Ухвала суду № 66196140, 25.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Желепи О.В., Рубан С.М.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві Малівської Наталії Іванівни,

встановила:

у грудні 2016р. ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Малівської Н.І. від 12 вересня 2016р. про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом від 21 жовтня 2013 року по справі №753/16842/13-ц про стягнення боргу в розмірі 5 435грн. 15коп.

Мотивуючи вимоги скарги, заявник зазначала, що судовий наказ, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, датується 20 грудня 2013р., а пред'явлений до виконання 6 вересня 2016р., тобто більше ніж через 2 роки після його видачі, що суперечить ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» та є підставою для скасування постанови.

Також заявник вказувала, що отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження 25 листопада 2016 р.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу.

Представник заявника посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом засад рівності сторін перед законом і принципів справедливості та неупередженості, оскільки заявник повідомила суд про відсутність поважних причин порушення строків пред'явлення наказу до виконання, тому доказ необґрунтованості вимог заявника повинна була надати протилежна сторона.

Справа № 753/804/17Апеляційне провадження: №22-ц/796/5021/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Леонтюк Л.К.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.Учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.50, 51, 54), у судове засідання не з'явилися, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направив електронною поштою заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на відсутність у м. Києві, проте, вказана обставина не визнана колегією суддів поважною причиною неявки у судове засідання, тому відповідно до ст. 305

- 2 -

ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність сторін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що заявник подала скаргу з пропуском встановлено законом строку, а також не надала доказів у підтвердження обставин, викладених у скарзі.

Проте, погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, так як він не ґрунтується на нормах процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві МалівськоюН.І. від 12 вересня 2016р. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рада» боргу у сумі 5 435,15грн. на підставі судового наказу, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 20 грудня 2013р.

Як зазначала ОСОБА_1 у скарзі, копію постанови вона отримала 25 листопада 2016р., хоча на конверті наявна її відмітка, що постанова отримана 24 листопада 2016р.

Статтею 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Згідно ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Враховуючи вказані норми процесуального права та прийшовши до висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк подачі скарги, суд першої інстанції повинен був залишити її скаргу без розгляду, а відкривши провадження у справі та призначивши судове засідання, суд повинен був з'ясувати причини пропуску вказаного строку та зробити висновок чи може він бути поновлений відповідно до ч. 2 ст. 385 ЦПК України.

Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 стверджувала, що державним виконавцем виконавче провадження відкрито з порушенням вимог ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», у підтвердження чого нею були надані копія судового наказу, який датований 21 жовтня 2013р., та копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 вересня 2016р.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Зазначаючи про обов'язок ОСОБА_1 надати докази щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання понад встановлені строки, тобто більше, ніж через два роки після його видачі, суд першої інстанції не навів обґрунтування не врахування наданих заявником документів, та не врахував ненадання державним виконавцем заперечень на скаргу, а також не витребував, у разі необхідності, виконавче провадження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала судом постановлена без з'ясування всіх фактичних обставин справи та з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

- 3 -

При цьому, вимоги апеляційної скарги про прийняття апеляційним судом судового рішення по суті скарги, задоволенню не підлягають, так як судом першої інстанції порушений порядок розгляду даної скарги та не встановлено фактичні обставини справи.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року скасувати, справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції в місті Києві Малівської Наталії Іванівни направити до Дарницького районного суду м. Києва на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: