Рішення № 66004008, 23.01.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. Справа № 925/1531/15

Господарський суд Черкаської області в складі судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - Побийвовка В.В. за довіреністю, відповідача - Кучер Ю.В. за довіреністю, третьої особи-1 - ОСОБА_3 за довіреністю, третьої особи-2 - не з'явились, третьої особи-3 - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 (далі - третя особа-1), публічного акціонерного товариства «Уманьагрохім» (далі - третя особа-2), ОСОБА_7 (далі - третя особа-3) про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 1509825,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» 09.09.2015 року звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М» (далі - відповідач), в якому просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року, укладеним між банком і ОСОБА_6, в розмірі 1171342 грн. 36 коп., яка складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) -631462,12 грн., заборгованості за процентами - 466547,69 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту за період прострочення з 07.12.2011 по 07.12.2012 року - 40194,86 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів з 07.12.2011 по 07.12.2012 року - 33137,69 грн. звернути стягнення на частину предмета іпотеки, визначеного договором іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, укладеним банком із публічним акціонерним товариством «Уманьагрохім», а саме: на нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 86776371243, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну реалізації в сумі 1189162,51 грн., та відшкодувати понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 15.09.2015 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/1531/15, за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6 (третя особа-1) і публічне акціонерне товариство «Уманьагрохім» (третя особа-2), а ухвалою суду від 07.07.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_7.

Позивач в особі свого представника, крім того, подав 01.10.2015 року заяву про забезпечення позову (т. 1 а.с. 53-54, 55), 29.10.2015 року додаткові письмові пояснення до неї (т. 1 а.с. 93) і додаткові письмові обґрунтування позову (т. 1 а.с. 86-88), 10.11.2015 року письмові пояснення щодо недоцільності призначення судової економічної експертизи з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна (т. 1 а.с. 129-131) і письмове заперечення на відзив відповідача (т. 1 а.с. 140-142), 26.05.2016 року відзив на висновок експерта (т. 2 а.с. 81), 15.06.2016 року письмове заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (т. 2 а.с. 115), 19.08.2016 року заяву, на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, про збільшення розміру позовних вимог (т. 3 а.с. 115), 06.09.2016 року письмове заперечення на заяву третьої особи-1 про застосування позовної давності (т. 3 а.с. 135), 22.12.2016 року заяву, на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України, про зменшення розміру позовних вимог (т. 3 а.с. 1180). За їх змістом позивач остаточно просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року в сумі 1509825 грн. 59 коп. звернути стягнення на частину предмета іпотеки, визначеного договором іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, а саме: на нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 86776371243, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну реалізації в сумі 1591230,00 грн. та відшкодувати понесені судові витрати, спростовував з мотивів безпідставності і необгрунтованості заяви відповідача і третьої особи-1 про застосування позовної давності, заперечував проти клопотань відповідача і третьої особи-1 про зупинення провадження у справі до вирішення інших пов'язаних справ.

Відповідач в особі свого представника подав 29.10.2015 року письмовий відзив на позов (т. 1 а.с. 102-103), 08.06.2016 року клопотання про зупинення провадження у цій справі № 925/1531/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 705/2602/15-а провадження 2-а/705/97/15, що розглядається Уманським міськрайонним судом Черкаської області (т. 2 а.с. 92-96), 21.06.2017 року письмові пояснення до відзиву з урахуванням висновків експертного дослідження (т. 2 а.с. 138-140), 13.12.2016 року клопотання про призначення судової економічної експертизи для визначення дійсного розміру спірної заборгованості (т. 3 а.с. 154-159), 26.12.2016 року додаткове письмове пояснення до клопотання про призначення судової економічної експертизи (т. 3 а.с. 186-189), 17.01.2016 року повторне клопотання про призначення судової економічної експертизи для визначення дійсного розміру спірної заборгованості з додаванням власного контр розрахунку загальної суми боргу (т. 4 а.с. 1-6). За їх змістом відповідач заперечував проти позову з мотивів необґрунтованості та безпідставності позовних вимог, а саме - недоказаності розміру загальної суми заборгованості за кредитним договором, в рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, відсутності події переходу права власності на спірне нерухоме майно від іпотекодавців до відповідача, спір який розглядається у даній справі уже вирішено у справі № 18/5026/776/2011 з постановленням рішення суду від 25.05.2011 року, та, крім того, заявив про застосування до позовних вимог позовної давності, як самостійної підстави відмови у задоволенні позову.

