Постанова № 66195421, 04.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа№ 910/17159/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Сербуль О.Ю.,

від відповідача - Шерстюк Ю.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЧ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017

у справі № 910/17159/16 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик", організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твіч",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Олімп",

про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик" (далі - ТОВ "Умиг Мьюзик") звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твіч" (далі - ТОВ "Твіч", відповідач) 29000 грн. компенсації у зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторського права - публічним виконанням музичних творів з текстом: "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_5) та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (виконавець - ОСОБА_6), без відповідного дозволу правовласника та без виплати авторської винагороди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі № 910/17159/16 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на поточний рахунок Організації на користь ТОВ "Умиг Мьюзик" 29000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача та 1378 грн. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 прийняти нове рішенням, яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач у здійсненні своєї господарської діяльності не використовує музичні твори, зокрема, ті, що вказані у позовній заяві; не володіє технічними засобами для публічного виконання музичних творів; позивач не надав докази на підтвердження використання спірного музичного твору саме відповідачем; акти фіксації та відеозапис не можуть бути належними доказами у справі; з відеозапису неможливо встановити джерело походження звуку, тобто не доведено факт виконання спірного музичного твору.

Скаржник зазначає, що звуковідтворювальне та звукопередавальне обладнання (техніку), призначене для публічного відтворення оголошень, публічного розповсюдження інформації рекламного характеру, музичних творів та ін. в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6, та в якому відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність, перебуває в орендному користуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Олімп" на підставі договору оренди обладнання від 13.01.2015 №13-01-15 із Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерухомість Плюс". У зв'язку з чим вважає, що належним відповідачем за використання спірного твору без дозволу правовласників є Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Олімп".

Також, відповідач вважає, що Організація не надала докази належності йому авторських прав на спірний музичний твір чи права на їх захист, а отже і право на звернення до суду із даним позовом.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Організація є організацією колективного управління відповідно до свідоцтва про облік організації колективного управління від 24.01.2011 №18/2011.

01.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗИК" (далі - видавник) укладено Договір №АУ003К про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №АУ003К), умовами якого передбачено, що:

- видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (далі твори та субвидані твори разом - об'єкти авторського права), що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору (пункт 2.1 Договору №АУ003К);

- Організація уповноважена здійснювати колективне управління правами видавника на території України (п. 6.1 Договору №АУ003К);

- Організація має право вживати будь-які законні заходи, направлені на захист прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації (п. 8.2 Договору №АУ003К);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами (пункт 8.3 Договору №АУ003К);

- для вчинення дій, визначених п. 8.3 даного договору, видавник надає Організації право отримувати судові накази і приймати на свою користь виконання за прийнятими судовими актами із наступним розподілом прийнятого виконання на користь видавника; умови і порядок такого розподілу встановлюються цим договором і додатковими угодами до нього (пункт 8.4 Договору №АУ003К в редакції Додаткової угоди № 3 від 22.12.2015);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017; при цьому, сторони можуть продовжити строк дії договору, підписавши відповідну угоду (пункт 11.1 Договору №АУ003К в редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2016);

На виконання вимог п. 3.1 Договору №АУ003К, ТОВ "УМИГ МЬЮЗИК" надало Декларацію музичних творів № 15 від 15.11.2015 до Договору №АУ003К (далі - Декларація музичних творів) щодо переданих в управління музичних творів, зокрема, твору "ІНФОРМАЦІЯ_1 " (автори музики та тексту - ОСОБА_7 / ОСОБА_8, виконавець - ОСОБА_5) та твору ІНФОРМАЦІЯ_2" (автори музики та тексту - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, виконавець - ОСОБА_6).

З наведеної Декларації музичних творів вбачається, що ТОВ "УМИГ МЬЮЗИК" (далі - ліцензіат) отримало майнові авторські права на спірні музичні твори від ТОВ "Національне музичне видавництво" (далі - ліцензіар) на підставі Ліцензійного договору № НЛВ-138/15 від 31.12.2014 (далі - Договір № НЛВ-138/15).

За умовами Договору № НЛВ-138/15:

- ліцензіар на строк (з 01.01.2015 по 31.12.2016) та в межах території (Україна) надає ліцензіату право використання об'єктів (в т.ч. творів) з Каталогу ліцензіара, що означає право ліцензіата на власний розсуд використовувати, дозволяти або забороняти по відношенню, зокрема до творів, дії, визначені у п.п. 2.1.1 п. 2.1 даного договору, зокрема, публічно виконувати твори, тобто представляти їх у живому виконанні або за допомогою технічних засобів (радіо, телебачення або інших технічних засобів) у місці, відкритому для вільного відвідування, або у місці, де присутня значна кількість осіб, які не належать до звичайного кола сім'ї, незалежно від того, сприймається твір у місці його представлення або показу або в іншому місці одночасно з представленням або показом твору (п.п. 1.3, 1.8, 1.19, 1.20, 1.21, 2.1 Договору № НЛВ-138/15);

- ліцензіар заявляє та гарантує, що виключні авторські права та/або суміжні права на використання об'єктів належать йому в межах та на підставі відповідних договорів, укладених між правовласниками та ліцензіаром; у разі будь-яких змін умов таких договорів, або припинення строку їх дії, ліцензіар зобов'язувався негайно інформувати ліцензіата про це (п. 3.3 Договору № НЛВ-138/15);

- ліцензіат зобов'язується забороняти третім особам будь-яке неправомірне використання об'єктів, права на які передані відповідно до даного договору, а також припиняти подібні факти такого використання об'єктів, вживати для цього будь-які юридичні дії, на власний розсуд, вживати заходи для компенсації збитків та витрат, понесених у зв'язку з нанесенням такого збитку у відношенні до осіб, діями яких були завдані такі збитки (п. 3.7 Договору № НЛВ-138/15).

