Ухвала суду № 66109557, 19.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 квітня 2017 року м. Київ К/800/12484/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Білгород-Дністровського міськрайонного суду про скасування рішення і призначення пенсії на пільгових умовах та просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Білгород-Дністровського об'єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області про відмову у призначенні пенсії № 23 від 07.12.2015 року (вихідний № 13738/03 від 22.12.2015); зобов'язати Білгород-Дністровське об'єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи в санаторно-курортній асоціації «Літорал» з 01.03.1984 року по 18.10.1999 року включно в якості газоелектрозварника, в Дочірньому підприємстві санаторію «Золота Нива» з 02.03.2004 року по 20.03.2006 року, з 14.06.2007 року по 26.05.2008 року, з 01.09.2008 року по 22.01.2010 року, з 21.03.2011 року по 13.09.2011 року, з 28.08.2013 року по 03.03.2014 року включно в якості газоелектрозварника, в Дитячому санаторію «Сергіївка» з 21.03.2006 року по 04.06.2007 року включно в якості газоелектрозварника та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08.08.2014 року;

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Білгород-Дністровського об'єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області про відмову у призначенні пенсії № 23 від 07.12.2015 року (вихідний № 13738/03 від 22.12.2015). Зобов'язано Білгород-Дністровське об'єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 період роботи в санаторно-курортній асоціації «Літорал» з 01.03.1984 року по 18.10.1999 року включно в якості газоелектрозварника, в Дочірньому підприємстві санаторію «Золота Нива» з 02.03.2004 року по 20.03.2006 року, з 14.06.2007 року по 26.05.2008 року, з 01.09.2008 року по 22.01.2010 року, з 21.03.2011 року по 13.09.2011 року, з 28.08.2013 року по 03.03.2014 року включно в якості газоелектрозварника, в Дитячому санаторію «Сергіївка» з 21.03.2006 року по 04.06.2007 року включно в якості газоелектрозварника. Зобов'язано Білгород-Дністровське об'єднання управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 08.08.2014 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме: повернення апелянту попередньо поданої ним апеляційної скарги на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2016 року - визнано не поважними. Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області було залишено без руху. Надано апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2016 року із зазначенням інших підстав для такого поновлення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме: повернення апелянту попередньо поданої ним апеляційної скарги на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2016 року - визнано не поважними. Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області було залишено без руху. Надано апелянту строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 травня 2016 року із зазначенням інших підстав для такого поновлення.

На виконання вимог наведеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом був направлений лист, в якому зазначено, що в Управлінні відсутні будь-які інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі, ніж ті, які зазначені в клопотанні, що подано разом з апеляційною скаргою. Апелянт просить прийняти до уваги, що Управлінням вживались заходи щодо оскарження вищевказаної постанови у установлені законодавством строки, однак, у зв'язку з несплатою судового збору через відсутність коштів, апеляційну скаргу не розглянуто. Апелянт вказав, що відповідно до затвердженого кошторису Управління на 2016 рік кошти на судові видатки та інші подібні послуги були виділені усього на рік в сумі 2040 грн., які були використані ще в першому кварталі 2016 року. Апелянт зазначив, що майновий стан Управління обумовлений відсутністю коштів в кошторисі на 2016 рік видатків на судові витрати, оскільки Управління є неприбутковою організацією.

Проте, посилаючись, як на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, на відсутність коштів на оплату судового збору, апелянт не надав жодних доказів на підтвердження відсутності у нього таких коштів.

Апелянт посилається на кошторис його видатків на 2016 рік, проте такий кошторис ним не надано до суду, як під час подання первісної скарги, так і на теперішній час, хоча судом надавався йому достатній строк для представлення відповідних доказів.

В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, що підтверджують обставини відсутності коштів у апелянта на оплату судового збору, на які останній посилається, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі.

Крім того, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 року та від 18.07.2016 року про відмову у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору та про повернення апеляційної скарги набрали законної сили, а тому, з урахуванням приписів ст. 72 КАС України, обставини, встановлені цими рішеннями суду апеляційної інстанції в частині відсутності підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору не підлягають доказуванню.

У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду.

В обгрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що Одеським апеляційним адміністративним судом неправомірно було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою управління.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Ознак необґрунтованого застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в касаційній скарзі не зазначено та викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Крім того, доводи та зміст касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про скасування рішення.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя М.М. Заїка