Постанова № 6612859, 09.10.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-11152/08/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2009 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: не зявилися;

від відповідача: Брославська О.О. представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Львівський дослідний нафтомаслозавод”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова №0002142300/0/19194 від 06.08.2008 р.,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство “Львівський дослідний нафтомаслозавод”, м. Львів, звернулось із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова №0002142300/0/19194 від 06.08.2008 р. на суму податку на додану вартість 32210,75 грн., у т.ч. 24777,5 грн. основний платіж, 7433,25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.01.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 02.06.2009 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Представникам сторін розяснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Позивач у позовній заяві ствердив, зокрема, що на підставі Акту від 24.07.2008 р.№1430/175/23-1/00152394 “Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства “Львівський дослідний нафтомаслозавод” (код ЄДРПОУ 00152394) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2008 р.” було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Львова №0002142300/0/19194 від 06.08.2008 р. на суму податку на додану вартість 32210,75 грн., у т.ч. 24777,5 грн. основний платіж, 7433,25 грн. штрафні (фінансові) санкції. Визнавши факт не проведення коригування даних податкового обліку за 2007 р., посилається на обєктивність причин цього звільнення працівників бухгалтерії. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що листом №52 від 18.03.2009 р. позивач визнав суму податкового боргу, і така сума була включена до реєстру вимог кредиторів при розгляді господарським судом Львівської області справи про банкрутство позивача №8/8. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

На підставі Акту від 24.07.2008 р.№1430/175/23-1/00152394 “Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства “Львівський дослідний нафтомаслозавод” (код ЄДРПОУ 00152394) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2008 р.” було винесено оспорюване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Львова №0002142300/0/19194 від 06.08.2008 р. на суму податку на додану вартість 32210,75 грн., у т.ч. 24777,5 грн. основний платіж, 7433,25 грн. штрафні (фінансові) санкції. Інші рішення, які виносились відповідачем на підставі вказаного акту позивач по цій справі не оспорює.

Зі змісту акту вбачається, зокрема, факт порушення позивачем вимог п. п. 4.1.1., п. 5.9., пп. 5.3.9. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2007 р. на суму 24777,50 грн., зменшено відємне значення обєкта оподаткування за 1 кв. 2008 р. на 424956,87 грн. Зазначене порушення сталось внаслідок безпідставного зменшення у 1 кв. 2008 р. доходів від продажу на суму 39966 грн. як авансовий платіж за грудень 2007 р., що не було відображено в обліку по даному місяцю; виявлена розбіжність на суму 384990,87 грн. між задекларованими даними залишків запасів та даними обліку станом на 31.03.2008 р.

Згідно із п. 4.1.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 вказаного закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. Доказів дотримання зазначеної норми чи неправильного її застосування відповідачем позивач суду не надав.

Згідно із п. 5.3.9. вказаного закону не включається до валових витрат виплата винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Позивач у позовній заяві не обгрунтував причини незгоди із висновком відповідача про порушення позивачем вказаної норми, не надав доказів дотримання зазначеної норми чи неправильного її застосування відповідачем.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно, у звязку із безпідставністю нарахування відповідачем основного платежу з податку на додану вартість, відповідачем безпідставно нараховані і суми штрафних (фінансових) санкцій.

Посилання позивача на людський фактор, - звільнення працівників бухгалтерії, що призвело до виявлених відповідачем під час проведення перевірки невідповідностей, не заслуговує на увагу, враховуючи, що законодавство не ставить в залежність від цього правила застосування норм податкового законодавства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Львівської області у справі №8/8 про банкрутство позивача зазначена в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні сума була визнана судом. Л истом №52 від 18.03.2009 р., адресованим відповідачу, позивач також визнав дану суму податкового боргу.

Належних доказів невідповідності оспорюваного рішення законодавству суду не надано, а посилання позивача у позовній заяві спростовуються матеріалами справи.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. У позові відмовити повністю.

2. 2. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 14.10.2009 року.