Постанова № 66116661, 20.04.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2017 року Справа № 904/4329/15 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.

При секретарі Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 252 від 06.06.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №07/16 від 01.05.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « ВТБ Банк»

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2017 року у справі № 904/4329/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю « Любимівський кар»єр» про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2016 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства « ВТБ Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар»єр», сільрада Любимівська Дніпропетровський район Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2017 року у справі № 904/4329/15 (суддя Петренко І.В.) заява Товариства з обмеженою відповідальністю « Любимівський кар»єр» про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 липня 2016 року задоволена частково.

Суд відстрочив виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 по справі №904/4329/15 на 6 (шість) місяців, а саме до 24.09.2017.

В решті частини заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач по справі - Публічне акціонерне товариство « ВТБ Банк» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд неповно дослідив обставини справи та надані докази, оскільки відсутні виняткові обставини для надання відстрочки боржнику у виконанні рішення суду.

Апелянт вважає, що надання відстрочки позбавляє кредитора можливості захистити свої права, оскільки на теперішній час боржник не вживав жодних заходів щодо добровільного виконання рішення суду та не сплатив будь-якої суми для погашення заборгованості.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду та відмови у задоволенні заяви про відстрочку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 квітня 2017 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 20 квітня 2017 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, а представник відповідача просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 у справі № 904/4329/15 (суддя Петренко І.В.), залишеним без змін Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016, стягнуто з ТОВ "Любимівський кар'єр" на користь ПАТ "ВТБ Банк" - прострочену заборгованість по кредиту станом на 05.05.2015 у розмірі 6 376 996,67 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 134 761 212,54 грн.; строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 15.04.2015 по 05.05.2015 (включно), яка становить 40 919,06 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 864 717,74 грн.; прострочену заборгованість по сплаті процентів станом на 05.05.2015 у розмірі 711 884,81 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 15 043 831,00 грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 737 139,91 грн.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) і становить 3 314 619,45 грн.; 3% річних за прострочення повернення кредиту з 22.04.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 7 439,83 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 дол. США = 21,132395 грн.) становить 157 221,41 грн.; 3% річних за прострочення сплати процентів за період з 12.01.2015 по 05.05.2015 (включно) у розмірі 2 005,01 дол. США (що за офіційним курсом гривні до дол. США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 (1 долар США = 21,132395 грн.) становить 42 370,59 грн.; судовий збір у розмірі 71 114,15 грн. В іншій частині позову відмовлено.

20.12.2016 господарським судом видано накази на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016, яке набрало законної сили 06.12.2016.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 по справі №904/4329/15 на строк 24 (двадцять чотири) календарних місяця, відповідач по справі ( боржник) - товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" посилався на те, що він находиться у скрутному фінансовому становищі обумовленому тим, що велика кількість контрагентів (підприємства будівельної та промислової галузей) перебувають у процесі значної стагнації, через що спостерігається брак замовлень продукції відповідача та заборгованість за раніше придбану продукцію. Кредиторська заборгованість відповідача складає 24655644,00грн., і виконання рішення господарського суду на даний час є неможливим та призведе до неможливості виплати заробітної плати працівникам підприємства, облікова кількість яких на підприємстві становить 132 чоловіка.

Задовольняючи заяву про відстрочку частково, та відстрочивши виконання рішення господарського суду на 6 ( шість) місяців, а саме до 24 вересня 2017 року, господарський суд виходив з того, що обставинами, які унеможливлюють виконання цього рішення, є скрутне фінансове становище, яке обумовлено тим, що велика кількість контрагентів ТОВ "Любимівський кар'єр " перебувають у процесі значної стагнації, через що спостерігається низький рівень проведення розрахунків за спожиту продукцію та брак наступних замовлень продукції ТОВ "Любимівський кар'єр".

Крім того, суд першої інстанції з урахуванням балансу інтересів обох сторін зазначив, що вилучення у відповідача наявних обігових грошових коштів у порядку виконання судового рішення, зупинить діяльність підприємства, що підтверджує загрозу банкрутства зважаючи на надані докази існування у відповідача значної (понад 24 млн. грн.) кредиторської заборгованості й перед іншими, окрім позивача, особами, що може стати негативним наслідком для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Вказаними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно балансу (ф.1) товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" за 2016 рік, код рядка 1420 та Звіту про фінансові результати (ф.2) товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" за 2016 рік, код рядка 2335, задекларовано лише збитки підприємства, в той час як станом на 17.03.2017 загальний розмір кредиторської заборгованості становить 24655644,00грн. (двадцять чотири мільйони шістсот п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок чотири грн. 00 коп.)

Згідно довідки підприємство щомісячно сплачує 438 000, 00 грн. до місцевого та центрального бюджетів у вигляді податків, зборів та податку на землю.

Згідно довідки, станом на 27.09.2016 загальна кількість працівників становить 132 особи.

На підставі поданих доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності у відповідача коштів в обсягах, необхідних для повного та одночасного виконання судового рішення. При цьому вилучення у відповідача наявних обігових грошових коштів зупинить діяльність підприємства, що підтверджує загрозу банкрутства, зважаючи на надані докази існування у відповідача значної кредиторської заборгованості й перед іншими, окрім позивача, особами.

Крім того, як зазначив представник відповідача, основним видом діяльності боржника ТОВ «Любимівський кар»єр» є добування піску та гравію, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні дозволами на добування на Любимівському та Чаплинському родовищах, видобування яких здебільшого має сезонний характер, як і попит на нього.

З огляду на вищезазначене, надання відповідачу відстрочки виконання рішення до вересня 2017 року, буде сприяти як реальному його виконанню для позивача, так і запобігатиме настанню негативних наслідків для боржника, чим буде дотримано баланс інтересів.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Разом з тим, позивачем по справі не надано доказів того, що надання судом першої інстанції відповідачу розстрочки виконання судового рішення на 6 місяців буде мати негативні наслідки для стягувача.

Колегія суддів вважає обґрунтованими та обєктивними висновки суду першої інстанції, який, надавши правову оцінку вказаним відповідачем обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, врахувавши баланс інтересів сторін, як позивача, так і відповідача, встановив, що строк відстрочення виконання рішення суду на 24 місяці є значно великим, дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України строком на 6 місяців, а саме, до 24.09.2017 року, який є розумним та враховує майновий стан сторін.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки спростовуються вищевикладеним та відхиляються з огляду на те, що вони зводяться до переоцінки доказів, зроблених судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-106, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства « ВТБ Банк» - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24 березня 2017 року у справі № 904/4329/15- залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 квітня 2017 року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

СуддяМ.О.Дармін

СуддяО.Г.Іванов