Вирок № 66015992, 18.04.2017, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/1319/17

пр. № 1-кп/759/194/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Скоріна А.В.;

при секретарі - Будковій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12016100080012772 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня, перебуває в цивільному шлюбі, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше судимого:

-згідно вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 27.08.2002 за ст.ст.15 ч.2, 187 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;

-згідно вироку Голосіївського районного суду м.Києва від 08.05.2007 за ст.395 КК України на 1 місяць арешту;

-згідно вироку Голосіївського районного суду м.Києва від 28.04.2010 за ст.186 ч.2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Соколова А.В., ОСОБА_8.,

ОСОБА_3,

сторони захисту: захисника Федоренка О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілої: ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду встановлено, що 24.12.2016 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в салоні громадського транспорту, маршрутного таксі № 411, на зупинці громадського транспорту "Генерала Потапова", по вулиці В. Покотила, 5 в місті Києві за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою повторно, відкрито намагався викрасти мобільний телефон марки "Samsung GALAXY J1" вартістю 2530 гривень, який належить ОСОБА_5, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий перехожими громадянами.

При цьому, 24.12.2016 ОСОБА_2, знаходячись у невстановленому місці, час та обставинах, не маючи постійного джерела доходів та маючи не зняту і не погашену в законному порядку судимість, з метою покращення свого матеріального становища разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, вирішив знову вчинити крадіжку чужого майна, чим вступили між собою у попередню злочинну змову та з цією метою стали пересуватись по місту Києву громадським транспортом, з метою відшукання предмета посягання.

Цього ж дня приблизно о 15 годині 25 хвилин, коли ОСОБА_2, разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, знаходились в салоні громадського транспорту, маршрутного таксі № 411, яке наближалось до зупинки громадського транспорту "Генерала Потапова", що по вулиці В. Покотила, 5 в місті Києві, він звернув увагу на раніше незнайому йому ОСОБА_5, в кишені якої знаходився мобільний телефон який і вирішив таємно викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2, знаходячись поряд з ОСОБА_5 та переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою таємного викрадення непомітно дістав з правої кишені куртки останньої належний їй мобільний телефон марки "Samsung GALAXY J1" вартістю 2400 гривень, у силіконовому чохлі вартістю 100 гривень, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 30 гривень на рахунку якої грошові кошти були відсутні, а всього на загальну суму 2530 гривень. В свою чергу невстановлена досудовим розслідуванням особа знаходилась поряд і всіляко сприяла викраденню майна, шляхом штовхання та відволікання потерпілої.

Заволодівши в такий спосіб чужим майном ОСОБА_2, на зупинці громадського транспорту «Генерала Потапова», що по вулиці В. Покотила, 5 в місті Києві, був викритий потерпілою ОСОБА_6 разом з викраденим майном, яка намагалась припинити його злочинні дії, однак він в свою чергу разом з невстановленою особою спробував втекти разом з викраденим майном та був затриманий перехожими громадянами, чим не довів свої злочинні дії до кінця з причин які не залежали від його волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України, не визнав та показав, що був на ринку «Дніпро», а потім сів в маршрутне таксі. Свідок ОСОБА_7 сів в маршрутне таксі на вул.Покотила. Також ОСОБА_2 показав, що вийшов на зупинці, а за ним вийшов ще один чоловік. Біля кіоску його затримав ОСОБА_7, а чоловік, який вийшов разом з ним із маршрутки, підняв телефон і віддав його потерпілій, вибачився перед нею та пішов. Він не викрадав телефон у потерпілої.

Вина ОСОБА_2 у скоєних кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України підтверджується показаннями потерпілої та свідка.

Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 24.12.2016 року їхала на зустріч. На зупинці - ринок «Дніпро» вона сіла у маршрутне таксі № 411, яке було переповнено людьми. Перед тим, як зайти до маршрутного таксі, вона стоячи на зупинці, розмовляла по мобільному телефону. Після того, як побачила, що їде маршрутне таксі, вона договорила і поклала мобільний телефон у кишеню своєї куртки та застібнула блискавку. Маршрутне таксі було переповнене пасажирами і вона зайшла через задні двері, після чого нібито почали рух, але потім зупинилися та у салон транспортного засобу заскочили двоє чоловіків, один з яких був обвинувачений. Так як, маршрутне таксі було переповнене, обвинувачений з якимось чоловіком її підштовхнули і вона на одну сходинку ще піднялася. Вони проїхали ще одну зупинку і маршрутне таксі зупинилося. До нього почали ще заходити люди, її знову підтиснув обвинувачений зі своїм знайомим, після чого вона відчула руку у пальто. Коли вона обернулася, то побачила як рука обвинуваченого витягає з її кишені мобільний телефон. Після цього вона перевірила свою кишеню і телефону у ній не було. Мобільний телефон був у правій кишені, застібнутій на блискавку. Вона почала кликати на допомогу, обернувшись побачила, що позаду неї стоїть обвинувачений. Маршрутне таксі зупинилося і обвинувачений з чоловіком, яким був з ним, почали виштовхуючи інших людей, які стояли позаду них та вискакувати з маршрутки. Обвинувачений одразу після того, як витягнув телефон з її кишені, почав вискакувати з маршрутки. Вона бачила, що саме його рука витягувала її мобільний телефон. Після її крику, люди, які стояли позаду та якійсь перехожий почали затримувати обвинуваченого. При ньому був її мобільний телефон, який він потім скинув і він лежав на землі біля магазину. Чоловік, який був з обвинуваченим, після того, як обвинуваченого затримали, вагався йти йому, чи не йти, а потім пішов у двір. Цей чоловік і обвинувачений були знайомі, адже у маршрутці вони стояли поряд з нею, позаду та розмовляли один з одним на якійсь не зрозумілій їй мові. Штовхали вони її також удвох.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 24.12.2016р., після 15 години, їхав громадським транспортом додому. Зайшов в маршрутне таксі на вул.Покотила і стояв останній на сходах. Біля нього стояв обвинувачений і ще один чоловік. Рядом з ними стояла жінка. Раптом обвинувачений і чоловік, який стояв рядом з ним, почали тікати з маршрутного таксі. Жіночка почала кричати, що викрали телефон і звати про допомогу. При цьому вона показувала на обвинуваченого. Він почав доганяти обвинуваченого і затримав його неподалік від зупинки біля кіоску. Чоловік, який тікав разом з обвинуваченим почав кричати останньому, щоб той скинув телефон і тікав. Згодом приїхали працівники міліції. Також ОСОБА_7 показав, що бачив телефон, який лежав біля кіоску, білого кольору марки «Самсунг». Даним телефон лежав в метрі від обвинуваченого. В маршрутному таксі обвинувачений і інший чоловік, який тікав, стояли впритул біля потерпілої. На його думку обвинувачений і той чоловік вчиняли злочин разом за попередньою змовою, хоч особисто він не бачив, як останні заволоділи телефоном.

Крім показань потерпілої та свідка вина ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України об'єктивно підтверджується наступним:

-протоколом огляду місця події від 24.12.2016р. згідно якого по вул.Покотило, 5 в м.Києві навпроти зупинки громадського транспорту, був виявлений та вилучений мобільний телефон «Самсунг», який належав потерпілій, а.п.63-68;

-постановою про визнання речових доказів від 20.03.2016р. а.п.69;

Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Крім цього, стороною обвинувачення, як доказ вини ОСОБА_2 у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення було надано протоколи пред'явлення особи для впізнання від 24.12.2016р., згідно яких потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_7, начебто впізнали обвинуваченого ОСОБА_2, як особу, яка намагалась відкрито викрасти телефон потерпілої а.п.56-61.

Дослідивши вищевказані докази сторони обвинувачення, суд встановив, що вони є недопустимим, оскільки здійсненні процесуальні дії відбулися з порушенням їх суттєвим умов.

Так, судом встановлено, що при складанні вищевказаних протоколів впізнання, слідчий не вказав під яким номером потерпіла ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_7 впізнають особу, яка намагалась відкрито викрасти телефон.

Згідно ст.87 КПК України суд зобов'язаний визнати недопустимими докази, які отримані внаслідок істотного порушеннями прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд відкидає як недопустимі докази - протоколи пред'явлення особи для впізнання від 24.12.2016р. а.п.56-61.

Стороною обвинувачення також суду надавався диск CD-R на якому відображено відеозапис проведення впізнання потерпілою ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_7, однак в судовому засіданні при перегляді вищевказаного диску, запису виявлено не було.

За таким обставин, суд відкидає як неналежний доказ - диск CD-R.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2, який стверджує, що не намагався викрасти телефон у потерпілої, а хто це зробив, не знає, то суд до цих показань ставиться критично і вважає, що обвинувачений намагається ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене.

Вищевказані показання ОСОБА_2 повністю спростовуються показаннями представника потерпілої ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7, які узгоджуються між собою і не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь обвинуваченого, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винуватість обвинуваченого доведеною повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України правильно, як закінчений замах на відкрите викрадення чужо майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про вид покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання, офіційно не працює, перебуває в цивільному шлюбі, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, не встановлено, і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання - 24.12.2016р.

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 24.12.2016р. до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: мобільний телефон "Samsung GALAXY J1",який знаходиться на зберіганні у потерпілої, повернути законному володільцю ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: А.В.Скорін