Ухвала суду № 66024192, 11.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року м. Київ

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В.,

при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український БізнесБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року,-

встановила:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25 жовтня 2016 року названий позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» заборгованість за кредитним договором № КСИПФ/20885.20 від 20 вересня 2013 року в розмірі 357 159 грн. 86 коп.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ПАТ «Український Бізнес Банк» проти апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку з відповідача.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 20 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український Бізнес Банк» укладено кредитний договір № КСИПФ/20885.20.

Сума кредиту: 340 000 грн. 00 коп.

Строк: з 20 вересня 2013 року до 20 вересня 2033 року.

Відсоткова ставка: 15,0 % річних.

Цільове призначення: придбання житла.

До кредитного договору укладались додаткові угоди від 03 жовтня 2013 року, 29 листопада 2013 року.

20 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та банком укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Банк виконав свої зобов'язання за договором.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 29 липня 2015 року складає 357 159 грн. 86 коп., з яких:

-сума заборгованості за кредитом - 318 425 грн. 30 коп.;

-заборгованість за відсотками - 38 734 грн. 56 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'зання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, що встановлено ст.625 ЦК України.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позика частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. та сплати процентів, належних йому відповідно до кредитного договору.

Згідно п. 6.4 кредитного договору банк має право достроково стягнути кредит у випадку непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску по кредитку згідно графіка протягом двох місяців.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, банк правомірно просив стягнути достроково суму кредиту.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачаються терміни погашення тіла кредиту і за який період, нарахування процентів та сплата процентів за користування кредитом.

Вирішуючи спір, суд правильно вважав позовні вимоги банку про стягнення кредитної заборгованості обґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що банком не надано доказів укладання кредитного договору та доказів видачі кредитних коштів, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи містять докази, які підтверджують одержання кредиту, а саме: копія кредитного договору, завірена уповноваженою посадовою особою, графік погашення кредиту, копія договору іпотеки, завірена уповноваженою посадовою особою, випискою по особовому рахунку відповідача, згідно яких вбачається, що ОСОБА_2 користувалась кредитними коштами та погашала заборгованість.

Крім того, в день одержання кредиту відповідач придбала квартиру, яку, в свою чергу, передала в іпотеку банку.

Зазначені обставини також підтверджують одержання відповідачем від банку кредитних коштів на придбання житла.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 25 жовтня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук