Ухвала суду № 66004420, 14.04.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"14" квітня 2017 р. Справа № 906/291/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28 березня 2017 року

у справі № 906/291/15 (суддя Тимошенко О.М.)

за скаргою публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" №04/166 від 31.01.2017 року на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби по справі № 906/291/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Володарська"

про звернення стягнення в розмірі 102 616 740 грн. 90 коп. (6 498 000 доларів США) на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.03.2017р. у справі № 906/291/15 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" №04/166 від 31.01.17 на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України.

Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України щодо винесення Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.01.17 по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №906/291/15; скасовано Повідомлення державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.01.17 по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №906/291/15; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України вчинити дії з прийняття до виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/291/15 від 29.04.15.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначену ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".

Колегією суддів встановлено, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, водночас апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянт, зазначає, що відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є структурним підрозділом Міністерства юстиції України, яке є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування, відповідно до норм Бюджетного кодексу України, здійснюється Державною казначейською службою України та лише у межах відкритих асигнувань. У зв'язку із стислими строками передбаченими ГПК України для подачі апеляційних скарг та з урахуванням обставин зазначених вище, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Розглянувши клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.

Згідно п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.

З наведеними вище нормами законодавства, кореспондуються приписи ст.4-2 ГПК України відповідно до якої правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VIII на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, отже обмежене фінансування бюджетної установи або відсутність фінансування щодо витрат зі сплати судового збору не є підставою для відстрочки від його сплати.

Слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватись з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Відстрочення сплати судового збору є правом суду, тобто на суд не покладено обов'язку у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Отже, прийняття рішення про відстрочення сплати судового збору належить до дискреційних повноважень суду та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору, а також докази того, що судовий збір дійсно може бути сплачений до ухвалення судового рішення по справі.

Розглянувши вказане клопотання та враховуючи обставини даної справи, зокрема, суму судового збору, яка підлягає сплаті за оскарження в апеляційному порядку ухвали суду та відсутність будь-яких доказів на підтвердження обставин наведених скаржником в обґрунтування вказаного клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні клопотання про відстрочення оплати судового збору слід відмовити.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28 березня 2017 року у справі № 906/291/15 не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Житомирської області від 28 березня 2017 року у справі № 906/291/15 Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.