Постанова № 66190681, 25.04.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 р.Справа №804/1893/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190911) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення гірничих робіт (виробництва).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року в адміністративній справі №804/1893/17 відкрито скорочене провадження.

10 квітня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про розгляд справи у загальному порядку з метою підтвердження усіх наявних обставин та наданого права на доведення власної думки при розгляді справи.

Відповідно до положень частини четвертої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України, про що винесена ухвала від 10 квітня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» в частині виконання раніше виданих приписів, за результатами якої були виявлені порушення вимог Кодексу України про надра, що є підставою звернення до суду із позовом про заборону виконання робіт та виробництва.

Представник позивача до суду не прибув, причин неявки не повідомив.

Відповідач клопотав про розгляд справи за його відсутності, надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступне:

- позивач пропустив 15-денний строк звернення до суду, оскільки посилається на порушення, встановлені актом перевірки від 23 вересня 2016 року, тоді як позов поданий до суду16 березня 2017 року;

- підприємство не погоджується з позовними вимогами позивача та заперечує стосовно зупинення гірничих робіт (виробництва), так як сім порушень, які зазначаються позивачем у позові не допускалися відповідачем, та є необґрунтованими і неправомірними;

- посилання позивача на те, що у проектах відповідача не скореговані проектні потужності та не узгоджені в установленому порядку є неправомірними та не відповідають вимогам чинного законодавства, так як це не передбачено жодним нормативним чи законодавчим актом;

- у разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів. В даному випадку гірничо-геологічні (виробничі) умови гірничих робіт на ПАТ «Марганецький ГЗК» не змінювалися, гірничі роботи проводяться відповідно до наявних проектів, а обсяг видобутку, який не відноситься до гірничо-геологічних умов, не перевищує проектну потужність;

- до проектів могли вноситися корегування лише у тому випадку, якщо б обсяги видобутку перевищували встановлену проектами потужність, що могло б призвести до змін гірничо-геологічних умов під час здійснення гірничих робіт. В нашому випадку такі факти відсутні, та гірничо-геологічні (виробничі) умови не змінювалися. Разом з цим, для усунення виниклих розбіжностей з позивачем, наприкінці 2016 року для ПАТ «Марганецький ГЗК» розроблено доповнення до всіх проектів, які зазначено в адміністративному позові, про що було повідомлено позивача в письмовій формі;

- на протязі усього часу видобування певних обсягів марганцевої руди здійснюється відповідачем не перебільшуючи встановлені потужності по проектам, які зазначаються позивачем у адміністративному позові, а гірничі роботи проводяться без змін гірничо-геологічних умов. На кожний календарний рік відповідачем складається План розвитку гірничих робіт, де відображаються обєми видобування по кожній шахті і карєру, який затверджується позивачем;

- усі сім порушень, які відповідно до позовної заяви позивача є підставою позову, жодним чином не створюють загрозу життю та здоровю працюючих, не шкодять жодним законним інтересам чи охоронюваним законом правам держави Україна, будь-яких установ, організацій, підприємств та фізичних осіб.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що у період з 01.03.2017 року по 03.03.2017 року на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 27.02.2017 року №383-П, направлення на перевірку від 27.02.2017 року №87/3-Н, заступником начальника відділу нагляду за геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин Криворізького гірничопромислового управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_3, проведено позапланову перевірку ведення робіт, повязаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» в частині виконання пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 припису від 18.01.2017 року №01/3.4-2 та пунктів 18, 19, 20, 21 припису від 23.09.2016 року №5/3.3.

За результатами перевірки складений акт від 03.03.2017 року №02/3.4-2, висновками якого встановлено повторне виявлення порушень:

1) ведення гірничих робіт на шахті №8 не відповідає проекту: «Шахта №8 Грушевского рудоуправления треста «Никопольмарганец» Приднепровского Совнархоза», 1965г.; в частині строків проведення робіт, обсягів видобутку та проведення виробок. Проектна потужність складає 300 тис. тонн, фактично досягнуто 126,3 тис. тонн. На час перевірки проект не скорегований та не узгоджений в установленому порядку;

2) ведення гірничих робіт на шахті №9/10 не відповідає проекту: «Реконструкция шахты №9/10 с целью выделения обособленного участка на полях шахт №14/15», 1994г.; в частині строків проведення робіт, обсягів видобутку та проведення виробок. Проектна потужність шахти №14/15 складає 600 тис. тонн, фактично досягнуто 216,1 тис. тонн. Проектна потужність шахти №9/10 складає 800 тис. тонн, фактично досягнуто 355,7 тис. тонн. На час перевірки проект не скорегований та не узгоджений в установленому порядку;

3) ведення гірничих робіт на шахті №3/5 не відповідає проекту: «Объединенный комплекс шахт № 3/5. Технический проект», 1974г.; в частині строків проведення робіт, обсягів видобутку та проведення виробок. Проектна потужність складає 1400 тис. тонн, фактично досягнуто 290,4 тис. тонн. На час перевірки проект не скорегований та не узгоджений в установленому порядку;

4) ведення гірничих робіт на шахті №9/10 не відповідає проекту: «Корректировка проектного задания Грушевского рудника №2. Шахта №9/10 (увеличение мощности), 1974г.; в частині строків проведення робіт, обсягів видобутку та проведення виробок. На час перевірки проект не скорегований та не узгоджений в установленому порядку;

5) ведення гірничих робіт на шахті №8 не відповідає проекту: «Отработка северной части Басанского участка в увязке с эксплуатацией шахты №8 для поддержания мощности комбината. Рабочий проект», 1990г.; в частині строків проведення робіт, обсягів видобутку та проведення виробок. Проектна потужність складає 500 тис. тонн, фактично досягнуто 0,1 тис. тонн. На час перевірки проект не скорегований та не узгоджений в установленому порядку;

6) ведення гірничих робіт на Грушевському карєрі не відповідає проекту: «Расширение и реконструкция Грушевского карьера. Техно-рабочий проект», 1978г.; в частині строків проведення робіт, обсягів видобутку та проведення виробок. Проектна потужність складає 800 тис. тонн, фактично досягнуто 389,1 тис. тонн. На час перевірки проект не скорегований та не узгоджений в установленому порядку;

7) ведення гірничих робіт на шахті №3/5 не відповідає проекту: «Объединенный комплекс шахт №3/5. Технический проект», 1974г.; «Корректировка проектного задания Грушевского рудника №2. Шахта №9/10 (увеличение мощности), 1974г.; розрахунок штатів маркшейдерської та геологічної служб відсутній. На час перевірки проект не скорегований та не узгоджений в установленому порядку.

Відповідно до статті 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Згідно статті 19 Гірничого закону України проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах.

У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів.

Згідно статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин і а переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Згідно пункту 6.1 НПАОН 00.0-1.01-85 П.6.1. видобувні (очисні) роботи повинні проводитися в суворій відповідності з проектом розробки виїмкових одиниць і планом розвитку гірничих робіт. Забороняється приступати до видобувних (очисних) робіт до проведення передбачених проектом підготовчих і нарізних виробок, що забезпечують безпечні умови праці, ритмічне виконання планових завдань з видобутку і повноти вилучення корисних копалин.

Відповідно до пункту 26 «Положення про організацію та здійснення державного нагляду, державного гірничого нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України», затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 року №826, право заборонити виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки, зокрема, порушень вимог Кодексу України про надра.

Враховуючи зазначене, позивач дійшов висновку про наявність підстав для негайного зупинення гірничих робіт (виробництва) на ПАТ «Марганецький ГЗК», у звязку із чим звернувся із цим позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави.

Крім того, статтею 4 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоровя працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообовязкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держпраці може покладати виконання завдань на утворені територіальні органи за міжрегіональним принципом. Управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877 (далі Закон №877).

Статтею 1 Закону №877 передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до пункту 2.26 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України 11.08.2011 №826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1531/20269 (далі - Положення №826) право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

Частиною 7 статті 7 Закону №877 визначено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно частини 8 цієї статті припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до пункту 5 статті 4 Закону №877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоровю людей.

З наданих суду заперечень, пояснень та доказів встановлено, що актом позапланової перевірки ПАТ «Марганецький ГЗК» від 11.01.2017 року №01/3.4-2 були встановлені порушення, аналогічні викладеним в акті від 03.03.2017 року №02/3.4-2, та виданий відповідачу припис від 18.01.2017 року №01/3.4-2 про зобовязання усунення таких порушень.

Також, актом планової перевірки ПАТ «Марганецький ГЗК» від 23.09.2016 року №5/3.3 були встановлені порушення, аналогічні викладеним в акті від 03.03.2017 року №02/3.4-2 та акті від 11.01.2017 року №01/3.4-2, та виданий відповідачу припис від 23.09.2016 року №5.3/3 про зобовязання усунення таких порушень.

Таким чином, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області при проведенні планової перевірки відповідача у вересні 2016 року складений акт щодо виявлених порушень, про зобовязання усунення яких виданий відповідний припис від 23.09.2016 року №5.3/3. У січні 2017 року проведено позапланову перевірку виконання такого припису, про що складений акт із переліком порушень та виданий припис від 18.01.2017 року №01/3.4-2. У березні 2017 року проведено позапланову перевірку виконання обох приписів, про що складений акт від 03.03.2017 року із переліком порушень.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо пропущення строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся до суду із цим позовом 16.03.2017 року, тобто у пятнадцятиденний строк з дня виникнення обставин (03.03.2017 року), що обумовили звернення до суду із цим позовом.

Вирішуючи питання про необхідність вжиття заявлених заходів реагування у розглянутому випадку, суд виходить із наступного.

Гірничі роботи на шахтах №8, №9/10, №3/5 та Грушівському карєрі ПАТ «Марганецький ГЗК» ведуться відповідно до наявних проектів (які видавалися в часі створення відповідних шахт, зокрема і за часів Радянського Союзу) та не перевищують передбачених ними меж потужностей, що не порушує чинного законодавства.

Усі проекти, щодо яких йдеться в адміністративному позові, розроблялися Інститутом «Южгипроруда» та його правонаступником ВАТ «Укргипроруда». На теперішній час розробник проектів - інститут «Южгипроруда»/ВАТ «Укргипроруда» ліквідовано в липні 2010 року, про що відповідача повідомлено листом ТОВ «Южгіпроруда» від 02.09.2010 року №03/1149, яке не є його правонаступником.

Відповідного до статті 19 Гірничого закону України проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах.

У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів. В даному випадку гірничо-геологічні (виробничі) умови гірничих робіт на ПАТ «Марганецький ГЗК» не змінювалися, гірничі роботи проводяться відповідно до наявних проектів, а обсяг видобутку, який не відноситься до гірничо-геологічних умов, не перевищує проектну потужність.

До проектів могли вноситися корегування лише у тому випадку, якщо б обсяги видобутку перевищували встановлену проектами потужність, що могло б призвести до змін гірничо-геологічних умов під час здійснення гірничих робіт. Як зазначає відповідач, в даному випадку такі факти відсутні, та гірничо-геологічні (виробничі) умови не змінювалися. Разом з цим, для усунення виниклих розбіжностей з позивачем, наприкінці 2016 року для ПАТ «Марганецький ГЗК» розроблено Доповнення до всіх проектів, які зазначено в адміністративному позові (мовою оригіналу):

- «Дополнение технического проекта «Шахта №8 Грушевского рудоуправления треста «Никополь-Марганец» Корректировка проектной мощности шахты №8 и графика погашения запасов» - на 13 аркушах з графічною частиною «План горных работ шахты №8», який передбачає календарний графік погашення запасів на 2017-2020 роки;

- «Дополнение технического проекта «Реконструкция шахты №9/10 с целью выделения обособленного участка на полях шахт №14/15» Корректировка проектной мощности шахты №14/15 и графика погашения запасов» - на 15 аркушах з графічною частиною «План горных работ шахты №14/15», який передбачає календарний графік погашення запасів на 2017-2022 роки;

- «Дополнение технического проекта «Объединенный комплекс шахты №3/5. Корректировка проектной мощности шахты №3/5 и графика погашения запасов» - на 15 аркушах з графічною частиною «План горных работ шахты №3/5», який передбачає календарний графік погашення запасів на 2017-2022 роки. В Розділі 8 «Геолого-маркшейдерське забезпечення» даного Доповнення приводиться розрахунок штатів маркшейдерської та геологічної служби;

- «Дополнение технического проекта «Корректировка проектного задания Грушевского рудника №2 Шахта №9/10» Корректировка проектной мощности шахты №9/10 и графика погашения запасов» - на 20 аркушах з графічною частиною «План горных работ шахты №9/10», який передбачає календарний графік погашення запасів на 2017-2022 роки;

- «Дополнение рабочего проекта «Отработка северной части Басанского участка в увязке с эксплуатацией шахты №8» Корректировка проектной мощности Басанского карьера и графика погашения запасов» - на 12 аркушах з графічною частиною «План горных работ Басанского карьера», який передбачає календарний графік погашення запасів на 2017-2022 роки;

- «Дополнение техно-рабочего проекта «Расширение и реконструкция Грушевского карьера» Корректировка проектной мощности Грушевского карьера и графика погашения запасов» - на 12 аркушах з графічною частиною «План горных работ Грушевского карьера», який передбачає календарний графік погашення запасів на 2017-2022 роки.

Вказані Доповнення до проектів розроблені інженером-проектувальником ОСОБА_4 на підставі Кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг) повязаних із створенням обєкта архітектури, серії АР №011175, який виданий 29.07.2015 року Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Про вищевказані Доповнення до проектів відповідач повідомив позивача в письмовій формі листами №1/19 від 06.01.2017 року та №3/177 від 17.03.2017 року.

За поясненнями відповідача основними чинниками, які вплинули на зниження обємів видобування марганцевої руди є зниження попиту на ринках на марганцевомістку продукцію та зниження обсягів її реалізації.

Коригування по всім проектам, яке не заборонено чинним законодавством України, здійснено з урахуванням зниження на внутрішньому та світовому ринках попиту на марганцеві концентрати (в тому числі карбонатний), що призвело до зниження їх обємів реалізації.

На протязі всього часу видобування певних обсягів марганцевої руди здійснюється відповідачем не перебільшуючи встановлені потужності по проектам, які зазначаються позивачем у адміністративному позові, а гірничі роботи проводяться без змін гірничо-геологічних умов.

На кожний календарний рік відповідачем складається План розвитку гірничих робіт, де відображаються обєми видобування по кожній шахті і карєру, який затверджується позивачем.

Так, протокол наради з розгляду плану розвитку гірничих робіт на 2015 рік та розгляду плану розвитку гірничих робіт на 2016 рік у карєрах та шахтах ПАТ «Марганецький ГЗК» від 20.11.2015 року видавався, підписаний та затверджений з боку позивача заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_5.

Таким чином, при щорічному розгляді та погодженні плану розвитку гірничих робіт ПАТ «Марганецький ГЗК» на кожний календарний рік ніколи не висувалися зауваження та не ставилися вимоги, які вказані на сьогоднішній день позивачем у адміністративному позові.

За наявними проектними потужностями в листопаді 2016 року відповідачу було продовжено дію Спеціального дозволу №610 від 13.08.1996 року на видобування, мета - продовження розробки родовища з видобування сировини для виробництва марганцевого концентрату, строк дії якого - до 13.08.2036 року. На тих же умовах відповідачу було погоджено та видано ОСОБА_2 про надання гірничого відводу від 27.01.2017 року за №3176, з терміном дії - до 13.08.2036 року.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Суд зазначає, що порушення вимог Кодексу України про надра, які відповідно до позовної заяви позивача є підставою позову, жодним чином не створюють загрозу життю та здоровю працюючих, не шкодять жодним законним інтересам чи охоронюваним законом правам держави Україна, будь-яких установ, організацій, підприємств та фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність беззаперечних підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді зупинення гірничих робіт (виробництва) та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про застосування заходів реагування відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25 квітня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1