Ухвала суду № 66269937, 24.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №630/116/16-ц Головуючий суддя І інстанції Малихін О. О.

Провадження № 22-ц/790/129/17 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Овсяннікової А.І.

суддів - Довгаль А.П., Сащенко І.С.

при секретарі Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 16 червня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, на боці якого виступає в якості третьої особи ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним.

В обґрунтування позову вказував, що 08 червня 2007 року між ним та ПАТ КБ «Надра» укладено договір кредиту «Автопакет» №_6/4/33/2007/840-К/84, згідно якого Банк надав йому у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 22133 доларів США із строком повернення до 20 червня 2014 року та відсотками за користування кредитом у розмірі 13,4 % річних.

Поручителем за кредитним договором є ОСОБА_2

10 лютого 2009 року укладено додаткову угоду № 2 до договору, якою було внесено зміни в кредитні зобов'язання, зокрема щодо фіксованого щомісячного платежу.

Вважає, що умови договору суперечать вимогам ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимогам розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, оскільки в ньому відсутні повна інформація про умови кредитування, орієнтовна сукупна вартість кредиту та попередження про валютні ризики, які несе споживач.

Просить визнати недійсним договір кредиту «Автопакет» №_6/4/33/2007/840-К/84 від 08 червня 2007 року, укладений між ним та ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 у якості поручителя.

Представник відповідача ПАТ КБ «Надра» позов не визнав. Вказав, що на момент укладання договору позивач мав необхідний обсяг дієздатності та мав усвідомлювати наслідки своїх дій. Безпосередньо перед укладенням договору ОСОБА_1 підтвердив письмово про ознайомлення з умовами кредитування та мав можливість визначити для себе необхідність отримання кредиту. Підписавши договір, ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_2 як поручитель погодилися виконувати його на визначених умовах. Отриманий ОСОБА_1 кредит є цільовим, тому на укладений договір не може розповсюджувати свою дію Закон України «Про захист прав споживачів».

ПАТ КБ «Надра» подано зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_1 зобовязання за договором не виконуються, внаслідок чого станом на 13 квітня 2016 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 15195,93 дол. США , що еквівалентно по курсу НБУ 388303,83 грн., то складається із: заборгованість за кредитом, в тому числі прострочена 8 904, 38 дол. США, що еквівалентно 227 534, 93 грн.; заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена 1 858, 12 дол. США, що еквівалентно 47 480, 81 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту 2 220, 13 дол. США, що еквівалентно 56 731, 31 грн.; штраф за невиконання умов договору 2 213, ЗО дол. США, що еквівалентно 56 556, 78 грн.

Просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором «Автопакет» № _6/4/33/2007/840-К/84 від 08 червня 2007 року в розмірі 15195,93 доларів США, що еквівалентно по курсу 388303,83 грн., а також стягнути пропорційно з відповідачів судові витрати в сумі 5824,56 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 зустрічний позов не визнав. Відсутність в договорі передбаченої законодавством інформації про кредит, а також відсутність обовязкового додатку графіку платежів, призвели до того, що ОСОБА_1 повернув Банку грошові кошти в більшій сумі, ніж отриманий кредит. Повернення кредиту ОСОБА_1 припинив у жовтні 2014 року. Готівкові кошти вносились в касу Банку без інформації про те, як вони будуть обліковані та за яким призначенням зараховані. Представлений Банком розрахунок заборгованості складений поверхнево і з порушенням умов кредитного договору.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась.

Рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 16 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір кредиту «Автопакет» № 6/4/33/2007/840-К/84 від 08 червня 2007 року, укладений між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 як позичальником і ОСОБА_2 як поручителем.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.

Повернуто ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн.

В задоволенні зустрічного позову ПАТ «КБ «Надра» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Надра» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити позов Банку.

Зазначає, що на час укладення кредитного договору ОСОБА_1 мав необхідний обсяг дієздатності, який дозволяв в повній мірі усвідомлювати наслідки здійснення юридично значимих дій, мав вільне волевиявлення та міг звернутися до Банку за розясненнями, запитами або відповідними пропозиціями щодо укладення договору. Але таких дій здійснено не було та керуючись принципом свободи договору 08 червня 2007 року між сторонами укладено договір «Авто пакет».

Вважає, що вимоги ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 08 червня 2007 року між ОСОБА_1 як позичальником, ОСОБА_2 як поручителем та ПАТ «КБ «Надра» укладено кредитний договір «Авто пакет», відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кошти у сумі 22133 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Ціль кредиту- придбання транспортного засобу, строк надання кредиту- до 20 червня 2014 року.

Ставлячи питання про визнання цього кредитного договору недійсним позивач зазначає, що йому як споживачу не було надано всіх необхідних даних по цьому кредиту та взагалі не надано графіку платежів із зазначенням всіх сум до сплати та сукупної вартості кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ці обставини мали місце, чим порушено права ОСОБА_1 як споживача.

Так, ч. ч. 1, 2ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати детальнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

За положеннями ст. ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно з ч. 2ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Сукупною вартістю кредиту є інформація про процентну ставку, вартість сукупних послуг та інших фінансових зобов'язань позивача, варіанти погашення кредиту, кількість платежів, їх періодичність та обсяги.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі та давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст.10,60,212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про недійсність договору про надання споживчого кредиту, оскільки він не відповідає вимогам ст. ст.11,18 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами надання позичальнику як споживачу фінансових послуг банку повної інформації про кредитні умови, а саме: орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням процентної ставки за кредитом і вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних із одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту.

Всупереч п 3.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банком не надано споживачу графіка платежів із зазначенням сум погашення основного боргу, відсотків за користування кредитом та інших супутніх послуг чи фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом, і такий графік між сторонами не підписувався.

Представник Банку не оспорює, що додаток у вигляді графіку сплати платежів, їх сум, призначення, про сукупну вартість кредиту ОСОБА_1 не надавався.

Як зазначає представник Банку наданий ОСОБА_1 кредит є цільовим на придбання автомобіля, а, отже, не є споживчим,на нього не розповсюджується вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», і, відповідно, вони і не повинні надавати графік та визначати сукупну вартість кредиту.

Як роз'яснено урішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі № 15-рп/2011положення п. п. 22, 23 ст.1,ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Отже, даний договір є споживчим кредитом і вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» на нього розповсюджуються.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно відсутні підстави для задоволення зустрічного позову Банку.

Що стосується питання повернення коштів, отриманих ОСОБА_1 по кредитному договору, то колегія на даний час позбавлена можливості вирішити це питання, оскільки даних яка сума виплачена фактично ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» - відхилити.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 16 червня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: