чи юридичних осіб, субєктів земельних правовідносин, не приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації, як це випливає з п.3 ст. 125 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про самовільне використання позивачем земельної ділянки площею 0,11 га по вул. Межигірській, 56/63-А у Подільському районі м. Києва протягом 2004-2006 рр., що підтверджується актами від 13.12.2006р. № 1453/43, від 29.12.2006 р. № 1499143, перевірки дотримання вимог земельного законодавства, актом Державної приймальної комісії від 23.11.2005р. про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта.

Згідно пп. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до пп. 17.1.2 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобовязання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше пятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності винесення ДПІ у Подільському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05.04.2007 № 0000502380/0, від 08.05.2007 № 0000502380/1, від 25.07.2007 № 0000502380/2, від 03.10.2007 № 0000502380/3 щодо визначення суми податкового зобовязання зі сплати земельного податку у розмірі 33750,18 грн. (в т.ч. 22366,89 грн. - основного платежу і 11383,29 грн. - штрафних (фінансових) санкцій) за користування земельною ділянкою площею 0,11 га по вул. Межигірській, 56/63-А в м. Києві.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2008 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2008 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2008 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця після набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 16.06.09 р.

Головуючий суддя Судді: