ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2017 р. Справа № 821/95/17
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого Лукянчук О.В.
суддів Градовського Ю.М.
ОСОБА_1,
при секретарі Діденко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новокаховськоїо об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новокаховськоїо об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 29.06.2016 р. № 28524-23.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є власником транспортного засобу - легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Multivan, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 2,0 внутрішнього згорання, дизель, AT, номер шасі WVZZHZEH 046269, пробіг 53400 км, зареєстрований 20 листопада 2013 року в МРЕВ ДАІ м. Нова Каховка Херсонської області. 29 червня 2016 року Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області прийнято та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення № 28524-23, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку фізичних осіб 25000 грн. Не погодившись з таким рішенням контролюючого органу, 09.11.2016 звернувся з первинною скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Херсонській області. Рішенням від 29.11.2016 року №572/ФОП/21-22-Ю-01-06 про результати розгляду первинної скарги Головне управління Державної фіскальної служби Херсонській області скаргу залишено без задоволення. 05.12.2016 року подав повторну скаргу до Державної фіскальної служби України, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.06.2016 року № 28524-23, однак рішенням про результати розгляду повторної скарги від 22.12.2016 року № 138844 10/99-99-11-02-01-14 Державна фіскальна служба України залишила скаргу позивача без задоволення. Позивач не погоджується із винесеним щодо нього Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області податковим повідомлення-рішення, вважає його противоправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить суд захистити його права шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 29.06.2016 р. № 28524-23 про визначення ОСОБА_2 податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 25000 грн.
Стягнуто з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн.
В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 20.11.2013 позивач є власником автомобіля VOLKSWAGEN MULTIVAN, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 1968 куб. см. дизель, AT, зареєстрований 20 листопада 2013 року в МРЕВ ДАІ м. Нова Каховка Херсонської області.
Новокаховською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області відносно позивача 29 червня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 28524-23, яким йому визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку на 2016 рік в розмірі 25000 грн.
Не погодившись із винесеним до нього податковим повідомленням-рішення, позивач двічі оскаржував його в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду первинної та повторної скарги такі залишено без задоволення.
Не погоджуючись з позицією податкового органу щодо нарахування транспортного податку згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не правомірно нарахував позивачу суму транспортного податку, оскільки об'єктом оподаткування транспортним податком на 2016 рік були легкові автомобілі вартістю понад 1033500 грн. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не надано суду доказів обґрунтованості та правомірності прийнятого ним рішення щодо оцінки автомобіля, що потягло за собою прийняття неправомірного податкового повідомлення рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, нарахування позивачу спірним рішенням транспортного податку за 2016 рік в сумі 25 000 грн. було здійснено відповідачем на підставі положень пп.267.2.1 п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIІI.
Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIІI, положення якого набрали чинність з 01 січня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
До 2016 року пп.267.2.1 п.267.2 ст. 267 Податкового кодексу України діяв в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VIII від 28 грудня 2014 року, та передбачав, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Отже, оскільки як вбачається з технічного паспорту на автомобіль, належний позивачці автомобіль марки Volkswagen, модель Multivan, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, має об'єм двигуна 2,0, то цей автомобіль не був об'єктом оподаткування транспортним податком до прийняття Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24 грудня 2015 року №909-VIІI.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Такий висновок колегії суддів ґрунтується на положеннях статті 4 Податкового кодексу України, за змістом якої податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.
Отже, податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Частиною 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що для застосування у 2016 році нового транспортного податку в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIІI, такий новий транспортний податок повинен був бути запроваджений Верховною Радою України до 01 липня 2015 року, а до 15 липня 2015 року місцеві ради повинні були прийняти та оприлюднити відповідні рішення про запровадження цього податку на своїй території.
Оскільки цих вимог дотримано не було, то враховуючи положення пп.4.1.9 ст. 4, п.10.2 ст. 10, пп.12.3.4 ст. 12 Податкового кодексу України колегія суддів вважає, що у 2016 році нарахування зобовязань з транспортного податку з фізичних осіб повинно здійснюватись відповідно до вимог Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VIII від 28 грудня 2014 року, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.
Отже, враховуючи те, що належний позивачу автомобіль у 2016 році не був об'єктом оподаткування транспортним податком на підставі п.267.4 ст. 267 Податкового кодексу України, в редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VIII від 28 грудня 2014 року, то спірним податковим повідомленням-рішенням №28507-23 позивачу неправомірно нарахована сума цього податку в розмірі 25 000 грн.
Колегія суддів вважає необгрунтованими посилання апелянта на те, що за Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIІІ новий податок не вводився, а лише вносились зміни до діючого транспортного податку, оскільки введені цим законом зміни повністю змінюють об'єкт оподаткування цим податком, а саме - замість легкових автомобілів до 5 років і з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. об'єктом оподаткування транспортним податком за цим законом стала нова категорія легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року в частині підстав для задоволення адміністративного позову.
Разом з цим, зважаючи на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає вимоги Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області щодо віднесення судових витрат на рахунок позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення .
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови апеляційного суду.
В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча суддя: О.В. Лукянчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: К.В. Кравченко
Судове рішення № 66107609, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 821/95/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: