Ухвала суду № 66004012, 12.04.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_____________

У Х В А Л А

"12" квітня 2017 р.Справа № 924/159/14

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі судового засідання Мазій І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, порушеної

за спільною заявою

1. ОСОБА_1 м. Хмельницький

2. ОСОБА_2 м. Хмельницький

3. Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", за дорученням якої діє Хмельницька філія Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" ст. Богданівці Хмельницького району

про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" м. Хмельницький

розгляд Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" м.Хмельницький (вх. № 05-06/871/16 від 19.10.2016р.) про скасування арешту нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Озерна", а саме: адміністративно-комунальних приміщень заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису № 13710091 (спеціальний розділ) з врахуванням Заяви про уточнення вимог (вх. № 05-06/416/17 від 10.04.2017р.)

За участю представників :

заявника : ОСОБА_3 - за довіреністю

кредиторів : ОСОБА_2, ОСОБА_4 - представники за довіреностями

боржника : Рудюк В.Д. - за довіреністю

розпорядник майна : Сибаль А.М.

представник прокуратури Хмельницької області - не прибув

в присутності ОСОБА_7

Ухвалою суду від 24.07.2014р. (суддя Яроцький А.М.) порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (АДРЕСА_3, код 30145299), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника на строк 115 календарних днів, тобто до 16 листопада 2014 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р., E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1), попереднє засідання у справі № 924/159/14 призначено на 10 год. 1 жовтня 2014р.

24.07.2014р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення (повідомлення) про порушення провадження у справі № 924/159/14. про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (АДРЕСА_3, код 30145299) і призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 свідоцтво № 431 від 02.04.2013р., E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1).

В межах справи ухвалою від 4 жовтня 2016р. задоволено заяву судді Яроцького А.М. про самовідвід, тоді як за Розпорядженням № 59/16 від "4" жовтня 2016р. керівника апарату суду відповідно до пунктів 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 924/159/14.

У відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4.10.2016р. через задоволення відводу (самовідводу) судді відповідно до ст. 20 ГПК України справу № 924/159/14 передано на розгляд судді Грамчуку І.В., а тому останню прийнято до провадження поряд із наявними в матеріалах справи заявами та клопотаннями учасників справи про банкрутство ТОВ "Октант-центр" № 924/159/14.

При цьому в ході судового розгляду справи № 924/159/14 господарським судом області отримано Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" м.Хмельницький (вх. № 05-06/871/16 від 19.10.2016р.) про скасування арешту нерухомого майна, належного ТОВ "Озерна", а саме: адміністративно-комунальних приміщень заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису № 13710091 (спеціальний розділ).

Згідно заяви ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2016 року у справі № 924/159/14 накладено арешт на майно ТОВ «Озерна» (далі по тексту - Заявник). Заявником зазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку, проте постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 4 травня 2016 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Озерна" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 припинено. Враховуючи таку позицію Рівненського апеляційного господарського суду, Заявник вимушений звернутись до суду, який накладав арешт на майно із заявою про скасування такого арешту.

Так, 19.10.2016 року ТОВ «Озерна» звернулось до господарського суду Хмельницької області в рамках справи № 924/159/14 із заявою про скасування арешту на майно. Заявник відмічає, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного Кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним. зараховувати на свій баланс і под.).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпоряджання означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Усі зазначені вище та проаналізовані положення чинного законодавства кореспондуються з нормами статей 13. 41 Конституції і ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якими закріплені основні принципи здійснення права власності та його обмеження :

по-перше, встановлено право безперешкодно і в повному обсязі здійснювати правомочності власника щодо свого майна;

по-друге, визначено межі допустимого розумного втручання держави у здійснення правомочностей власника. Причому таке втручання повинно бути законним і має здійснюватися з дотриманням принципу справедливого балансу між публічними і приватними інтересами.

Зазначені принципи сформульовано і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Лоннрот проти Швеції" (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не с учасниками даного судового процесу.

З врахуванням відміченого, на переконання заявника, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10 березня 2016 року було безпідставно обмежене право власності на об'єкти нерухомого майна, що належать Заявнику - ТОВ «Озерна», адже таке обмеження не ґрунтується на законі (є незаконним).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закону) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом. Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон), господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також : зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 73 Постанови Пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», у виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності.

У накладенні арешту на майно чи забороні розпорядження майном господарському суду слід зазначити, щодо якого конкретно майна вживаються заходи забезпечення та які саме дії забороняється вчиняти органам управління боржника.

З системного аналізу вищенаведених норм Закону і постанови Пленуму ВСУ заявник дійшов висновку, що заходи забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство, зокрема у вигляді арешту майна, можуть застосовуватись судом виключно відносно боржника і не можуть поширюватись на майно, яке за законом належить на праві власності третім особам, які не є стороною у справі про банкрутство.

Згідно положень ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов може забезпечуватись :

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Згідно п.45 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов :

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів ;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Аналізуючи вищевикладені норми Господарського процесуального кодексу України заявник відзначив, що вони також не дають правових підстав для накладення арешту на майно Заявника - ТОВ «Озерна», адже Товариство взагалі не приймає участі у справі про банкрутство.

Господарським судом Хмельницької області було встановлено, що згідно з наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 54711708 від 09.03.2016р., власником майна - адміністративно-комунальні приміщення заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3, яке на час порушення провадження у справі про банкрутство перебувало у власності ЗАТ "Октант", є ТОВ "Озерна", код ЄДПРОУ 40296074 на підставі проведеної 04.03.2016р. реєстрації.

Отже, господарському суду Хмельницької області було відомо, що зазначене майно на момент прийняття рішення не належало боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Октант - Центр», а відтак будь-яких правових підстав для обмеження права власності власника - ТОВ "Озерна" - не було.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Додатково заявник звертає увагу суду, що нерухоме майно, яке на момент накладення арешту належало Заявнику, до того ніколи і не належало Боржнику у справі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Октант - Центр», що легко можна дослідити за допомогою інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Так, попереднім власником зазначеного майна було Закрите акціонерне товариство "Октант", а державної перереєстрації на Товариство з обмеженою відповідальністю «Октант - Центр» (наступника ЗАТ «Октант»), відповідно до приписів ч. 4 ст. 334 ЦК України здійснено не було.

Відповідно до приписів ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, на думку представника, накладення арешту на належне Заявнику майно не узгоджується ні з приписами ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні з приписами ст. 67 ГПК України, а відтак, підлягає обов'язковому скасуванню.

Згідно приписів ст.18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі. Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала, а тому керуючись ст.18 ГПК України, заявник просив суд скасувати арешт нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Озерна", а саме: адміністративно-комунальних приміщень заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 та вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису № 13710091 (спеціальний розділ).

Категорично заперечуючи проти скасування арешту ініціюючий кредитор - Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі її Хмельницької філії, в отриманих судом поясненнях (вх. № 05-22/10633/16 від 10.11.2016р.) відзначила, що арешт на нерухоме майно, а саме: адміністративно - комунальні приміщення заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 був накладений ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016р. у справі № 924/159/14 (суддя Яроцький А.М.).

При прийняті зазначеної ухвали судом було встановлено, що станом на дату порушення провадження у справі № 924/159/14 ТОВ «Октант-центр» був власником адміністративно-комунальних приміщень заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3, яке перебувало в іпотеці в ПАТ «ВТБ Банк» та яке протягом одного місяця було перереєстровано на ОСОБА_9, а потім на ТОВ «Озерний».

Також, судом було враховано, що рішення в порядку ч. 6 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, в межах провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" не приймалось, а тому суд прийшов до висновку, що зазначене майно вибуло із власності ТОВ "Октант-Центр" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та всупереч встановленій Законом забороні.

Відчуження зазначеного майна відбулось поза волею ТОВ "Октант-Центр".

Ухвала господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016р. у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ «Октант-центр» про накладення арешту на адміністративно-комунальні приміщення заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 оскаржувалась гр.ОСОБА_9 та ТОВ «Озерна» до Рівненського апеляційного господарського суду та до Вищого господарського суду України.

