Постанова № 6608051, 29.10.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 2.11.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2009 року справа 2а-1692/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Гончарової І.А.,

при секретарі: Захаровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Стахановської обєднаної Державної податкової інспекції, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 1057495,00 грн. та стягнення судових витрат у сумі 1700,00 грн., -

В С Т А Н О В И В

28 жовтня 2009 року позивач, Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів», звернувся з адміністративним позовом до Стахановської обєднаної Державної податкової інспекції, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України у Луганській області в якому просить стягнути з Державного бюджету України з заборгованості з ПДВ за січень 2007 року в сумі 1057495,00 грн., а також судові витрати в розмірі 1700,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» є платником податку на додану вартість. За наслідками діяльності у січні 2007 року та відповідно до п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума в розмірі 4170 931,00 грн. підлягає бюджетному. Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» надало до Державної податкової інспекції у м.Стаханові декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, сума ПДВ, заявлена до відшкодування, складається з суми, фактично перерахованої підприємством в грудні 2006 року на користь постачальників товару з урахуванням ПДВ. Стахановська ОДПІ провела виїзну (документальну) перевірку даних декларації з ПДВ за січень 2007 року, про що вказує Довідка за №210/23-00186513 від 16.04.2007 року, яка підтверджує, що бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена суму 4170931,00 грн. Однак, бюджетне відшкодування по декларації за січень 2007 року в сумі 3113436,00 грн. було зараховано 18.12.2007 року, а решта в розмірі 1057495,00 грн. є невідшкодованою.

У ході судового розгляду представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, у якій зазначив, що в грудні 2008 року податкове зобовязання з податку на додану вартість по декларації за листопад 2008 року погашено за рахунок бюджетного відшкодування по декларації за січень 2007 року в розмірі 69401,00 грн., у звязку з чим позивач просить стягнути з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2007 року в сумі 988094,00 грн.

12 травня 2009 року прокуратура Луганської області надала до суду заяву про вступ до справи, яку обґрунтовує тим, що у звязку з тим, що предметом спору в даній справі є стягнення значних сум з Державного бюджету, що може потягнути негативні наслідки, з метою захисту економічних інтересів держави, керуючись ст.121 Конституції України, ст.60 КАС України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» просить суд розглянути справу за участю прокурора в інтересах відповідача.

В судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Стахановської обєднаної Державної податкової інспекції суду пояснив, що Згідно наказу ДПА в Луганській області від 24.12.2008 року №613 «Про формування переліку великих платників податків по Луганській області і переліку платників податків СДПІ ВПП у м.Луганську на 2009 рік» ВАТ «Стахановський завод феросплавів» за показниками роботи в 2008 році визнано «великим платником» та зобовязано Стахановську ОДПІ забезпечити проведення ВАТ «Стахановський завод феросплавів» на облік до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Луганську. 08 січня 2009 року ВАТ «Стахановський завод феросплавів» було переведено на податковий облік до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків, а тому на думку представника відповідача Стахановська обєднана Державна податкова інспекція не може бути відповідачем у справі.

Представник СДПІ по роботі з великими платниками податків суду пояснив, що виїзна позапланова документальна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ВАТ «Стахановський завод феросплавів» за січень 2007 року проводилась з 30.03.2007 року по 13.04.2007 року. Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168 податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Згідно з п.п.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Враховуючи вищевикладене, позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, щодо отримання бюджетного відшкодування 27.05.2007 року. Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, граничний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів був 27.05.2008 року, а позивач звернувся із позовом лише 24.10.2008 року, тобто після спливу строку позовної давності. Окрім цього, представник відповідача пояснив, що згідно довідки Стахановської ОДПІ про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується з бюджетної заборгованості за звітний період станом на 01.01.2009 року становить 0 грн. основної заборгованості.

Представник Головного управління державного казначейства України в Луганській області позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що згідно п.4.1 «Порядку відшкодування податку на додану вартість» встановленого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за №489/5680 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. На теперішній час до Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» 30.12.1994 року зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Стахановської міської Ради Луганської області.

12 липня 1995 року Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» зареєстровано ДПІ у м.Стаханові як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №16719603.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість».

За наслідками господарської діяльності підприємства за грудень 2006 року різниця між сумою нарахованих податкових зобовязань з ПДВ та сумою податкового кредиту має відємне значення у сумі 4170931,00 грн. (рядок 24 податкової декларації за січень 2007 року).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. У звязку з вищенаведеним, суму в розмірі 4170931,00 грн. перенесено до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

20.02.2007 року позивачем до Стахановської ОДПІ було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року, в якій була задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку в розмірі 4170931 ,00 грн. (арк. справи 6-7).

20 лютого 2007 року Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» було надано до Стахановської ОДПІ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (арк. справи 11).

16.04.2007 року Стахановською ОДПІ було завершено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період за січень 2007 року. Фактів порушення розрахунку бюджетного відшкодування не встановлено. Однак, перевіркою підтверджено заявлену Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2007 року в сумі 4170931,00 грн.(арк. справи 27-45).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Однак, ВАТ «СЗФ» по декларації за січень 2007 року було відшкодовано лише в сумі 3113436,00 грн., які було зараховано 18.12.2007 року та в розмірі 69401,00 грн., а решта в розмірі 988 094,00 грн. є невідшкодованою.

Посилання представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську на увагу не заслуговують у звязку з тим, що ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В ч. 3 зазначеної статті зазначено, що Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підпункту 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 закону №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який змістує, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України № 2181 заяви, зокрема, на відшкодування податків у випадках передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що з часу подання заяви до часу звернення з позовом не пройшло 1095 днів, тому не можна вести мову про пропущення строків звернення до суду з позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування та суми податкового кредиту, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 988094,00 грн. підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168 /97-ВР від 03.04.1997 р., ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнений позов Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Стахановської обєднаної Державної податкової інспекції, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 1057495,00 грн. та стягнення судових витрат у сумі 1700,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31116030700085 Банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046582) на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (м.Стаханов, р/р 26008130026001 у ЗАТ КБ «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186513) суму податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2007 року в розмірі 988094,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (м.Стаханов, р/р 26008130026001 у ЗАТ КБ «Приватбанк», м.Дніпропетровськ, МФО 305299, ЄДРПОУ 00186513) витрати по сплаті судового збору (державного мита) у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