УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
У Х В А Л А
Іменем України
20 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Дзюбіна В.В.
суддів - Лашевича В.М., Росік Т.В.,
при секретарі судового засідання - Проаспет К.О.,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката Мазуренко ТетяниСергіївни, яка діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року,
за участю прокурорів - Симківа Р.Я., Перова А.В.
підозрюваного - ОСОБА_2
захисника - адвоката Мазуренко Т.С.,
у с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015110000000121 від 19.03.2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 388, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, було частково задоволено клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О.В., погоджене із начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м. Києві, одруженого, звищою освітою, працюючого на посаді директора Департаменту погашення боргу Державної фіскальної служби України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, який обраховувати з 10:28 години 30.03.2017 р.
Одночасно підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8000000 (вісім мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України.
У разі внесення застави, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України чи в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 закінчується о 10:28 годині 28.05.2017 р.
Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, тяжкості покарання, що може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за якими оголошено підозру, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді адвокат Мазуренко Тетяна Сергіївна, яка діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу та доповнення до неї в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити органу досудового розслідування у задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, захисник вказує на те, що ухвала не відповідає вимогам ст. ст. 177, 178 КПК України та меті застосування запобіжних заходів, оскільки оскаржувана ухвала не містить будь-якого обґрунтування висновку про існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Висновок детектива про її наявність є необґрунтованим та невмотивованим, оскількислідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали, не було перевірено наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_2 у кримінальному правопорушенні, яке йому інкримінується.
Також, автор апеляційної скарги звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання в м. Києві, позитивно характеризується за місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні дружину та малолітню дитину, а також батьків, які є пенсіонерами. Отже, у сторони захисту є всі підстави вважати, що наведені детективом та прокурором ризики у клопотанні жодним чином не підтверджені. Крім того, клопотання сторони обвинувачення не містить будь-якого обґрунтування висновку про те, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, не вказано жодного конкретного доказу, який міг би підтвердити взагалі існування ризиків, про існування яких повідомляє детектив.
Зазначає, що слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, всупереч вимогам ст. ст. 178, 182-183, 194, 196 КПК України, не наведено жодної обставини, яка свідчить про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу та посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.
При цьому, адвокат вважає, що в ухвалі слідчого судді відсутнє обґрунтування розміру альтернативної застави у розмірі 8 000 000 грн. Цей розмір застави є завідомо непомірний для підозрюваного ОСОБА_2 і внести заставу в даному розмірі нереально. Таким чином, слідчим суддею порушено вимоги ст. 182 КПК щодо обґрунтованості розміру застави при її визначенні.
Також на думку апелянта слідчим суддею не взято до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на підставі чого допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурорів, які заперечували проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №420151100000000121 від 04.12.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 388, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
30.03.2017 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.
30.03.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
30.03.2017 року детектив Національного бюро першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименко О.В., за погодженням із начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину та у кримінальному провадженні існують обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти належній процесуальній поведінці підозрюваного.
30.03.2017 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва дане клопотання детектива задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, який постановлено обраховувати з 10:28 години 30.03.2017 року, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8000000 (вісім мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена детективом та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує детектив у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу за матеріалами справи не вбачається.
Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя місцевого суду встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та відомості про його особу.
На підставі чого, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що детективом і прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин, санкція якого не передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання детектива.
Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8000000 (вісім мільйонів) гривень.
Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини вчинення злочину, тяжкість злочину у вчиненні якого ОСОБА_2 підозрюється, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Доводи захисника за змістом апеляційної скарги про недоведеність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, незначний ступінь ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, а також не врахування даних про особу підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду. На підставі чого доводи захисника про те, що матеріали провадження не містять доказів наявності обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, є безпідставними, оскільки оцінка доказів, які підтверджують винуватість чи невинуватість підозрюваного у вчиненні злочину, які будуть покладені в основу обвинувального вироку чи навпаки виправдувального вироку, згідно статті 368 КПК України є предметом судового розгляду по суті. На підставі чого вказівки та доводи захисника, які зводяться до того, що слідчим суддею не оцінено та не встановлено достовірність доказів, які мають бути досліджені під час судового розгляду та покладені в основу рішення не можуть біти прийняті до уваги, оскільки суперечать встановленому КПК України порядку проходження стадій розгляду кримінального провадження.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника МазуренкоТетяни Сергіївни, яка діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_2, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015110000000121 від 19.03.2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 2 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 388, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, якою було частково задоволено клопотання детектива Національного бюро першого відділу детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Клименка О.В., погоджене із начальником четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симківим Р.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, а саме до 10:28 години 28.05.2017 р., з одночасним визначеннямальтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8000000 (вісім мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України, а також покладенням зазначених процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката Мазуренко ТетяниСергіївни, яка діє у захист прав і інтересів підозрюваного ОСОБА_2, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
В. В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч Т. В. Р о с і к
Судове рішення № 66256032, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 20.04.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/4358/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: