Ухвала суду № 66193386, 22.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року м. Київ К/800/21696/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2013,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013,

та на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2013,

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014

у справі № 1570/2862/2012 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алакозай"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013, призначено судову економічну експертизу по справі, зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Одесі від 27.04.2012: № 0000022300 у частині збільшення ТОВ «Алакозай» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 144751,00 грн.; № 0000032300 у частині збільшення ТОВ «Алакозай» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 5928109,92 грн. (3884433,67 грн. за основним платежем та 2043726,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями); в іншій частині позову відмовлено.

У касаційних скаргах СДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову.

Заперечуючи проти касаційних скарги, позивач просить залишити їх без задоволення як безпідставні.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування у податковому обліку позивача податкового зобов'язання із податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.04.2012 № 13/23-0/31432553/4. Згідно з актом товариство порушило норми пункту 4.3 ст.4, підпунктів 14.1.56 пункту 14.1 ст. 14, пунктів 49.1, 49.2 ст. 49, ст. 135, пункту 137.1 ст. 137, пунктів 138.1. 138.2 ст. 138, пункту 176.1 ст. 176, пункту 185.1 ст. 185, пункту 187.1 ст. 187, пункту 188.1 ст. 188, підпунктів 192.1.1, 192.1.2 пункту 192.1, пунктів 192.2 та 192.3, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, пунктів 201.6, 201.10, 201.12, 201.15 ст. 201, пунктів 203.1, 203.2 ст. 203, пункту 206.1, підпункту 206.2.1 пункту 206.2 ст. 206 Податкового кодексу України (ПК): 1) занизив оподатковуваний доход на загальну суму 85041894,00 грн. за 2-й, 3-й, 4-й квартали 2011 року, а саме: а) 205834,00 грн. - за експортними операціями олії соняшникової компанії «M/S Alokozay International Ltd» (Афганістан); б) 84746060,00 грн. - у зв'язку із неподанням податкової звітності за 2-3 квартали та 2-4 квартали 2011 року; 2) занизив витрати на загальну суму 82051345,00 грн. 2-й, 3-й, 4-й квартали 2011 року, в тому числі: а) 81599816,00 грн. - за рахунками д-т 902 (собівартість реалізованих товарів) та к-т 28 (товари), які не були відображені у податковому обліку з огляду на не подання податкової звітності за 2-3 квартали та 2-4 квартали 2011 року; б) 451525,00 грн. - по рядку 06 «інші витрати» декларацій за 2-й, 3-й та 4-й квартал 2011 року (завищено у 2-у кварталі 2011 року на 7601302,00 грн. (з урахуванням знятих камеральною перевіркою 6288386,00 грн.); занижено у 3-у кварталі 2011 року на 3217261,79 грн. та у 4-у кварталі 2011 року на 4835569,00 грн). За висновками в акті перевірки ТОВ «Алакозай» завищено витрати у 2-у кварталі 2011 року за нікчемними правочинами з поставки від ПП «Арікон» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» на 621250,00 грн. та 691667,67 грн. відповідно. Крім того, за висновками акту перевірки, позивачем занижено податкові зобов'язання із ПДВ на загальну суму 10232106,00 грн. у податковому обліку за червень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, в тому числі: а) 2327,33 грн. - при реалізації 2-х автомобілів; б) 10265449,00 грн. у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2011 року, які не були задекларовані у зв'язку із неподанням податкової звітності за жовтень-грудень 2011 року; завищено податковий кредит на 3784409,00 грн. у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2011 року та занижено податковий кредит за червень, серпень, вересень 2011 року на 262583,00 грн., 54250,00 грн. та 90006,00 грн. відповідно. Так, завищено податковий кредит на 282590,00 грн. та на 124250, 00 грн. за податковими накладними, вписаними від імені ПП «Арікон» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» відповідно за наслідками нікчемних правочинів; занижено податковий кредит на 3455166,00 грн. за операціями з імпорту цигарок від фірми «KT & G Corp». У результаті цих порушень позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 687827,00 грн. у податковому обліку за 3-й, 4-й квартали 2011 року, ПДВ на 4817764,-00 грн. у податковому обліку за червень, серпень, грудень 2011 року.

Висновок про нікчемність правочинів із поставки позивачу від ПП «Арікон» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» обґрунтовано посиланням на ознаками фіктивності цих постачальників, як-то: відсутність ПП «Арікон» за своїм місцезнаходженням; відсутності у ТОВ «Компанія «Квік Дан» основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення поставки; порушення кримінальної справи відносно засновника за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

За наслідками перевірки СДПІ відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.04.2012: № 0000022300 - про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 687827,00 грн. за основним платежем; № 0000032300 - про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 4817764,00 грн. за основним платежем та на 2276478,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Контролюючий орган визначив показники доходів, витрат податкових зобов'язань із ПДВ та податкового кредиту в податковому обліку ТОВ «Алакозай» з підстави не подання товариством податкової звітності з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року та із ПДВ за жовтень-грудень 2011 року.

З метою визначення обґрунтованості висновків акту перевірки щодо нарахування ТОВ «Алакозай» грошових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ ухвалою суду від 28.05.2013 було призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи підтверджується нормативно та документально встановлені актом від 12.04.2012 №13/23-0/31432553/4: заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 687827,00 грн., в тому числі: за 3-й квартал 2011 року в сумі 10350,00 грн., за 4-й квартал 2011 року в сумі 677477,00 грн.; заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті на суму 4817764,00 грн., в тому числі: за червень 2011 року - 264910,00 грн., серпень 2011 року - 54520,00 грн., грудень 2011 року - 4498604,00 грн.

За наслідками проведеної експертизи Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України 25.09.2013 року було складено висновок судово-економічної експертизи №3493/3494 по матеріалам адміністративної справи №1570/2862/2012 (т.5 а.с. 121-155).

Згідно із вказаним висновком експертом підтверджено заниження позивачем податку на прибуток на 543076,00 грн. за 4-й квартал 2011 року (відхилення між висновками акту перевірки та експертизи обумовлена тим, що на дослідження не було надано додатки до акту перевірки, в яких визначена сума доходів і витрат ТОВ «Алакозай»); підтверджено заниження позивачем ПДВ на 933330,33 грн. у податковому обліку за червень, грудень 2011 року (відхилення між висновками акту перевірки та експертизи на 3884433,67 грн. обумовлено не включенням СДПІ від'ємного значення з ПДВ, яке виникло у 2010 році та суми податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ПП «Арікон» та ТОВ «Компанія «Квік Дан»).

Відповідно до частини першої ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі (частини перша та п'ята ст. 81 КАС України).

Судово-економічна експертиза проведена на підставі первинних документів бухгалтерського обліку та податкового обліку, наданих експерту як позивачем, так і ДПІ, перелік яких наведений у висновку експертизи та які були досліджені експертом. Висновки експертизи супроводжуються відповідними розрахунками, таблицями (а.с. 141-155, т. 5). Оцінка судами попередніх інстанцій висновку експертизи здійснена з врахуванням правил ст. 86 КАС України, зокрема з врахуванням переліку документів, на підставі яких проведена експертиза.

Оскільки вирішення спору вимагало дослідження документів бухгалтерського і податкового обліку позивача, що, у свою чергу, вимагало застосування спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку, суд правомірно призначив у справі судово-економічну експертизу та, перевіривши в судовому процесі з використанням встановлених нормами процесуального права засобів висновок експертизи, послався на нього як на доказ відсутності з боку позивача заниження податку на прибуток у розмірі 144751,00 грн. за 3-й та 4-й квартал 2011 року та із ПДВ у сумі 3884433,67 грн. за червень, серпень, грудень 2011 року.

Вказані висновки судом було зроблено із врахуванням встановлених у судовому процесі обставин правомірності формування позивачем витрат та податкового кредиту за наслідками поставки позивачу від ПП «Арікон» поліграфічної продукції та ТОВ «Компанія «Квік Дан» рекламних послуг.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ПП «Арікон» поліграфічної продукції та ТОВ «Компанія «Квік Дан» рекламних послуг від імені цих постачальників були виписані податкові накладні, на підставі яких позивач сформував витрати та податковий кредит за відповідні податкові періоди.

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013р. № 408-VІІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення у власному податковому обліку витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача податкового кредиту, СДПІ посилається на нікчемність правочинів, укладених позивачем із ПП «Арікон» та ТОВ «Компанія «Квік Дан». При цьому контролюючий орган вказує на відсутність ПП «Арікон» за своїм місцезнаходженням; відсутність у ТОВ «Компанія «Квік Дан» основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення поставки, порушення ВПМ ДПА у Луганській області 22.12.2011 кримінальної справи відносно засновника ТОВ «Компанія «Квік Дан» ОСОБА_3 кримінальної справи за частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України

Разом із тим, суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: копій видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), акта прийому-передачі рекламно-інформаційних матеріалів, медіа-плану, зразків фото продукції - за відсутності з боку контролюючого органу доказів, які б безсумнівно підтверджували безтоварність господарських операцій з поставки позивачу від ПП «Арікон» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» поліграфічної продукції та рекламних послуг, зокрема щодо розслідування кримінальної справи, доказів у цій справі, вироку суду по обвинуваченню ОСОБА_3, зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку СДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності зменшення у податковому обліку позивача з податку на прибуток та ПДВ сум витрат та податкового кредиту відповідно. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредит від фактичної сплати сум податків до бюджету постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив вартість товару (послуг) та ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність операцій з придбання ним товарів (послуг) у судовому процесі контролюючим органом не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми частини 1 ст. 72 КАС України, зробивши висновок про неправомірне виключення СДПІ із податкового обліку позивача за січень - вересень 2011 року від'ємного значення із ПДВ, яке виникло у 2010 році з посиланням на висновки акту перевірки від 13.05.2011 № 203/15-2/31432553/34.

Як встановлено у судовому процесі, висновки цього акту стали підставою для прийняття стосовно ТОВ «Алакозай» податкових повідомлень-рішень від 31.05.2011: № 0000211520 - про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 3900107,00 грн. та застосування штрафних санкції в розмірі 975026,75 грн.; №0000231520 - про зменшення від'ємного значення суми ПДВ на 2334262 грн., № 0000191520 - про зменшення суми бюджетного відшкодування на 1500273,00 грн. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012 по справі №2а/1570/4254/11 ці податкові повідомлення-рішення визнано протиправними та скасовано. Судом апеляційної інстанції в зазначеній постанові встановлено, що порушення ТОВ «Алакозай» податкового обліку, які вказані в акті перевірки від 13.05.2011 № 203/15-2/31432553/34, а саме: заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 3900107,00 грн., у тому числі: липень 2010 року - 547832,00 грн., серпень 2010 року - 958944,00 грн., вересень 2010 року - 1122263,00 грн., жовтень 2010 року - 1271068,00 грн.; завищення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 2154087,00 грн.; завищення від'ємного значення чистої суми ПДВ за грудень 2010 року, що відноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 180175,00 грн., не підтверджено в судовому процесі (т.5 а.с. 20-26).

Крім того, правильними є також висновки судів при застосуванні норм пункту 123.1 ст. 123 ПК та пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ ПК при визначенні розміру штрафних санкцій, застосованих до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням від 27.04.2012 № 0000032300.

Так, суди правильно встановили, що за заниження суми грошового зобов'язання з ПДВ за червень 2011 року штрафна санкція обмежена 1,00 грн., а при застосуванні штрафної санкції за заниження грошового зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 року СДПІ помилково визначено розмір санкцій на рівні 50 % з огляду на не встановлення факту повторності порушення п позивачем.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: призначення судом експертизи - до одержання її результатів.

З огляду на встановлення у судовому процесі необхідності застосування спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку для дослідження документів бухгалтерського і податкового обліку позивача, судом було правомірно призначено судово-економічну експертизу та за для дотримання строків розгляду позову зупинено провадження у справі до одержання результатів такої експертизи.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах касаційної скарги, як це встановлено частиною 2 ст. 220 КАС України.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2013, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді: ПідписО.А. Веденяпін ПідписВ.П. Юрченко