Третя особа-1 на стороні відповідача - ОСОБА_6 і його представник подали 06.10.2015 року клопотання про зупинення провадження у цій справі № 925/1531/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 705/1807/13-ц провадження 2/705/33/14, що розглядається ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ (т. 1 а.с. 61-62), 29.10.2015 року письмову заяву про зупинення провадження у цій справі № 925/1531/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 705/1807/13-ц провадження 2/705/33/14 або призначення у справі № 925/1531/15 судової економічної експертизи для визначення дійсного розміру спірної заборгованості (т. 1 а.с. 104-106), 22.06.2016 року письмові пояснення (відзив) на позов (т. 2 а.с. 155-164), 19.07.2016 року письмові пояснення щодо наявності інших справ, що розглянуті і розглядаються іншими судами, пов'язаних зі справою № 925/1531/15 (т. 3 а.с. 41-44) та заяву про застосування позовної давності (т. 3 а.с. 56-57), 27.12.2016 року заяву, якою підтримав клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи (т. 3 а.с. 211-215), 23.01.2016 року клопотання про зупинення провадження у справі № 925/1531/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої цивільної справи № 705/6722/15-ц провадження 2/705/810/16, що розглядається Уманським міськрайонним судом Черкаської області (т. 4 а.с. 24-26). За їх змістом третя особа-1 на стороні відповідача - ОСОБА_6 і його представник заперечували проти позову з підстав спливу позовної давності, про що заявлено відповідачем, наявності рішення господарського суду Черкаської області від 25.05.2011 року у справі № 18/5026/776/2011, яким уже вирішено спір, що розглядається у цій справі, відсутності поштової адреси, за якою значиться спірне нерухоме майно, спірна вимога позивача уже задоволена у справі господарського суду Черкаської області № 925/507/14 про визнання банкрутом публічне акціонерне товариство «Уманьагрохім», відсутністю підстав для звернення позивачем стягнення на спірне нерухоме майно, оскільки це нерухоме майно законно належить відповідачу, суперечності кредитного договору № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року, укладеного між банком і ОСОБА_6, нормам цивільного законодавства України і припинення зобов'язань по договорам його забезпечення.

Третя особа-2 на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Уманьагрохім» в особі свого представника - ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Новосельцева В.П., подала 23.12.2016 року письмові пояснення, за змістом яких проти задоволення позовних вимог з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог не заперечувала (т. 3 а.с. 185, 208-210).

Третя особа-3 на стороні відповідача - ОСОБА_7 письмовий відзив на позовну заяву не подала, в засідання суду повторно безпідставно не з'явилась, явку свого представника не забезпечила, хоч про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалами суду від 29.10.2015 року (т. 1 а.с. 125-127), від 17.01.2017 року (в протоколі судового засідання, т. 4 а.с. 14-15), від 23.01.2017 року (в протоколі судового засідання, т. 4 а.с. 30-32) відмовлено відповідачу і третій особі-1 у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, про призначення судової економічної експертизи і у задоволенні клопотання гр. ОСОБА_9 про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалами суду від 10.11.2015 року за заявами позивача вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, призначено судову будівельно-технічну експертизу, на період її проведення зупинено провадження у справі (т. 1 а.с. 169-171, 172-175).

Ухвалами суду від 28.04.2016 року і від 22.11.2016 року поновлювалось провадження у справі після усунення обставин, які зумовлювали його зупинення (т. 2 а.с. 68-69, т. 3 а.с. 144-145).

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях та заявах про уточнення позовних вимог підтримав та просив суд задовольнити позов, представники відповідача і третьої особи-1 позов не визнали і просили суд в його задоволенні відмовити повністю з підстав, викладених у вищенаведених письмових відзивах, поясненнях, клопотаннях.

Треті особи-2 і 3 про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28, проте без поважних причин в засідання суду не з'явились, явку своїх представників не забезпечили.

Неявка представників третіх осіб-2 і 3 в засідання суду не перешкоджає вирішенню спору по суті, з урахуванням вимог норм статей 69, 75, 77 ГПК щодо обов'язку суду вирішити спір в розумні процесуальні строки і права суду вирішити спір без участі представників сторін за наявними матеріалами, справу розглянув без їх участі.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи-1, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

21.09.2007 року відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», як «банк» з однієї сторони, та громадянин України ОСОБА_6, як «позичальник» з другої сторони (а разом - сторони кредитного договору), уклали кредитний договір № 010/02-47/1326-07 (далі - кредитний договір, т. 1 а.с. 15-19, 20-21), за умовами пунктів 2, 3 частини 1 якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник прийняти кредит у розмірі 1010000,00 грн. на споживчі цілі, зі сплатою 13,5% річних і строком повернення 20.09.2014 року.

Пунктом 4 частини 1 кредитного договору сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником рівних частин по схемі щомісячного погашення, починаючи з сьомого місяця кредитування згідно з графіком погашення до цього договору.

Згідно з підпунктом 3.1. п. 3 частини 2 кредитного договору його сторони прийшли до згоди, що в якості забезпечення своїх зобов'язань за цим договором позичальник передає чи забезпечує передачу майновим поручителем в іпотеку банку предмет іпотеки, який є власністю позичальника та/чи майнового поручителя відповідно до правовстановлюючих документів та забезпечити чинність договору іпотеки протягом всього строку дії цього договору.

За порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, позичальник зобов'язався сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання (п.п. 4.1.1. п. 4 ч. 2 кредитного договору).

Відповідно до меморіальних ордерів від 25.09.2007, 26.09.2007, 01.10.2007, 26.10.2007 (т. 1 а.с. 89-92) банк перерахував на позичковий рахунок позичальника - ОСОБА_6 кредитні кошти на загальну суму 1010000,00 грн.

05.08.2008 року і 12.11.2009 року, відповідно, сторони кредитного договору № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року уклали договір про зміни № 1 і додаткову угоду № 2 якими встановили ставку за користування кредитними коштами з 05.08.2008 року - 17%, а з 12.11.2009 року - 20% (т. 1 а.с. 22, 23).

25.09.2007 року відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержатель з однієї сторони, та відкрите акціонерне товариство «Уманьагрохім», що є майновим поручителем за боржника - ОСОБА_6, з другої сторони (а разом - сторони договору іпотеки) уклали договір іпотеки № 010/02-47/1326-07і за участю майнового поручителя. Відповідно до розділу 1 «Предмет договору» сторони договору іпотеки домовились, що:

п. 1.1. - цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що виникають з кредитного договору № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного між іпотекодержателем і боржником - ОСОБА_6;

п. 1.2. п. 1 - предметом іпотеки за цим договором являється нерухоме майно, а саме - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_2 загальною площею 3,7188 га. Предмет іпотеки, що забезпечує вимоги іпотеко держателя за цим договором, складається з: адмінбудівлі цегляної площею 632,5 м2 позначеної в плані під літ. «А»; котельні з прибудовою - цегляною, площею 354,4 м2 під літ. «В»; вбиральні під літ. «Г»; насосної цегляної , площею 20,5 м2 під літ. «Д»; КПП цегляного площею 33,3 м2 під літ. «Е»; заправки цегляної, площею 34,4 м2 під літ. «Ж»; склада цегляного площею 407,1 м2 під літ. «З»; ганків, позначених в плані цифрами «І, ІІ, ІІІ, ІV»; замощення під цифрою «V»; навіса під цифрою «VІ»; огорожі металевої під цифрою «І»; воріт металевих під цифрою « 2»; воріт з хвірткою під цифрою « 3»; огорожі з металевої сітки під цифрою « 4»;

п.п. 3.1.3 п. 3.1. п. 3 - іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим або кредитним договорами звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків;

п.п. 1.4. - заставна вартість предмету іпотеки, за взаємною згодою сторін визначається сторонами в сумі 1505269 грн.;

п.п. 6.4. п. 6 - звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, за рішенням суду;

п.п. 6.5.3 п. 6 - реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем;

п.п. 7.3. п. 7 - відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Договір іпотеки № 010/02-47/1326-07і за участю майнового поручителя від 25.09.2007 року того ж дня посвідчений нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області, зареєстрований у реєстрі за № 2526, у зв'язку з посвідченням цього договору накладена заборона відчуження зазначеного у договорі комплексу до припинення договору іпотеки, заборона відчуження зареєстрована в реєстрі за № 2527.

Позичальником було сплачено лише частину кредитних коштів в розмірі 378537 грн. 88 коп.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.05.2011 року у справі № 18/5026/776/2011, залишеним без змін в цій частині постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року і постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2011 року, повністю задоволено позов публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до відкритого акціонерного товариства «Уманьагрохім» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6, стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Уманьагрохім» на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 631462 грн. 12 коп. заборгованості за кредитом, 73138 грн. 15 коп. заборгованості за відсотками, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: комплекс будівель та споруд складського призначення загальною площею 1482,2 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1, що належить відкритому акціонерному товариству «Уманьагрохім», встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки (т. 2 а.с. 141-144, 145).

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 15.04.2015 року у справі № 22ц/793/336/15, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах ВССУ від 06.07.2016 року, змінено рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2014 року у справі № 705/1807/13-ц провадження № 2/795/33/14, прийнято нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року у сумі 631462,12 грн. тіла кредиту, 466547,69 грн. процентів за користування кредитом, 73332, 55 грн. пені (з яких пеня по тілу кредиту 40194,86 грн., пеня по відсотках - 33137,69 грн.), 1278, 90 грн. судових витрат (т. 1 а.с. 28-30, 31-34, т. 3 а.с. 141).

Постановами державного виконавця Уманського РВ ДВС Уманського міськрайонного управління юстиції від 09.09.2015 року, на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 24.07.2015 року, виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.04.2015 року у справі № 22ц/793/336/15 було зупинено до закінчення касаційного провадження у справі (т. 1 а.с. 64, 65-70).

Із копій платіжного доручення № 1232 від 28.07.2015 року і меморіального ордера № 1 від 31.07.2015 року на суму 699,56 грн., платіжного доручення № 1630 від 02.10.2015 року і меморіального ордера № 1 від 07.10.2015 року на суму 738,59 грн., платіжного доручення № 1772 від 21.10.2015 року і меморіального ордера № 1 від 23.10.2015 року на суму 173,17 грн. вбачається, що зазначені кошти на загальну суму 1611,32 грн., стягнені з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» при примусовому виконанні рішення апеляційного суду Черкаської області від 15.04.2015 року у справі № 22ц/793/336/15, останнім зараховані на погашення судових витрат (т. 1 а.с. 143-145).

Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрів до 2013 року щодо об'єкта нерухомого майна від 22.01.2015 року вбачається, що за параметрами запиту «права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження» на об'єкт - АДРЕСА_1 відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, на об'єкт, що знаходиться за цією адресою зареєстроване обтяження на підставі договору іпотеки № 2526 від 25.09.2007 року, боржником за основним зобов'язанням є ОСОБА_6, іпотекодавцем ВАТ «Уманьагрохім», іпотекодержателем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (т. 1 а.с. 43).

Із письмового повідомлення Уманського відділку ЧООБТІ від 16.02.2015 року № 26 вбачається, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за ТОВ «Ресурс Центр-М» на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Піківецької сільської ради 01.12.2011 року НОМЕР_3 згідно рішення виконавчого комітету Піківецької сільської ради від 24.11.2011 р. № 63. 29.12.2011 року ТОВ «Ресурс Центр-М» продав будівлю складу літ. «З», що складає 21/100 від комплексу будівель гр. ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 29.12.2011 р. за № 7471. Під вищевказану будівлю виділено земельну ділянку і рішенням виконавчого комітету Піківецької сільської ради від 05.01.2012 року № 4 присвоєно адресу АДРЕСА_3, а 14.02.2012 року виконавчим комітетом Піківецької сільської ради на підставі свого рішення від 05.01.2012 року № 6 видано свідоцтво про право власності НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 На майно, що залишилося після відчуження будівлі складу літ. «З», виконавчим комітетом Піківецької сільської ради видано ТОВ «Ресурс Центр-М» на підставі рішення виконкому від 22.02.2012 року № 16 свідоцтво про право власності НОМЕР_5 взамін свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 01.12.2011 року (т. 1 а.с. 42).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрів до 2013 року щодо об'єкта нерухомого майна від 13.02.2015 року, право власності на об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_6 площею 0,034 га, кадастровий номер НОМЕР_7 площею 1,1774 га з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд, комплекс будівель у складі адмінбудівлі з ганками під літ. «А-2»; котельні з прибудовою під літ. «В-1, в»; вбиральні під літ. «Г»; насосної під літ. «Д»; КПП з навісом під літ. «Е-1, Є»; заправки під літ. «Ж-1»; огорожі під цифрою «І»; огорожі під цифрою « 4»; воріт з хвірткою під цифрою « 2»; воріт під цифрою « 5»; воріт під цифрою « 6», розташованих за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано 19.06.2013 і 17.06.2013 року відповідно за ТОВ «Ресурс Центр-М», державна реєстрація права іпотеки на зазначені об'єкти проведена 03.11.2014 року за ОСОБА_7 В розділі відомості про зазначені об'єкти нерухомого майна Інформаційної довідки зазначено, що адресу цих об'єктів було змінено рішенням виконавчого комітету Піківецької сільської ради від 25.08.2011 року № 50 з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 37-41).

Аналогічну актуальну інформацію про спірний об'єкт нерухомого майна містить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.10.2015 року (т. 1 а.с. 94-101) і від 06.07.2016 року (т. 3 а.с. 29-36).

Згідно з висновком судового експерта бюро судових експертиз ТОВ «Контакт-сервіс» № 8/16/Буд. від 04.04.2016 року, за результатами проведеної судової оціночно-будівельної експертизи, риночна вартість частини нерухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М», а саме комплексу , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 86776371243, та складається з будівель та споруд під літерами: 1) адмінбудівлі з ганками літ. «А-2», загальною площею 621,9 кв.м.; 2) котельні з прибудовою під літ. «В-1, в», загальною площею 354,4 кв.м.; 3) вбиральні під літ. «Г»; 4) насосної під літ. «Д», загальною площею 20,5 кв.м.; 5) КПП з навісом під літ. «Е-1, Є», загальною площею 33,3 кв.м.; 6) заправки під літ. «Ж-1», загальною площею 34,4 кв.м.; 7) огорожі під цифрою «І»; 8) огорожі під цифрою « 4»; 9) воріт з хвірткою під цифрою « 2»; 10) воріт під цифрою «5»; 11) воріт під цифрою « 6» на час проведення експертизи становила 1591230 грн. (т. 2 а.с. 1-67).

Із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.11.2014 року, публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» проведло державну реєстрацію змін найменування юридичної особи з відкритого на публічне акціонерне товариство (т. 1 а.с. 46-49).

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із кредитного договору № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року (із змінами і доповненнями), договору іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, вимоги позивача та заперечення відповідача і третьої особи-1 витікають із суті їх прав та обов'язків за цими договорами.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань кредиту і застави, загальні положення про кредит, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 2 глави 71, а також розділами IV, V та ст.ст. 346, 347 ГК України, про заставу і іпотеку, як окремий вид застави, - параграфом 6 глави 49, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання спеціального нормативного акту - Закону України «Про іпотеку» (ст.ст.: 1 ч. 1 п. 2; 3 ч.ч. 1, 2; 7 ч. 1; 11; 12 ч. 1; 13 ч.ч. 1, 3; 18 ч. 1; 23 ч.ч. 1, 2, 33 ч.ч. 1, 3; 35 ч. 1, 2; 38 ч. 6; 39 ч. 1; 41 ч. 1).

Зокрема, частинами 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Предметом спору, що розглядається у даній справі є вимога позивача, як іпотекодержателя, до відповідача, як набувача нерухомого майна, обтяженого іпотекою, а відповідно - як іпотекодавця, про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості третьої особи-1 - ОСОБА_6 за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року в сумі 1509825 грн. 59 коп., на частину предмета іпотеки, визначеного договором іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, а саме на частину нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 86776371243, власником якого є відповідач, та визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, встановлення початкової ціни реалізації в сумі 1591230,00 грн. При цьому, об'єктом нерухомого майна, на який звертається стягнення, є той же об'єкт, що є предметом іпотеки по договору іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, за виключенням із нього склада цегляного площею 407,1 м2 під літ. «З» разом із земельною ділянкою, відведеною для його обслуговування, та зі зміненою адресою: з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1.

Право власності відповідача на спірне нерухоме майно, обтяжене іпотекою на користь позивача, підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інформація у Державному реєстрі прав є об'єктивною, достовірною, повною, публічною, відкритою та доступною.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2014 року у справі № 705/1807/13-ц провадження № 2/795/33/14 із змінами, внесеними рішенням апеляційного суду Черкаської області від 15.04.2015 року, встановлено дійсність кредитного договору № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року і ), договору іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, наявність та розмір заборгованості третьої особи-1 - ОСОБА_6 за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року у розмірі 631462,12 грн. тіла кредиту, 466547,69 грн. процентів за користування кредитом, 73332, 55 грн. пені (з яких пеня по тілу кредиту 40194,86 грн., пеня по відсотках - 33137,69 грн.) за період прострочення з 07.12.2011 по 07.12.2012 року.

При поданні позивачем заяв про збільшення, а потім і про зменшення розміру позовних вимог, а відповідачем контррозрахунку розміру спірної заборгованості (т. 3 а.с. 161-166) сторонами погоджено станом на 29.07.2016 року залишок невиконаного грошового зобов'язання боржника - ОСОБА_6 за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року у розмірі 631028,12 грн. тіла кредиту, 443827,57 грн. процентів за користування кредитом, 207370,10 грн. пені по кредиту, 154267,25 грн. за період прострочення з 29.07.2015 по 29.07.2016 року, представниками сторін в засіданні суду розрахунок загального боргу у такому розмірі визнано.

Грошове зобов'язаня у розмірі 73332, 55 грн. пені (з яких пеня по тілу кредиту 40194,86 грн., пеня по відсотках - 33137,69 грн.), встановлене рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2014 року у справі № 705/1807/13-ц провадження № 2/795/33/14 із змінами, внесеними рішенням апеляційного суду Черкаської області від 15.04.2015 року, боржником ОСОБА_6 не виконане.

З його урахуванням загальна заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року станом на 29.07.2016 року складає 1509825,59 грн., про що обґрунтовано зазначає позивач.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Початкова ціна продажу спірного предмета іпотеки визначена шляхом проведення судового експертного дослідження, за висновком якого його риночна вартість на час проведення експертизи становила 1591230 грн. Висновок експерта сумніву у своїй достовірності не викликає, а визначення у судовому рішенні початкової ціни продажу предмета іпотеки відповідає умовам п.п. 6.5.3 п. 6 договору іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, вимогам ст.ст. 39 ч. 1, 41 ч. 1 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 1, 2 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

З урахуванням викладених обставин справи суд вважає, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає вищенаведеним приписам законодавства, заявлена з дотриманням умов вищенаведених кредитного і іпотечного договорів, тому визнає позов обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю, заперечення відповідача і третьої особи-1 суперечать встановленим обставинам справи, наведеним нормам законодавства, тому їх суд визнає необґрунтованими, безпідставними і відхиляє.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач, крім посилання на необґрунтованість і недоказаність позовних вимог, заявив, відповідно до ст. ст. 257, 267 ч. 4 ЦК України, про застосування позовної давності до спірних вимог.

Оцінюючи заперечення відповідача суд враховує попередній висновок про задоволення позову з підстав встановлення події порушення прав позивача.

Третя особа-1 особисто і через свого представника підтримала заяву відповідача про застосування позовної давності та теж подала таку заяву.

Позивач в письмових клопотаннях до суду наполягав на задоволенні позову, заперечував проти застосування строку позовної давності, вважаючи його не пропущеним (т. 3 а.с. 135).

Статтями 256-258, 260, 261, 263, 264 ЦК України визначено поняття позовної давності, її загальну і спеціальну тривалість, правила обчислення, початок перебігу, умови зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Із досліджених у суді Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що державна реєстрація права власності на спірний об'єкт нерухомого майна проведена 17.06.2013 року, а відтак саме з цієї дати захист порушеного права позивача став можливим шляхом звернення до суду з позовом до відповідача. Оскільки позивач звернувся в суд 09.09.2015 року, то загальний строк позовної давності ним не пропущений.

При вирішенні заяви відповідача про застосування позовної давності до спірних вимог суд також керується роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними в підпунктах 2.1., 2.2. пункту 2 його постанови N 10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» і позовну давність за їх заявами не застосовує.

Зокрема, відповідно до абз. 5 п.п. 2.1. названої постанови Пленуму Вищого господарського суду України, заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками). При цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

З огляду на викладені обставини справи і норми законодавства суд заяви відповідача і третьої особи-1 про застосування позовної давності відхиляє.

Статтею 68 ГПК України передбачено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, вжиті ухвалою господарського суду від 10.11.2015 року у справі № 925/1531/15, після набрання рішенням законної сили підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З огляду на викладені вище обставини справи та з врахуванням наведених приписів законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 1509825,59 грн. є обґрунтованою і доказаною, приймаючи до уваги допустимі способи захисту порушеного права позивача, позов задовольняє повністю. Доводи відповідача і третьої особи-1, приведені ним в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

Платіжним дорученням № 440681 від 08.09.2015 року позивачем сплачено 17570,15 грн. судового збору за подання позовної заяви, що складало 1,5% від ціни позову (т. 1 а.с. 7). Ним же сплачено платіжними дорученнями № 445877 від 29.09.2015 року 609 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову (т. 1 а.с. 55), № 527170 від 11.08.2016 року 12805,17 грн. за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (т. 3 а.с. 116), № 4629 від 02.12.2015 року 9979 грн. за проведення судової експертизи (т. 2 а.с. 107).

При зверненні до суду 09.09.2015 року з позовною заявою позивач визначив ціну позову у розмірі 17570,15 грн., при поданні до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог доплатив судовий збір у розмірі 12805,17 грн. що складало 1,5% від ціни позову у розмірі 2025020,51 грн., у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач остаточно просив стягнути 1509825,59 грн. і на цю суму задоволено позов повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 44, абз. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 55 ГПК України: судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи; судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою, в ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені).

Законом України «Про судовий збір» встановлено, що:

за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (мінімальної заробітної плати станом да дату подання позову)(абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4);

у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону (абз. 2 ч. 2 ст. 6);

розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч. 7 ст. 6);

сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття (припинення) провадження у справі (п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7).

При вирішенні питань повернення і розподілу судового збору суд керується також роз'ясненнями, викладеними в пунктах 4.3., 4.4., 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», за змістом яких: питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ.

З огляду на викладені обставини справи і з урахуванням наведених норм законодавства і судової практики, підлягають поверненню позивачу за його письмовим клопотанням за ухвалою суду 7727,94 грн. внаслідок зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 22647,38 грн., 609 грн. за подання заяви про забезпечення позову, 9979 грн. за проведення судової експертизи, а разом 33235,38 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 010/02-47/1326-07 від 21.09.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Лєскова, 9 і ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_4, в розмірі 1509825 грн. 59 коп., яка станом на 29.07.2016 року складається з заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 631028,12 грн., заборгованості за процентами - 443827,57 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту за період прострочення з 07.12.2011 по 07.12.2012 року - 40194,86 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів з 07.12.2011 по 07.12.2012 року - 33137,69 грн., 207370,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період прострочення з 29.07.2015 по 29.07.2016 року, 154267,25 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за період прострочення з 29.07.2015 по 29.07.2016 року, на частину предмета іпотеки, визначеного договором іпотеки № 010/02-47/1326-07і від 25.09.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Лєскова, 9 і Публічним акціонерним товариством «Уманьагрохім», код ЄДРПОУ 05491623, місцезнаходження: АДРЕСА_1, а саме: на нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 86776371243, яке на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М», код ЄДРПОУ 36780963, місцезнаходження: АДРЕСА_1, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну реалізації в сумі 1591230,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М», код ЄДРПОУ 36780963, місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01000, м. Київ, вул. Лєскова, 9 - 33235,38 грн. судових витрат.

Після набрання рішенням законної сили заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, яке на праві власності належить товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурс Центр-М», ідентифікаційний код: 36780963, місцезнаходження: АДРЕСА_1, а саме: нерухоме майно - комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 88421871243, номер запису про право власності 1387768, вжиті ухвалою господарського суду від 10.11.2015 року у справі № 925/1531/15, скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 13.04.2017 року.

Суддя В.М. Грачов