Ухвала суду № 66093132, 19.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Махлай Л.Д.

при секретарі: Горак Ю.М

за участю осіб:

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача Карапетяна А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна Компанія «Бізнес Секюріті» про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна Компанія «Бізнес Секюріті», поданою представником Карапетяном Арменом Михайловичем

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на нежитлові приміщення з №11 по №15, 15а, з №16 по №31, з №71 по №83, з №85 по №92 (частини групи приміщень №1а), загальною площею 640,00 кв.м., що розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1. В решті вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду в частині її задоволення, ТОВ «Охоронна Компанія «Бізнес Секюріті» через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у забезпеченні даного позову. Посилається на незаконність та необґрунтованість постановленої ухвали, порушення судом норм процесуального права, не встановлення судом обставин, що мають значення для вирішення питання про забезпечення позову.

Справа № 753/23213/16-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/5360/2017Головуючий у суді першої інстанції: О.М. КолесникДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачВ обгрунтування вказала на те, що задовольняючи дану заяву, суд не пересвідчився у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду у разі задоволення позову. Товариство посилається на те, що суд в ухвалі про накладення арешту продублював обставини справи зазначені у позовній заяві, але не вказав чому позов має бути забезпечено та чому саме шляхом накладення арешту на вказані приміщення. Вважає висновок суду про необхідність забезпечення позову передчасним та не підтвердженим належними та допустимими доказами у справі, оскільки ухвалою Дарницького районного суду м.Києва 29 листопада 2016 року у межах розгляду іншої цивільної справи № 753/21337/16 накладено арешт на зазначені нежитлові приміщення з №11 по №15, №15а, з №16 по №31, з №71 по №83, з №85 по №92 (частини групи приміщень №1а), загальною площею 640,00 кв.м., що розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що майно позивача вже було забезпечено шляхом накладення арешту на нього, а тому у суду не було жодних причин для задоволення даної заяви.

Представник відповідача Карапетян А.М. підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в ній, просив задовольнити скаргу.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають її необґрунтованою, ухвалу суду просили залишити без змін як законну.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Заслухавши пояснення сторін на їх представників, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Секюріті» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року відкрито провадження у даній справі.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просила суд накласти арешт на нежитлові приміщення з №11 по №15, №15а, з №16 по №31, з №71 по №83, з №85 по №92 (частини групи приміщень №1а), загальною площею 640,00 кв.м., що розташовані на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати департамент з питань реєстрації виконавчого органу міської ради (Київської міської державної адміністрації) до набрання законної сили судового рішення у даній справі зареєструвати обтяження/обмеження на дані приміщення; заборонити до набрання законної сили судового рішення у даній справі державній реєстраційній службі, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам владних повноважень вчиняти будь - які дії щодо відчуження об'єкта, зміни/набуття права власності на дані нежитлові приміщення. Як обґрунтування ОСОБА_1 зазначила, що незважаючи на ухвалу ВССУ від 11.11.2016 року про зупинення виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2014 року через систему СЕТАМ 11 листопада 2016 року були проведені прилюдні торги в рамках ВП №44145533, лот № 175941 - нежитлові приміщення з №11 по №15, №15а, з №16 по №31, з №71 по №83, з №85 по №92 (частини групи приміщень №1а), загальною площею 640,00 кв.м., розташованих на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, які належать їй на праві приватної власності. Даний лот реалізовано за ціною 5542293,61 грн., що є значно нижчою від ринкової. Тобто при наявності заборгованості перед банком у розмірі 134205,19 грн. державним виконавцем здійснено дії з продажу майна позивача вартість якого значно перевищує суму боргу. Позивач також зазначила, що 28.11.2016 року приватним нотаріусом КМНО Михайловою Н.О. було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «Бізнес Секюріті».

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на нежитлові приміщення з №11 по №15, №15а, з №16 по №31, з №71 по №83, з №85 по №92 (частини групи приміщень №1а), загальною площею 640,00 кв.м., розташованих на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1. В решті вимог заяви відмовлено.

Так, відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії рогляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Порушуючи питання про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на нежитлові приміщення з №11 по №15, №15а, з №16 по №31, з №71 по №83, з №85 по №92 (частини групи приміщень №1а), загальною площею 640,00 кв.м., розташованих на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, позивачем було зазначено, що в результаті порушення норм чинного законодавства при проведенні електронних торгів, оформленні результатів електронних торгів, а також при переоформленні права власності на спірне майно, зазначені нежитлові приміщення, було порушено її майнові права.

Так, частково задовольняючи заяву про забезпечення позову суд встановив, що у даному випадку існує ризик того, що відповідач, з метою уникнення відповідальності перед позивачем у випадку задоволення позову, може здійснити будь -яким чином відчуження даних нежитлових приміщень, що унеможливить виконання рішення суду.

Таким чином, не дивлячись на те, що відповідач ТОВ «Бізнес Секюріті» позов не визнає, зазначає, що у суду першої інстанції, на стадії вирішення питання про забезпечення позову, не було підстав вважати, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим чи недоведеним, чи що спір є нереальним, а тому суд законно та обґрунтовано забезпечив позов, наклавши арешт на нежитлові приміщення з №11 по №15, №15а, з №16 по №31, з №71 по №83, з №85 по №92 (частини групи приміщень №1а), загальною площею 640,00 кв.м., розташованих на шостому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, право власності на які 28.11.2016 року приватним нотаріусом КМНО Михайловою Н.О. було зареєстровано за ТОВ «Бізнес Секюріті».

Доводи Товариства про те, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва 29 листопада 2016 року у межах розгляду іншої цивільної справи № 753/21337/16 накладено арешт на зазначені нежитлові приміщення колегія суддів не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову у даній справи та не спростовують висновків суду щодо необхідності забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Секюріті» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказані нежитлові приміщення є спірними, оскільки предметом позову є витребування даних нежитлових приміщень.

Оскаржувану ухвалу, на думку колегії суддів, постановлено з додержанням вимог закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків.

З врахуванням вищевикладеного, підстави для скасування оскаржуваної ухвали і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна Компанія «Бізнес Секюріті», подану представником Карапетяном Арменом Михайловичем, відхилити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: