Ухвала суду № 66225856, 26.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.04.2017Справа № 915/328/17Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників сторін матеріали справи

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовом в якому просить визнати дії Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» неправомірними щодо розпорядження кредитними коштами у сумі 68 042,00 дол. США шляхом конвертації їх у національну валюту гривню на суму 307 890,05 грн. по курсу 4,525 грн. та зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій, що були проведені між сторонами за умовами Кредитного договору №010/01-04/08-384 від 25.06.2008р. у національну валюту України - гривню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2017р. позовні матеріали передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № б/н від 11.04.2017р. і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як встановлено п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, з 01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р., яким внесено зміни до порядку та розміру сплати судового збору.

Згідно з ч. ч.1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600,00 грн. та не більше 240 000,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 600,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Позивачем пред'явлено до відповідача 2 немайнові вимоги, а саме про визнання дій Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» неправомірними щодо розпорядження кредитними коштами у сумі 68 042,00 дол. США шляхом конвертації їх у національну валюту гривню на суму 307 890,05 грн. по курсу 4,525 грн. та зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» здійснити перерахунок всіх платежів та банківських операцій, що були проведені між сторонами Кредитного договору №00/01-04/08-384 від 25.06.2008р., за які позивач мав сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.

Натомість, як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем за подання позову у якості доказів сплати судового збору надано квитанцію №93 від 10.04.2017р. на суму 1 600,00 грн., тобто як за одну немайнову вимогу, тоді як доказів сплати судового збору за другу немайнову вимогу суду не надано.

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

В якості доказів направлення копії позовної заяви разом з доданими до неї документами на адресу відповідача, позивачем надано оригінал фіскального чеку та оригінал опису вкладень у цінний лист.

Як вбачається з доданого до позовної заяви опису вкладень у цінний лист про направлення на адресу відповідача документів, позивачем було направлено 8 предметів, натомість подана до суду позовна заява №б/н від 11.04.2017р. з додатками без врахування доказів на підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача налічує 17 предметів.

При цьому, процесуальний кодекс не ставить в залежність наявність відповідних документів в інших учасників судового процесу, натомість ст. 56 ГПК України зобов'язує позивача при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що серед доданих до позовної заяви документів немає належного підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Згідно п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Суддя С.М. Морозов