Згідно Виписки з Каталогу Творів від 15.11.2015 (далі - Виписка з Каталогу), яка є невід'ємною частиною Договору № НЛВ-138/15, ТОВ "Національне музичне видавництво" підтвердило, що по відношенню до перелічених в цій виписці творів, в т.ч. спірних музичних творів, право використання передано ТОВ "УМИГ МЬЮЗИК" (ліцензіату) згідно умов вказаного договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі Договору №АУ003К від 01.01.2014 Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на спірні музичні твори.

А відтак, на підставі одержаних повноважень за вказаними договорами, статті 21 ГПК України, статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) до Організації перейшло право на звернення за захистом порушених майнових авторських прав ТОВ "Умиг Мьюзик".

За твердженням Організації, 19.11.2015 відповідач в приміщенні магазину "Мегамаркет" (м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6) здійснив публічне виконання твору, майнові авторські права на які знаходяться в колективному управлінні Організації, а саме музичних творів: "ІНФОРМАЦІЯ_1 " (автори музики та тексту - ОСОБА_7 / ОСОБА_8, виконавець - ОСОБА_5) та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автори музики та тексту - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, виконавець - ОСОБА_6).

Причиною спору у справі стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь Організації в інтересах ТОВ "Умиг Мьюзик" компенсації в сумі 29000,00 грн. у зв'язку з порушенням майнових авторських прав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Слід зазначити, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами.

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Оскільки, Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, зазначені вище договори про передачу майнових авторських прав є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (презумпція правомірності правочину за ст. 204 Цивільного кодексу України), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач набув майнові авторські права на спірний твір та став суб'єктом авторського права в розумінні Закону, а Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на спірний музичний твір на території України.

Відповідно до статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Як підтверджено матеріалами справи, 19.11.2015 відповідач в приміщенні магазину "Мегамаркет" (м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6) здійснив бездоговірне (без надання відповідного дозволу) публічне виконання спірних музичних творів, майнові авторські права на які належать ТОВ "Умиг Мьюзик" та знаходяться в колективному управлінні Організації.

Вказані обставини підтверджуються актом №20/11/15 від 19.11.2015, складений представником Організації Чередніченком Є.І. у м. Києві на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань", якою надано право представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Перебування Чередніченка Є.І. у магазині "Мегамаркет" підтверджується також фіскальним чеком від 19.11.2015 №3401, а факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом, яким підтверджено час і місце використання саме у торговельному закладі відповідача спірних музичних творів.

Заперечуючи проти позову та в основу доводів апеляційної скарги відповідач вказав, що не використовує у власній господарській діяльності звукове обладнання, змонтоване в торговельному закладі, оскільки вказане обладнання перебуває в орендному користуванні ТОВ "Медіа Олімп" на підставі договору від 13.01.2015, укладеного із ТОВ "Нерухомість плюс". Таким чином, на думку відповідача, відповідачем за вимогами про стягнення компенсації за публічне виконання спірних музичних творів у приміщенні, де здійснює господарську діяльність відповідач, має бути ТОВ "Медіа Олімп".

Втім, колегією суддів відхиляються доводи про неналежність відповідача у даних спірних правовідносинах з огляду на передачу звуковідтворювального обладнання в орендне користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Олімп", оскільки укладення правочинів щодо вказаного обладнання не спростовують фактичні обставини використання саме відповідачем у власній господарській діяльності спірних музичних творів шляхом здійснення їх публічного виконання. Крім того, саме відповідач несе відповідальність за додержання вимог законодавства, в тому числі в сфері інтелектуальної власності, оскільки здійснює господарську діяльність у приміщенні магазину "Мега Маркет" у м. Києві по вулиці Вадима Гетьмана, 6.

Отже, відповідач не надав будь-які беззаперечні докази на підтвердження правомірного використання спірного музичного твору.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Згідно з частинами другою - третьою статті 17 Закону:

- якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом;

- автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

Тобто, за змістом вказаних норм законодавства, публічне виконання або публічне сповіщення аудіовізуального твору може відбуватись, а автор не може заперечувати проти цього, лише за умов отримання організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, від автора використаного твору відповідних майнових прав.

Тобто, відповідач мав право здійснити публічне виконання спірних творів лише за умов укладання відповідних ліцензійних договорів із правовласниками.

Втім, матеріали справи не містять докази на підтвердження набуття майнових прав відповідачем.

Тобто, відповідач здійснив використання шляхом публічного виконання спірного музичного твору без згоди правоволодільця, тим самим порушивши авторські права.

Матеріалами справи підтверджується, що виключні майнові авторські права на спірні музичні твори належать позивачу, в свою чергу відповідач не надав докази укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне виконання таких творів, тобто використання відповідачем спірних творів відбулося без дозволу правовласників та без сплати авторської винагороди.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Організацією у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено компенсацію в сумі 29000 грн. із розрахунку 10 мінімальних заробітних плат за публічне сповіщення двох музичних творів.

Колегія суддів зазначає, що у визначенні розміру такої компенсації слід виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що відповідач порушив майнові авторські права позивача на спірні музичні твори, а тому, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, доцільно притягнути відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за використання кожного спірного музичного твору в межах заявлених позовних вимог в сумі 29000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідач не надав беззаперечних доказів на підтвердження доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твіч" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2017 у справі № 910/17159/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко