Постанова № 66163688, 21.04.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/272/17 Справа № 712/1840/17 Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія:ч. 1 ст. 184 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2017 р. . м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., з участю правопорушниці ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року відносно ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працююча заступником голови правління БМУ № 3, проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -

визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і на неї накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 (сімнадцять) гривень та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 320 грн.

Відповідно до даної постанови, вона, 23.12.2016 р. близько 23.45 год. ухилялася від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_3 в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування та закриття провадження по справі у звязку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Також просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, оскільки розгляд справи було проведено у її відсутність, а про існування даної постанови суду їй стало відомо лише 18.03.2017 р.

При цьому вказує, що суддею суду першої інстанції не в повному обсязі були досліджені всі обставини по справі, оскільки вона ніколи не ухилялася від виконання батьківських обовязків, а 23.12.2016 р. сталася прикрість, оскільки вона заборонила доньці спілкування в мережі інтернет ВКонтакті, на що її донька ОСОБА_4 відреагувала негативно та сказала, що пішла до бабусі ОСОБА_5, яка проживає в іншій половині їхнього будинку, але в дійсності пішла до свого однокласника ОСОБА_6.

Виявивши, що доньки немає в бабусі вона звернулася за допомогою до поліції.

О 23.45 год. донька сама написала на мобільний телефон, де вона знаходиться і чоловік забрав її додому.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_3, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Підлягає поновлення строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки він ОСОБА_3 пропущений з поважних причин. Як вбачається із постанови суду першої інстанції, справа розглянута у відсутність ОСОБА_3 (а.с. 14). Крім того, згідно поштового штампу на конверті, ОСОБА_3 отримала дану постанову суду 17.03.2017 р. (а.с. 21).

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що вона не ухилялася від виконання нею своїх батьківських обовязків, а навпаки намагалася захистити свою доньку від спілкування в соціальній мережі інтернет, зокрема ВКонтакті, оскільки там є програми, які мають негативний вплив на розвиток дитини.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП , апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Відповідно до ст. 184 ч. 1 КУпАП, відповідальність за цим законом настає в разі ухилення батьків або осіб, що їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обовязків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Обєктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Як випливає із змісту цієї норми закону, це правопорушення повинно носити системний характер.

Проте і в протоколі про адміністративне правопорушення і в постанові суду з посиланням на цей протокол, зазначено, що ОСОБА_3 неналежно виконувала свої батьківські обовязки безпосередньо 23.12.2016 р. о 23.45 год.

Крім того, не зазначено в чому саме проявилося таке неналежне їх виконання і чим конкретно це підтверджено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не мав достатньо допустимих доказів для встановлення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, визначив її винуватість доведеною помилково, недостатньо врахувавши закріплений в Конституції України принцип презумпції невинуватості особи.

Крім того, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 виховується в добропорядній сімї, батьки приділяють належну увагу вихованню доньки, цікавляться шкільним та позашкільним життям дитини.

З наданих матеріалів вбачається, що батьки створюють належні умови для розвитку та навчання дитини, результатом чого є високі показники дитини при участі в різних олімпіадах, спортивних конкурсах та громадському житті.

Вищенаведене свідчить про належне виконання ОСОБА_3 своїх батьківських обовязків.

За викладених обставин, вважаю апеляційну скаргу ОСОБА_3 обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції до скасування із закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адмінправопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.03.2017 р.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 березня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП і на неї накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 (сімнадцять) гривень та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 320 грн. скасувати.

Постановити нову постанову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Поєдинок