Рівненським апеляційним господарським судом (постанова у справі № 924/159/14 від 04.05.2016р.) під час розгляду апеляційної скарги гр.ОСОБА_9 та ТОВ «Озерна» щодо скасування ухвали від 10.03.2016р. щодо накладення арешту адміністративно-комунальні приміщення заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 було встановлено що зазначене майно вибуло із власності ТОВ "Октант-Центр" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та всупереч встановленій Законом забороні за відсутності волі ТОВ «Октант-центр» щодо його відчуження.

Також, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заяви ініціюючих кредиторів ОСОБА_2 та НАК "Украгролізинг" про накладення арешту на майно боржника спрямовані на забезпечення вимог кредиторів, з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів та пояснень учасників провадження у справі про банкрутство, обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Колегією суддів при цьому було враховано, що відчуження майна боржника, а саме: адміністративно-виробничих приміщень заг. площ. 1 332,2 м2 : АДРЕСА_3; незавершеного будівництва (база відпочинку готовністю 40,5%): смт. Сатанів Городоцького району, а також адміністративно-комунальних приміщень заг. площ. 3 035 м2 : АДРЕСА_3 відбулося в короткі строки. Зокрема, з листа ПАТ "ВТБ Банк" № 1658/1-2 від 04.02.2016р. вбачається, що договір про відступлення права вимоги ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" укладено 24.12.2015р.

Разом з тим, з повідомлень про відступлення права вимоги, надісланих на адресу боржника ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та гр.ОСОБА_9 вбачається, що ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" уступила права вимоги до боржника гр.ОСОБА_9 в той же день, 24.12.2015р.

При цьому, 09.02.2016р. гр.ОСОБА_9 зареєстровано право власності на спірне майно, а 04.03.2016р. право власності на адміністративно-комунальні приміщення за адресою АДРЕСА_3 перереєстровано на ТОВ "Озерний".

Разом з тим, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, підтримуючи ухвалу суду першої інстанції, дійшла висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на все рухоме майно належне ТОВ "Октант-центр", нерухоме майно право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Октант-центр ", а також на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення ухвали зареєстроване за гр. ОСОБА_9 та ТОВ "Озерний".

При цьому, колегією суддів було зазначено, що вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення ухвали зареєстроване за гр. ОСОБА_9 та ТОВ "Озерний" не перешкоджає здійсненню останніми своєї оперативно-господарської діяльності.

З огляду на викладене, ініціюючий кредитор - Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі її Хмельницької філії, та його представник в ході судового розгляду просила суд в задоволені заяви ТОВ «Озерна» про скасування арешту нерухомого майна, належного ТОВ «Озерна», а саме: адміністративно - комунальні приміщення заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис № 13710091 (спеціальний розділ) відмовити, долучивши до пояснень примірники інформаційної довідки № 54711708 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та постанови РАГС від 04.05.2016р.

Інший ініціюючий кредитор у справі № 924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" ОСОБА_2, підтримала (вх. № 05-22/3754/17 від 11.04.2017р.) вищевикладену правову позицію Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", підтвердивши необхідність відмови в задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" м.Хмельницький (вх. № 05-06/871/16 від 19.10.2016р.) про скасування арешту нерухомого майна.

Разом з тим 10 квітня 2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Озерна" м.Хмельницький до суду подано Заяву про уточнення вимог (вх. № 05-06/416/16 від 10.04.2017р.) про скасування арешту нерухомого майна, в якій дописувач додатково вказав, що відповідно до ст. 22 ГПК України за якою заявник має право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, ТОВ "Озерна" м.Хмельницький керуючись ст. ст. 18, 22 ГПК України, просила суд лише скасувати арешт нерухомого майна, належного ТОВ "Озерна", а саме: адміністративно-комунальних приміщень заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3, накладений ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14.

Ознайомивши прибулих до суду представників учасників справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" зі змістом Заяви ТОВ "Озерна" м.Хмельницький про уточнення вимог (вх. № 05-06/416/16 від 10.04.2017р.) про скасування арешту нерухомого майна, а також вислухавши їх міркування з цього приводу, суд вважає за можливе прийняте зменшення вимог ТОВ "Озерна" здійснене з дотриманням вимог ст. 22 ГПК України.

При цьому в отриманих судом поясненнях (вх. № 05-22/3762/17 від 12.04.2017р.) на заяву про скасування арешту на майно представник боржника Рудюк В.Д. повідомила, що 10.04.2017р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "Октант-Центр", які оформлені протоколом № 10/04-01.

На загальних зборах учасників розглядалось питання вибуття із власності ТОВ "Октант-Центр" об'єктів нерухомого майна.

Присутній на зборах учасників в.о. директора Сибаль Андрій Михайлович повідомив про обставини вибуття із власності ТОВ "Октант-Центр" ряду об'єктів нерухомого майна, а саме :

адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3 035 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3

адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1 332,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3

незавершене будівництво (база відпочинку готовністю 40,5%), об'єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_4, та хід провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр".

На зборах учасником - ОСОБА_10, який володіє 98,22 % статутного капіталу товариства, зазначено, що за рахунок вищезгаданого майна, яке було предметом іпотеки, частково погашено заборгованість ТОВ "Октант-Центр" за кредитними договорами.

Права ТОВ "Октант-Центр" порушені не були, оскільки такий спосіб погашення кредиторської заборгованості як набуття іпотекодержателем у власність предметів іпотеки, був погоджений ТОВ "Октант-Центр" у відповідних договорах іпотеки.

Вимоги окремих кредиторів щодо необхідності повернення вибулого майна є безпідставними, оскільки вимоги таких кредиторів будуть погашатись за рахунок іншого майна товариства та надходжень від господарської діяльності.

Аналіз надходжень на поточні рахунки товариства засвідчує, що вибуле майно тривалий час не використовувалось у господарській діяльності та не приносило ніяких доходів товариству.

Жодних планів щодо можливого використання даного майна немає, а тому є недоцільним вести роботу із повернення даного майна, оскільки це лише призведе до багатомільйонного зростання кредиторської заборгованості товариства та відсутні правові підстави для заявлення таких вимог.

В результаті загальними зборами учасників одностайно прийнято рішення, що погашення кредитної заборгованості ТОВ "Октант-Центр" за рахунок нерухомого майна товариства, яке було предметом іпотеки, відповідає інтересам ТОВ "Октант-Центр" та визнано за непотрібне вимагати повернення майна у зв'язку з економічною недоцільністю та відсутністю для цього правових підстав.

З огляду на дане рішення вищого органу управління - загальних зборів учасників, ТОВ "Октант-Центр" не вбачає необхідності в подальшому існуванні арешту на нерухоме майно товариства, за рахунок якого було погашено кредиторську заборгованість товариства та відносить вирішення питання про скасування арешту на розсуд Суду.

В якості додатку представником боржника долучено копію протоколу загальних учасників ТОВ "Октант-Центр" від 10.04.2017р. № 10/04-01.

У відповідності до пояснень арбітражного керуючого Сибаля А.М. (вх. № 05-22/3761/17 від 12.04.2017р.) на розгляді господарського суду Хмельницької області знаходиться заява ТОВ "Озерна" про скасування арешту нерухомого майна, належного ТОВ "Озерна", а саме: адміністративно-комунального приміщення заг.площею 3 035 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису № 13710091 (спеціальний розділ).

Даний арешт було накладено ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016р. в порядку забезпечення вимог кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, в ході розгляду справи про банкрутство за рахунок належного боржнику нерухомого майна, що було предметом іпотеки, а саме:

адміністративно-комунальні приміщення загальною площею 3 035 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3

адміністративно-виробничі приміщення загальною площею 1 332,2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3

незавершене будівництво (база відпочинку готовністю 40,5%), об'єкт житлової нерухомості за адресою : АДРЕСА_4

було частково погашено заборгованість боржника за кредитними договорами.

На думку окремих кредиторів у справі про банкрутство дане майно слід повертати у власність боржника.

З даного приводу арбітражний керуючий вважає за належне пояснити суду, що як свідчать матеріали справи № 924/159/14, на його погляд, існує велика кількість кредиторів, які відносяться до різних категорій - забезпечені, незабезпечені, конкурсні, не конкурсні, з різною черговістю погашення.

Незважаючи на спільну мету - погашення кредиторських вимог, інтереси окремих кредиторів можуть різнитися між собою, бути суперечливими одні одному.

Ряд кредиторів у справі претендує на задоволенню своїх вимог за рахунок конкретно визначеного майна, яке вибуло із власності боржника та вимагає повернення такого майна, інші кредитори таких вимог не висувають.

За таких умов, з метою узгодження позицій кредиторів Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено створення представницьких органів кредиторів - зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Саме до компетенції представницьких органів кредиторів належить прийняття ключових рішень у справі про банкрутство, які визначають порядок і спосіб погашення вимог кредиторів.

Більше того, відповідно до п.6 ст. 26 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Таким чином, на його переконання, питання щодо порядку, способу та джерел погашення вимог кредиторів має бути розглянуто на комітеті кредиторів ТОВ "Октант-Центр", який повинен прийняти відповідні рішення, в т.ч. щодо повернення вибулого із власності боржника майна в разі наявності для цього правових підстав та доцільності такого заходу.

Розпорядник майна вважає, що сама пособі наявність чи відсутність арешту на майно не впливає на можливість повернення майна при наявності для цього правових підстав, оскільки витребування майна з чужого незаконного володіння завжди проводиться від кінцевого його володільця, незалежно від того, скільки разів змінився такий володілець.

У зв'язку із цим, вирішення питання про скасування арешту на майно, зареєстроване за ТОВ "Озерна", розпорядник майна відносить на розсуд Суду.

На переконання прибулих до суду повноважних представників учасників судового процесу в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду заяви ТОВ "Озерна" (вх. № 05-06/871/17 від 19.10.2016р.) з врахуванням Заяви про уточнення вимог (вх. № 05-06/416/16 від 10.04.2017р.) по суті, тоді як вислухавши міркування повноважних представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом враховується наступне :

У межах справи № 924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (АДРЕСА_3, код 30145299) господарський суд Хмельницької області (суддя Яроцький А.М.) ухвалою від 10 березня 2016р. задовольнив Заяви ініціюючих кредиторів ОСОБА_2 та НАК "Украгролізинг" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно наклавши арешт на нерухоме майно, а саме :

майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (ЗАТ "Октант) (АДРЕСА_3, код 30145299)

- нежитлова будівля, контора цегельного заводу: АДРЕСА_5;

- комплекс: АДРЕСА_6;

- молокозавод: АДРЕСА_7

- комплекс: АДРЕСА_8;

- комплекс: АДРЕСА_9.

майно зареєстроване за громадянином ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2):

- адміністративно-виробничі приміщення заг. площ. 1332,2 кв. м.: АДРЕСА_3

- незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_4.

майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю „Озерний" (АДРЕСА_3, код 40296074):

- адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3035,0 кв. м.: АДРЕСА_3;

додатково наклавши арешт на все рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Октант-центр" (АДРЕСА_3, код 30145299).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду приведену ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016р. у справі № 924/159/14 залишено без змін. За даною постановою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 припинено, а апеляційну скаргу учасника провадження у справі про банкрутство ОСОБА_9 на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 залишено без задоволення.

В послідуючому ухвалою Вищого господарського суду України від 3 серпня 2016р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Озерний" в прийнятті касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 та на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 у справі № 924/159/14; відмовлено ОСОБА_9 в прийнятті касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.05.2016 та на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 у справі № 924/159/14 з поверненням Товариству з обмеженою відповідальністю "Озерний" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 653 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні) 60 коп., сплачений за квитанцією від 24.05.2016р., а також поверненням ОСОБА_9 судовий збір в сумі 1 653 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні ) 60 коп., сплачений за квитанцією від 24.05.2016р.

У відповідності до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.05.2016р. у справі № 924/159/14 судом встановлено, що згідно доданої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 54715329 від 09.03.2016р. власником майна незавершене будівництво, (база відпочинку готовністю 40,5%) АДРЕСА_4, яке на час порушення провадження у справі про банкрутство перебувало у власності ТОВ "Октант-Центр" (ЗАТ "Октант"), є ОСОБА_9 на підставі проведеної 09.02.2016р. реєстрації.

В свою чергу згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 54711708 від 09.03.2016р. власником майна - адміністративно-комунальні приміщення заг. площ. 3 035 кв. м. : АДРЕСА_3, яке на час порушення провадження у справі про банкрутство перебувало у власності ТОВ "Октант-Центр" (ЗАТ "Октант"), є ТОВ "Озерний", код ЄДПРОУ 40296074 на підставі проведеної 04.03.2016р. реєстрації, а адміністративно-виробничих приміщень заг.площ. 1 332,2 кв.м. : АДРЕСА_3 ОСОБА_9 на підставі реєстрації проведеної 09.02.2016р.

При цьому судом враховано, що рішення про задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, в порядку ч. 6 ст. 19 Закону в межах провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-Центр" не приймалось.

За таких обставин зазначене майно вибуло із власності ТОВ "Октант-Центр" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та всупереч встановленій Законом забороні.

При цьому ТОВ "Октант-Центр" стверджувало, що відчуження зазначеного майна відбулось поза волею останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Такими заходами за змістом наведеної статті є: заборона боржнику укладати без згоди арбітражного керуючого (розпорядника майна) правочини (договори), а також зобов'язання боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або інші заходи для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Як випливає із зазначеної норми закону перелік заходів до забезпечення вимог кредиторів не є вичерпним.

При цьому частина 3 наведеної статті визначає, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі.

Господарський суд має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання зазначених обставин, про що виноситься ухвала.

Відповідно до п. 73 постанови № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" Пленум Верховного суду України, згідно з частиною першою статті 12 Закону (станом на час розгляду справи ч. 1 ст. 18) господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 ГПК. У виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності. У накладенні арешту на майно чи забороні розпорядження майном господарському суду слід зазначити, щодо якого конкретно майна вживаються заходи забезпечення та які саме дії забороняється вчиняти органам управління боржника.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заяви ініціюючих кредиторів ОСОБА_2 та НАК "Украгролізинг" про накладення арешту на майно боржника спрямовані на забезпечення вимог кредиторів, з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів та пояснень учасників провадження у справі про банкрутство, обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягали задоволенню.

Колегією суддів при цьому враховано, що відчуження майна боржника, а саме: адміністративно-виробничих приміщень заг.площ. 1 332,2 кв. м.: АДРЕСА_3; незавершеного будівництва (база відпочинку готовністю 40,5%): АДРЕСА_4, а також адміністративно-комунальних приміщень заг.площ. 3 035 кв. м.: АДРЕСА_3 відбулося в короткі строки. Зокрема, з листа ПАТ "ВТБ Банк" № 1658/1-2 від 04.02.2016р. вбачається, що договір про відступлення права вимоги ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" укладено 24.12.2015р. Разом з тим, з повідомлень про відступлення права вимоги, надісланих на адресу боржника ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" та ОСОБА_9, вбачається, що ТОВ "Факторингова компанія "ФК Факторинг" уступила права вимоги до боржника ОСОБА_9 в той же день, 24.12.2015р.

При цьому, 09.02.2016р. ОСОБА_9 зареєстровано право власності на спірне майно, а 04.03.2016р. право власності на адміністративно-комунальні приміщення за адресою АДРЕСА_3 перереєстровано на ТОВ "Озерна".

Отже, за таких обставин, належало вжити заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на все рухоме майно належне ТОВ "Октант-центр", нерухоме майно право власності на яке зареєстровано за ТОВ "Октант-центр", а також на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення ухвали зареєстроване за гр. ОСОБА_9 та ТОВ "Озерний".

