Ухвала суду № 66024191, 04.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарях Горбачовій І.В., Гарматюк О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року, -

встановила:

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року вказаний позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» на користь ОСОБА_1 42 123 грн. 58 коп. - матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 1 200 грн. 00 коп. - витрат за проведення автотоварознавчого дослідження, 421 грн. 23 коп. - судового збору, а всього - 43 744 грн. 81коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та стягнути з ОСОБА_2 48 354 грн. 33 коп., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що зі страхової компанії підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно ліміту відповідальності. Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з винуватця ДТП фактично понесених збитків, суд виходив із того, що позивачем не доведено понесення фактичних збитків, а сума страхового відшкодування - 42 123 грн. 91 коп. покривається лімітом відповідальності.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

З матеріалів справи вбачається, що 28 грудня 2015 року о 18 год. 15 хв. на пр. Червонозоряному, 126 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1за генеральною довіреністю.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 лютого 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Україна» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ № 5633916 .

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що страхова компанія не відшкодувала позивачу завдані ОСОБА_2 збитки, а відтак на підставі звіту від 22 січня 2015 року просив стягнути із ПрАТ «СК «Україна» 42 123 грн. 58 коп. як страховика винуватця ДТП, а різницю між вартістю відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 90 477 грн. 91 коп. і вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 42 123 грн. 91 коп., що становить 48 354 грн. 33 коп. - із ОСОБА_2, як винуватця ДТП.

Згідно звіту від 22 січня 2015 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 42 123 грн. 58 коп., а вартість відновлювального ремонту без урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 90 477 грн. 91 коп.

Вбачається, що позивачем страховій компанії надані всі необхідні документи, які підтверджують факт настання страхового випадку, проте відповідачем не прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

Згідно ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених документів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно вважав, що оскільки ПрАТ «Страхова компанія «Україна» не сплатила позивачу вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу згідно ліміту відповідальності, вказана сума має бути стягнута з вказаної страхової компанії в судовому порядку.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, що пошкоджений автомобіль позивачем не відремонтований.

Доказів, що позивач поніс витрати при проведенні ремонту автомобіля ( платіжні квитанції, акти виконаних ремонтних робіт тощо ) матеріали справи не містять.

Таким чином, відмовляючи в позові в цій частині, суд першої інстанції правильно виходив із відсутності підстав для стягнення з винуватця ДТП фактично понесених збитків.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду про недоведеність позивачем понесених витрат не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки в звіті наведена вартість відновлювального ремонту КТЗ в розмірі 90 477 грн. 91 коп. є необхідною для відновлення позивачем свого пошкодженого автомобіля, колегія суддів відхиляє, оскільки такі витрати стягуються судом лише після проведення ремонтних робіт автомобіля, та доведеності їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду від 30 листопада 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук