Ухвала суду № 66109793, 27.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2017 р. м. Київ К/800/29525/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Борисенко І.В. Приходько І.В.розглянувши у порядку письмового провадженнязаяву Приватного підприємства «Оліяр» про прийняття додаткової ухвали

у справі №813/1369/16 (876/4721/16)

за позовом Приватного підприємства «Оліяр»

до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2017 року задоволено касаційну скаргу Приватного підприємства «Оліяр», скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року у справі №813/1369/16 (876/4721/16) та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2015 року №0000812200. Також стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 4 121,00 грн.

Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі про стягнення на його корить судових витрат у розмірі 3 433,500 грн. зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3 776,85 грн. за подання апеляційної скарги.

Частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 87 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За правилами статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2017 року касаційну скаргу позивача задоволено, при цьому питання про розподіл судових витрат, понесених при подачі позовної заяви та апеляційної скарги в постанові не вирішено, тому колегія суддів вважає, що заява про прийняття додаткового судового рішення в частині розподілу судового збору підлягає задоволенню.

За подання позовної заяви згідно квитанції від 15 квітня 2016 року № 489 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 433,50 грн. та за подання апеляційної скарги згідно квитанції від 15 червня 2016 року №1208 - 3 776,85 грн.

Отже, необхідно присудити на користь заявника здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись статтями 94, 165, 168, 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Оліяр» задовольнити.

2. Присудити Приватному підприємству «Оліяр» здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області у розмірі 7 210,35 грн.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіБорисенко І.В. Приходько І.В.