При цьому, колегією суддів звернуто увагу, що вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на майно, яке під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів вибуло із власності ТОВ "Октант-центр" та станом на момент винесення ухвали зареєстроване за гр. ОСОБА_9 та ТОВ "Озерна" не перешкоджає здійсненню останніми своєї оперативно-господарської діяльності.

Суд відзначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Озерна" не є учасником провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр".

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Враховуючи наведене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.03.2016 р. у справі № 924/159/14 припинено.

Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч.4 ст.10 Закону, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.{Частина четверта статті 10 в редакції Закону № 5518-VI від 06.12.2012}.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI) {Із змінами, внесеними згідно з Листами Вищого господарського суду № 01-06/1149/2013 від 07.08.2013 № 01-06/1862/2013 від 26.12.2013 № 01-06/1686/14 від 04.11.2014 № 01-06/904/15 від 03.06.2015 № 01-06/1898/15 від 27.10.2015 № 01-06/2511/16 від 21.07.2016} у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, яким викладено в новій редакції Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), ВГС України звернув увагу на ряд нових положень Закону.

Зокрема у п.9. Частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством.

Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

При розгляді господарським судом трудових спорів, у тому числі щодо стягнення заробітної плати, слід враховувати положення частини п'ятої статті 19 Закону, відповідно до якої дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, а також положення частини четвертої статті 23 Закону, відповідно до якої на вимоги кредиторів щодо заробітної плати не поширюється граничний строк на їх заявлення та наслідки закінчення цього строку.

Отже, спори стосовно конкурсних грошових вимог кредиторів за вимогами до боржника щодо виплати заробітної плати вирішуються господарським судом шляхом їх розгляду за правилами позовного провадження у межах справи про банкрутство. Спори цієї категорії кредиторів з поточними грошовими вимогами до боржника до визнання боржника банкрутом вирішуються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, проте в окремому позовному провадженні. {Пункт 9 в редакції Листа Вищого господарського суду № 01-06/2511/16 від 21.07.2016}.

Таким чином, зважаючи що ТОВ "Озерна" м.Хмельницький не є учасником провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр" в задоволенні Заяви (вх. № 05-06/871/16 від 19.10.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" м.Хмельницький з врахуванням Заяви про уточнення вимог (вх. № 05-06/416/16 від 10.04.2017р.) про скасування арешту нерухомого майна, належного ТОВ "Озерна", а саме: адміністративно-комунальних приміщень заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3 у межах справи № 924/159/14 слід відмовити.

При цьому оскільки на час розгляду відповідної заяви ТОВ "Озерна" м.Хмельницький (вх. № 05-06/871/16 від 19.10.2016р.) у справі № 924/159/14, ухвалою господарського суду Хмельницької області в справі № 924/931/16 від 08.11.2016р. (суддя Крамар С.І.) залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна", м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр", м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, м. Хмельницький, 2. Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" за дорученням якої діє Хмельницька філія, м. Хмельницький, 3. ОСОБА_2, м. Хмельницький, 4. Уповноваженої особи учасників ТОВ "Октант-центр" ОСОБА_12, м. Хмельницький про скасування арешту нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Озерна", а саме: адміністративно-комунальних приміщень заг. площею 3 035 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 та вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запису № 13710091 (спеціальний розділ) з поверненням позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Озерна", м. Хмельницький (29015, АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ 40296074) з Державного бюджету України судового збору у розмірі 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.), сплаченого згідно квитанції 0.0.620179382.1 від 19.09.2016р., що не позбавляє заявника можливості захистити належні йому права та охоронювані законом інтереси з дотриманням вимог чинного законодавства поза межами справи про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 32-35, 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У х в а л и в :

Відмовити у задоволенні Заяви (вх. № 05-06/871/16 від 19.10.2016р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Озерна" м.Хмельницький з врахуванням Заяви про уточнення вимог (вх. № 05-06/416/16 від 10.04.2017р.) про скасування арешту нерухомого майна, належного ТОВ "Озерна", а саме: адміністративно-комунальних приміщень заг.площею 3 035 м2 за адресою: АДРЕСА_3.

Суддя Грамчук І.В.